Справа № 660/399/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Дамчука О.О.
за участю секретаря Миценко О.Г.
представника позивача Грицак О.С.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , про визнання майна спільним сумісним майном подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя, поділ житлового будинку та виробничого складського приміщення в натурі між власниками (виділення частки) та визначення порядку користування земельними ділянками та за зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
в с т а н о в и в:
Позивач за первісним позовом звернулася до суду з надалі уточненим позовом посилаючись на те, що з 1978 року по 2014 рік проживала однією сім`єю, перебуваючи у шлюбі, з ОСОБА_4 . За час перебування у шлюбі, проживаючи однією сім`єю, у 1984 році ними було придбано домоволодіння, вартість якого на теперішній час складає 260 000 грн. Вказане нерухоме майно знаходиться в АДРЕСА_1 . У вересні 1997 року сім`єю ОСОБА_6 було засновано селянське фермерське господарство Вересень , яке діє і на сьогоднішній день. Окрім вищевказаного домоволодіння ними за час перебування у шлюбі за спільні кошти придбано, побудовано наступне майно:
- Житловий будинок садибного типу та земельна ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1 ;
- Комплекс виробничо-складських будівель, розташований по АДРЕСА_2 , площею 1 528,9 кв. м, вартістю 2 500 000 грн.;
- Земельна ділянка площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_2 , вартістю 14 459 грн.;
- Автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вартістю 260 000 грн.;
- Комбайн Дон-1500 , 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , вартістю 100 000 грн.-.(свідоцтво про реєстрацію машини на ФГ Вересень від 16.06.2008 року)
- Комбайн Кармаксан вартістю 50 000 грн.;
- Трактор МТЗ-892, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , заводський номер НОМЕР_6 , вартістю 150 000 грн.; ( свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_32 на ОСОБА_7 від 19.03.2011 року;
- Трактор Т-150, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , заводський номер НОМЕР_10 , вартістю 80 000 грн.-.(свідоцтво про Реєстрацію машини серія НОМЕР_11 на ОСОБА_7 від 2010 року;
- Трактор ЮМЗ, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 заводський номер НОМЕР_28, вартістю 60 000 грн .-(свідоцтво про реєстрацію машини на ФГ Вересень від 29.08.2008 року);
- Причеп тракторний 2ПТС-4 887А, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 , заводський номер НОМЕР_24, вартістю 16 000 грн.;(свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_14 на ФГ Вересень від 12.05.2006 року);
- Культиватор КПС-8 вартістю 50 000 грн.; від 22.02.2010 року на ФГ Вересень
- Культиватор КПС-4, вартістю 20 000 грн.;
- Культиватор КРВН-5.6 вартістю 20 000 грн.;
- Сіялка СПЧ-8, вартістю 30 000 грн.; ( ФГ Вересень)
- Одинадцяти метрову сцепку вартістю 18 000 грн.;(ФГ Вересень)
- Шість катків КДУ по 2 000 грн. загальною вартістю 12 000 грн.; ( ФГ Вересень)
- Зернонавантажувач вартістю 40 000 грн.;
- Петкус вартістю 35 000 грн.; ( ФГ Вересень)
- Піч сушильно-жарочну вартістю 80 295 грн.:(видаткова накладна № Ан 0000029 від 14.04.2011 року на ОСОБА_7 )
- Машина охолодження вартістю 26 750 грн.:(видаткова накладна № Ан 0000029 від 14.04.2011 року на ОСОБА_7 )
- Машина пакувальна вартістю 30000,00 грн.;
- Два компресори по 4 000 грн. загальною вартістю 8 000 грн.;
- Два теплогенератори по 9 000,00 грн., загальною вартістю 18 000,00 грн.;
- Вагончик, вартістю 3 000,00 грн.;
- Дві ємності на 5 м.куб. та 2 м.куб., вартістю 20 000,00 грн.;
- Агрегат АГ - 2,7-20, вартістю 20 000,00 грн.;
всього майно загальною вартістю 3 925 842,00 грн.
Шлюбний договір між позивачем та відповідачем не укладався. Домовленості, щодо порядку поділу майна, що є їхньою спільною сумісною власністю, не досягнуто.
З 2012 року відповідач не дає позивачу проживати в їхньому спільному будинку та користуватися речами, придбаними за час шлюбу, які є їхньою спільною сумісною власністю. Відповідач, який проживає в цьому будинку, перешкоджає ОСОБА_3 вільному користуванню будинком та господарсько-побутовими будівлями, а також комплексом виробничо-складських будівель, які законно на правах спільної часткової власності належать також і позивачу.
Житловий будинок і комплекс виробничо-складських будівель є спільною частковою власністю, але відповідач перешкоджає позивачу в повній мірі здійснювати своє право власності, оскільки для цього необхідна згода відповідача. Відповідач не підтримує із позивачем родинних стосунків, а тому вирішити спірні питання, що виникають між співвласниками, є ускладненим.
Між позивачем та відповідачем виникають спори про порядок користування і володіння будинком з господарсько-побутовими будівлями, комплексом виробничо- складських будівель. Угоди про спосіб виділення частки позивача із загального майна не досягнуто.
Просить суд визнати вищезазначене майно в позові спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Поділити вищезазначене майно між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визначивши за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу та 1/2 земельної ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які знаходиться по АДРЕСА_1 , виділивши в натурі 1/2 частку домоволодіння відповідно до варіанту № 3 розподілу домоволодіння згідно висновку експерта № 160 від 06.06.2018 року, а саме: в будинку А : 1-5 санвузол площею 10,7 кв.м.; 1-6 житлову кімнату площею 13,4 кв.м.; У веранді а : 1-1 коридор з кухнею-нішею, площа 12,3 кв.м. Загальна площа частки становить 36,4 кв.м. в тому числі житлової 13,4 кв.м. Надвірні будівлі і споруди: Літ. a1 - котельня; Літ. Б - сарай; Літ. В - сарай; Літ. під В - погріб з шийкою; Літ. Г - гараж; 29/50 частки № 1 - вимощення; № 3 ворота; -53/100 частки № 10 - огорожа; N11- огорожа; 19/100 часток № 12 - огорожа; 8/25 часток № 13 - огорожа.
Дійсна вартість вказаної частки становить 208735 грн. реальна частка складає 51/100, що на 1/100 більше за ідеально належну.
Визнати недійсним договір дарування серія та номер 309, комплексу виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Ковальовим Сергієм Валерійовичем Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області 12.07.2016 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку комплексу виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виділивши в натурі 1/2 частину зазначеного комплексу виробничо-складських будівель та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства під виділеною частиною комплексу виробничо-складських будівель площа якої становить 0,25 га та виділити в натурі, згідно запропонованого варіанту розподілу № 1, відповідно висновку експерта № 160 від 06.06.2018 року, а саме: в будівлі складу А :1-10 - склад площею 820,4 кв.м.; 1-11 - коридор площею 15,1 кв.м; Загальна площа становить 835,5 кв.м. № 11 - вимощення.
Дійсна вартість вказаної частки становить 963987 грн. Реальна частка складає 1/2 , що відповідає ідеально належній.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 201/01/6542/2016 від 21.06.2016 року автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в територіальному сервісному центрі № 6542 смт. Велика Олександрівка МВС України в Херсонській області, а також проведену на підставі цього договору державну реєстрацію транспортного засобу (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_18 ), проведену 21.06.2016 року територіальним сервісним центром № 6542 смт. Велика Олександрівка МВС України в Херсонській області
Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнати недійсним договір дарування серія та номер 311, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Ковальовим Сергієм Валерійовичем Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області 12.07.2016 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на трактор колісний марки БЕЛАРУС - 892 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_6 , який був зареєстрований 19.01.2011 року, свідоцтво серія НОМЕР_19 , номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 150 000,00 грн.; піч сушильно-жарочну, вартістю 80 295, 00 грн.; машину охолодження, вартістю 26 750,00 грн.; машину пакувальну, вартістю 30 000,00 грн.;
Визнати не дійсною перереєстрацію з ОСОБА_4 та ФГ Вересень на ОСОБА_5 наступну сільськогосподарську техніку, а саме: Трактор Т-150, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , заводський номер НОМЕР_10 , вартістю 80 000 грн.-.(свідоцтво про Реєстрацію машини серія НОМЕР_33 на ОСОБА_7 від 2010 року; трактор колісний марки БЕЛАРУС - 892 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_6 , який був зареєстрований 19.01.2011 року, свідоцтво серія НОМЕР_19 , номерний знак НОМЕР_5 ; культиватор марки КПС-4.2 2000 року випуску, заводський номер НОМЕР_34, який був зареєстрований 11.02.2005 року, свідоцтво серія НОМЕР_21 ; сівалка марки СОН-4.2, 2001 року випуску заводський номер НОМЕР_35, яка була зареєстрована 11.02.2005 року, свідоцтво серія НОМЕР_22 ; коток польовий марки КДУ- 4.7 1998 року випуску, заводський номер НОМЕР_36, який був зареєстрований 11.02.2005 року, свідоцтво серія НОМЕР_23 ; причіп марки 2ПТС -4-887А, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_24 , який був зареєстрований 12.05.2006 року, свідоцтво НОМЕР_25 , номерний знак НОМЕР_37 ; комбайн зернозбиральний марки ДОН-1500 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , який був зареєстрований 17.06.2008 року, свідоцтво серія НОМЕР_27 , номерний знак НОМЕР_3 ; трактор колісний марки ЮМЗ-6 1986 року випуску, заводський номер НОМЕР_28 , який був зареєстрований 28.02.2001 року, свідоцтво серія НОМЕР_29 , номерний знак НОМЕР_30 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору, витрати на проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 160 від 06.06.2018 року, та витрати на професійну правничу допомогу.
Адвокат Бурлай Дмитро Валерійович в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, просив визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Нововоскресенівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, кадастровий № 6524184000:02:011:0070, державний акт серії ЯЛ № 428023 від 20.11.2011 року.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області кадастровий № 6524184000:02:011:0070, державний акт серії ЯЛ № 428023 від 20.11.2011 року.
Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на будівельні матеріали, конструктивні елементи та інженерні обладнання об`єкта незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі с сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці кадастровий № 6524184000:02:011:0070.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, які були використані для об`єкту незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ.А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , розташована на земельній ділянці кадастровий № 6524184000:02:011:00 згідно переліку:
Шлакоблок -5694 шт
Дерев`яний брус - 150*50мм - 1,27 куб.;
Дерев`яний брус - 120*50мм - 1,95 куб.;
Дерев`яний мауерлат - 100* 100м довжиною 1 їм - 0,22 куб.;
Дерев`яний мауерлат - 100* 100м довжиною 6,5м - 0,07 куб.;
Стропила Дерев`яні брус - 150*50мм довжиною 4,6м - 0,024 куб.;
Дерев`яний брус - 50* 100мм (кобилкі)- 0,12 куб.;
Дерев`яний брус - 50*70мм (стійка) - 0,01 куб.;
Дерев`яний брус - 50*50мм (обрешітка)- 1,03 куб.;
Металевий швелер №40 довжиною 8,2 м. - 0,369 т.;
Залізобетонний прогон 7,4м - 7,4 п.м.;
Залізобетонний прогон 5,7м - 5,7 п.м.;
Залізобетонна перемичка марки П1Б10-1 - 5,0 шт.;
Залізобетонна перемичка марки 2ПБ13-1 - 3,0 шт.;
Залізобетонна перемичка марки ЗПБ18-8 - 1,0 шт.;
Залізобетонна перемичка марки 2ПБ19-3 - 1,0 шт.;
Хвилясті азбестоцементні листи 750*994мм - 174 шт.;
Двері металеві 1000*2100мм - 1,0 шт.;
Двері металеві 700*2100мм - 1,0 шт.;
Двері металеві 1250*2100мм - 1,0 шт.;
Двері металеві 1500*2100мм - 1,0 шт.;
Двері металеві 1800*2100мм - 1,0 шт.;
Віконний блок металевий - 600* 1250мм 2,0 шт.;
Віконний блок дерев`яний - 1720*1220мм 1,0 шт.;
Віконний блок дерев`яний - 650*7650мм 1,0 шт.;
Віконний блок дерев`яний - 900* 1300мм 2,0 шт.;
Віконний блок пластиковий - 800* 1000мм (бази) 2,0 шт.;
Цегла силікатна (бази) -120*88*250мм - 96 шт.
Визнати грошові кошти розміщені в ПАТ Державний ощадний банк України код банку 300465 на рахунку ОСОБА_3 , в сумі 120150 (сто двадцять тисяч сто п`ятдесят) грн. та отриманих відсотків по даному вкладу в сумі 25204,11 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті чотири) грн. 11 коп., об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину грошових коштів розміщених в ПАТ Державний ощадний банк України код банку 300465 на рахунку ОСОБА_3 , в сумі 120 150,00 (сто двадцять тисяч сто п`ятдесят) грн. та отриманих відсотків по даному вкладу в сумі 25204,11 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті чотири) грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 72677 грн. (1/2 частина грошових коштів від суми 120 150,00 грн. + 25 204,00 грн. = 140 357,00 грн.)
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати.
Представник позивача по первісному позову Грицак О.С. у судовому засіданні уточнену позовну заяву підтримала у повному обсязі, просила задовольнити у судовому порядку.
Позивач по первісному позову ОСОБА_3 також підтримала уточненні позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 за дорученням Бурлай Д.В. у судовому засіданні уточнені зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити у судовому порядку, позовні вимоги позивача по первісному позову не визнав.
Відповідач по первісному позову ОСОБА_4 та позивач по зустрічному позову, неодноразово в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи наявні повідомлення про отримання судових повісток. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надав. Зі згоди представника позивача за зустрічним позовом та інших учасників судового розгляду, розгляд справи відбувався у відсутності ОСОБА_4 ..
ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надала.
Вислухавши представників сторін, позивача по первісному позову, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги по первісному позову та по зустрічному позову такими, що підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 пояснив суду, що комплекс виробничо-складських будівель, розташований по АДРЕСА_2 сторони придбали до 2004 року та відновили його, оскільки він був зруйнований. Також пояснив, що ОСОБА_3 працювала в бухгалтерії ФГ Вересень .
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 пояснив суду, що з часу створення фермерського господарства ОСОБА_3 працювала у господарстві на різних посадах, в бухгалтерії в полеводстві до 2012 року. На початку березня 2012 року батьки перестали проживати однією сім`єю, як подружжя. Також пояснив, що ОСОБА_4 після продажу врожаю віддав частину коштів ОСОБА_3 , після того як вони перестали проживати разом, яку саме суму було надано, свідку не відомо. Сільгосптехніку купували за кошти сімейного бізнесу, техніка використовувався в цілях підприємства. Також свідок пояснив, що батько ОСОБА_4 подарував склад своїй матері ОСОБА_5 , остання в участі господарства не приймає, оскільки директором та розпорядником майна ФГ являється ОСОБА_4 .
Допитана у якості свідка ОСОБА_11 пояснила суду, що батьки ділять майно спільно нажите за 30 років. Після створення ФГ Вересень вся родина входила у дане господарство та були членами господарства. Вся сільгосптехніка та обладнання придбалося за рахунок ФГ та використовувалося у господарстві. Також свідок пояснила, що з 2012 року батьки разом не проживали, ОСОБА_4 надав частину коштів ОСОБА_3 після збору врожаю, які остання поклала на депозит.
Згідно свідоцтва про шлюб від 11.04.1978 року НОМЕР_31 , ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_3 ; (арк. 7 Т.1)
Згідно Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 19.02.2014 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано; (арк. 8 Т.1)
Згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.01.2014 року, ОСОБА_4 являється власником комплексу виробничо-складських будівель, для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння поп-корну, що розташований по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,5 га для ведення особистого фермерського господарства кадастровий номер 6524184000:02:011:0069; (арк. 9 Т.1)
Згідно витягу з земельного кадастру від 03.06.2016 року, ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524155100:01:006:0301; (арк. 32-36 Т.1)
Згідно витягу з земельного кадастру від 03.06.2016 року, ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства за адресою Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району Херсонської області, кадастровий номер 6524184000:02:011:0069; (арк. 37-41 Т.1)
Згідно статуту ФГ ВЕРЕСЕНЬ від 17.01.2007 року, 29.04.2005 року, 15.04.2002 року, 17.05.2007 року, 10.05.2010 року, 07.02.2011 року, ОСОБА_4 являється засновником фермерського господарства; (арк. 47-68 Т.1)
Згідно державного акту ЯЛ № 428023 від 27.07.2010 року, ОСОБА_3 , являється власником земельної ділянки 0,30 га для ведення особистого селянського господарства за адресою Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району Херсонської області, кадастровий номер 6524184000:02:011:0070; (арк. 72 Т.1)
Згідно Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15.02.2011 року та витягу про державну реєстрацію від 07.04.2011 року ОСОБА_4 являється власником комплексу виробничо-складських будівель, що розташований по АДРЕСА_2 ; (арк. 84-92 Т.1)
Згідно свідоцтва про право власності від 05.07.1989 року, ОСОБА_4 являється власником домоволодіння по АДРЕСА_1 ; (арк. 93-98 Т.1)
Згідно договору купівлі-продажу № 201/01/6542/2016 від 21.06.2016 року, транспортний засіб автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , був перереєстрований на ОСОБА_5 . Вказана перереєстрація була проведена в територіальному сервісному центрі № 6542 смт. Велика Олександрівка МВС України в Херсонській області; (арк. 141-142 Т.1)
Згідно листа Держсільгоспінспекції в Херсонській області від 21.12.2016 року за ОСОБА_4 зареєстровано та знято з обліку сільськогосподарське техніку, згідно переліку; (арк. 239 Т.1)
Згідно довідки АТ Приватбанк , надано інформацію про депозити ОСОБА_3 станом на 29.07.2017 року (арк. 154-180 Т.2)
Згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 160 від 06.06.2018 року встановлено, що виходячи з планування і складу приміщень житлового будинку та господарських будівель і споруд, їх розташування на місцевості на розгляд суду пропонується три варіанта розподілу житлового будинку, надвірних будівель і споруд та відповідні до них варіанти розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Щоб виконати розподіл та утворити дві ізольовані квартири відповідно до кожного запропонованого варіанту необхідно зробити переобладнання, зазначені в дослідницькій частині даного звіту.
Зазначені переобладнання передбачають втручання у несучі конструкції, їх слід проводити у відповідності до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва, за дозволом наданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, при наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, рішень місцевих органів самоуправління. Крім того, розподіл житлового будинку пов`язаний з роботами по розподілу інженерних комунікацій. Для реконструкції житлового будинку співвласникам необхідно звернутися до відповідних енергозабезпечуючіх організацій для отримання технічних умов, відповідно до яких необхідно розробити проектну документацію.
Також виходячи з планування і складу приміщень та господарських будівель і споруд, їх розташування на місцевості на розгляд суду пропонується два варіанта розподілу комплексу виробничо - складських будівель та відповідні їм варіанти розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
Щоб виконати розподіл та ізолювати приміщення комплексу виробничо-складських будівель відповідно до кожного запропонованого варіанту необхідно зробити переобладнання, зазначені в дослідницькій частині даного звіту.
Зазначені перепланування слід проводити у відповідності до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Крім того, розподіл комплексу пов`язаний з роботами по розподілу інженерних комунікацій. Для розподілу інженерних комунікацій власникам необхідно звернутися до відповідних енергозабезпечуючих організацій для отримання технічних умов, відповідно до яких необхідно розробити проектну документацію. (арк. 14-64 Т.3)
Згідно нотаріально завіреної заяви від 29.04.2005 року ОСОБА_3 просила вивести її зі складу членів фермерського господарства ВЕРЕСЕНЬ за власним бажанням. Будь-яких претензій, в тому числі і майнових до фермерського господарства Вересень не має. Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Нововоронцовського районного нотаріального округу Херсонської області Мясоєдовою В.К. (арк. 144 Т.3)
Згідно довідки Ощадбанк від 20.11.2018 року, надано інформацію про відкриті та закриті рахунки ОСОБА_3 станом з 01.01.2013 року (арк. 237-253 Т.3)
Згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 21 від 15.03.2019 року встановлено, що варіант поділу будівлі складу сільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2 , технічно не можливий, оскільки відсутні будь які документи, щодо дозвілу на початок будівельних робіт, відведення та реєстрації земельної ділянки піл будівництво, проектної документації (затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, землевпорядні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва) згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами, комплект документів щодо організацій, які проводити будівельно - монтажні роботи, документи на матеріали, конструкції, вироби, устаткування, дозвіл на виконання будівельних робіт та ін., поділу земельної ділянки загальною площею 0,30 га. (кадастровий номер 6524184000:02:011:0070) експертом не пропонується; (арк. 269-316 Т.3)
Розрахунок сум судових витрат понесених позивачем по первісному позову(арк. 208-217 Т.4)
Судом встановлено, що починаючи з 1978 року по 2014 рік, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За період шлюбу подружжям було набуто у власність рухоме майно, а саме: автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вартістю 260 000 грн., що не оспорюється сторонами.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 201/01/6542/2016 від 21.06.2016 року транспортний засіб автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , був перереєстрований на ОСОБА_5 . Вказана перереєстрація була проведена в територіальному сервісному центрі № 6542 смт. Велика Олександрівка МВС України в Херсонській області.
Судом встановлено, що новий власник транспортного засобу ОСОБА_5 є рідною матір`ю відповідача по первісному позову ОСОБА_4 , шо не оспорюється сторонами.
Також судом встановлено, що за період шлюбу сторонами було набуто у власність нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельна ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які знаходиться по АДРЕСА_1 ;
Комплекс виробничо-складських будівель, розташований по АДРЕСА_2 , площею 1 528,9 кв. м, ;
Земельна ділянка площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_2 ;
Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району;
Земельна ділянка площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області кадастровий № 6524184000:02:011:0070, згідно державного акту серії ЯЛ № 428023 від 20.11.2011 року.
Також судом встановлено, що відповідно договору дарування серія та номер 311, посвідченим приватним нотаріусом Ковальовим Сергієм Валерійовичем Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області 12.07.2016 року, ОСОБА_4 подарував земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району своїй матері ОСОБА_5 .
Відповідно договору дарування серія та номер 309, посвідченим приватним нотаріусом Ковальовим Сергієм Валерійовичем Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області 12.07.2016 року, ОСОБА_4 подарував комплекс виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 своїй матері ОСОБА_5 .
Також судом встановлено, що вищезазначені договір купівлі продажу від 21.06.2016 року та договори дарування 309 та 311 від 12.07.2016 року були укладені відповідачем по першочерговому позову ОСОБА_4 після звернення позивача ОСОБА_3 з позовом до суду про розподіл майна подружжя, а саме 26.04.2016 року.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
За змістом статей 69,70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як роз`яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
За змістом 4.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена загоном, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вимогами ст.216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, не можуть здійснюватись та породжувати будь-які правові наслідки.
Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору, приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та ч.5 ст.203 ЦК України, що за правилами ст.215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні, договір, щодо продажу транспортного засобу було укладено 21.06.2016 року та договори дарування земельної ділянки та комплексу виробничо-складських будівель було укладено 12.07.2016 року в період коли справа про розподіл майна подружжя перебувала у суді, тобто відповідач не ставлячи до відома позивачку та без її згоди вчинив відчуження спірного майна на користь своєї матері. Спірні договори укладено між близькими родичами та спрямовано на фіктивний перехід права власності на майно до близького родича, з метою приховання такого майна від майбутнього можливого поділу майна подружжя та без мети його реального виконання.
Вказані обставини ні відповідачем по первісному позову ні його представником не спростовано жодними належними та допустимими доказами.
Враховуючи наведене, вказані правочини є фіктивним та визнається судом недійсним, а тому, в свою чергу відповідні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
Також вимоги про визнання майна, що було придбано в період шлюбу, сумісною власністю подружжя підлягають до задоволення.
Поряд з цим не підлягає до задоволення позовна вимога про виділення у власність ОСОБА_3 легкового автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 ,, оскільки на момент розгляду справи позивачем не надано доказів про дійсну вартість автомобіля, а представник відповідача ОСОБА_12 за первісним позовом заперечує вартість вказану позивачем.
Разом з тим, при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.
Згідно частини 1 статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
У відповідності до частини 4 цієї статті присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Частиною 5 даної статті визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду
Згідно з частиною другою статті 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-2784цс15.
Враховуючи, що позивач, суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду не внесла, крім того сторони не погодили вартість спірного автомобіля, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_3 слід відмовити.
Також не підлягає до задоволення позовні вимоги про виділення у власність ОСОБА_3 трактора колісного марки БЕЛАРУС - 892 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_6 , який був зареєстрований 19.01.2011 року, свідоцтво серія НОМЕР_19 , номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 150 000,00 грн.; піч сушильно-жарочну, вартістю 80 295, 00 грн.; машину охолодження, вартістю 26 750,00 грн.; машину пакувальну, вартістю 30 000,00 грн. та визнання не дійсною перереєстрацію з ОСОБА_4 та ФГ Вересень на ОСОБА_5 наступну сільськогосподарську техніку, а саме: Трактор Т-150, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , заводський номер НОМЕР_10 , вартістю 80 000 грн.-.(свідоцтво про Реєстрацію машини серія НОМЕР_33 на ОСОБА_7 від 2010 року; трактор колісний марки БЕЛАРУС - 892 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_6 , який був зареєстрований 19.01.2011 року, свідоцтво серія НОМЕР_19 , номерний знак НОМЕР_5 ; культиватор марки КПС-4.2 2000 року випуску, заводський номер НОМЕР_34, який був зареєстрований 11.02.2005 року, свідоцтво серія НОМЕР_21 ; сівалка марки СОН-4.2, 2001 року випуску заводський номер НОМЕР_35, яка була зареєстрована 11.02.2005 року, свідоцтво серія НОМЕР_22 ; коток польовий марки КДУ- 4.7 1998 року випуску, заводський номер НОМЕР_36, який був зареєстрований 11.02.2005 року, свідоцтво серія НОМЕР_23 ; причіп марки 2ПТС -4-887А, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_24 , який був зареєстрований 12.05.2006 року, свідоцтво НОМЕР_25 , номерний знак НОМЕР_37 ; комбайн зернозбиральний марки ДОН-1500 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , який був зареєстрований 17.06.2008 року, свідоцтво серія НОМЕР_27 , номерний знак НОМЕР_3 ; трактор колісний марки ЮМЗ-6 1986 року випуску, заводський номер НОМЕР_28 , який був зареєстрований 28.02.2001 року, свідоцтво серія НОМЕР_29 , номерний знак НОМЕР_30 , а також визнання вищезазначеної сільгосптехніки спільною власністю подружжя з наступних підстав.
Судом встановлено, що у вересні 1997 року сім`єю ОСОБА_6 було засновано селянське фермерське господарство Вересень , яке діє і на сьогоднішній день. Позивач ОСОБА_3 входила до складу членів ФГ Вересень . На підставі нотаріально завіреної заяви від 29.04.2005 року ОСОБА_3 просила вивести її зі складу членів фермерського господарства ВЕРЕСЕНЬ за власним бажанням. Будь-яких претензій, в тому числі і майнових до фермерського господарства Вересень не має. Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Нововоронцовського районного нотаріального округу Херсонської області Мясоєдовою В.К.
Рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 р. №17-рп/2012 про офіційне тлумачення ч. 1 ст. 61 СК України встановлено, господарськими товариствами - грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання (постанова Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року та від 03 червня 2015 року № 6-38цс15).
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплені у статті 57 СК України.
Одним з видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (стаття 320 ЦК України).
Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК України.
Так, згідно зі статтею 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
ФОП, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Отже, майно ФОП, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Використання зазначеного майна одним з подружжя для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано під час обрання способу поділу цього майна.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно ФОП може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя.
Судом встановлено, що вищезазначене майно належить ОСОБА_4 та ФГ Вересень та вся перерахована сільгосптехніка та обладнання використовуються в інтересах господарської діяльності фермерського господарства Вересень та було придбано за рахунок діяльності ФГ. В свою чергу позивачем ОСОБА_3 не надано жодних допустимих та переконливих доказів, що вказане майно придбалося за рахунок спільних коштів сім`ї та використовувалося в інтересах сім`ї, також враховуючи, що на момент розгляду справи позивачем не надано доказів про дійсну вартість сільгосптехніки та обладнань та взагалі наявності даної техніки та де вона знаходиться, а також враховуючи нотаріально завірену заяву позивача за первісним позовом з приводу відсутності майнових претензій до фермерського господарства Вересень , позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про виділ в натурі по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку відповідно до варіанту № 3 висновку експерта № 160 від 06.06.2018 року, та виділу в натурі 1/2 частини комплексу виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства під виділеною частиною комплексу виробничо-складських будівель площа якої становить 0,25 га відповідно варіанту № 1, висновку експерта № 160 від 06.06.2018 року, суд виходить зі слідуючого.
Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.
Згідно зі ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Статтями 363, 367 ЦК України, передбачено, що поділ (виділ частки) майна, що є об`єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.
Виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.
Під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок".
Зокрема, виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз`яснень, що містяться в п. 6 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі те, якщо при цьому можливо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.
Згідно з висновком експерта № 160 від 06.06.2018 року за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз.(а.с. 14-64Т.3)
Виходячи з планування і складу приміщень житлового будинку та господарських будівель і споруд, їх розташування на місцевості на розгляд суду пропонується три варіанта розподілу житлового будинку, надвірних будівель і споруд та відповідні до них варіанти розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Щоб виконати розподіл та утворити дві ізольовані квартири відповідно до кожного запропонованого варіанту необхідно зробити переобладнання, зазначені в дослідницькій частині даного звіту.
Зазначені переобладнання передбачають втручання у несучі конструкції, їх слід проводити у відповідності до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва, за дозволом наданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, при наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, рішень місцевих органів самоуправління. Крім того, розподіл житлового будинку пов`язаний з роботами по розподілу інженерних комунікацій. Для реконструкції житлового будинку співвласникам необхідно звернутися до відповідних енергозабезпечуючіх організацій для отримання технічних умов, відповідно до яких необхідно розробити проектну документацію.
Також виходячи з планування і складу приміщень та господарських будівель і споруд, їх розташування на місцевості на розгляд суду пропонується два варіанта розподілу комплексу виробничо - складських будівель та відповідні їм варіанти розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
Щоб виконати розподіл та ізолювати приміщення комплексу виробничо-складських будівель відповідно до кожного запропонованого варіанту необхідно зробити переобладнання, зазначені в дослідницькій частині даного звіту.
Зазначені перепланування слід проводити у відповідності до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Крім того, розподіл комплексу пов`язаний з роботами по розподілу інженерних комунікацій. Для розподілу інженерних комунікацій власникам необхідно звернутися до відповідних енергозабезпечуючих організацій для отримання технічних умов, відповідно до яких необхідно розробити проектну документацію.
Таким чином суд не може задовольнити вимоги позивача про виділ в натурі 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та чатини комплексу виробничо - складських будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вказані вимоги порушують положення ст.ст 363, 364, 367 ЦК України, виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.
Що стосується грошової або іншої матеріальної компенсації вартості частки співвласників, то компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, але в судовому засіданні сторони не дали згоди на отримання грошової компенсації.
Також сторони не погодили між собою надані варіанти поділу (виділення в натурі) по 1/2 частині будинку з надвірними будівлями та спорудами запропоновані експертом та комплексу виробничого складу, оскільки даний розподіл, згідно висновку експерта запропонований з переобладнанням, які передбачають втручання у несучі конструкції, їх слід проводити у відповідності до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва, за дозволом наданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, при наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, рішень місцевих органів самоуправління. Крім того, розподіл житлового будинку пов`язаний з роботами по розподілу інженерних комунікацій. Для реконструкції житлового будинку співвласникам необхідно звернутися до відповідних енергозабезпечуючіх організацій для отримання технічних умов, відповідно до яких необхідно розробити проектну документацію, але сторони дані вимоги не погодили з відповідними організаціями, хоча у них було достатньо для цього часу.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, і не може самостійно вийти за межі заявлених вимог.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", судам роз`яснено, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст. 62 ЦПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Також суд враховує, що для здійснення переобладнання й перепланування в будинку потребує отримання дозволу виконавчого комітету місцевої ради та узгоджень із компетентними органами, передбачених ст. 152 ЖК УРСР, оскільки перепланування жилих будинків та жилих приміщень здійснюється без зміни їх геометричних розмірів та функціонального призначення, але змінює конфігурацію приміщень, що вимагає внесення змін до технічного паспорту будинку або приміщення.
До переобладнання відносяться улаштування в індивідуальних жилих будинках, окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання; перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Таким чином зазначені у висновку експертизи переобладнання неможливо провести без втручання в несучі конструкції будинку та складу, що потребує розробку проекту та узгодженням його в встановленому законом порядку.
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" судам роз`яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст. 152 ЖК УРСР). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу не переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.
Таким чином, згода органу державної влади на заплановані переобладнання та перепланування при реальному поділі житлового будинку згідно з висновком експертизи повинні бути отримані до ухвалення рішення суду, оскільки така згода є однією з умов для вирішення та задоволення позову.
Що стосується зустрічних позовних вимог представника позивача ОСОБА_2. у судовому засіданні в частині визнання будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерних обладнань об`єктом незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,3001 га кадастровий № 6524184000:02:011:0070. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, які були використані для об`єкту незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,3001 га кадастровий № 6524184000:02:011:0070 згідно переліку то дані вимоги підлягають до задоволенню, оскільки визнанні у судовому засіданні відповідачем та її представником по зустрічному позову та виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Предметами права власності може бути лише майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 цього Кодексу).
Право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить тільки власникові (стаття 317 ЦК України).
До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534 та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.
Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-388цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.
Виходячи з висновку експерта № 21 від 15.03.2019 року (а.с. 269-315 т.3)- варіант поділу будівлі складу сільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2 , технічно не можливий, оскільки відсутні будь які документи, щодо дозволу на початок будівельних робіт, відведення та реєстрації земельної ділянки піл будівництво, проектної документації (затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, землевпорядні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва) згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами, комплект документів щодо організацій, які проводити будівельно - монтажні роботи, документи на матеріали, конструкції, вироби, устаткування, дозвіл на виконання будівельних робіт та ін., поділу земельної ділянки загальною площею 0,30 га. (кадастровий номер 6524184000:02:011:0070) експертом не пропонується.
Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги по зустрічному позову в частині визнання будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерних обладнань об`єктом незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,3001 га кадастровий № 6524184000:02:011:0070. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки дана споруда була побудована в період шлюбу сторін та визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, які були використані для об`єкту незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,3001 га кадастровий № 6524184000:02:011:0070 згідно переліку зазначеного в експертизі.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання грошових коштів розміщені в ПАТ Державний ощадний банк України на рахунку ОСОБА_3 , в сумі 120150 грн. та отриманих відсотків по даному вкладу в сумі 25204,11 грн. об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину вказаних грошових коштів, а також стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 72677 грн. (1/2 частина грошових коштів від суми 120 150,00 грн. + 25 204,00 грн. = 140 357,00 грн.) то вони не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що сторони фактично з 2012 року проживали окремо, та фактичні шлюбні відносини між ними припинені, що також підтверджується рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 19.02.2014 року про розірвання шлюбу.
Частиною 6 статті 57 Сімейного кодексу України передбачено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружин майно, набуте нию/ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить дає приплід, або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів дивідендів (ст.58 СК України).
При цьому, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , разом не проживають з початку 2012 року, а рахунок у банківській установі було відкрито в березні 2012 року, таким чином дані кошти являються особистою приватною власністю ОСОБА_3 , як і відсотки за даним вкладом.
Що стосується посилання представника позивача по зустрічному позову в частині переведення коштів у сумі 134 571,53 грн. на користь ОСОБА_3 , вказані посилання не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, з наданих копій квитанцій представником ОСОБА_4 та які були дослідженні у судовому засіданні, було встановлено, що по частинам квитанцій платником являється сама ОСОБА_3 , частина квитанцій взагалі не читаєма та з них неможливо встановити жодних обставин. Крім того ОСОБА_3 у судовому засіданні дійсно підтвердила, що отримувала від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 86422,00 грн. в рахунок орендної оплати за користування частиною її майна, протилежного представником ОСОБА_4 у судовому засіданні не доведено.
Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних.
Щодо вимог позивача по первісному позову про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору: за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розмір гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правові допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та. зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність ):
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Надання адвокатом Грицак О.С. позивачу за первісним позовом адвокатських послуг у суді при розгляді справи № 660/399/16-ц підтверджується, зокрема. (1) договором про надання професійної правничої допомоги від 14.09.2016 року укладений між адвокатом Грицак Оксаною Сергіївною та ОСОБА_3 (а.с. 186 Т. 1). (2) платіжним дорученням № 152/17 від 17.01.2017 року та № 139/16 від 14.09.2016 року, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 15000,00 грн. (арк. 212-113 Т.4)
Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків. Також відсутній акт виконаних робіт та часовий проміжок на виконання певних робіт адвокатом, а саме: скільки часу витрачено на складання позову, консультації тощо.
Враховуючи вищенаведене. Суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Грицак О.С. та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони. Суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 3. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг). виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони абс публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, ще відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи на те, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору. Суд дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат у розмірі 7 000, 00 грн. з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги, щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 60, 63, 69, 70 Сімейного Кодексу України, ст. 10, 11,12,81, 89, 259, 265, 268, 273ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання майна спільним сумісним майном подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя, поділ житлового будинку та виробничого складського приміщення в натурі між власниками (виділення частки) та визначення порядку користування земельними ділянками задовольнити частково.
Визнати житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6524155100:006:0301, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Розподілити спільне майно подружжя та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6524155100:006:0301, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 201/01/6542/2016 від 21.06.2016 року автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в територіальному сервісному центрі № 6542 смт. Велика Олександрівка МВС України в Херсонській області, а також проведену на підставі цього договору державну реєстрацію транспортного засобу (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_18 ), проведену 21.06.2016 року територіальним сервісним центром № 6542 смт. Велика Олександрівка МВС України в Херсонській області
Визнати автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнати недійсним договір дарування серія та номер 309, комплексу виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Ковальовим Сергієм Валерійовичем Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області 12.07.2016 року.
Визнати комплекс виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку комплексу виробничо - складських будівель для виготовлення соняшникового та гарбузового насіння, поп-корну, загальною площею 1528,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати недійсним договір дарування серія та номер 311, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Ковальовим Сергієм Валерійовичем Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області 12.07.2016 року.
Визнати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5 га., кадастровий номер 6524184000:02:011:0069 розташованої за адресою: Херсонська область Нововоскресенська сільська рада Нововоронцовського району.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме: 7945,00 грн. - сплата судового збору, 8250,00 грн.- витрати на проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 160 від 06.06.2018 року, 7000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, а всього у сумі 23195,00 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Зустрічний позов представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.
Визнати земельну ділянку площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області кадастровий № 6524184000:02:011:0070, згідно державного акту серії ЯЛ № 428023 від 20.11.2011 року, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області кадастровий № 6524184000:02:011:0070, згідно державного акту серії ЯЛ № 428023 від 20.11.2011 року.
Визнати будівельні матеріали, конструктивні елементи та інженерні обладнання об`єкту незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,3001 га кадастровий № 6524184000:02:011:0070. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, які були використані для об`єкту незавершеного будівництва (самочинного будівництва) - будівлі складу сільськогосподарського призначення (літ. А), розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,3001 га кадастровий № 6524184000:02:011:0070 згідно переліку:
Шлакоблок - 390,0мм.х190,0мм.х188,0мм.- 4994,0 шт./64,92 куб.м.- вартістю 79529,45 грн.;
Дерев`яний брус - 150х50мм. - 1,27 куб. - вартістю 3941,22 грн.;
Дерев`яний брус - 120х50мм. - 1,95 куб.- вартістю 5892,24 грн.;
Дерев`яний мауерлат - 100х100м. довжиною 1м. - 0,22 куб.- вартістю 682,73 грн.;
Дерев`яний мауерлат - 100х100м. довжиною 6,5м.- 0,07 куб.- вартістю 217,23 грн.;
Стропила дерев`яні брус - 150х50мм. Довжиною 4,6м. - 0,024 куб.- вартістю 48,01грн;
Дерев`яний брус - 50х100мм (кобилки) - 0,12 куб.- вартістю 240,09 грн.;
Дерев`яний брус - 50х70мм. (стійка) - 0,01 куб. - вартіст20,0 грн;
Дерев`яний брус - 50х50мм. (обрешітка) - 1,03 куб.- вартістю 2060,85грн.;
Металевий швелер № 40 довжиною 8,2 м. - 0,369 т.- вартістю 8106,31 грн.;
Залізобетонний прогін 7,4м. - 7,4 п.м.- вартістю 5806,50 грн.;
Залізобетонний прогін 5,7м. - 5,7 п.м.- вартістю 4328,32 грн.;
Залізобетонна перемичка марки П1Б10-1 - 5,0 шт.- вартістю 303,80 грн.;
Залізобетонна перемичка марки 2ПБ13-1 - 3,0 шт.- вартістю 343,98 грн.;
Залізобетонна перемичка марки ЗПБ18-8 - 1,0 шт.- вартістю 255,78грн.;
Залізобетонна перемичка марки 2ПБ19-3 - 1,0 шт.- вартістю 212,66грн.;
Хвилясті азбестоцементні листи 750х994 мм. - 174 шт.- вартістю 14294,69 грн.;
Двері металеві 1000х2100мм. - 1,0 шт.- вартістю 3335,26грн.;
Двері металеві 700х2100мм. - 1,0 шт. - вартістю 2271,96грн.;
Двері металеві 1250х2100мм. -1,0 шт.; - вартістю 4168,92грн.;
Двері металеві 1500х2100мм. -1,0 шт. - вартістю 5002,90грн.;
Двері металеві 1800х2100мм. -1,0 шт. - вартістю 6492,50грн.;
Віконний блок металевий 600х1250мм. - 2,0 шт. - вартістю 4168,25грн.;
Віконний блок пластиковий 800х1000мм. - 2,0 шт. - вартістю 952,22грн.;
Цегла силікатна (бази) - 120х88х250мм.-96 шт. - вартістю 232,37грн.;
Шлакоблоки 390,0х190,0х188,0-700шт.- - вартістю 11147,50грн.;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 682,01 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повна копія рішення виготовлена 21 лютого 2020 року.
Суддя О.О. Дамчук
Суд | Високопільський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2020 |
Оприлюднено | 25.02.2020 |
Номер документу | 87787921 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Високопільський районний суд Херсонської області
Дамчук О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні