Рішення

від 18.02.2020 по справі 906/1135/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 Cправа № 906/1135/19

м. Львів

За позовом: Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне

до відповідача: Приватного підприємства "Агал", Львівська область, Жовківський район, с. Туринка

про стягнення 69 566, 02 грн.

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі М. Банзула

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Хід розгляду спору:

Державне підприємство Словечанське лісове господарство звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до Приватного підприємства Агал про стягнення 69 566, 02 грн заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.10.2019 у справі № 906/1135/19 матеріали позовної заяви Державного підприємства Словечанське лісове господарство передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

28.11.2019 матеріали позовної заяви у справі № 906/1135/19 надійшли на адресу Господарського суду Львівської області та в результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями були передані на розгляд судді Мороз Н.В.

Ухвалою суду від 03.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 24.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 21.01.2020.

17.01.2020 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та заява про долучення доказів, а саме, оригіналів документів долучених до позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.01.2020 відкладено розгляд справи на 04.02.2020.

На адресу господарського суду 03.02.2020 від представника позивача надійшла заява про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 04.02.2020 відкладено розгляд справи на 18.02.2020.

В судове засідання 18.02.2020 представник позивача не з`явився, однак, надіслав на адресу суду заяву з долученими оригіналами рахунків на оплату та копіями податкових накладних.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з яким відповідачу надсилались ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи, з відмітками про їх вручення адресату. Відзиву на позовну заяву на вимогу ухвал суду відповідач не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак не забезпечив явки представника в судові засідання та не повідомив причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.05.2019 між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 143 та Протокол погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію.

Згідно умов вказаного договору, позивач передає у власність на умовах Франко - пункт відправлення товар, найменування і асортимент якого обумовлюються сторонами додатково і зазначені у Протоколі погодження вільної оптової ціни, що є невід`ємною частиною даного договору, а відповідач зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 8.1 договору, покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару на протязі 5-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати. У п. 7.1. договору сторони погодили, що платіж (передплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Позивач зазначає, що на виконання вказаного договору ним було передано відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних від 07.05.2019, від 08.05.2019 та від 13.05.2019 (відповідно до переліку наведеного у позовній заяві) на загальну суму 174 843, 77 грн. та виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату вказаного товару.

Відповідачем частково було оплачено за отриманий товар суму в розмірі 105 277, 75 грн., зокрема, згідно платіжних доручень від 07.06.2019 № 377, від 13.06.2019 № 379, від 21.06.2019 № 384, від 24.07.2019 № 406, від 24.09.2019 № 420. У заяві, що надійшла до суду 03.02.2020, представник позивача повідомив, що відповідачем при частковій оплаті за товар у вищезазначених платіжних дорученнях було вказано невірний договір в графі призначення платежу, однак в телефонному режимі останній просив позивача зарахувати здійснені платежі по договору № 143 від 07.05.2019.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку по оплаті за товар, позивач звертався до останнього з претензією від 23.07.2019 та з досудовим попередженням від 05.06.2019, в яких просив сплатити заборгованість.

В результаті часткової оплати відповідачем за товар, останній заборгував позивачу суму в розмірі 69 566, 02 грн., за стягненням якої позивач звернувся з даним позовом до суду.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів в спростування наведених позивачем обставин та доказів повної оплати за товар не представив.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

07.05.2019 між Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" (продавець) та Приватним підприємством "Агал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 143 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого, продавець передає у власність на умовах Франко - пункт відправлення товар, найменування і асортимент якого обумовлюються сторонами додатково і зазначені у Протоколі погодження вільної оптової ціни, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

До вказаного договору сторонами було підписано Протокол погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію від 07.05.2019, в якому зазначено найменування, характеристику та ціну товару.

Загальна кількість товару визначається згідно документів на відпуск, які після належного їх оформлення стають невід`ємними частинами даного договору (п. 3.1. договору).

Згідно пунктів 5.1. та 6.1. договору, поставка товару по даному договору здійснюється на умовах Франко - пункт відправлення. Прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами поставки: Франко - пункт відправлення.

Відповідно до п. 6.3. договору, датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Строк дії договору визначено у п. 12.2. договору - з 07.05.2019 до 30.06.2019.

На виконання умов вказаного договору позивач відвантажив відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЖТД №246815, №246816, №246817, №246818 від 07.05.2019, №246819, №246822, №911967, №911968, №911969, №911975, №911976, №911977, №911978, №911980, №911981 від 08.05.2019 та №912000 від 13.05.2019 на загальну суму 174 843, 77 грн. (копії вказаних ТТН знаходяться в матеріалах справи, оригінали судом оглянуті). Як вбачається із представлених позивачем ТТН, такі складені у відповідності до спеціалізованої форми, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2013 №961/707 Про затвердження спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) .

Дослідивши вищевказані товарно-транспортні накладні суд з`ясував, що товар за даними ТТН було прийнято до перевезення водіями В. Левицьким та М. Сагалом, підписи яких містяться на ТТН. Варто зазначити, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстровано керівником ПП Агал з 17.05.2013.

За умовами п. 8.1 договору, покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару на протязі 5-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Згідно п. 7.1. договору, платіж (передплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем було здійснено часткову оплату за переданий йому товар на суму 105 277, 75 грн., згідно виставлених позивачем рахунків на оплату, оригінали яких долучено до матеріалів справи. В підтвердження часткових оплат відповідачем за товар позивач долучив до матеріалів справи платіжні доручення від 07.06.2019 № 377 на суму 15 000, 00 грн., від 13.06.2019 № 379 на суму 28 856, 97 грн., від 21.06.2019 № 384 на суму 10 000, 00 грн., від 24.07.2019 № 406 на суму 20 000, 00 грн., від 24.09.2019 № 420 на суму 4 286, 15 грн.

Претензією від 23.07.2019 та досудовим попередженням від 05.06.2019 позивач звертався до відповідача про сплату заборгованості за отриманий ним товар (докази надіслання претензії та досудового попередження містяться в матеріалах справи).

Відповідач, в порушення умов договору, в повному обсязі за отриманий товар не оплатив, в результаті чого заборгував позивачу 69 566, 02 грн. В підтвердження вказаної суми боргу позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 29.01.2020 № 85.

У зв`язку із наведеними обставинами, позивач звернувся за захистом свого права з даним позовом до господарського суду, у якому просить стягнути з відповідача 69 566, 02 грн. заборгованості за товар.

Оцінка суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши подані докази суд встановив, що на підставі укладеного між сторонами договору позивачем було відвантажено відповідачу товар згідно вищезазначених товарно-транспортних накладних на загальну суму 174 843, 77 грн. Відповідач жодних заперечень щодо отримання товару, чи щодо якості, кількості, ціни переданого йому позивачем товару до суду не надав. Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази часткової оплати відповідачем за переданий позивачем товар.

З приводу долучених позивачем заявою від 13.02.2020 податкових накладних, в підтвердження реєстрації підприємством податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2019 року у ЄРПН, в яких покупцем вказано ПП Агал , суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Оскільки вказані податкові накладні подані до суду в копіях, які належним чином не завірені, такі не можуть прийматися судом до уваги при вирішенні даного спору.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свого обов`язку щодо оплати за отриманий товар в повному обсязі не виконав та заборгував позивачу 69 566, 02 грн., в результаті чого порушив право позивача на отримання коштів. Вказана сума боргу доведена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає стягненню з останнього на користь позивача. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати.

Сідповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агал" (80342, Львівська область, Жовківський район, с. Туринка, вул. Б. Хмельницького, буд. 44, код ЄДРПОУ 33775547) на користь Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" (11122, Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне, вул. Лісова, б. 13, код ЄДРПОУ 00991953) 69 566, 02 грн. - заборгованості та 1 921, 00 грн. - судового збору.

Рішення виготовлено 24.02.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України .

Суддя Мороз Н.В.