Рішення

від 13.02.2020 по справі 914/1850/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 справа № 914/1850/19

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецького об`єднання «Дзиґа» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на предмет спору на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» , м. Львів

про: зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості.

Cуддя У.І. Ділай

Секретар В.Д. Андрусик

За участю представників:

Від позивача: Чернобай С.С. - представник, довіреність №2302-75 від 09.01.2019

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Любашевський В`ячеслав Полікарпович - адвокат

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецького об`єднання «Дзиґа» про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 31.10.2019.

Ухвалою суду від 31.10.2019 підготовче судове засідання відкладено на 19.11.2019.

Ухвалою суду від 19.11.2019 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено на 03.12.2019.

03.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.12.2019.

Ухвалою суду від 12.12.2019 підготовче судове засідання відкладено на 26.12.2019.

Ухвалою суду від 26.12.2019 залучено до участі у справі третю особу та розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 09.01.2020.

Ухвалою суду від 09.01.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020.

У судових засіданнях від 23.01.2020 та від 04.02.2020 оголошено перерву.

12.02.2020 позивач подав до суду заяву про часткову відмову від позовної вимоги: Зобов`язати ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщення загальною площею 169,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гонти І., буд. 8.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2020 підтримав заяву про часткову відмову від позову, а в решті вимог просив позов задоволити. Представник третьої особи також підтримав позовні вимоги.

У судове засідання 13.02.2020 представник відповідача не з`явився, однак направив письмові пояснення (вх. №7925/20 від 13.02.2020).

Відповідно до ст. 207 ГПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи, що ухвалою суду від 09.01.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020 та в письмових поясненнях не зазначено поважності причин неподання в підготовчому провадженні письмових пояснень (вх. №7925/20 від 13.02.2020), Господарський суд Львівської області доходить до висновку залишити їх без розгляду.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

20.11.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір на оренду нежитлових приміщень № Г-6782-8, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. І. Гонти, буд. 8, загальною площею 169,7 кв.м. Цільове призначення - для кафе без реалізації підакцизної групи товарів.

Договір укладений на термін до 20.11.2018 (п. 4.1 Договору).

26.11.2018 після закінчення терміну дії договору позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про припинення договірних відносин № 2302-вих-6836, в якому позивач повідомив відповідача про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов`язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її у повному обсязі.

За твердженням позивача відповідач свого обов`язку по поверненню орендованого майна своєчасно не виконав, і воно фактично перебувало в його незаконному користуванні з грудня 2018 року до серпня 2019 року.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення орендованого майна. Відтак, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подало до Господарського суду Львівської області позов про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості у сумі 94 557,62 грн відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Після відкриття провадження позивач подав до суду заяву про часткову відмову від позовної вимоги, а саме зобов`язання ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщення загальною площею 169,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гонти І., буд. 8.

Відповідач заперечив проти позову, з огляду на таке.

Маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, керуючись ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, 19.10.2018 відповідач надіслав позивачу звернення №2-30073/АП-2302 щодо продовження договору оренди нежитлових приміщень, і в подальшому неодноразово звертався з проханням поновити договір оренди нежитлових приміщень.

На думку ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа , оскільки позивач не повідомив про намір використовувати майно, що складає предмет договору для власних потреб, відтак відповідач був позбавлений можливості належним чином припинити договірні відносини з ТзОВ Клуб достойних Львів`ян , яке виступало суборендарем нежитлових приміщень.

Також відповідач зазначив, що ТзОВ Клуб достойних Львів`ян здійснило ряд невіддільних покращень приміщення загальною вартістю понад 2 150 000 грн. У зв`язку з відсутністю завчасного повідомлення зі сторони позивача, відповідач не міг припинити договірні відносини та провести демонтаж встановлених покращень, оскільки такі дії призвели б до завдання суттєвих матеріальних збитків для суборендаря та завдали б шкоди повноцінному функціонуванню всього приміщення .

Відповідач повідомив, що представниками КЗ ЛОР Львівський академічний театр ляльок був обмежений доступ до орендованого приміщення, що ускладнювало процес вивільнення приміщення відповідачем та призвело до відтермінування моменту фактичної передачі приміщення. Відповідач та ТОВ Клуб достойних Львів`ян неодноразово звертались до позивача з проханням поновити договір оренди нежитлових приміщень з метою попередити завдання суттєвої майнової шкоди для ТзОВ Клуб достойних Львів`ян та шкоди повноцінному функціонуванню Львівському академічному театру ляльок, який розміщений у тій же будівлі (Звернення № 04/01/19-1 від 04 січня 2019 року, № 11/02/19-1 від 11 лютого 2019 року, № 01/04/19-1 від 01 квітня 2019 року.

За твердженням відповідача позивач не бажав врегулювати ситуацію, що склалася шляхом укладенням нового договору на інших умовах та не йшов на компроміс, що уже завдало та продовжує завдавати суттєвих матеріальних збитків та унеможливлює нормальне функціонування. Більше того, після проведення демонтажу віддільних покращень приміщення, звільнення приміщення від майна відповідача, яке там знаходилось та приведення приміщення у належний санітарно-технічний стан. Відповідач неодноразово в усній формі звертався до ЛКП Старий Львів , яке є балансоутримувачем орендованого приміщення, з проханням підписати акт приймання-передачі та повідомленням про те, що представниками КЗ ЛОР Львівський академічний театр ляльок був обмежений доступ до орендованого приміщення, що ускладнювало процес вивільнення приміщення відповідачем та призвело до відтермінування моменту фактичної передачі приміщення.

22 серпня 2019 року відповідач надіслав до Директора ЛКП Старий Львів письмове звернення № 22/08/19-1 з проханням оформити повернення приміщення. Однак, не зважаючи, на вжиті відповідачем заходи для повернення приміщення, акт приймання-передачі (повернення) приміщення залишається неоформленим зі сторони балансоутримувача. При цьому відповідач долучив до матеріалів справи відповідь Департаменту економічного розвитку Управління комунальної власності Львівської Міської Ради, в якій вказано, що передача приміщень новому орендарю була здійснена на виконання Ухвали Львівської міської ради № 5190 від 20.06.2019. Відповідач вважає, що спірні приміщення, які були предметом оренди, визнані вільними і перешкод для їх подальшої передачі в оренду новому орендарю позивач не вбачав.

Крім того, відповідач вважає розмір заборгованості необґрунтованим, покликаючись на те, що таке прострочення відбулось не з його вини, а у зв`язку із вищезгаданими обставинами. ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа зазначило, що для стягнення неустойки необхідно встановити саме обставини щодо фактичного користування відповідачем вказаним приміщенням, оскільки, неустойка підлягає сплаті за період користування вчасно не повернутим майном.

ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа повідомило, що 20.11.2018 фактично припинено використання приміщення, що є об`єктом оренди за Договором на оренду нежитлових приміщень № Г-6782-8. Відтак, відповідач вважає, що застосування до нього ч. 2 ст.785 ЦК України не відповідає вимогам чинного законодавства.

Третя особа підтримала позов, зазначивши, що 22.08.2019 відповідач звертався до ЛКП Старий Львів з проханням підписати акт від 21.11.2018 приймання-передачі нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.І.Гонти, 8.

ЛКП Старий Львів відмовлено в підписані вказаного акту, оскільки фактичне обстеження орендованих нежитлових приміщень для приймання-передачі проведено представниками сторін 02.08.2019, відповідно акт не міг бути підписаний раніше дати фактичної передачі цих приміщень. Про що і був повідомлений відповідач листом від 29.08.2019 за № 894.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір на оренду нежитлових приміщень № Г-6782-8, у зв`язку із чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором найму (оренди), відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір укладений на термін до 20.11.2018 (п. 4.1 договору).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена норма не встановлює, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про припинення договірних відносин та повернення балансоутримувачу орендованого приміщення.

Таким чином, спірний договір було припинено у зв`язку із закінченням терміну його дії - 20.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі.

Приписи ч. 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" містять положення якими передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Разом з цим норми Закону не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем у строк до трьох місяців, а зазначається лише про обов`язок власника письмово попередити орендаря.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до зазначеної норми, однією із основних умов застосування положень ст. 785 Цивільного кодексу України як щодо зобов`язання повернути майно, так і щодо сплати неустойки є встановлення факту припинення дії договору та користування річчю поза межами дії договору без наявності на те правових підстав.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами спору, відповідач свого обов`язку по своєчасному поверненню орендованого майна не виконав. Акт прийому-передачі спірного майна між сторонами спору не підписано.

Відповідно до долученої до матеріалів справи копії листа №11/02/19-1 від 11.02.2019 ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа просило продовжити строк повернення орендованого приміщення.

Натомість зобов`язання щодо повернення майна мало бути виконано відповідачем не пізніше 01.12.2018.

Згідно із долученої позивачем довідки №4-2302-2064 від 02.09.2019, ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа оплачувало орендні платежі по березень 2019 року, що також підтверджує факт користування орендованим майном після припинення спірного договору оренди.

22 серпня 2019 року відповідач надіслав до ЛКП Старий Львів письмове звернення № 22/08/19-1 з проханням оформити повернення приміщення, долучивши акт приймання-передачі датований 22.11.2018 .

Доказів звернення відповідача до балансоутримувача з метою передачі майна з оренди 01.12.2018 чи в інший строк до 22.08.2019 до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до пояснень третьої особи - ЛКП Старий Львів відмовлено в підписанні вказаного акту, оскільки фактичне обстеження орендованих нежитлових приміщень для приймання-передачі проведено представниками сторін 02.08.2019, відтак саме з цієї дати балансоутримувач готовий підписати акт, а не акт приймання-передачі датований 22.11.2018.

Виходячи із вищенаведеного, фактичне користування спірним приміщенням завершилось в серпні 2019 року.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Позивач довів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо несвоєчасного повернення орендованого майна, а висновки та заперечення відповідача про те, що прострочення відбулося не з його вини є помилковими та не підтверджені належними й допустимими доказами.

При цьому покликання відповідача про понесення витрат на невіддільні покращення приміщення загальною вартістю понад 2 150 000 грн та укладення договору з суборендарем ТзОВ Клуб достойних Львів`ян не підтверджено належними та допустимими доказами й в матеріалах справи відстуні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

З огляду на вищенаведене, перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми неустойки, Господарський суд Львівської області доходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі - у сумі 94 557,62 грн.

Оскільки позивач частково відмовився від позову, а саме щодо повернення об`єкта оренди шляхом виселення з приміщення, провадження в цій частині слід закрити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецького об`єднання «Дзиґа» (79019, м. Львів, вул. Лемківська, 15а, ідентифікаційний код 38322752101) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 94 557,62 грн заборгованості та 1921,00грн судового збору.

3.Прийняти відмову Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від позовної вимоги щодо зобов`язання ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщення загальною площею 169,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гонти І., буд. 8 та провадження в цій частині закрити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 24.02.2020.

Суддя Ділай У.І.