Постанова

від 19.02.2020 по справі 414/2198/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Безкровний І.Г.

Доповідач -Дронська І.О.

Справа № 414/2198/19

Провадження № 22-ц/810/15/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Луганського апеляційного суду:

головуючого судді Дронської І. О.,

суддів Гаврилюка В. К., Карташова О. Ю.,

за участю секретаря Вовчанської С. В.

учасники справи:

позивач Кремінська районна державна адміністрація Луганської області,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

треті особи: Луганський обласний будинок дитини № 2, Кремінська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м.Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 29 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Безкровного І. Г. 29.11.2019 року в м. Кремінна

за позовною заявою Кремінської районної державної адміністрації Луганської області в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Луганський обласний будинок дитини № 2, Кремінська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів, - про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року позивач Кремінська районна державна адміністрація Луганської області звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, разом з матір`ю є внутрішньо переміщеними особами із смт Михайлівки, Перевальського району, Луганської області та проживають в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З 12.04.2018 малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчаються у Кремінській обласній загальноосвітній санаторній школі-інтернат І-ІІІ ступенів на неповному державному забезпеченні і за час їх навчання у цьому закладі відповідачка відвідувала їх лише одного разу, необхідними речами для повсякденного життя у закладі не забезпечувала та участі у їх вихованні не брала.

У листопаді 2018 року відповідачка звернулася із заявою до служби у справах дітей Кремінської РДА Луганської області про надання допомоги в оформленні документів для тимчасового влаштування малолітнього ОСОБА_5 до будинку дитини, а також зобов`язалася поліпшити умови проживання та з 14.11.2018 року і по теперішній час малолітній ОСОБА_5 перебуває у Луганському обласному будинку дитини № 2 в м. Сєвєродонецьк Луганської області на тимчасовому повному державному забезпеченні, однак 13.05.2019 термін тимчасового перебування дитини у зазначеному закладі закінчився, за цей час відповідач відвідувала сина лише одного разу і жодної допомоги не надавала.

Батько малолітніх дітей відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 помер. Відомості про батька малолітньої ОСОБА_3 внесені у свідоцтво про народження зі слів матері.

Орендований відповідачкою будинок має присадибну ділянку, але вона не обробляється. Санітарно-гігієнічний стан будинку незадовільний та потребує капітального ремонту. Будинок має одну кімнату, опалення в будинку пічне, водовідведення відсутнє та вода знаходиться на подвір`ї.

Позивач зазначає, що відповідачка не докладає зусиль для приведення будинку у задовільний стан. Умов для виховання та розвитку дітей не створює, діти місця для відпочинку та навчання не мають, іграшки та книжки у дітей відсутні. Крім того, малолітні діти не забезпечені одягом, взуттям, а також предметами особистої гігієни. Участі в утриманні малолітніх дітей відповідач не бере, матеріальної допомоги не надає, долею дітей не цікавиться, на вихідні дні та канікули дітей із навчальних закладів не забирає, натомість зловживає спиртними напоями та не працює.

Спеціалістами служби у справах дітей Кремінської райдержадміністрації спільно з фахівцем із соціальної роботи Кремінського районного центра соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з ОСОБА_1 неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо створення належних умов для проживання та навчання дітей, відповідального батьківства, ведення здорового способу життя, проте відповідач ігнорує надані рекомендації.

Під час повторного відвідування родини ОСОБА_1 14.06.2019 за вищевказаною адресою представниками служби у справах дітей Кремінської РДА позитивних змін у житті відповідачки не виявлено, умови для проживання, навчання та виховання для малолітніх дітей не створено.

Відповідач отримує пенсію по втраті годувальника на малолітню ОСОБА_4 , допомогу на малолітніх дітей як внутрішньо переміщених осіб не переоформила.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Кремінської РДА відповідач вмотивованих пояснень щодо свого ухилення від виконання батьківських обов`язків стосовно дітей не надала та заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.

Факти ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Кремінської РДА також підтвердила фахівець із соціальної роботи Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області ОСОБА_9 .

Позивач вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки стосовно малолітніх дітей необхідно для надання дітям статусу дітей, позбавлених батьківського піклування, та подальшого їх влаштування. У разі позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_1 функції опікуна над малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 буде здійснювати адміністрація Кремінської обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів, а функції опікуна над малолітнім ОСОБА_5 - адміністрація Луганського обласного будинку дитини № 2.

Оскільки відповідачка належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, позивач просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 29 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позовної заяви Кремінської районної державної адміністрації Луганської області в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не погодився із висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки, як вважав суд першої інстанції, цей висновок суперечить інтересам малолітніх дітей та є недостатньо обґрунтованим. Крім того, альтернативні заходи реагування держави до відповідачки не вживалися, а позбавлення батьківських прав тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач Кремінська районна державна адміністрація Луганської області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, скаржник просив скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06.09.2019 року та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем були надані докази, які прямо свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх дітей, про те суд першої інстанції надані позивачем докази залишив поза увагою. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що безумовно вбачається в діях ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 не скористалась своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони та треті особи, яких було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду від останніх не надходило.

Справу розглянуто на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України без участі зазначених осіб, за участю представника відповідачки адвоката Шмуйлової І.М.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у достатній мірі відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 03.10. 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 був укладений шлюб, від якого вони мають двох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім цього, відповідач ОСОБА_1 також має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком якої у свідоцтві про народження записаний ОСОБА_11 .

З 25.05.2017року малолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а з 07.06.2018 року і малолітній ОСОБА_5 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи з смт Михайлівка Перевальського району Луганської області до с. Варварівки, Кремінського району, Луганської області разом із законним представником - відповідачем ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_7 чоловік відповідача та батько дітей відповідачки ОСОБА_8 помер.

Із листів КУ Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги № 1167 від 07.09.2018 та № 1353 від 12.10.2018 на адресу Кремінської РДА та служби у справах дітей Кремінської РДА вбачається, що адміністрація зазначеного закладу зверталася з повідомленнями про незадовільний стан умов проживання малолітнього ОСОБА_5 . Зокрема у листах наголошувалося на тому, що житловий будинок знаходиться в антисанітарному стані. У будинку завжди брудно, багато мух, посуд не митий, дитячі пляшечки брудні та з кислим молоком, що може стати причиною їстівного отруєння або кишкової інфекції. У матері дитини ОСОБА_1 відсутні грошові кошти на придбання дитячого харчування та коров`ячого молока, тому дитина весь час недоїдає та погано набирає вагу. Крім цього, щеплення дитині проти інфекційних хвороб мати не робить. У пологовому будинку дитині не було зроблене щеплення проти туберкульозу через те, що дитина має малу вагу. Мати дитини та її співмешканець зловживають алкогольними напоями та постійно перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Старші діти під час літніх канікул перебували у родині з матір`ю і весь цей час були брудні і голодні, страждають на педикульоз. Родину неодноразово відвідувала комісія Варварівської сільської ради з метою допомоги, однак ОСОБА_1 на зауваження не реагує, продовжує вживати алкогольні напої, побутові умови дітей залишаються несприятливими. Крім цього, в листі зазначено, що будинок не опалюється, малолітній ОСОБА_5 дуже худий (мати не виконує поради щодо правильного харчування), а тому всі ці обставини загрожують життю та здоров`ю хворої дитини з низькою масою тіла.

Відповідно акту обстеження умов проживання від 12.10.2018, складеному начальником служби у справах дітей Кремінської РДА, завідуючою сектору з питань опіки та піклування ССД та головним спеціалістом ССД під час перевірки умов проживання дітей ОСОБА_1 в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено, що будинок має пічне опалення, вода на подвір`ї, є присадибна ділянка. Умови проживання незадовільні, будинок потребує косметичного ремонту, у кімнатах та на подвір`ї брудно, меблі старі та поламані, є запас дров. Одяг та взуття дітей відповідає віку та сезону, але речі брудні. Діти виконують домашні завдання на кухонному столі. Є необхідні продукти харчування. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, тому мало уваги приділяє вихованню та розвитку дітей.

06.11.2018 року через неможливість негайного поліпшення умов проживання відповідачка ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до служби у справах дітей Кремінської РДА Луганської області про надання допомоги в оформленні документів для влаштування малолітнього сина ОСОБА_5 у будинок дитини. Також у заяві відповідачка зазначила, що на час перебування малолітнього сина в будинку дитини вона зобов`язується поліпшити житлово-побутові умови для проживання.

Відповідно до розпорядження голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області № 1202 від 07.11.2018 року перед Департаментом охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації було постановлене питання про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на повне державне забезпечення до державного дитячого закладу. З 14.11.2018 по теперішній час малолітній перебуває у Луганському обласному будинку дитини № 2, за час перебування у закладі мати ОСОБА_1 відвідувала дитину лише одного разу, а саме 21.11.2018, жодної допомоги не надавала. У той же час, 13 травня 2019 року термін тимчасового перебування малолітнього ОСОБА_5 закінчився.

Також до Кремінського ВП ГУНП в Луганській області від директора Кремінської обласної санаторної школи-інтернат Ткаченка А.М. надійшло повідомлення про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 стосовно своїх малолітніх дітей, під час перевірки якого було встановлено, що за час навчання дітей в інтернаті мати не відвідувала їх жодного разу, не цікавилася їх здоров`ям, навчанням та матеріальними потребами. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується з негативного боку, не забезпечує необхідні матеріальні умови для життя та навчання, будинок в антисанітарному стані, відповідач зловживає алкоголем. Про результати перевірки зазначається у листі Кремінського ВП ГУНП в Луганській області від 19.04.2019 року.

Спеціалістами служби у справах дітей Кремінської РДА із ОСОБА_1 була проведена профілактична співбесіда щодо необхідності належного виконання нею своїх батьківських обов`язків, а також попереджено про відповідальність у разі повторних фактів ухилення від їх виконання (а.с. 24).

В акті обстеження житлово-побутових умов родини ОСОБА_1 від 11.06.2019 та акті обстеження умов проживання від 14.06.2019, складених начальником служби у справах дітей Кремінської РДА, завідуючою сектору з питань опіки та піклування ССД та головним спеціалістом ССД зазначається, що під час обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 в орендованому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що будинок потребує капітального ремонту, газо- та водопостачання не має, опалювання пічне. Ванної кімнати немає, вбиральня на подвір`ї. Загалом умови проживання незадовільні, в кімнатах брудно, меблі старі, засобів гігієни та миючих речовин немає, як і постільної білизни, посуд старий і брудний, запаси харчів відсутні. Є присадибна ділянка, яка ніким не обробляється. Для дітей немає окремих місць для сну та немає місця для навчання та ігор. Іграшок і книжок відповідного віку немає. Дитячий одяг старий, брудний і не відповідає віку та розміру дітей. ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, веде моральний спосіб життя та не поліпшила умови проживання своїх дітей.

Із побутової характеристики ОСОБА_1 від 11.06.2019 року, складеної депутатом Варварівської сільської ради та засвідченої підписом голови Варварівської сільської ради вбачається, що остання разом зі своїми малолітніми дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Із травня 2017 року ця родина знаходиться під контролем фахівця із соціальної роботи як ВПО та багатодітна родина з проблемами: низький рівень виховного потенціалу сім`ї, проблема спілкування дітей з батьками, вживання алкоголю, ухилення від виконання батьківських обов`язків, небажання оформлення документів. Умови для проживання та виховання дітей жахливі: у помешканні не дотримуються санітарно-гігієнічні норми, не створені належні умови для навчання та розвитку дітей, у яких неодноразово були випадки педикульозу. Під час навчання та проживання дітей в інтернаті мати зовсім не цікавиться їх вихованням, проблемами та навчальними досягненнями дітей. ОСОБА_1 не відвідує дітей, не забирає їх на вихідні та канікули. За шість місяців перебування наймолодшої дитини в санаторії мати відвідувала її лише одного разу і взагалі не переймається станом здоров`я дитини. З матір`ю дітей неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо відповідального батьківства та ведення здорового способу життя, повернення дітей додому, надавалися рекомендації щодо створення належних умов для проживання дітей, але мати негативно реагує на це та припинила брати до уваги вимоги сільської ради та фахівця із соціальної роботи. З боку сусідів ОСОБА_1 характеризується негативно, ніде не працює, не має ніякого підсобного господарства, є присадибна ділянка, яку вона не обробляє, зловживає спиртними напоями, часто знаходиться в компанії друзів з аналогічною поведінкою.

У інформації директора Кремінської санаторної школи-інтернату від 07.06.2019 зазначається, що ОСОБА_1 за час перебування у закладі своїх малолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відвідувала їх лише одного разу, необхідними для повсякденного життя дітей речами їх не забезпечувала, психологічним та моральним станом дітей не цікавилася, участі у вихованні дівчат не брала. У повсякденному житті діти користуються лише тими речами, які мали змогу отримати в школі-інтернаті або які привозила їм їх бабуся та старша сестра.

Водночас з інформації директора цього закладу від 18.11.2019, витребуваної судом за клопотанням відповідача вбачається, що ОСОБА_1 за час перебування своїх малолітніх доньок у закладі відвідувала їх також 19.06.2019 року та 15.07.2019 року.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Кремінської РДА № 3.1 від 20.06.2019 та висновку органу опіки та піклування - Кремінської райдержадміністрації № 27-2/2179 від 30.07.2019 року ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На підставі цього орган опіки та піклування вважав доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її вказаних дітей. У зв`язку з цим комісією було вирішено звернутися з відповідним позовом до Кремінського районного суду Луганської області.

Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач через складне матеріальне становище, до якого призвели, крім іншого, винні дії самого відповідача, не має можливості створити необхідні умови для життя, виховання та навчання її малолітніх дітей, але в матеріалах справи відсутні будь-якы медичні висновки щодо наявності у ОСОБА_1 хронічного алкоголізму та відомості щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання обов`язків щодо виховання дітей, а також відсутні відомості про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ст. 166 КК України за злісне невиконання встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Малолітні діти відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , опитані судом першої інстанції у судовому засідання виявляють щирі почуття любові до своєї матері та бажають зберегти сімейні зв`язки та стосунки. Суд переконався зі слів цих дітей у тому, що ОСОБА_1 цікавиться їх життям та проблемами, регулярно спілкуючись по телефону та періодично відвідуючи їх у закладі, де вони навчаються, а також надаючи в межах своїх фінансових можливостей матеріальну допомогу. Обидві дитини мають достатній рівень розвитку для висловлення своєї думки з приводу поставлених питань, а отже суд першої інстанції не вбачав підстав не брати їх до уваги, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду першої інстанції не виникло.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Кремінської районної державної адміністрації Луганської області суд першої інстанції посилався на те, що позбавлення батьківських прав стосовно малолітніх дітей, які не мають батька, також і матері, яка зберігає інтерес до цих дітей, їх виховання та матеріального забезпечення, і наслідком чого може стати розрив сімейних зв`язків та розпад сім`ї, на даний час не відповідатиме інтересам малолітніх дітей, а так само принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного судочинства, альтернативні заходи реагування держави до відповідача не вживалися, а позбавлення батьківських прав тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків та дійшов висновку про те, що за таких обставин, враховуючий вік дітей, роль матері у їх вихованні та виходячи з необхідності якнайкращого забезпечення інтересів дітей, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані, в їх сукупності, всі докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює із відповідним застосуванням правових позиції Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини.

Згідно п.п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити…

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Стаття 166 СК України передбачає, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У мотивувальній частині рішення судом першої інстанції правильно застосовано практику Європейського суду з прав людини з відповідним посиланням на рішення у справах Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) та Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі М. С. проти України , заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Як встановлено судом першої інстанції відповідачка у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила не позбавляти її батьківських прав, а також обіцяла, що буде намагатися приділяти більше уваги дітям та докладати зусіль для поліпшення умов їх проживання та матеріального забезпечення.

Судом першої інстанції правильно враховано, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території Луганської області України України та згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.11.2014 має право на єдність родини, яке має тлумачитися широко та розглядатися в контексті сприяння держави у подоланні труднощів, в тому числі матеріальних, що обумовлені зокрема необхідністю адаптації за новим місцем проживання, ІНФОРМАЦІЯ_7 батько малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_7 помер, малолітня ОСОБА_3 також не має батька, а отже тягар виховання та забезпечення одразу трьох малолітніх дітей несе одноособово відповідач.

Діти відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 запевнили, що мати цікавиться їх життям та проблемами, регулярно спілкуючись по телефону та періодично відвідуючи їх у закладі, де вони навчаються, а також надаючи в межах своїх здатностей і фінансових можливостей матеріальну допомогу та суд першої інстанції не мав підстав не брати до уваги думки дітей та у суду не виникло сумнівів у добровільності та істинності їх позиції щодо виявлення щирих почуттів любові до своєї матері та бажання зберегти сімейні зв`язки та стосунки.

В матеріалах справи відсутні будь-які медичні висновки щодо наявності у ОСОБА_1 хронічного алкоголізму та відомості щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання обов`язків щодо виховання дітей, а також відсутні відомості про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ст. 166 КК України за злісне невиконання встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Альтернативні заходи реагування держави до відповідача не вживалися.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги висловлене відповідачкою ОСОБА_1 бажання змінити своє ставлення до виховання малолітніх дітей у бік їх покращення та врахувавши вік дітей, роль матері у їх вихованні та виходячи з необхідності якнайкращого забезпечення інтересів дітей, а також враховуючи те, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу, як на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, що є способом захисту прав та інтересів дитини, якою є позбавлення батьківських прав.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне, з метою захисту інтересів малолітніх дітей, попередити ОСОБА_1 про неприпустимість в подальшому порушення з її боку батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей та про можливі наслідки у разі неналежного виконання батьківських обов`язків - позбавлення батьківських прав, про що зазначити у резолютивній частині рішення, а не в мотивувальній, як зазначено судом першої інстанції, а також колегія суддів вважає за необхідне покласти на Орган опіки та піклування Кремінської районної державної адміністрації Луганської області контроль за виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно її дітей, а тому, за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та доповнити резолютивну частину відповідним попередженням із покладенням на орган опіки контролю за виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно її дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кремінської районної державної адміністрації Луганської області задовольнити частково.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 29 листопада 2019 року змінити та резолютивну частину рішення доповнити наступним змістом.

Попередити ОСОБА_1 про неприпустимість в подальшому порушення з їх боку батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та про можливі наслідки у разі неналежного виконання батьківських обов`язків - позбавлення батьківських прав.

На Орган опіки та піклування Кремінської районної державної адміністрації Луганської області покласти контроль за виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 24.02.2020 року.

Головуючий І. О. Дронська

Судді В. К. Гаврилюк

О. Ю. Карташов