Рішення

від 17.02.2020 по справі 620/3442/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3442/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Федорок К.М.,

за участю представника позивача Вєтрова В.М., представника відповідача Труби А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2019 № 00000440500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на суму 939236,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що твердження відповідача про відсутність реальності операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка не відповідає дійсності та ґрунтується на припущеннях. Вказує, що платник податків не повинен нести негативні наслідки у вигляді неотримання податкової вигоди, які прямо або опосередковано залежать від допущених порушень його постачальником, якщо ці порушення не були вчинені в результаті сумісних узгоджених дій такого платника та його постачальника або через можливі порушення податкового законодавства контрагентом його постачальника, з котрим у такого платника не існувало господарських відносин.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки встановлено декларування позивачем правовідносин з ФОП ОСОБА_1 щодо придбання товару, однак підтвердити реальність поставки товарів неможливо, оскільки підприємством не було надано жодних документів, які б підтверджували відповідність технічним умовам та стандартам України придбаного товару, та які б свідчили про переміщення товару від продавця до покупця. Вказує, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні основні засоби, а саме приміщення та цехи для здійснення господарської операції, та він є працівником ТОВ Жмеринський Агромаш , у якого підприємець орендує нежитлові приміщення. Також зазначає, що на перевірку надавались видаткові накладні, виписані не в період дії договорів.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що придбаний у ФОП ОСОБА_1 товар не потребує обов`язкової сертифікації. Зазначає, що товариством надані документи, що підтверджують реальність придбаного у ФОП ОСОБА_1 товару, а платник податків не повинен нести негативні наслідки у вигляді неотримання податкової вигоди, яка прямо або опосередковано залежить від допущених порушень його постачальником, якщо ці порушення не були вчинені в результаті сумісних узгоджених дій такого платника та його постачальника.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 09.01.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_2 відмовлено.

Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2019, за результатами якої складений акт № 495/14/31597759 від 24.06.2019 (т. 1 а.с. 17-63).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення, зокрема, пунктів 5, 7 ПСБО 15 Доходи , пунктів 4, 7, 11 ПСБО 16 Витрати , пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 на загальну суму 2461726 грн., в тому числі за 2016 рік - на 707979 грн., за 2017 рік - на 744436 грн., за 2018 рік - на 867761 грн., І квартал 2019 року 141550 грн.

11.07.2019 позивачем було подано заперечення до вищевказаного акту, на які листом № 9817/10/25-01-14-01-06 від 22.07.2019 відповідачем надано відповідь, згідно якої висновок акту викладено в наступній редакції Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка : пунктів 4, 7, 11 ПСБО 16 Витрати , пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України: занижено суму податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 на загальну суму 751389 грн., в тому числі за 2016 рік - на 283483 грн., за 2017 рік - на 218794 грн., за 2018 рік - на 249112 грн.(т. 1 а.с. 99-110).

На підставі акту перевірки та відповіді на заперечення Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 № 00002121400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в загальній сумі 939236,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 751389,00 грн; за штрафними санкціями - 187847,00 грн. (т. 1 а.с. 111).

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 07.10.2019 № 4653/6/99-00-08-05-01, яким на підставі того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка не належить до державної власності, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 № 00002121400 та зобов`язано Головне управління ДФС у Чернігівській області винести податкове повідомлення-рішення за формою Р відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, скаргу по суті її розгляду залишено без задоволення (т. 1 а.с. 113-122).

На підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 № 00000440500, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, в загальній сумі 939236,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 751389,00 грн; за штрафними санкціями - 187847,00 грн. (т. 1 а.с. 123).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пунктів 4, 6, 7, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка (покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) укладено договори купівлі-продажу № 01/05-16 від 03.05.2016, № 01/01-17 від 03.01.2017, № 02/01-18 від 02.01.2018, відповідно до умов яких продавець зобов`язаний поставити партіями та передати у власність покупця, а покупець зобов`язаний прийняти і сплатити, відповідно до умов договору, за диск 2,5 кг, диск 5,0 кг, диск 10 кг, кількість та характеристики зазначаються в видаткових накладних (т. 1 а.с. 166-169).

Додатковою угодою від 16.01.2018 до договору купівлі-продажу № 02/01-18 від 02.01.2018 у зв`язку з виявленою помилкою в банківських реквізитах продавця, внесено відповідні зміни до наведеного договору (т. 1 а.с. 170).

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору були надані суду: платіжні доручення (т. 2 а.с. 44-97), накладні (т. 2 а.с. 98-127), подорожні листи вантажного автомобіля за 2016-2018 роки (т. 1 а.с. 172-194, т. 6 а.с. 107, 111, 115, 119, 126), відповідні накази на відрядження водія підприємства до міста Жмеринка Вінницької області до ФОП ОСОБА_1 з метою доставки матеріалів (т. 1 а.с. 195-217, т. 6. а.с. 106, 110, 114, 118, 125), звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (т. 1 а.с. 218-230, 235-244, т. 6 а.с. 108, 112, 116, 120-121, 127-128), виписки по рахунку (т. 1 а.с. 231-234, 245-250, т. 2 а.с. 1-43), акт № НП/19-004619 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2017, акт № Д-0477799900545418-2018 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2018 (т. 6 а.с. 122-124).

Також позивачем було надано накладні-вимоги, видаткові накладні, рахунки-фактури, митні декларації, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні, що підтверджують використання придбаних у ФОП ОСОБА_1 дисків 2,5 кг, 5,0 кг, 10 кг у власній господарській діяльності (виробництва з дисків гантелей та подальша їх реалізація) (т. 2 а.с. 128-250, т. 3, т. 4, т. 5, т. 6 а.с. 1-63).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити, визначені законом, розкривають зміст господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б давало підстави для висновку щодо завищення витрат позивача, та, як наслідку, заниження суми податку на прибуток.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, подорожні листи, документи щодо якості товару, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

До того ж, придбаний у контрагента позивача товар було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Також, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагента позивача в частині відсутності основних засобів для здійснення господарської діяльності, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних, а також те, що надані до перевірки подорожні листи не містять повних адрес місця завантаження та розвантаження товару, та, як наслідок, відсутності реальності здійснення господарських операцій, з огляду на те, що товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є підставою для формування виробничих витрат, оскільки не мають якогось значення для вирішення спору щодо наявності у позивача права на формування таких витрат за наявності належних первинних документів, які підтверджують реальність виконання господарської операції.

Щодо посилань контролюючого органу на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, то суд зазначає, що вказані правила не встановлюють будь-яких правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), а документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є єдиними документами для первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.08.2019 у справі № 805/3493/15-а, постанові від 25.09.2019 у справі № 818/1102/15.

Щодо посилання відповідача на накладні за період з 20.05.2016 по 27.04.2018 та укладення договору купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка (покупець) та ФОП ОСОБА_1 лише від 02.01.2018 за № 02/01-18, то суд не приймає їх до уваги, оскільки позивачем під час розгляду справи було надано суду укладені між вказаними контрагентами договори купівлі-продажу № 01/05-16 від 03.05.2016 та № 01/01-17 від 03.01.2017.

Щодо зазначення в договорі купівлі-продажу від 02.01.2018 № 02/01-18 рахунку ФОП ОСОБА_1 , який був закритий 01.11.2017, то вказана помилка була виправлена сторонами договору шляхом укладення додаткової угоди від 16.01.2018, при цьому факт оплати товару на суму 4174383 грн. у безготівковій формі через розрахунковий рахунок АТ Банк Укрсиббанк відповідачем не заперечується.

Також суд не погоджується з підставами неврахування контролюючим органом акту № НП/19-004619 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка та Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Пошта та акту № Д-0477799900545418-2018 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Делівері в якості документів, що підтверджують рух товару.

Так, відповідач вказує, що згідно акту № НП/19-004619 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2017 за напрямком Жмеринка-Чернігів було здійснено 1 відправлення палети вагою 408 кг, однак зазначення в акті Палети не є підставою однозначно вважати, що позивачу не було надіслано товари згідно укладеного з ФОП ОСОБА_1 договору, оскільки палетою є упакована складська одиниця, утворена піддоном для перевезення вантажів і розташованим на ньому товаром.

Щодо акту № Д-0477799900545418-2018 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2018 та посилання відповідача на останню складену видаткову накладну 24.04.2018, то суд зазначає, що дати складання видаткових накладних та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за перевезення вантажу, що виконувалось третьою стороною, можуть не співпадати, оскільки для перевезення вантажу необхідний час.

Так, згідно умов вищевказаних договорів поставка товару здійснювалась зі складу продавця, а тому видаткова накладна виписувалась на момент передачі товару, а акт щодо надання послуг з перевезення вантажу підписувався позивачем та перевізником після доставки товару.

Посилання відповідача на надання відповідачем подорожніх листів від 12.02.2017 № 947590, від 17.01.2018 № 222518, від 14.03.2018 № 595697, від 18.04.2018 № 595744 та відсутність поставки згідно видаткових накладних у вказані дати судом не приймаються до уваги, оскільки згідно акту перевірки № 495/14/31597759 від 24.06.2019 поставка товару за вказані дати не досліджувалась в межах перевірки по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 в сумі 4174383 грн. (т. 1 таблиці на а.с. 32-35).

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання ним передбаченої законом податкової вигоди.

Тому суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання щодо відсутності основних засобів для здійснення господарської діяльності, а також аналізу податкових накладних, виписаних ТОВ Жмеринський Агромаш за послуги оренди згідно укладеного договору оренди від 06.12.2016 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Жмеринський Агромаш , оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо працевлаштування ОСОБА_1 в ТОВ Жмеринський Агромаш , то суд зазначає, що контролюючим органом не наведено жодного обґрунтування та відповідних доказів щодо неможливості позивача укладати господарські договори з ОСОБА_1 , який у встановленому законодавством порядку здійснює підприємницьку діяльність в якості фізичної особи-підприємця, та яким чином його працевлаштування, як найманого працівника, вплинуло на договірні відносини вказаної особи з позивачем, зокрема, реальності поставки товарів.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України , вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 № 00000440500 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 14088,54 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка (вул. Ушинського, буд. 24, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 31597759) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 № 00000440500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на суму 939236,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спорттехніка судовий збір в розмірі 14088,54 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.02.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна