Рішення

від 18.02.2020 по справі 200/13178/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 р. Справа№200/13178/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Рева О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача: Косенок О.М.

представника відповідача: Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2019 року позивач, Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 32001618, місцезнаходження: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України,2) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006141414 від 30.07.2019року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1382615 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 691307,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що письмові докази у вигляді первинних документів підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ Синтез - Ойл Трейд у серпні та вересні 2018 року та Приватним підприємством Алігатор Транс у червні, липні, серпні, жовтні, листопаді та грудні 2018 року та спростовують висновки податкового органу щодо нереальності правочинів.

Вказує на те, що угоди, укладені між позивачем та його постачальниками - ТОВ Синтез - Ойл Трейд та Приватним підприємством Алігатор Транс недійсними в судовому порядку не визнавалась, а органи державної податкової служби, в свою чергу, не наділені повноваженням визнавати нікчемними та фіктивними правочини та робити відповідні висновки в актах.

Зазначає, що правилами ведення податкового обліку не передбачено обов`язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ.

Вважає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежності від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікаційного персоналу. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають бути визначені саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми до податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, зазначає про безпідставність прийняття наказу за № 1098 від 07.06.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки підприємством були надані відповіді на запити відповідача. Жодних пояснень та документального підтвердження щодо недоліків наданих відповідей контролюючим органом не надано.

Представник відповідача 04.12.2019 року надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає у разі здійснення операції з придбавання або виготовлення товарів та послуг. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем ст.1, 4, п. 1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об`єкти оподаткування, що підпадають під визначення п.п.14.1.36, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.п. а)-в) , п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України з контрагентами - ТОВ Синтез - Ойл Трейд у серпні та вересні 2018 року та Приватним підприємством Алігатор Транс у червні, липні, серпні, жовтні, листопаді та грудні 2018 року, то вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, вважає безпідставними доводи позивача про необґрунтованість прийняття наказу № 1098 від 07.06.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки позивачем на запити контролюючого органу надано документи не в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019 року.

10.12.2019 року підготовче засідання відкладено до 24.12.2019 року.

24.12.2019 року підготовче засідання відкладено до 10.01.2020 року.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів., оголошено перерву до 20.01.2020 року.

20.01.2020 року відкладено підготовче засідання до 28.01.2020 року.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 32001618, місцезнаходження: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України,2) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи 04.03.1996 року, та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Донецькій області на адресу позивача спрямовано запит про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 10.12.2018 року № 57927/10/05-99-14-14 щодо господарських операцій, виду і якості операцій та розрахунків із ТОВ Синтез - Ойл Трейд у серпні 2018 року (т.1 арк. с. 24-26).

21.01.2019 року відповідачем спрямовано на адресу Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України запит про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) за вих.№ 4748/10/05-99-14-14 щодо господарських операцій, виду і якості операцій та розрахунків із ПП Аллігатор Транс у червні, липні, серпні, листопаді 2018 року (т.1 арк. с. 27-29).

31.01.2019 року відповідачем спрямовано на адресу позивача запит про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) за вих.№ 8276/10/05-99-14-14 щодо господарських операцій, виду і якості операцій та розрахунків із ТОВ Синтез - Ойл Трейд у вересні 2018 року (т.1 арк. с.30-32).

05.03.2019 року Головним управління ДФС у Донецькій області адресу позивача спрямовано запит про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) за вих.№ 57927/10/05-99-14-14 щодо господарських операцій, виду і якості операцій та розрахунків із ПП Аллігатор Транс у листопаді, грудні 2018 року (т.1 арк. с. 33-35).

Листами від 03.01.2019 року вих. № 01-24/02, від 15.02.2019 року №01-24/142, від 04.03.2019 року №01-24/197, від 04.04.2019 року №01-24/310 позивачем надано пояснення та документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Синтез - Ойл Трейд та ПП Аллігатор Транс на виконання вищенаведених запитів відповідача (т.1 арк.с. 36-71).

Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Донецькій області на підставі наказу № 1098 від 07.06.2019 року, прийнятого відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю Мірча (ТОВ Синтез - Ойл-Трейд на дату здійснення взаємовідносин) за серпень та вересень 2018 року та Приватним підприємством Алігатор Транс за червень, липень, серпень, жовтень, листопад та грудень 2018 року, за результатами якої складено акт № 684/05-99-14-14/32001618 від 04.07.2019 року (т.1 а.с. 74-124).

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення п.п. 14.1.36, п.14.1 ст.14. п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями Дочірнім підприємством Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1382615 грн., у тому числі: червень 2018 року - 42185 грн., липень 2018 року - 42126 грн., серпень 2018 року - 1083130 грн., вересень 2018 року - 141148 грн., жовтень 2018 року - 29883 грн., листопад 2018 року - 28031 грн., грудень 2018 року -16112 грн.

Даний висновок зроблений відповідачем по справі у зв`язку з тим, що по операціям між позивачем та ТОВ Синтез - Ойл Трейд та ПП Алігатор Транс не відбувся перехід права власності та, як наслідок, отримання товару та послуги з транспортування. Операції не мали реального характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС України у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2019 року № 0006141414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 1382615 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 691307,5 грн. (т.1, а.с.153).

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 цього Кодексу).

Відповідно до абзаців першого-четвертого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзац п`ятий наведеного пункту передбачає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (пункт 81.2 статті 81 Кодексу).

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Позивача повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - копію наказу від 07.06.2019 року №1098 та повідомлення від 07.06.2019 року №264/10/05-99-14-14 направлено поштою з повідомленням про вручення 10.06.2019 року, вручено 11.06.2019 року.

Судом встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача на підставі наказу від 07.06.2019 року проведена. За результатами перевірки складено акт від 04.07.2019 року та винесено податкове повідомлення - рішення від 30.07.2019 року.

Тобто позивач допустив посадових осіб до проведення перевірки.

Отже, доводи позивача щодо безпідставності проведення перевірки судом не приймаються до уваги, оскільки наказ, який є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи реалізовано, відтак, такий наказ вичерпав свою дію, і права позивача можуть бути поновлені шляхом оскарження безпосередньо результатів перевірки.

Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом не встановлено реальності здійснення господарських операцій.

З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Синтез -Ойл Трейд (постачальник, код ЄДРПОУ 41716596) укладено договір постачання №187/2018 від 04.07.2018 року 2018 бітуму 60-90.

Згідно п. 1.2 договору кількість товару становить 300 тон (кількість товару є орієнтованою), відповідно до п.3.5 договору ціна за одиницю товару становить 15500 грн. за одну тону з ПДВ.

Відповідно до п.10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 року (т.1 арк. с. 156-162).

На виконання вказаного договору постачальником товару виписані наступні видаткові накладні:

№57 від 04.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 371336,84 грн., №58 від 04.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 387326,11 грн., №59 від 05.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 392087,62 грн., №60 від 05.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 401191,74 грн., №61 від 11.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 418574,04 грн., №62 від 11.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 399018,46 грн., №63 від 11.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 388956,28 грн., №64 від 12.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 392417,65 грн., №65 від 12.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 369123,13 грн., №67 від 14.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 440588,21 грн., №68 від 14.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 443231,48 грн., №69 від 15.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 406324,08 грн., №70 від 16.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 429310,8 грн., №71 від 17.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 351067,63 грн., №72 від 17.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 402571,13 грн., №78 від 08.09.2018 року на загальну суму з ПДВ 412167,84 грн., №79 від 08.09.2018 року на загальну суму з ПДВ 434719,44 грн., №71 від 17.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 351067,63 грн., №71 від 17.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 351067,63 грн.

Транспортування придбаного товару здійснювалось відповідно до наступних товарно - транспортних накладних: №04/08-1 від 04.08.2018 року, № 04/08-2 від 04.08.2018 року, №05/08-2 від 05.08.2018 року, №05/08-1 від 05.08.2018 року, №11/08-3 від 11.08.2018 року, №11/08-2 від 11.08.2018 року, №11/08-1 від 11.08.2018 року, №12/08-1 від 12.08.2018 року, №12/08-2 від 12.08.2018 року, №14/08-1 від 14.08.2018 року, №14/08-2 від 14.08.2018 року, №15/08-1 від 15.08.2018 року, №16/08-1 від 16.08.2018 року, №17/08-2 від 17.08.2018 року, №17/08-1 від 17.08.2018 року, №08/09-2 від 08.09.2018 року, №08/09-1 від 08.09.2018 року.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ Синтез -Ойл Трейд (постачальник, код ЄДРПОУ 41716596) укладено договір постачання № 214/2018 від 06.08.2018 року бітуму 60-90.

Згідно п. 1.2 договору кількість товару становить 300 тон (кількість товару є орієнтованою), відповідно до п.3.5 договору ціна за одиницю товару становить 15500 грн. за одну тону з ПДВ.

Відповідно до п.10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 року (т.1 арк. с. 164-169).

Згідно з додатковою угодою від 14.08.2018 року №1 до вказаного договору у зв`язку з збільшенням ринкової вартості за одиницю бітуму 60/90 сторони дійшли згоди про залишок поставки бітуму 60/90 - 229,94 т здійснити по ціні 15900 грн. за одну тону з ПДВ.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП Алігатор Транс (постачальник, код ЄДРПОУ 41122298) укладено договір постачання № 159/2018 від 30.05.2018 року порошку мінерального. Згідно п.1.2 договору кількість товару становить 760 тон.(обсяги придбання товару можуть бути змінені залежно від реальних потреб).

Відповідно до п.3.1 договору ціна цього договору становить 994080 грн.

Згідно п.10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 року (т.1 арк. с. 175-180).

Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2018 року до договору №159/2018 ціна за одиницю товару становить 1390 грн. за одну тону з ПДВ (т.1 арк.с. 181).

На виконання умов вказаного договору постачальником товару виписано наступні видаткові накладні: №36 від 19.06.2018 року на загальну суму з ПДВ -32647,68 грн., №31 від 18.06.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32595,36 грн., №40 від 20.06.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32621,52 грн., №34 від 19.06.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32516,88 грн., №42 від 21.06.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32595,36 грн., №49 від 16.07.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32582,28 грн., №47 від 16.07.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32516,88 грн., №51 від 17.07.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32477,64 грн., №53 від 18.07.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32543,04 грн., №55 від 18.07.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32647,68 грн., №61 від 16.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32608,44 грн., №69 від 21.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32647,68 грн., №65 від 17.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32582,28 грн., №73 від 23.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32634,6 грн., №75 від 23.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32451,48 грн., №63 від 17.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32490,72 грн., №67 від 21.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32556,12 грн., №71 від 22.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32608,44 грн., №59 від 15.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32529,96 грн., №57 від 15.08.2018 року на загальну суму з ПДВ - 32464,56 грн., №79 від 09.10.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34624,9 грн., №81 від 09.10.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34569,3 грн., №83 від 12.10.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34638,8 грн., №77 від 09.10.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34694,4 грн., №87 від 08.11. 2018 року на загальну суму з ПДВ - 34638,8 грн., №89 від 08.11. 2018 року на загальну суму з ПДВ - 34680,5 грн., №91 від 08.11.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34708,3грн., №94 від 23.11.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34611 грн., №96 від 20.12.2018 року на загальну суму з ПДВ - 34652,7грн.

Між позивачем (замовник) та ПП Алігатор Транс (перевізник, код ЄДРПОУ 41122298) укладено договір про перевезення № 155/2018 від 30.05.2018 року, згідно з п.1.1 якого перевізник зобов`язується надавати транспортні послуги з перевезення власним (орендованим) автомобільним транспортом вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в замовленні на перевезення.

Згідно п.3.1 договору ціна за 1тн/км при перевезенні становить 2,20 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.9.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 29.05.2019 року (т.1 арк.с. 170-174).

Виконання умов вказаного договору підтверджується наступники товарно-транспортними накладними: №Р40 від 20.06.2018 року, №Р36 від 19.06.2018 року, №Р34 від 19.06.2018 року, №Р42 від 21.06.2018 року, №Р31 від 18.06.2018 року, №Р36 від 19.06.2018 року, №Р31 від 18.06.2018 року, №Р49 від 16.07.2018 року, №Р46 від 16.07.2018 року, №Р51 від 17.07.2018 року, №Р53 від 18.07.2018 року, №Р55 від 18.07.2018 року, №Р60 від 16.08.2018 року, №Р68 від 21.08.2018 року, №Р64 від 17.08.2018 року, №Р72 від 23.08.2018 року, №Р74 від 23.08.2018 року, №Р62 від 17 .08.2018 року, №Р66 від 21.08.2018 року, №Р70 від 22.08.2018 року, №Р58 від 15.08.2018 року, №Р56 від 15.08.2018 року, №Р84 від 12.10.2018 року, №Р82 від 09.10.2018 року, №Р78 від 09.10.2018 року, №Р80 від 09.10.2018 року, №Р88 від 08.11.2018 року, №Р90 від 08.11.2018 року, №Р92 від 08.11.2018 року, №Р95 від 23.11.2018 року, №Р96 від 20.12.2018 року.

Крім того, між сторонами договору складено та підписано наступні акти наданих послуг: № 39 від 20 червня 2018 року - сума з ПДВ - 12345,3 грн., №35 від 19 червня 2018 року - сума з ПДВ - 27071,62 грн., № 33 від 19 червня 2018 року - сума з ПДВ - 20126,66 грн., №41 від 21 червня 2018 року - сума з ПДВ - 13706 грн., №32 від 18 червня 2018 року - сума з ПДВ - 16885,79 грн., №54 від 18 липня 2018 року - сума з ПДВ - 13728 грн., №50 від 17 липня 2018 року - сума з ПДВ - 26930,62 грн., №46 від 16 липня 2018 року - сума з ПДВ - 16845,14 грн., №48 від 16 липня 2018 року - сума з ПДВ - 20167,14 грн., №52 від 18 липня 2018 року - сума з ПДВ - 12315,6 грн., №74 від 23 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 12280,95 грн., №72 від 23 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 13722,5 грн., №70 від 22 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 20183,33 грн., №66 від 21 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 26995,69 грн., №64 від 17 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 13700,5 грн., №62 від 17 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 12295,8 грн., №68 від 21 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 16912,9 грн., №60 від 16 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 27039,08 грн., №56 від 15 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 16818,03 грн., №58 від 15 серпня 2018 року - сума з ПДВ - 20134,75 грн., від 12 жовтня 2018 року - сума з ПДВ - 28762,6 грн., №82 від 09 жовтня 2018 року - сума з ПДВ - 28724,85 грн., №78 від 09 жовтня 2018 року - сума з ПДВ - 27071,62 грн., №80 від 09 жовтня 2018 року - сума з ПДВ - 13700,5 грн., №88 від 08 листопада 2018 року - сума з ПДВ - 20175,23 грн., №90 від 08 листопада 2018 року - сума з ПДВ - 27060,77 грн., №92 від 08 листопада 2018 року - сума з ПДВ - 16919,6 грн., №95 від 23 листопада 2018 року - сума з ПДВ - 13695 грн., №97 від 20 грудня 2018 року - сума з ПДВ - 13711,5 грн.

Розрахунки за договором №187/2018 від 04.07.2018 року, укладеним між позивачем та ТОВ Сінтез - Ойл Трейд , підтверджуються наступними платіжними дорученнями: №5461 від 10.08.2018 року на суму 324026,78 грн., №5571 від 07.09.2018 року на суму 2000000 грн., №5669 від 17.09.2018 року на суму 1500000 грн., №5733 від 21.09.2018 року на суму 500000 грн., № 5789 від 26.09.2018 року на суму 100000 грн., № 5829 від 05.10.2018 року на суму 100000 грн., №5896 від 16.10.2018 року на суму 100000 грн., №6000 від 24.10.2018 року на суму 228066,33 грн.

Розрахунки за договором №214/2018 від 06.08.2018 року, укладеним між позивачем та ТОВ Сінтез - Ойл Трейд , підтверджуються наступними платіжними дорученнями: №5800 від 01.10.2018 року на суму 1500000 грн., №5999 від 24.10.2018 року, № 6108 від 14.11.2018 року на суму, №6393 від 21.12.2018 року на суму 500000 грн., №6475 від 27.12.2018 року на суму 500000 грн., №6697 від 01.02.2019 року на суму 50000 грн., № 6775 від 08.02.2019 року на суму 50000 грн., № 7040 від 02.04.2019 року на суму 308606,18 грн., № 7263 від 07.05.2019 року на суму 300000 грн.

Розрахунки за договором №155/2018 від 30.05.2018 року, укладеним між позивачем та ПП Аллігатор Транс , підтверджуються наступними платіжними дорученнями: №5345 від 03.08.2018 року на суму 150000 грн., №5369 від 07.08.2018 року на суму 30121,87 грн., №5809 від 01.10.2018 року на суму 150000 грн., № 6221 від 30.11.2018 року на суму 19295,14 грн., №6293 від 10.12.2018 року на суму 100000 грн., №6479 від 28.12.2018 року на суму 88753,1 грн.

Станом на 28.01.2020 року заборгованість за договором складає 11869,83 грн.

Розрахунки за договором №159/2018 від 30.05.2018 року, укладеним між позивачем та ПП Аллігатор Транс , підтверджуються наступними платіжними дорученнями:№ 5752 від 21.09.2018 року на суму 200000 грн., №5368 від 07.08.2018 року на суму 72632,15 грн., №5555 від 29.08.2018 року на суму 20000 грн., №5752 від 21.09.2018 року на суму 200000 грн., № 5995 від 24.10.2018 року на суму 200000 грн., №6220 від 30.11.2018 року на суму 180704,86 грн., №6480 від 28.12.2018 року на суму28877,25 грн., № 5139 від 27.06.2018 року на суму 253112,17 грн.

Станом на 28.01.2020 року заборгованість за договором складає 7818,07 грн.

На підтвердження використання придбаного товару у господарській діяльності позивачем надано копію договору №4/18 від 15.01.2018 року про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання, укладеного між позивачем (виконавець) та Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації щодо будівництва, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг, експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Донецькій області (замовник), виконання якого підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року.

Також позивачем надано копію договору про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання №2-1 від 09.01.2018 року, укладеного між позивачем (виконавець) та Службою автомобільних доріг у Донецькій області щодо надання послуг з будівництва, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг, з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Донецькій області (замовник), виконання якого підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року та жовтень 2018 року.

Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. (пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно даних Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до якого забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969, вбачається, що контрагенти позивача - ТОВ Сінтез - Ойл Трейд та ПП Аллігатор Транс пройшли передбачену процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пп. 44.1 цієї статті ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції, для цілей визначення податкового кредиту та об`єкту оподаткування податку на прибуток, мають бути фактично здійсненими, а також підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ Сінтез - Ойл Трейд та ПП Аллігатор Транс підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентами (договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними).

Господарські операції між позивачем та його контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності позивача та ТОВ Сінтез - Ойл Трейд та ПП Аллігатор Транс , є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд зазначає, що первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зауважує, що податковим органом було використано податкову інформацію, однак інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних податкової інспекції не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в Постановах ВАСУ від 20.09.2012 року № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11: "Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності".

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 лютого 2018 року по справі №220118 (адміністративне провадження №К/9901/4256/17).

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання надання робіт/послуг входить до предмету доказування у справі.

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Отже, відповідачем не наведено переконливих доводів та не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту у зв`язку із господарськами операціями, що відбулися між ним та його контрагентами.

Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, якими підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Донецькій області №0006141414 від 30.07.2019року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1382615 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 691307,5 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується платіжним дорученням №9019 від 22 жовтня 2019 року позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір в сумі 19210 грн. (т.1 а.с. 2).

На підставі вкладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 32001618, місцезнаходження: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України,2) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006141414 від 30.07.2019року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1382615 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 691307,5 грн. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Донецькій області №0006141414 від 30.07.2019року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1382615 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 691307,5 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 32001618, місцезнаходження: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України,2) судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 лютого 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 25 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая