Рішення

від 20.03.2007 по справі 18/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/138                                                                                                         20.03.07 р.

За позовом:          ТОВ „Ля Фам Моделс”;

До:                    ТОВ „Восток”;

Про:                     стягнення 3 872 577,75 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Кушнаренко І.О., представник, довіреність б/н від 05.02.2007 р.;

Від відповідача:            Костенок А.М., представник, довіреність №39 від 20.02.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 3 872 577,75 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—будівництво АЗС (об'єкт продажу) мало здійснюватися на земельних ділянках, які знаходяться у Дніпровському районі м. Києва на Ленінградській площі між вул. Празькою та проспектом Ю. Гагаріна;

—вказані земельні ділянки були отримані в оренду позивачем на підставі рішення Київради від 26.12.2002 р. №206/366 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, відповідно до п. 30 якого було затверджено проект відведення земельних ділянок позивачеві для будівництва, обслуговування та експлуатації автозаправної станції на Ленінградській площі між вул. Празькою та проспектом Юрія Гагаріна у Дніпровському районі м. Києва та вирішено передати позивачеві земельні ділянки загальною площею 0,18 га;

—31.07.2003 р. Київською міською радою було прийняте рішення №16/871 „Про внесення змін до рішення Київради від 26.12.2002 р. №206/366 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, у якому зазначено, що пункт 40 рішення від 26.12.2002 р. №206/366 вважати таким, що втратив чинність;

—відповідач повідомляв позивача про зазначені вище обставини та про те, що ТОВ „Восток” вживало усіх необхідних заході для того, що основний договір був укладений1 у строки визначені угодою про наміри і не передбачало та не могло передбачати таких обставин.

Підсумовуючи вищезазначене, відповідач вважає, що за вказаних обставин відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого п. 5.1. Угоди про наміри.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

17.06.2003 р. між сторонами укладена угода про наміри укласти в майбутньому договори купівлі-продажу автозаправної станції та земельної ділянки, за умовами якої сторони зобов'язалися в майбутньому, у термін (час), погоджений сторонами згідно з пунктом 1.2. угоди, але не пізніше ніж 31.12.2005 р., укласти одночасно два договори купівлі-продажу, згідно з яким відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві, а останній зобов'язався прийняти і оплатити: введений в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт –автозаправну станцію з комплексом сервісного обслуговування, що розташована на Ленінградській площі між вул. Празькою та просп. Ю. Гагаріна у Дніпровському районі м. Києва та земельну ділянку площею 0,0517 га на Ленінградській площі між вул. Празькою та просп. Ю.Гагаріна у Дніпровському районі м. Києва, на якій розміщена АЗС та яка на момент укладення угоди про наміри надана відповідачеві в оренду згідно з договором, зазначеним у підпункті 1.5.1. пункту 1.5. угоди про наміри.

Пунктом 4.1. угоди передбачено, що відповідач зобовязати відповідно до угоди про наміри продати позивачеві АЗС та земельну ділянку, для чого він зобов'язується:

—здійснити дії, необхідні для введення в експлуатацію завершеної будівництвом АЗС, та отримати правовстановлюючі документи на АЗС (п. 4.1.2. угоди);

—здійснити дії, необхідні для отримання права власності на земельну ділянку, на якій розміщена АЗС, та отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (п. 4.1.3. угоди);

—розробити проект договорів, які надіслати позивачеві (п. 4.1.4. угоди);

—підготовити, замовити, зібрати (отримати) документи, які необхідні для укладення договорів та обов'язок надання яких законодавством України покладається на відповідача (п. 4.1.5. угоди);

—здійснити інші дії, необхідні для укладення договорів тощо (п. 4.1.6. угоди);

—узгодити з позивачем час і місце укладення договорів (п. 4.1.7. угоди);

—прибути у погоджений сторонами термін (час) у погоджене сторонами місце для укладення договорів (п. 4.1.8. угоди).

Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. угоди у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) відповідачем угоди про наміри незалежно від наявності вини відповідача останній зобов'язаний негайно, але не пізніше семи календарних днів з моменту вимоги позивача, заявленої у будь-якій формі, сплатити позивачеві штраф у твердій сумі, що дорівнює 30% від вартості купівлі-продажу АЗС та земельної ділянки (12 908 592,51 грн.) за договорами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не виконанні умови укладеної між сторонами угоди про наміри, станом на день подання позовної заяви до господарського суду та станом на день слухання справи у судовому засіданні договори купівлі-продажу АЗС та земельної ділянки не укладені.

28.08.2006 р. позивачем на адресу відповідача направлена вимоги про сплату штрафних санкцій, передбачених п. 5.1. угоди про наміри, у розмірі 3 872 577,75 грн.

У відповіді №119/1 від 18.09.2006 р. на вищезазначений лист відповідач зазначає про те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 31.07.2003 р. №16/871 „Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26.12.2002 р. №206/366 „Про надання  і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” було визнано таким, що втратив чинність п. 40 рішення Київради від 26.12.2002 р. №206/366 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, яким було виділено земельні ділянки, зазначені у п.п. 1.5.1. –1.5.3. угоди про наміри. Відповідач у зазначеному листі також зазначив про те, що цей факт  є обставиною, яку ТОВ „Восток” не передбачало і не могло передбачати, у зв”язку з чим вважає правові підстави для стягнення штрафних санкцій, визначених п. 5.1. угоди про наміри, відсутніми.

З вищенаведеними доводами позивача господарський суд не погоджується, оскільки пунктом 5.1. угоди про наміри передбачено, що у разі порушення відповідачем угоди про наміри незалежно від наявності вини відповідача останній зобов'язаний сплатити штраф.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток” (інд. 03045, м. Київ, Столичне шосе, 98, код ЄДПОУ 24812228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ля Фам Моделс” (інд. 01021, м. Київ, пров. Ново печерський, 19/3, код ЄДРПОУ 32308273) 3 872 577 (три мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 75 коп. штрафу, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко