Ухвала

від 19.02.2020 по справі 921/20/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/20/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув матеріали справи

за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Великогаївської сільської ради, вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722

до відповідача 1 Тернопільської районної державної адміністрації, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46018

відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46002

відповідача 3 Фермерського господарства "Бучинський", с. Застав`є, Тернопільський район, Тернопільська область, 47743

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - громадянин ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Великогаївської сільської ради Брусь Ольга Степанівна (вул . Галицька , 47 , с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722)

про визнання незаконними та скасування розпорядження Тернопільської районної адміністрації, наказів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області; визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок; повернення земельних ділянок; скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди.

за участі представників:

прокурор - Ємець Д.В.

відповідача 1 - Алесканян С.Ж.

відповідача 2 - Землянський П.П .

Суть справи:

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великогаївської сільської ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідачів Тернопільської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Фермерського господарства "Бучинський" про визнання незаконними та скасування розпорядження Тернопільської районної адміністрації, наказів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області; визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок; повернення земельних ділянок; скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди.

Ухвалою від 08.01.2020 судом відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2020.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на порушення норм чинного законодавства при передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, а саме без проведення земельних торгів. Вважає, що передача спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 відбулась внаслідок порушення закону не лише орендарем цих ділянок, а й органами, уповноваженими від імені держави на розпорядження ними-Тернопільською державною організацією та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, які реалізовували повноваження розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Тернопільської області.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з підстав, викладених у запереченнях №05/2-42 вих-20 від 18.02.2020.

Представник відповідача 1 у засіданні підтримав долучений 07.02.2020 відзив на позов №б/н (вх.№927) від 21.01.2020 та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вважає, що чинне законодавство не встановлює обмежень для суб`єкта земельних відносин - фермерського господарства в плані граничних розмірів єдиних масивів земель для набуття в оплатний найм (оренду) та їх кількості, а тому Тернопільська районна державна адміністрація правомірно видала розпорядження №1431-од від 20.12.2012 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з підстав, викладених у відзиві на позов №9-19-0.93-655/2-20 від 29.01.2020 та заяви №9-19-0.93-1132/2-20 від 19.02.2020. Зазначає, що ФГ "Бучинський" не набуло права оренди земельних ділянок, тому що всі земельні ділянки передавались в оренду гр. ОСОБА_1 , який і є орендарем та виконує договірні зобов`язання. А тому, даний спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Державний реєстратор, представник органу місцевого самоврядування та фермерського господарства у судові засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи.

У судові засідання представник третьої особи 1 не з`являвся, разом з тим від останнього до матеріалів справи 27.01.2020 надійшла заява №б/н (625) від 26.01.2020 про закриття провадження у справі. Вважає, що заявлені позовні вимоги спрямовані на позбавлення ОСОБА_1 прав на земельні ділянки, надані йому як фізичній особі в користування для ведення фермерського господарства. ОСОБА_1 є безпосередньою особою, за результатами розгляду заяви якої приймались оспорені розпорядження та накази, здійснювалась державна реєстрація прав на земельні ділянки, а також він є стороною оспорюваних договорів. А тому, спір у даній справі не може розглядатись господарським судом, оскільки одним із відповідачів має бути залучений ОСОБА_1 , тобто фізична особа, яка не є підприємцем.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Громадянин ОСОБА_1 , отримавши у приватну власність земельну ділянку згідно Державного акту ПІ-ТР №015315 від 21.07.1999, відповідно до вимог Закону України "Про фермерське господарство", створив ФГ "Бучинський". Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, це фермерське господарство було створене 13.10.2011 року.

В подальшому, розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації №1431-од від 25.12.2012 , на підставі письмового клопотання, громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок орієнтовною площею 40,5815 га (7,4054 га, 18,1763 га, 14,9998 га) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (25,5817 - землі запасу (7,4045 га - рілля та 18,1763 га - пасовище) та 14,9998 га - землі резервного фонду (рілля) за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради.

На замовлення гр. ОСОБА_1 було виготовлено 2 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду: один на земельні ділянки загальною площею 25,5816 га (щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 6125280300:03:001:0320 площею 7,4054 га, 6125280300:01:001:0632 площею 8,7769 га, 6125280300:01:001:0631 площею 6,3212 га, 6125280300:01:001:0630 площею 2,3292 га та 6125280300:01:001:0629 площею 0,7489 га); другий на земельні ділянки загальною площею 14,9998 га (щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 6125280300:01:001:0322 площею 7,3080 га та 6125280300:01:001:0323 площею 7,6198 га).

Реалізовуючи визначені законом повноваження, наказом Головного управління Держземагенства у Тернопільській області №19-240/14-14-СГ від 09.07.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та надано громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в оренду терміном на 7 років земельні ділянки загальною площею 25,5816 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу - рілля площею 7,2433 га, пасовище площею 18,3384 га) за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради, з них: площею 7,4054 га (кадастровий номер 6125280300:03:001:0320), площею 0,7489 га (кадастровий номер 6125280300:01:001:0629), площею 2,3292 га (кадастровий номер 6125280300:01:001:0630), площею 6,3212 га (кадастровий номер 6125280300:01:001:0631), площею 8,7769 га (кадастровий номер 6125280300:01:001:0632).

На підставі наказу №19-240/14-14-СГ 17.07.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській області та гр. ОСОБА_1 були укладені договори оренди окремо на кожну земельну ділянку.

Окрім цього, наказами Головного управління Держземагенства у Тернопільській області №19-4082/14-16-СГ від 22.09.2016 та №19-4083/14-16-СГ від 22.09.2016 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та надано громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в оренду терміном на 7 років земельну ділянку площею 7,6918 га, кадастровий номер 6125280300:03:001:0323 та земельну ділянку площею 7,3080 га, кадастровий номер 6125280300:03:001:0322 без зміни цільового призначення.

На виконання зазначених правових актів індивідуальної дії, 15.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди №416/57-16-ОД двох земельних ділянок.

Реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області та Великогаївською сільською радою право оренди вище перелічених земельних ділянок громадянином ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

На підставі актів прийому-передачі земельні ділянки передані орендодавцем громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

Разом з тим, на час звернення прокурора із відповідним позовом до суду, нового фермерського господарства громадянином ОСОБА_1 створено не було.

Таким чином суд констатує , що у даному випадку правовідносини оренди на земельні ділянки виникли у ОСОБА_1 як громадянина, а не Фермерського господарства "Бучинський". Наведене виключає розгляд даного спору за правилами господарського судочинства.

Зазначений висновок суду ґрунтується на наступному.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

В розумінні ч.1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 7 цього ж Закону земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц, на яку посилається прокурор щодо розгляду даного спору саме господарським судом.

Таким чином, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не було зареєстрованим, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 02.10.2019 року у справі №922/538/19.

У цій справі громадянин ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання йому в оренду спірних земельних ділянок для подальшого їх використання новоствореним фермерським господарством, оскільки для отримання земельних ділянок у користування діючим фермерським господарством передбачена інша процедура з проведенням земельних торгів (аукціону) та з відповідною заявою про надання земельних ділянок у користування має звернутись безпосередньо фермерське господарство, а не фізична особа (його засновник).

Разом з тим, після отримання зазначених земельних ділянок у користування громадянин ОСОБА_1 нового фермерського господарства так і не створив. Передача ж землі у суборенду вже діючому ФГ "Бучинський" (у разі доведення цієї обставини у встановленому процесуальним законодавством порядку належними та допустимими доказами) може вказувати на бажання уникнути процедури земельних торгів та свідчити про недобросовісність дій саме фізичної особи при отриманні спірних земельних ділянок, а не Фермерського господарства.

Адже, із заявою про надання спірних земельних ділянок ФГ "Бучинський" не зверталось, йому вони не виділялись та в установленому порядку не передавались.

У цій справі земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 як громадянину України на підставі договорів оренди від 17.07.2014 та від 15.12.2016, укладених між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області.

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин у цій справі, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таку ж правову позицію щодо аналогічних правовідносин сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18 .

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі 619/1680/17-ц.

При цьому суд зазначає, що прокурор посилаючись на правові позиції судів касаційної інстанції у інших справах, не врахував ту обставину, що ФГ "Бучинський" було створено до отримання спірних земельних ділянок громадянином в оренду, тобто не з метою їхнього обробітку та користування ними. Як наслідок, після укладення між фізичною особою та Держгеокадастром оскаржуваних договорів до цього Фермерського господарства не могли перейти обов`язки орендаря за правилами, що встановлені статтями 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Водночас, на виконання вказівок, що містяться у частині 2 статті 231 ГПК України суд роз`яснює позивачу та прокурору, що процесуальним законодавством розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів. Відтак, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відповідному місцевому загальному суді.

За змістом ст. 185 ГПК України, закриття провадження у справі можливе і за результатами підготовчого судового засідання, без призначення справи до розгляду по суті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п.1.ч.1ст.231, ст.ст.185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Провадження у справі №921/20/20 закрити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі та третім особам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено 24.02.2020.

Суддя О.В. Руденко