Рішення

від 24.02.2020 по справі 486/1335/19

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1335/19

Провадження № 2/486/92/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 лютого 2020 року м.Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Деменко К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлит. Авто" про захист прав споживачів та визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2019 року на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єліт. Авто" (далі - ТОВ "Єліт. Авто) про захист прав споживачів та визнання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу №2341 від 16 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Єліт. Авто", недійсним, стягнення з відповідача 138000 грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за вказаним договором та 6000 гривень витрат за надання правничої допомоги.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 16 лютого 2019 року між ним та ТОВ "Єліт. Авто" укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №2341. Відповідно до умов договору покупець має бажання купити у продавця, а продавець має бажання продати покупцеві транспортний засіб. Сторони зобов`язуються у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу (надалі також Основний договір ) на умовах, встановлених у цьому попередньому договорі. Умовами вказаного договору визначено, що транспортний засіб, який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за Основним договором, має наступні ідентифікаційні ознаки: марка Skoda, модель Rapid, рік випуску 2016, інші характеристики 1,6 MTTDI, Ambition синій + МРЄО. Основний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти Основний договір і прийняття пропозиції другою стороною. Сторони зобов`язались укласти Основний договір 16 лютого 2019 року за умови повного виконання п. 2.1 цього попереднього договору, а саме перерахування покупцем на поточний рахунок продавця грошових коштів в розмірі 138000 грн., а продавець своїм підписом під цим попереднім договором підтвердив отримання таких коштів.

Зазначає, що свої зобов`язання за даним попереднім договором виконав та перерахував 138000 грн. на рахунок відповідача. Про виконання зобов`язання він повідомив представника відповідача, на що йому було повідомлено про зарахування коштів лише наступного дня 17 лютого 2019 року та зазначено, що транспортний засіб потребує додаткового технічного обслуговування, тому Основний договір не може бути укладено саме 16 лютого 2019 року. Він погодився почекати тиждень, про що повідомив представника відповідача. Неодноразово в телефонному режимі він звертався до представників відповідача, але все було марно. Станом на сьогодні (дата направлення позову до суду 02 серпня 2019 року) жодних пропозицій щодо укладення Основного договору не поступало, також йому ніхто кошти не повертав.

01 липня 2019 року він звернувся до відповідача, шляхом направлення відповідного листа, з пропозицією укласти Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу. Однак 27 липня 2019 року його лист повернувся в зв`язку з закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні відповідача.

Оскільки фактично до виконання договору приступив тільки позивач шляхом сплати грошових коштів, то, на думку позивача, відповідач зобов`язаний повернути позивачу всі одержані на виконання договору кошти в розмірі 138000 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада України .

За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення, про що постановлена відповідна ухвала.

Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що 16 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Єлит. Авто"(згідно печатки на вказаному договорі та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назва відповідача ТОВ "Єлит. Авто") укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №2341, згідно умов якого покупець має бажання купити у продавця, а продавець має бажання продати покупцеві транспортний засіб.

В силу п. 1.1 договору сторони зобов`язуються у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу (надалі також Основний договір ) на умовах, встановлених у цьому попередньому договорі.

Відповідно до п. 1.2 даного договору транспортний засіб, який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за Основним договором, має наступні ідентифікаційні ознаки: марка Skoda, модель Rapid, рік випуску 2016, інші характеристики 1,6 MTTDI, Ambition синій + МРЄО.

Основний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти Основний договір і прийняття пропозиції другою стороною (п. 1.3).

Сторони зобов`язались укласти Основний договір 16 лютого 2019 року за умови повного виконання п. 2.1 цього попереднього договору, а саме перерахування покупцем на поточний рахунок продавця грошові кошти в розмірі 138000 грн., а продавець своїм підписом під цим попереднім договором підтвердив отримання таких коштів (п. п. 1.5, 2.1) /а.с. 6-7/.

З копії квитанції № 0.0.1269119703.1 від 18 лютого 2019 року вбачається, що позивачем було сплачено на користь відповідача 138000 грн. на виконання умов вищезазначеного договору № 2341/а.с. 8/.

З вищенаведеного вбачається, що позивач виконав своє зобов`язання по оплаті вартості транспортного засобу в сумі 138000 гривень. В той же час, відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов`язання, та укласти Основний договір, до 16 лютого 2019 року. Однак, станом на 24 лютого 2020 року у позивача відсутня будь-яка інформація про причини невиконання умов договору.

01 липня 2019 року позивачем був надісланий на адресу відповідача лист з проханням пропозицією укласти Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу. Однак 27 липня 2019 року його лист повернувся в зв`язку з закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні відповідача /а.с. 9, 10/.

Відповідно до ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав встановлених ст.11 ЦК України. Однією з встановлених ч.2 ст.11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч.ч. 1-3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Одночасно з товаром продавець зобов`язаний передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК.

18.09.2016 року Верховний Суд України у своїй постанові у справі № 6-90цс13 висловив думку, що незважаючи на те, що сторони назвали підписаний документ попереднім договором, він містить умові, які породили в сторін грошові зобов`язання. Тому, виходячи з основоположного правила цивілістики про те, що зобов`язання виникають в т.ч. в з договорів (ч.2 ст.11 ЦК України), а договором є домовленість двох або більше сторін, встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України), сторони уклади саме договір у розумінні Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

У ст.13 ЦПК України зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що сторони уклали повноцінний договір в розумінні Цивільного кодексу України, який породив у відповідача у разі неукладення ними основного договору купівлі-продажу автомобіля, грошове зобов`язання щодо повернення позивачу сплачених ним грошових коштів 138000 грн.

Основний договір, в обумовлений попереднім договором строк укладено не було, через ухилення відповідача від його укладання, а тому сплачені за попереднім договором грошові кошти в сумі 138000 грн. підлягають поверненню позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ним у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Листом Верховного суду України від 01 лютого 2013 року Про судову практику з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів було висловлено правову позицію, відносно того, що при вирішенні спорів про захист прав споживачів слід урахувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, в тому числі й спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

Згідно п. п. 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем порушені умови попереднього договору та норми цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 840,80 гривень за вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору та 1380 гривень за позовну вимогу майнового характеру, а всього 2220,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлит. Авто" про захист прав споживачів та визнання договору недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №2341, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Єлит. Авто" 16 лютого 2019 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єлит. Авто" (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Глінки, 18, оф. 32, код ЄДРПОУ 42749051) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Митків Гайсинського району Винницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в рахунок повернення коштів, сплачених за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу №2341 від 16 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Єлит. Авто", в сумі 138000 (сто тридцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єлит. Авто" (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Глінки, 18, оф. 32, код ЄДРПОУ 42749051) на користь держави, судовий збір в розмірі 2220,80 гривень (дві тисячі двісті двадцять гривень вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова