Рішення

від 24.02.2020 по справі 400/4799/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2020 р. № 400/4799/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " БЕЛТАТ", вул. Фрунзе, 130, Лимани, Вітовський район, Миколаївська область, 57284 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 Державної податкової служби України, Львівська площа, 8,Київ 53,04053 провизнання протиправними та скасування рішень від 25.10.2019 р. № 1315311/41158771, № 1315312/41158771; зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 24.07.2019 р. № 8, від 22.08.2019 р. № 4,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтат" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та ДПС України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 25.10.19 №1315311/41158771, №1315312/41158771, зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №8 від 24.07.2019, №4 від 22.08.2019.

Свої позовні вимоги, ТОВ "Белтат" обґрунтувала тим, що товариство мало взаємовідносини з ТОВ Миколаївський глиноземний завод з надання послуг з перевезення вантажу. В липні та серпні 2019 позивачем перевезено 323,38 т вантажу, загальна вартість послуг становить 97014 грн з ПДВ. 24.07.2019 позивачем було складено податкову накладну № 8 на суму 64206 грн, з них ПДВ 10701,00 грн, 22.08.2019 №4 на суму 32808 грн, з них ПДВ 5468,00 грн та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з початку реєстрація була зупинена на підставі пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому відмовлено з причин начебто ненадання позивачам копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

Натомість, це не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ Белтат направило на адресу ГУ ДПС України первинні документи та пояснення.

Позивач не погоджується з цими рішеннями, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. Також, позивач вважає підставу відмови в реєстрації податкових накладних та прийняття оскаржуваних рішень формальною, оскільки відповідачами не надано належної оцінки надісланим платником податків первинних документів, не враховано специфіку діяльності позивача, зазначену в поясненнях.

Відповідачі позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні. Свою позицію у відзиві аргументували тим, що реєстрація податкових накладних позивача була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Згідно квитанцій №1, підставою для зупинення реєстрації зазначених накладних є те, що вони відповідають п.п.16 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Рішенням комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовлено в реєстрації податкових накладних. Про вказані обставини позивача повідомлено квитанцією №2. Підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме - договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям.

Моніторинг здійснюється ДПС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація враховано комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладною в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до рішень комісії ДПС від 25.10.2019 №1315311/41158771 та №1315312/41158771 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, що в свою чергу призвело до порушення вимог встановлених Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 19.12.2010 №1246.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказав, що викладені у відзиві доводи не спростовують тверджень позивача про незаконність та необгрунтованість рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 24.07.2019 №8 та від 22.08.2019 №4.

В судовому засіданні 21.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідача не з`явились.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 24.02.2020 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Белтат зареєстроване в якості юридичної особи, про що 17.02.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено відповідних запис №15111020000008671. Основними видами діяльності товариства є допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля відходами та брухтом, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, складське господарство.

06.06.2019 ТОВ Белтат уклало договір про надання послуг з перевезення вантажу №06/06/16/НГЗ-Д-19-261 з ТОВ Миколаївський глиноземний завод , відповідно до якого зобов`язалось здійснити перевезення вантажу, а саме відходів після мийки вагонів за маршрутом ТОВ МГЗ - Полігон у с. В. Корениха.

В липні та серпні 2019 позивачем здійснено перевезення відходів в кількості 323,38 т на загальну суму 97014,00 грн, з яких 16169,00 грн ПДВ.

24.07.2019 позивачем було складено податкову накладну № 8 на суму 64206 грн, з них ПДВ 10701 грн та 22.08.2019 №4 на суму 32808 грн, з них ПДВ 5468 грн та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних,

14.08.2019 та 16.09.2019 рішеннями Комісії відповідача, податкові накладні №8 від 24.07.19 та №4 від 22.08.2019 було прийнято, але їх реєстрація була зупинена, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ Белтат надіслані на адресу відповідача повідомлення від 16.10.2019 №2 та від 17.10.2019 №3 з поясненнями, договірними та первинними документами (договір від 06.06.19, акти, витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протокол від 20.06.19, рахунки, договори ТЗ, платіжні доручення, договори оренди майданчика, тощо)

25.10.2019 Комісія центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1315311/41158771 та №1315312/41158771 про відмову в реєстрації податкових накладних № 8 від 24.07.2019 на суму 64206 грн, з них ПДВ 10701 грн та №4 від 22.08.2019 на суму 32808 грн, з них ПДВ 5468 грн.

Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів, а саме: договори, довіреність, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

Відповідно до п.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.16 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку, передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 2.1. Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, які затверджені наказом ДФС України від 05.11.2018, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

Відповідно до п.21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Вирішуючи по суті зазначений спір, суд виходить з того, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості у п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій» .

Але, який самий абзац п.п.1.6 п.1, п.п.2.1 п. 2 Критеріїв став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, відповідач не зміг обґрунтувати.

На вимогу відповідача, позивачем надані пояснення та документи що на переконання суду доводять реальність та товарність здійснення ним його господарських операцій з ТОВ Миколаївський глиноземний завод .

Надані ТОВ Белтат документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З самих рішень від 25.10.19 вбачається що вони прийняті з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: договори, довіреність, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

Але, суд звертає увагу, що зазначена підстава є лише цитатою з Порядку, та є досі абстрактною та формальною.

У самому Рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних №4 та №8.

Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і в запереченнях відповідача.

Не зрозуміло чому надані позивачем документи та пояснення не прийнято до уваги відповідачами.

У Рішеннях від 25.10.19 відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.

Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.

В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.

Фактичні, а не формальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних, відповідачі не змогли навести і у судовому засіданні, обмежившись посиланням, на наявність у відповідача такого повноваження на зупинення реєстрації та відмову у реєстрації.

Так, законодавством дійсно надано право ДПС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що первинні документи ТОВ Белтат не є достатніми, для підтвердження реальності та товарності господарської операції з постачання продуктів харчування.

При цьому, відповідачі повинні конкретизувати зазначені помилки, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3842 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

Також представником позивача надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу: Договір про надання правничої (правової) допомоги №34/19 від 20.12.2019, протокол узгодження договірної ціни по договору №34/19 від 20.12.2019, Акт по договору №34/19 від 20.12.2019. Також, виходячи з акту, сторони домовились, що замовник зобов`язується провести оплату 10000 грн після набуття рішенням суду на підставі виставлених рахунків.

Відповідач у відзиві просив відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що, по-перше, в теперішній час сума гонорару залишилась несплаченою, по-друге, надані позивачем докази вказують на неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, є надмірними та безпідставними.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Аналогічні правові позиції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку позовна заява не містить доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу, у наданих документах зазначається про понесення витрат у майбутньому.

За відсутності платіжного документа про оплату послуг адвоката, надані представником позивача докази не доводять факту понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " БЕЛТАТ" (вул. Фрунзе, 130,Лимани,Вітовський район, Миколаївська область,57284 41158771) до Головнеого управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053 43005393) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 25.10.2019 №1315311/41158771 та №1315312/41158771.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтат" №8 від 24.07.2019 та №4 від 22.08.2019 за датою їх подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь Tовариства з обмеженою відповідальністю Белтат (вул. Фрунзе, 130, с.Лимани, Вітовський район, Миколаївська область, 57284, код ЄДРПОУ 41158771) судові витрати в розмірі 1921 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл. 8, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Tовариства з обмеженою відповідальністю Белтат (вул. Фрунзе, 130, с.Лимани, Вітовський район, Миколаївська область, 57284, код ЄДРПОУ 41158771) судові витрати в розмірі 1921 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

6. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко