Рішення

від 12.02.2020 по справі 908/3493/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/213/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 Справа № 908/3493/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122; код ЄДРПОУ 37898486)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» (69068, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 88 Б; код ЄДРПОУ 39719121)

про стягнення заборгованості в розмірі 96 362,62 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Борисенков В.С., ордер серії ЗП №030137 від 19.11.2019 р. (посвідчення адвоката України №ЗП0012020 від 05.01.2017 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001202 від 05.01.2017 р.)

Від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.12.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» № б/н від 06.12.2019р. (вх. № 3754/08-07/19 від 17.12.2019 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» про стягнення заборгованості в розмірі 96 362,62 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 р. справу №908/3493/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 20.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3493/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.01.2020 р.

Ухвалою суду від 20.01.2020 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» про розгляд справи № 908/3493/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження до 03.02.2020 р. о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 03.02.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 12.02.2020 р. о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 12.02.2020 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі Акорд .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням письмової відповіді на відзив від 04.02.2020 р., пояснивши, що між ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» та ТОВ «АГРО-МАРІЯ» укладеного договір купівлі-продажу №01-03-18/1 ПК від 01.03.2018 р., відповідно до умов якого відповідач набув у власність товар та взяло на себе зобов`язання щодо здійснення розрахунку за нього. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме поставив відповідачу товар в кількості та асортименті, які погоджені у відповідних специфікаціях до договору. Однак, відповідач прострочив оплату по специфікаціях і видаткових накладних у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 46 410,09 грн. та на підставі п. 5.5. договору 48 % річних в розмірі 49 952,53 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 216, 230, 222 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду від 20.01.2020 р. не надіслав.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву від 17.01.2020 р. ТОВ «АГРО-МАРІЯ» , в якому зазначено, що відповідно до п.3 специфікацій до договору №01-03-18/1 ПК від 01.03.2018 р. попередня оплата повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури. Зазначає, що за відповідними рахунками передоплату здійснено в строки, встановлені у специфікаціях. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що основний борг за спірний період є погашеним та сплачений відповідачем у добровільному порядку ще до звернення з цим позовом до суду. Прострочення зі сплати даного боргу виникло з підстав не залежних від відповідача. Будь-яких вимог щодо сплати пені та процентів річних з боку позивача не надходило. Відповідач, підтверджуючи свою добросовісність, не ухиляється від відповідальності за порушення умов договору, наявність прострочення не заперечує. Вказує, що окрім стягнення пені позивач просить стягнути проценти річних, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Отже, при зменшенні розміру штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані. На підставі викладеного, просить суд зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені до 1000,00 грн.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу №01-03-18/1 ПК відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість агрохімічної продукції, продукції виробничого призначення (засобів захисту рослин, насіння) (далі - Товар), відповідно до умов даного договору (додатків та специфікацій до нього).

Згідно з п.1.2. договору, за цим договором поставляється виключно Товар, що дозволений до використання на території України. Конкретний асортимент Товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного договору та/або видаткових накладних. У випадку розбіжності даних у Специфікації (ях) щодо найменування, кількості і ціни Товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.

Пунктом 3.1. договору визначено, що Товар по даному договору продається на умовах здійснення часткової передоплати та/або товарного кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідної партії Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

Пунктом 5.4. договору визначено, що за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, Покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Згідно з пунктом 5.5. договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікацій до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

Відповідно до пункту 5.7. договору, сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за невиконання або неналежне виконання зобов`язань припиняється через 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості та нарахованих на суму заборгованості неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за цим договором становить 3 (три) роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів є господарсько-договірними зобов`язаннями; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (абзац другий ч.4 ст.179 ГК України): господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 ГК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналогічні приписи закріплені ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, а саме, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору, ТОВ Поділляагрозахист поставило ТОВ "АГРО-МАРІЯ" Товар, в кількості та асортименті, які погоджені в Додатках (специфікаціях) до цього договору, а саме:

- по Специфікації № 1 від 01.03.2018 р., загальна сума 100 540.94 грн. Відповідно до п. 1 Специфікації товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання Продавцем відстрочення кінцевого розрахунку Покупцю. Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, в наступні строки: 30% - суму 30 162,28 грн. до 02.03.2018 р.; 20% - суму 20 108,19 грн. до 15.07.2018 р.; 50% - суму 50 270,47 грн. до 15.11.2017 р.;

- по Специфікації № 2 від 01.03.2018 р., загальна сума 483 831,96 грн. Відповідно до п. 1 Специфікації товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання Продавцем відстрочення кінцевого розрахунку Покупцю. Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, в наступні строки: 30% - суму 145 149,59 грн. до 02.03.2018 р.; 20% - суму 96 766,39 грн. до 15.07.2018 р.; 50% - суму 241 915,98 грн. до 15.11.2018 р.;

- по Специфікації № 3 від 05.06.2018 р., загальна сума 10 106,40 грн. Відповідно до п. 1 Специфікації товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання Продавцем відстрочення кінцевого розрахунку Покупцю. Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, в наступні строки: 30% - на суму 3 031,92 грн. до 06.06.2018 р.; 70% - суму 7 074,48 грн. до 20.10.2018 р.;

- по Специфікації № 4 від 02.07.2018 р., загальна сума 22 411,62 грн. Відповідно до п. 1 Специфікації товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання Продавцем відстрочення кінцевого розрахунку Покупцю. Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, в наступні строки: 30% - суму 6 723,49 грн. до 03.07.2018 р.; 70% - суму 15 688,13 грн. до 20.10.2018 р.

Факт поставки товару, погодженого між сторонами у відповідних специфікаціях підтверджується видатковими накладними №3-00032 від 16.03.2018 р, №3-00033 від 16.03.2018 р., №6-00142 від 06.06.2018 р., №7-00459 від 13.07.2018 р., товарно-транспортними накладними №РЗ-00032 від 16.03.2018 р., №РЗ-00033 від 16.03.2018 р.

Позивачем були виставлені рахунки-фактури №4020 від 01.03.2018 р., №4021 від 01.03.2018 р., №7159 від 05.06.2018 р., №8024 від 02.07.2018 р. за вказаними Специфікаціями, однак відповідач прострочив оплату по вище переліченим Специфікаціях (додатках) та видаткових накладних до договору купівлі-продажу № 01-03-18/1 ПК від 01.03.2018 р., з огляду на наступне:

-за Специфікацією №1 від 01.03.2018 р. відповідачем було проведено оплату наступним чином: 30% на суму 30 162,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №138 від 06.03.2018 р.; 20% на суму 20 108,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням №223 від 10.07.2018 р.; 50% на суму 50 270,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №357 від 27.02.2019 р. - Станом на 06.12.2019 р. заборгованість за поставлений товар відсутня.

Кількість днів прострочення на суму 30 162,29 грн. (з 03.03.2018 р. по 05.03.2018 р.) - 3 дні, кількість днів прострочення на суму 50 270,46 грн. (з 16.11.2018 року по 26.02.2019 р.) - 103 дні.;

-за Специфікацією №2 від 01.03.2018 р. відповідачем було проведено оплату наступним чином: 30% на суму 145 149,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням №139 06.03.2018 р.; 20% на суму 96 766.39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №224 від 10.07.2018 р.; 21% на суму 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №291 від 17.10.2018 р.; 1% на суму 6 915,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №459 12.07.2019 р.; 8% на суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №469 від 18.07.2019 р.; 4% на суму 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №474 від 24.07.2019 р.; 16% на суму 75 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №491 від 02.08.2019 року.

Станом на 06.12.2019 р. заборгованість за поставлений товар відсутня.

Кількість днів прострочення на суму 145 149,59 грн. (з 03.03.2018 р. по 05.03.2018 р.) - 3 дні;

Кількість днів прострочення на суму 6 915,98 грн. (з 16.11.2018 р. по 11.07.2019 р.) - 238 днів;

Кількість днів прострочення на суму 40 000,00 грн. (з 16.11.2018 р. по 17.07.2019 р.) - 244 днів;

Кількість днів прострочення на суму 20 000,00 грн. (з 16.11.2018 р. по 23.07.2019 р.) - 250 днів;

Кількість днів прострочення на суму 75 000,00 грн. (з 16.11.2018 р. по 01.08.2019 р.) - 259 днів.

-за Специфікацією №3 від 05.06.2018 р. відповідачем було проведено оплату наступним чином: 30% на суму 3 031,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №210 від 05.06.2018 р.; 70% на суму 7 074,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №453 від 08.07.2019 р.

Станом на 06.12.2019р. заборгованість за поставлений товар відсутня.

Кількість днів прострочення на суму 7 074,48 грн. (з 21.10.2018 р. по 07.07.2019 р.) - 260 днів.

- за Специфікацією №4 від 02.07.2018 р. відповідачем було проведено оплату наступним чином: 30% на суму 6 723,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №221 від 10.07.2018 р.; 34% на суму 7 604,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням №453 від 08.07.2019 р.; 36% на суму 8 084,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням №459 від 12.07.2019 р.

Станом на 06.12.2019р. заборгованість за поставлений товар відсутня.

Кількість днів прострочення на суму 6 723,49 грн. (з 04.07.2018 р. по 09.07.2018 р.) - 6 днів;

Кількість днів прострочення на суму 7 604,11 грн. (з 21.10.2018 р. по 07.07.2019 р.) - 260 днів;

Кількість днів прострочення на суму 8 084,02 грн. (з 21.10.2018 р. по 11.07.2019 р.) - 264 днів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що прострочення зі сплати боргу за отриманий товар виникло з підстав не залежних від нього.

Позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем оплати по вказаним специфікаціях і видатковим накладним заявлено до стягнення пеню в розмірі 46 410,09 грн. та на підставі п. 5.5. договору 48 % річних в розмірі 49 952,53 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.5. договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікацій до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 48% річних за допомогою КП Законодавство суд встановив, що розрахунок є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та сума в розмірі 49 952,53 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки строк перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 5.4. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, Покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до пункту 5.7. договору, сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за невиконання або неналежне виконання зобов`язань припиняється через 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості та нарахованих на суму заборгованості неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за цим договором становить 3 (три) роки .

Суд перевіривши розрахунок пені в розмірі 46 410,09 грн., наданого позивачем встановив, що розрахунок здійснений окремо по кожній специфікації та з урахуванням строку позовної давності визначеної у п. 5.7. договору, приходить до висновку, що він є вірним та відповідає вимогам законодавства.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У підпункті 3.17.4. пункту 4 постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. №18 визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем здійснювалась попередня оплата за отриманий ним товар, заборгованість за вказаний товар у відповідача відсутня, задоволення судом позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 % річних на підставі спірного договору, розмір яких погоджено сторонами та є підвищеним у порівнянні з визначеним розміром (3%) річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, та сума вказаних відсотків річних сама по собі відшкодовує позивачу знецінення грошових коштів, а також той факт, що позивач не надав належних та допустимих доказів понесення ним збитків у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий товар, а тому суд вважає, що даний випадок є винятковим та клопотання відповідача про зменшення розміру пені може бути задоволено частково, а саме шляхом зменшення розміру пені на 30%.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 32 487,06 грн., що становить 70 % від заявленої позивачем суми пені.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з огляду на предмет та підстави позову підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача у повному обсязі.

Суд звертає увагу позивача, що до позовної заяви додано платіжне доручення №3075 від 06.12.2019 р. про сплату судового збору в розмірі 2 007,00 грн., заявлені позовні вимоги про стягнення 96 363,62 грн. Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується наступним чином: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (96 636,62 грн. х 1,5% = 1 449,55 грн., але не менше 1 921,00 грн.) Отже, позивач при поданні цього позову до суду повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір позивачу за відповідним письмовим клопотанням може бути повернута сума переплати в розмірі 86,00 грн.

Керуючись ст. ст. 76 - 79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» (69068, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 88 Б; код ЄДРПОУ 39719121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122; код ЄДРПОУ 37898486) 48 % річних в розмірі 49 952 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 53 коп., пеню в розмірі 32 487 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

У зв`язку з перебуванням судді Проскурякова К.В. в період з 13.02.2020 р. по 21.02.2020 р. у щорічний відпустці, повне рішення складено: 24.02.2020 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.