Постанова

від 02.07.2020 по справі 914/1850/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р. Справа №914/1850/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Мирутенка О.Л.

Галушко Н.А.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецьке об`єднання "Дзиґа" від 01.03.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2020 (повний текст складено 24.02.2020, суддя Ділай У.І.)

у справі № 914/1850/19

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецького об`єднання "Дзиґа", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівське комунальне підприємство "Старий Львів", м. Львів

про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості

представники сторін:

від позивача - Чернобай Сергій Сергійович,

від відповідача - Довбуш Олексій Романович,

від третьої особи на стороні позивача - Любашевський В`ячеслав Полікарпович

23.09.2019 до Господарського суду Львівської області звернулося Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - УКВ ДЕР ЛМР) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецького об`єднання "Дзиґа" (надалі - ТзОВ МО Дзиґа ) про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщення загальною площею 169,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Гонти, І., буд. 8, від майна, яке знаходиться в приміщенні; стягнення з відповідача на користь позивача 94557,62 грн. заборгованості за договором оренди (редакція позовних вимог із врахуванням заяви про усунення недоліків позову від 23.09.2019).

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами даної справи було укладено договір оренди приміщення №Г-6782-8 від 20.11.2008, термін дії якого завершився 20.11.2018. Незважаючи на це, відповідач не приступив до передачі об`єкта оренди позивачу, що й стало підставою для позовних вимог позивача про повернення відповідного приміщення, а також про стягнення існуючої заборгованості станом на 01.12.2018 та застосування ч.2 ст. 785 ЦК України шляхом нарахування відповідачу неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.12.2018 по 01.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2019 було відкрито провадження у справі № 914/1850/19 за даним позовом, а ухвалою від 26.12.2019 до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Львівське комунальне підприємство (надалі - ЛКП) "Старий Львів" як балансоутримувача спірного приміщення.

12.02.2020 позивач подав до суду заяву про часткову відмову від позову, а саме, від позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2020 у даній справі позов було задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 94557,62 грн. заборгованості; прийнято відмову позивача від позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з наступного:

1) термін дії договору оренди приміщення №Г-6782-8 від 20.11.2008 завершився 20.11.2018, у зв`язку з чим відповідач повинен був виконати своє зобов`язання щодо повернення орендованого майна не пізніше 01.12.2018;

2) відповідач свого обов`язку щодо своєчасного повернення орендованого майна не виконав, про що свідчить той факт, що між сторонами спору не було підписано акта прийому-передачі спірного майна;

3) з обставин справи вбачається, що після 20.11.2018 відповідач фактично використовував приміщення та вчиняв дії, спрямовані на продовження оренди спірного майна, а саме:

- у листі №11/02/19-1 від 11.02.2019 ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа просило продовжити строк повернення орендованого приміщення;

- згідно довідки №4-2302-2064 від 02.09.2019, ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа оплачувало орендні платежі до березня 2019 року;

- 22 серпня 2019 року відповідач надіслав до ЛКП Старий Львів письмове звернення № 22/08/19-1 з проханням оформити повернення приміщення, долучивши акт приймання-передачі, датований 22.11.2018. ЛКП Старий Львів відмовило в підписанні вказаного акта, оскільки фактичне обстеження орендованих нежитлових приміщень для приймання-передачі проведено представниками сторін 02.08.2019, відтак саме з цієї дати балансоутримувач готовий підписати акт;

4) у зв`язку з тим, що у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до балансоутримувача з метою передачі майна з оренди 01.12.2018, чи в інший строк до 22.08.2019, суд дійшов висновку, що фактичне користування спірним приміщенням завершилось в серпні 2019 року.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, пославшись на те, що вирішуючи спір, місцевий господарський суд не з`ясував обставин, що мають значення для вирішення справи, визнав встановленими обставини, які є недоведеними, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постановах у справах №910/9328/17 та №915/1030/16, для стягнення неустойки на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України, необхідно встановити обставини щодо фактичного користування орендарем спірним приміщенням;

2) судом не було надано оцінки доводам відповідача, які свідчать про те, що фактичне використання приміщення відповідачем було припинено 20.11.2018, а саме:

- з відповіді КП ЛОР Львівський обласний театр ляльок №4 від 15.01.2020 вбачається, що відповідач фактично припинив використання спірного приміщення 20.11.2018;

- з листа позивача, який наявний у справі, вбачається, що 18.10.2019 спірні приміщення були передані Львівською міською радою в оренду новому орендарю, а правовою підставою такої передачі стала ухвала Львівської міської ради від 20.06.2019 за №5190 та звернення нового орендаря від 07.11.2018, що свідчить про відсутність обмежень позивача щодо розпорядження відповідними приміщеннями. Водночас, відповідно до ухвали Львівської міської ради №828 від 09.09.2011 та інформаційної картки для послуги Прийняття рішення про надання в оренду вільного нежитлового приміщення вбачається, що в оренду може бути передано лише вільне нежитлове приміщення.

Третя особа надала пояснення по суті апеляційної скарги, у яких зазначила наступні фактичні обставини у даній справі:

- 22.08.2019 відповідач звернувся до ЛКП Старий Львів як балансоутримувача орендованих приміщень із листом № 22/08/19-1, у якому виклав прохання підписати акт приймання-передачі, датований 22.11.2018;

- ЛКП Старий Львів відмовило в підписанні вказаного акту, оскільки фактичне обстеження орендованих нежитлових приміщень для приймання-передачі було проведено представниками сторін 02.08.2019. Відповідно, на думку балансоутримувача, відповідний акт не міг бути підписаний раніше дати фактичного огляду;

- у листі відповідача від 22.08.2019 зазначено, що доступ до орендованих приміщень у нього був обмежений зі сторони КЗ ЛОР Львівський обласний театр ляльок , де і знаходяться ці приміщення;

- будь-яка інша інформація щодо фактичного використання відповідачем спірних приміщень після 20.11.2018 у третьої особи відсутня.

10.06.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акта приймання-передачі приміщення загальною площею 169,7 кв.м за адресою м.Львів, вул. І. Гонти, 8, складеного 12.10.2018, відповідно до якого ТзОВ МО Дзиґа здало, а ЛКП Старий Львів прийняло відповідні приміщення. Вказане клопотання не містило жодних обґрунтувань неможливості подання вказаного акта під час розгляду справи судом першої інстанції.

19.06.2020 відповідач подав ще одне клопотання про долучення до матеріалів справи вищезгаданого акта приймання-передачі приміщень.

Підставами, які обґрунтовують поважність причин неподання вказаного доказу під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач зазначив наступні:

- у теперішнього директора ТзОВ МО Дзиґа Кауфмана В.Я. не було інформації про наявність вказаного акта, у зв`язку з тим, що цей акт був підписаний попереднім директором товариства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- про вказаний акт новому директору товариства стало відомо у травні 2020 року, коли, після закінчення строку дії договору про надання правової допомоги №02/04/2019 від 23.04.2019, примірник вказаного акта був повернутий товариству адвокатом Мартинюком Ю.А.

В судовому засіданні 02.07.2020 судовою колегією був оглянутий оригінальний примірник вказаного акта.

Третя особа, на запитання суду, зазначила про те, що у неї відсутній другий примірник вказаного акта, однак, не змогла надати пояснень з приводу наявності на вказаному акті підпису директора та відбитки печатки ЛКП Старий Лев .

Відповідач, на запитання суду, не зміг надати пояснень щодо дати складення вказаного акта, яка не відповідає даті завершення строку дії договору оренди.

Позивач не подав суду відзиву на апеляційну скаргу, однак, в судових засіданнях 11.06.2020 та 02.07.2020 заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Окрім того, позивач заперечив з приводу долучення відповідачем до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду справи нового доказу - акта приймання-передачі від 12.10.2018.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи акта приймання-передачі від 12.10.2018, колегія суддів відмовила в його задоволенні з огляду на наступне:

Правила прийняття доказів судами першої та апеляційної інстанцій визначені у статтях 80 та 269 ГПК України.

Так, частинами 2 та 3 ст. 80 ГПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 8 встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ухвалами Господарського суду Львівської області від 30.09.2019 та від 31.10.2019 відповідачу було встановлено строк на подання відзиву до 18.10.2019, а також повторно зобов`язано подати відзив.

Незважаючи на це, відзиву на позов відповідач у встановлений строк не подав, а виклав свою позицію у письмових поясненнях від 10.12.2019, до яких долучив відповідні докази з метою обґрунтування своєї позиції.

Ухвалою від 09.01.2020 суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив її до розгляду по суті в судовому засіданні 23.01.2020.

Під час вирішення справи суд першої інстанції врахував письмові пояснення відповідача, подані під час підготовчого провадження та надав оцінку доказам, долученим до них. З огляду на це, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд створив для відповідача достатні процесуальні можливості для захисту своїх прав, а також, під час розгляду справи, повною мірою забезпечив реалізацію принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього .

Акта приймання-передачі від 12.10.2018 відповідач не долучив до матеріалів справи ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні при поданні апеляційної скарги.

Доводи відповідача про те, що вказаний акт приймання-передачі перебував у адвоката Мартинюка Ю.А., у зв`язку з чим відповідач не був обізнаний про вказаний акт та не міг його долучити до матеріалів справи, судом відхиляються. Вказану обставину суд не розцінює як об`єктивну причину неподання доказів, оскільки відповідач сам фактично визнає, що вказаний документ перебував у його представника. При цьому, в суду немає підстав вважати, що відповідач був необізнаний про свої правовідносини з адвокатом Мартинюком Ю.А.

Крім того, колегія суддів враховує суперечливості, які стосуються вказаного акта, а саме - він був складений до завершення строку дії оренди і його наявність не узгоджується із подальшим листуванням сторін з приводу продовження договору оренди та, згодом, щодо необхідності скласти акт приймання-передачі приміщень.

З огляду на те, що після відкриття провадження у справі, позивач подав до суду заяву про відмову від позовної вимоги про зобов`язання ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа повернути об`єкт оренди шляхом виселення з спірного приміщення, вказана заява була задоволена судом першої інстанції і це не оспорюється жодною із сторін у даній справі, подальше дослідження обставин справи суд апеляційної інстанції буде здійснювати виходячи з предмету спору з однією позовною вимогою - стягнення з відповідача на користь позивача 94557,62 грн. заборгованості за договором оренди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

20.11.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір на оренду нежитлових приміщень № Г-6782-8, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. І. Гонти, буд. 8, загальною площею 169,7 кв.м. Цільове призначення - для кафе без реалізації підакцизної групи товарів.

У пункті 5.1 договору визначено, що загальний розмір річної орендної плати становить 23625,96 грн. на момент укладення цього договору та підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період.

Договір було укладено на термін до 20.11.2018. Договором також встановлено, що в разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п. 4.1 та п. 4.3 договору).

Розділ 3 договору передбачає такий порядок передачі майна в оренду, відповідно до якого між балансоутримувачем та орендарем складається відповідний акт приймання-передачі майна.

Відповідно до п.1.1 договору, балансоутримувачем приміщення є ЛКП Стрий Лев .

Водночас, розділ 9 договору встановлює правила щодо повернення майна з оренди, відповідно до яких об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту закінчення терміну дії договору (п.9.3); при передачі об`єкт оренди складається акт, який підписується сторонами (п.9.4).

26.11.2018, після закінчення терміну дії договору, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення № 2302-вих-6836, в якому повідомив про припинення договірних відносин, у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов`язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести до моменту припинення договору повний розрахунок зі сплати орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її у повному обсязі.

Докази направлення вказаного повідомлення рекомендованою поштою наявні в матеріалах справи (27.11.2018).

За твердженням позивача, відповідач свого обов`язку з повернення орендованого майна своєчасно не виконав, і воно фактично перебувало в його користуванні з грудня 2018 року до серпня 2019 року.

В матеріалах справи наявне наступне листування сторін щодо спірного приміщення:

Листом №04/01/19-1 від 04.01.2019 ТзОВ МО Дзиґа просило УКВ ДЕР ЛМР розглянути можливість продовження договору оренди, або надати в оренду інше рівноцінне приміщення, у зв`язку з тим, що суборендар приміщення - ТзОВ Клуб достойних Львів`ян - здійснив низку покращень приміщення, демонтаж яких може зашкодити функціонуванню Львівського академічного обласного театру ляльок.

Листом №11/02/19-1 від 11.02.2019 ТзОВ МО Дзиґа просило УКВ ДЕР ЛМР продовжити строк повернення орендованого приміщення у зв`язку із проведенням переговорів з керівництвом Львівського академічного обласного театру ляльок щодо демонтажу обладнання та інженерних комунікацій, встановлених суборендарем приміщення - ТзОВ Клуб достойних Львів`ян .

В матеріалах справи наявний лист ТзОВ МО Дзиґа щодо надання в оренду іншого рівноцінного приміщення від 01.04.2019 за №01/04/19-1 у зв`язку із досягненням згоди між керівництвом Львівського академічного обласного театру ляльок та ТзОВ Клуб достойних Львів`ян про залишення покращень приміщення.

22.08.2019 відповідач надіслав до директора ЛКП Старий Львів письмове звернення № 22/08/19-1 з проханням підписати акт приймання-передачі нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.І.Гонти, 8, датований 21.11.2018.

Листом від 29.08.2019 за № 894 ЛКП Старий Львів повідомило відповідача, про те, що підписання акта приймання-передачі приміщень не може бути здійснено раніше дати, якою фактично передано приміщення. У зв`язку з тим, що фактичне обстеження орендованих нежитлових приміщень для приймання-передачі проведено представниками сторін 02.08.2019, балансоутримувач не може підписати акт раніше вказаної дати.

Згідно із долученої позивачем довідки №4-2302-2064 від 02.09.2019, ТзОВ МО Дзиґа оплачувало орендні платежі по березень 2019 року.

До суду першої інстанції відповідач, окрім цього подав:

- лист КП ЛОР Львівський академічний обласний театр ляльок №4 від 15.01.2020, у якому зазначено, що ТзОВ Мистецьке об`єднання Дзиґа 20.11.2018 фактично припинило використання приміщення в підвалі за адресою: м.Львів, вул. Івана Гонти, 8;

- лист УКВ ДЕР ЛМР №2302-вих-4061 від 22.01.2020, з якого вбачається, що на підставі ухвали Львівської міської ради № 5190 від 20.06.2019, договору оренди від 18.10.2019 за №Г-11915-19 та акта приймання-передачі від 18.10.2019 спірні приміщення було надано в оренду новому орендарю - КП ЛОР Львівський академічний обласний театр ляльок .

За договором найму (оренди), відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як було зазначено вище, 27.11.2018 позивач на адресу відповідача надіслав повідомлення про припинення договірних відносин та повернення балансоутримувачу орендованого приміщення.

Таким чином, спірний договір було припинено у зв`язку із закінченням терміну його дії, а саме 20.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст. 795 ЦК України). Як зазначалося вище, аналогічні положення встановлені і у розділі 9 договору.

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин та договір пов`язують припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі.

З огляду на положення п. 9.3 договору, зобов`язання щодо повернення майна мало бути виконано відповідачем не пізніше 01.12.2018.

Незважаючи на це, в матеріалах справи відсутній відповідний акт приймання-передачі приміщень, який би був підписаний сторонами.

Водночас, із листування учасників даного спору вбачається, що фактичне користування відповідача спірним приміщенням завершилось в серпні 2019 року.

Так, як було зазначено, у січні, лютому та квітні 2019 року відповідач звертався до позивача із листами, у яких просив продовжити дію договору оренди, або продовжити строк повернення приміщень, або надати йому в оренду рівноцінне приміщення. Орендну плату за користування приміщенням відповідач частково сплачував до березня 2019 року. У серпні 2019 року відповідач звертався до ЛКП Старий Львів як балансоутримувача із листом про оформлення повернення приміщення, а з листа ЛКП Старий Львів від 29.08.2019 за №894 вбачається, що 02.08.2019 представниками балансоутримувача та орендаря проводилося спільне обстеження приміщення з метою його передачі балансоутримувачу.

Інших належних, допустимих та вірогідних доказів, які б дозволили суду зробити інший висновок по суті спору, сторонами не надано.

Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на лист КП ЛОР Львівський академічний обласний театр ляльок №4 від 15.01.2020, оскільки такий є недопустимим та невірогідним доказом у справі та не може братися до уваги при її вирішенні. Автором та підписантом цього листа є особа, яке не є учасником спірних правовідносин - ні власником спірного майна, ні його балансоутримувачем. Відтак, на думку суду, свідчення такої особи не можуть бути покладені в основу для висновку про наявність чи відсутність певного юридичного факту.

Також суд відхиляє покликання відповідача на факт передачі спірного майна в оренду іншій особі, оскільки таке відбулося згідно договору оренди від 18.10.2019 за №Г-11915-19 та акта приймання-передачі від 18.10.2019, тобто, після серпня 2019 року. Водночас, надання оцінки ухвалі Львівської міської ради № 5190 від 20.06.2019 не входить до предмету даного судового спору.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до зазначеної норми, однією із основних умов застосування положень ст. 785 Цивільного кодексу України як щодо зобов`язання повернути майно, так і щодо сплати неустойки є встановлення факту припинення дії договору та користування річчю поза межами дії договору без наявності на те правових підстав.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Позивач довів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо несвоєчасного повернення орендованого майна, а заперечення відповідача, та докази, якими він їх обґрунтовує, є взаємосуперечливими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

З розрахунку заборгованості, долученого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що сума в розмірі 94557,62 грн., яку він просить стягнути, складається із заборгованості за орендну плату, яка нараховувалася у період з 01.02.2018 по 01.12.2018 та неустойки, нарахованої за період з 01.12.2018 по 01.07.2019. При цьому, позивачем були враховані часткові оплати, здійснені відповідачем. Заперечень з приводу правильності вказаного розрахунку відповідач не надав.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що Господарський суд Львівської області дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та неустойки в загальному розмірі 94 557,62 грн

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2020 у справі №914/1850/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецьке об`єднання "Дзиґа" - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 13.07.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя О.Л. Мирутенко

суддя Н.А. Галушко