Постанова

від 12.02.2020 по справі 759/3377/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року

справа №759/3377/19

провадження № 22-ц/824/2425/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Русинчук І.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Желань

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Компас Груп

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Желань - Володька Сергія Степановича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року, ухваленого під головування судді П`ятничук І.В. в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Желань , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Компас Груп про стягнення грошових коштів та відшкодування збитків завданих внаслідок неналежного виконання зобов`язання за договором,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ Желань , третя особа: ТОВ Компас Груп та просила стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 512 865,35 грн основного боргу, 82 245,00 грн моральної шкоди та 7 049,65 грн сплаченого судового збору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що 19.08.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Желань укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого позивачем сплачено на рахунок відповідача вартість майнових прав щодо однокімнатної квартири загальною площею 41,43 кв м , по АДРЕСА_1 у розмірі 487 755 грн. Відповідно до умов договору термін закінчення будівництва є IV квартал 2017 року, плановий термін введення в експлуатацію І квартал 2018 року. Проте, станом на день звернення позивача до суду відповідачем умови договору не виконано.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ Желань на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 512 865,35 грн основного боргу, 82 245,00 грн моральної шкоди.

Здійснено розподіл судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити частково, стягнути з ТОВ Желань на користь ОСОБА_1 , суму основного боргу у розмірі 462 464 грн, в іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сума, яка підлягає стягненню визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Судом першої інстанції неправомірно визначено дату платежу 30.11.2018 року, що призвело до збільшення зобов`язання відповідача. Зазначає, що днем платежу є дата ухвалення рішення, а саме 09.07.2019 р., офіційний курс долара на той час становив 25,60 грн, а тому суд першої інстанції мав стягнути з відповідача 462 464,00 грн

Вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження завданих позивачу моральних страждань та їх розміру, гарантійний лист ТОВ Желань таким доказом бути не може. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що причиною виникнення боргу перед позивачем є невиконання обов`язків підрядника ТОВ Компас Груп , а не бездіяльність ТОВ Желань .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що відповідачем умови договору не виконано, об`єкт будівництва не збудовано, в експлуатацію не введено. Повідомлення про причин неможливості виконання своїх зобов`язань як передбачено договором позивач не отримувала.

Відповідач гарантійним листом від 25.05.2018 року гарантував повернення позивачу 570 000,00 грн до 01.08.2018 року, в тому числі і моральну шкоду, що становить 82 245,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні позивач та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов в частині основного боргу суд першої інстанції виходив із суми збитків у розмірі 512 862,35 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду.

Судом встановлено, що 19.08.2016 р між ОСОБА_1 та ТОВ Желань укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 11 відповідно до якого позивачем сплачено на рахунок ТОВ Желань як оплату вартості придбання майнових прав за даним договором 487 755 грн. щодо однокімнатної квартири загальною площею 41,43 кв.м. по АДРЕСА_1 ( а.с. 12-16).

Відповідно до Договору, об`єктом капітального будівництва є житловий будинок з нежилими приміщеннями на земельних ділянках по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 , надалі будівельна адреса об`єкту капітального будівництва: АДРЕСА_4 .

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Продавець (Відповідач) зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.6 Договору плановим терміном закінчення будівництва є IV квартал 2017 року.

Відповідно до п .1.7 Договору плановим терміном введення в експлуатацію є І квартал 2018 року.

Згідно до п. 3.2 Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості становить 18 065 доларів США, що станом на час проведення оплати становить 487 755 грн.

Відповідно до пункту 6.1 Продавець приймає на себе одностороннє зобов`язання перед покупцем, вчинити дії направленні на спорудження об`єкта капітального будівництва.

Покупець (Позивач) у відповідності до вимог підпункту 2.4.1 та пункту 3.2 Договору у повному обсязі у встановлений Договором термін здійснила оплату за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19 серпня 2016 року та Квитанцією про здійснення касової операції від 19.08.2016 № 72 (а.с. 17, 18).

Проте, Відповідачем умови до договору не виконано.

Відповідно до вимог пункту 4.4 Договору сторона, для якої виникла неможливість виконання обов`язків за даним Договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна при настанні цих обставин повідомити іншу Сторону без зволікання і не пізніше десяти календарних днів з дати їх настання, надавши при цьому належним чином отримані документи, що офіційно підтверджують настання форс-мажору. Повідомлення повинно містити дані про настання та характер обставин і можливі їх наслідки. Сторона також без зволікання і не пізніше десяти календарних днів повинна повідомити іншу сторону про припинення цих обставин .

Відповідно до пункту 4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором, винна Сторона відшкодовує потерпілій всі збитки, спричинені такими її винними діями чи бездіяльністю .

Повідомлення про причини неможливості виконання своїх зобов`язань за Договором відповідачем відповідно до пункт 4.4 до позивача не надходили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 526 ЦПК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до вимог укладеного договору позивач виконала свої зобов`язання та сплатила вартість об`єкта майнових прав, що підтверджується матеріалами справи, а відповідач свої зобов`язання не виконав.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цією нормою передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Як вбачається з листа директора ТОВ Желань ОСОБА_2 від 21.11.2017 р. розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення розірвати Договір № 11 купівлі-продажу майнових прав, укладений 19.08.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Желань та повернути Покупцю у термін включно до 31.12.2017 сплачені грошові кошти в розмірі 487 755,00 грн що еквівалентно 18 065,00 доларів США станом на дату розрахунку (а.с. 19).

Позивачем 23.05.2018 року направлено директору ТОВ Желань ОСОБА_2 заяву із вимогою щодо повернення відповідачем у термін включно до 31.12.2017 року сплачені нею грошові кошти у сумі 487 755,00 грн, що еквівалентно 18 065,00 доларів США станом на дату здійснення розрахунку. Разом з тим позивач вимагав від відповідача виплатити штрафні санкції у сумі 32 245,00 грн за несвоєчасне повернення грошових коштів та компенсацію моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн, заподіяну їй внаслідок бездіяльності відповідача, що проявилася у формі невротичних розладів, які підлягали лікуванню. Позивач вимагав від Відповідача здійснити повернення (виплату) коштів у загальній сумі 570 000,00 грн. (а.с.22)

У відповідь на зазначену заяву позивача ТОВ Желань листом від 25.05.2018 № 26 зазначено, що відповідачем знайдено альтернативне джерело фінансування будівництва, в тому числі щодо повернення позивачу грошових коштів з урахуванням штрафних санкцій та компенсації моральної шкоди разом в розмірі 570 000,00 та зазначено, що відповідач гарантує повернення вказаної суми до 01 серпня 2018 року ( а.с.23)

Однак у термін включно до 01.08.2018 р. відповідачем не сплачено грошові кошти покупцю відповідно до гарантійного Листа №26.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо повернення грошових коштів позивачем на адресу відповідача, на ім`я керівника ОСОБА_2 направлено досудову Претензію від 02.08.2018 № 1 , відповідно до якої позивач вимагав від відповідача повернення грошових коштів з урахуванням штрафних санкцій та компенсації моральної шкоди у розмірі 570 000, 00 грн.

Враховуючи те, що договір про купівлі-продажу майнових прав між сторонами розірвано, проте відповідачем не повернуто позивачу суму сплачених нею грошових коштів, тому з ТОВ Желань підлягає стягненню сума збитків відповідно до здійсненої позивачем оплати за Договором, яка становить : 16 065,00 доларів США х 28,39 (офіційний курс НБУ станом на 30.11.2018 рік) = 512 865, 35 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовної вимоги щодо стягнення грошових коштів у сумі 512 865,35 грн.

Доводи апеляційної скарги, що днем платежу є дата постановлення рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки права позивача було порушено станом на 30.11.2018 року, та судом першої інстанції вирішено спір в межах заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, що заборгованість виникла внаслідок невиконання зобов`язання ТОВ Компас Груп яке є підрядником, колегія суддів не приймає, оскільки саме між ТОВ Желань та ОСОБА_1 був укладений договір, за яким заявлено вимогу про стягнення збитків.

Задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив із гарантування відповідачем повернення такої суми відповідно до гарантійного листа № 26.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна з огляду на наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 березня 1994 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Також відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року, справа № 761/26293/16-ц відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦПК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором.

Договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між сторонами не містить положень щодо виплати моральної шкоди у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Листи товариства щодо відшкодування моральної шкоди не можуть бути підставою для стягнення з відповідача такої компенсації .

Враховуючи вищевикладене доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, та позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Таким чином, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з ТОВ Желань на користь позивача моральної шкоди з постановленням нового про відмову в задоволенні в частині вимог.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, з ТОВ Желань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 128,65 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Желань - Володька Сергія Степановича задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року скасувати в частині стягнення моральних збитків. В цій частині ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Зменшити суму стягнутого судового збору з 7 049,65 грн до 5 128,65 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2020 року.

Суддя-доповідач

Судді