Ухвала

від 23.01.2020 по справі 755/9179/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9179/19

Провадження №: 2/755/1076/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідка та його допит в судовому засіданні в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_5 посилаючись на те, що перше судове засідання у справі призначено на 23.01.2020 року, а зазначений свідок може підтвердити обставини викладені відповідачем в своїх поясненнях по даній справі, а також факт виконання замовлень і розрахунок позивача за виконані роботи. додатково представник усно зазначив, що вважає е пропущеним строк звернення до суду з відповідною заявою, оскільки 23.01.2020 року відбувається перше судове засідання, а попереднє судове засідання призначене на 12.12.2019 року не відбулось, хоча сторона відповідача і на минуле засідання забезпечувала явку цього свідка до суду.

Відповідач в судовому засіданні підтримав клопотання свого представника.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує щодо задоволення клопотання сторони відповідача про виклик свідка посилаючись на те, що встановлений цивільним процесуальним законом строк на звернення до суду із заявою про виклик свідка сплив, тож таке клопотання не підлягає до задоволення і вказує на зловживання процесуальними правами.

Суд, вивчивши заявлене клопотання, вислухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку про те, що клопотання підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Перше судове засідання у справі відбувається 23.01.2020 року, оскільки судове засідання призначене на 12.12.2019 року не відбулось у зв`язку зі знаходженням судді в нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За сталою практикою Європейського Суду, національні суди не мають вдаватись до формалізм чи суворого тлумачення процесуальної норми національного законодавства.

Ураховуючи завдання цивільного судочинства та спрямованість судового розгляду на повне і всебічне встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони відповідача. Крім того, суд приймає до уваги, що відповідне клопотання хоча і не було заявлене до першого судового засідання у справі, однак було проголошено на самому початку першого судового засідання, тож відмова у задоволенні такого клопотання вказуватиме на формалізм та занадто суворе тлумачення судом процесуальної норми національного законодавства, що є неприпустимим з точки зору практики Європейського суду з прав людини.

Поскільки ст. 91 ЦПК України не передбачено можливості поновлення процесуального строку для подання відповідної заяви, суд має в такому випадку визначитись щодо достатності підстав для задоволення відповідного клопотання з урахуванням завдань і мети цивільного судочинства, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У даному випадку суд вважає, що за встановлених обставин клопотання сторони відповідача має бути задоволене, з метою дотримання завдань цивільного судочинства, принципів його здійснення, та враховуючи, що відповідна заява подана з нетривалим пропуском процесуального строку, що не може вказувати на зловживання стороною своїми процесуальними правами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 76, 90, 91, 259, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідка та його допит в судовому засіданні - задовольнити.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_5 .

Суд попереджає свідка ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.01.2020 року.

Суддя -