ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3334/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Голоденко І.О.
розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» (вул. Кирилівська, буд. 86, м. Київ, 04080)
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек строй» (вул. Малиновського, буд. 16-А, офіс 314, м. Одеса, 65017)
про стягнення 499332,31 грн
за участю представників учасників справи :
від позивача : не з`явився;
від відповідача : не з`явився.
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек строй» , в якій, з врахуванням клопотання про зменшення суми позову (а.с.8, т.1), просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість на загальну суму 499332,31 грн, з яких: 307573,40 грн основного боргу, пеню в сумі 56172,54 грн, 3% річних в сумі 4934,00 грн, інфляційні нарахування в сумі 3623,01 грн та штраф в сумі 127029,36 грн. Крім цього, в прохальній частині позову позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь 20000,00 грн витрат на правову допомогу.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №71/2019 від 05.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати за фактично отриманий від позивача товар.
10.12.2019 від позивача на електронну адресу суду за вх. №25549/19 надійшло клопотання (а.с.41, т.1), згідно якого останній просить суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання під час розгляду справи не з`являвся, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3334/19; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання було призначено на "11" грудня 2019 о 10год.45хв.
Ухвалою суду від 11.12.2019 строк підготовчого провадження у справі №916/3334/19 було продовжено до "17" лютого 2020, підготовче засідання відкладено на "20" січня 2020 о 10:00.
20.01.2020 судом було протокольно ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу для розгляду по суті на "12" лютого 2020 о 10год. 45хв.
12.02.2020 у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи
05.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайтек Строй» (покупець) було укладено договір поставки №71/2019 (а.с.10 зворотна сторінка - 12, т.1), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язався систематично постачати і передавати у власність покупцю товар, передбачений у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
За умовами п. п. 5.1., 5.2., 5.3. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину. Ціни в рахунку-фактурі за договором зазначені з урахуванням ПДВ. Ціна договору складається із сум вартості товарів, поставлених за всіма підписаними сторонами видатковими накладними протягом всього строку дії даного договору.
Відповідно до п. п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата по договору покупцем оплачується на умовах 100% передоплати згідно виставленого рахунку-фактури, якщо сторони не обумовили інше. У випадку, якщо за домовленістю сторін відвантаження товару відбулось, а кошти так і не надійшли на поточний рахунок постачальника, то при порушенні покупцем умов оплати згідно п. 6.2. договору більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець, окрім пені згідно п. 11.1., сплачує постачальнику за кожні наступні тридцять днів прострочення штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу. Відправлення, термін, сума та порядок розрахунків покупцем за замовлений товар зазначаються в рахунках-фактурах або в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.
За змістом п. 7.3. договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної, згідно якої товар відпускається покупцю.
Згідно з п. п. 11.1., 12.2. договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору нараховується пеня згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та Господарського кодексу України від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сторони згідно даного договору дійшли згоди не обмежувати строки позовної давності, строк нарахування пені та штрафних санкцій, їх стягнення за цим правочином (договором), а також встановити такі строки необмеженими.
У відповідності до п. п. 13.1., 13.2. договору він набирає чинності з моменту підписання договору і діє протягом одного календарного року до 31 грудня 2019 року. Договір автоматично пролонгується на кожен календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить про зміну або розірвання договору в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору. Кількість таких пролонгацій не обмежена.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13-14, т.1), під час дії вищевказаного договору позивачем було здійснено відповідачу поставку товару за накладними: від 04.02.2019 № 4314 на суму 9970,37 грн; від 05.02.2019 №4608 на суму 160678,27 грн; від 08.02.2019 №5367 на суму 15656,70 грн; від 20.03.2019 №11387 на суму 170092,01 грн; від 10.05.2019 №19154 на суму 517573,40 грн.
Предметом спору у цій справі є заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар саме за видатковою накладною від 10.05.2019 №19154 на суму 517573,40 грн та як вбачається з матеріалів справи (а.с.27, т.1), для сплати товару по цій поставці позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату від 20.03.2019 №18111, в якому зазначено, що рахунок підлягає оплаті протягом 1-го банківського дня.
За отриманий від позивача товар за видатковою накладною від 10.05.2019 №19154 на суму 517573,40 грн відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 07.06.2019 кошти в сумі 200000,00 грн, що підтверджується поясненнями позивача, наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків, підписаним між сторонами 27.06.2019 (а.с.10, т.1), та не спростовано відповідачем. Крім цього, згідно платіжного доручення від 04.11.2019 №2254 (а.с.9, т.1) відповідачем було сплачено позивачу за рахунком від 20.03.2019 №18111 кошти в сумі 10000,00 грн. Інших доказів сплати відповідачем коштів за спірною поставкою матеріали справи не містять, а отже станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором по спірній поставці складає 307573,40 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем позивачу вартості поставленого товару, останнім нараховані до стягнення з відповідача: пеню в сумі 56172,54 грн та 3% річних в сумі 4934,00 грн (на суму боргу 517573,40 грн за період з 11.05.2019 по 07.06.2019; на суму боргу 317573,40 грн за період з 08.06.2019 по 31.10.2019); інфляційні втрати в сумі 3623,01 грн на суму боргу 517573,40 грн за період - травень 2019 року; штраф на підставі п. 6.3. договору в сумі 127029,36 грн (10 % за кожні 30 календарних днів прострочення від суми боргу 317573,40 грн).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
Згідно з ст. 263 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором поставки від 05.02.2019 №71/2019 у сумі 307573,40 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий товар суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.
При перевірці розрахунку сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, який наведений позивачем у позовній заяві (а.с.4-5, т.1), судом було здійснено власний розрахунок, згідно з яким вірними сумами пені та 3% річних за визначений позивачем період по спірним сумам є 56642,38 грн та 4985,57 грн відповідно, тобто більше ніж заявлено позивачем, водночас, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, сума пені та 3% річних підлягають стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем, - 56172,54 грн та 4934,00 грн. Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат в розмірі 3623,01 грн судом визнається обґрунтованою, а отже з врахуванням вищевказаних норм законодавства підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 127029,36 грн, суд виходить з наступного.
Як вбачається з вищевказаних норм законодавства, застосованого судом, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, відповідно, штраф, на відміну від пені, нараховується за невиконання або неналежне виконання зобов`язання і не розраховується за кожний певний період прострочення (кожен один день прострочення чи кожні 30 днів прострочення тощо), він стягується однократно та не є триваючою санкцією.
При цьому стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, суд вважає, що нарахування позивачем штрафу за кожні 30 днів прострочення зобов`язання за одне й те саме правопорушення, яке має триваючий характер, є неправомірним, у зв`язку з чим в цій частині позов позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 31757,34 грн штрафу (10% від суми невиконаного зобов`язання).
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» , заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек Строй» , підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача основний борг в сумі 307573,40 грн, пеню в сумі 56172,54 грн, 3% річних в сумі 4934,00 грн, інфляційні втрати в сумі 3623,01 грн та штраф в сумі 31757,34 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 6060,90 грн судового збору.
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.18 зворотна сторінка - 21, т.1), 25.05.2017 між Адвокатським бюро Стельниковича В.А. (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» (замовник) було укладено договір про надання правової допомоги №3006/Б, відповідно до п/п 1.1. п. 1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується протягом дії цього договору за оплату на підставі та за умовами цього договору виконувати та надавати замовнику, зокрема, послуги з щомісячного абонентського обслуговування та додаткові послуги, які замовляються та оплачуються додатково за актом здачі-приймання послуг.
Згідно з п/п 4.1. п. 4 договору вартість кожної послуги визначається виконавцем та встановлюється у відповідному рахунку-фактурі та погоджується сторонами актом приймання-передачі або акцептованим та виконаним (оплаченим) замовником рахунком-фактури.
За умовами п/п 6.1. п. 6 договору він вступає в силу з моменту його укладення та діє безстроково до моменту отримання однією зі сторін повідомлення від іншої сторони про закінчення терміну дії цього договору.
25.10.2019 між адвокатським бюро та позивачем було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору (а.с.16 зворотна сторінка, т.1), згідно з якою виконавець виконує та передає замовнику, а замовник приймає та оплачує відповідно до його потреб, умов договору та норм, встановлених законодавством України, послуги, визначені договором та угодою за представництво ТОВ Карат ЛТД у позовному процесі з ТОВ Скайтек Строй , а саме:
1) розгляд документів, що підтверджують правочин - 2 години роботи, вартістю 2000,00 грн;
2) ознайомлення з нормативною документацією - 2 години, вартістю 2000,00 грн;
3) ознайомлення з нормативно-правовим регулюванням правовідносин сторін та правочину - 4 години, вартістю 4000,00 грн;
4) складання позову - 4 години, вартістю 6000,00 грн;
5) надсилання позову всім сторонам, включаючи всі витрати - 1 шт, вартістю 500 грн;
6) транспортні витрати на пальне, витрати на відрядження до ТОВ Карат ЛТД , м. Київ, з смт Першотравневе, Житомирська обл., всього за показами одометра 230 км - 5500,00 грн.
Всього надається та виконується послуг на суму 20000,00 грн. Оплата послуг за договором здійснюється замовником в повному обсязі за умовами договору на підставі відповідного рахунку-фактури та/або акту.
31.10.2019 між адвокатським бюро та позивачем було підписано акт здачі-приймання вищевказаних робіт за додатковою угодою від 25.10.2019 на суму 20000,00 грн (а.с.16, т.1).
Згідно платіжного доручення від 05.11.2019 №6836 (а.с.25, т.1) позивачем було сплачено на користь адвокатського бюро 20000,00 грн за представництво інтересів позивача згідно акту від 31.10.2019.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява № 19336/04).
Проаналізувавши перелік робіт, зазначений у вищевказаних додатковій угоді та акті здачі-приймання робіт, суд вважає, що розмір компенсації витрат адвоката на суму 5500,00 грн як транспортні витрати на пальне, витрати на відрядження до ТОВ Карат ЛТД , м. Київ, з смт Першотравневе, Житомирська обл. (всього за показами одометра 230 км), не відповідає критерію необхідності їх здійснення та розумності, оскільки позивачем не наведено, в чому полягала необхідність у відрядженні адвоката, крім цього, позивачем в порушення п.2 ч.2 ст. 126 ГПК України не подано доказів, які підтверджують здійснення цих витрат.
При цьому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14500 грн підтверджуються матеріалами справи, а отже враховуючи відсутність в матеріалах справи клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, в цій частині витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 11733,42 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1 . Позов задовольнити частково.
2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек Строй» (вул. Малиновського, буд. 16-А, офіс 314, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40278123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» (вул. Кирилівська, буд. 86, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 32799897) основний борг в сумі 307573 /триста сім тисяч п`ятсот сімдесят три/ грн 40 коп, пеню в сумі 56172 /п`ятдесят шість тисяч сто сімдесят дві/ грн 54 коп, 3% річних в сумі 4934 /чотири тисячі дев`ятсот тридцять чотири/ грн 00 коп, інфляційні втрати в сумі 3623 /три тисячі шістсот двадцять три/ грн 01 коп, штраф в сумі 31757 /тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят сім/ грн 34 коп, судовий збір в сумі 6060 /шість тисяч шістдесят/ грн 90 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 11733 /одинадцять тисяч сімсот тридцять три/ грн 42 коп.
3 . В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 24 лютого 2020 р.
Суддя Д.О. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2020 |
Оприлюднено | 26.02.2020 |
Номер документу | 87774064 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні