Постанова

від 24.02.2020 по справі 640/18201/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18201/18 Суддя першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП БАРС КО. ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року ТОВ СП БАРС КО. ЛТД звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 квітня 2018 року № 632433/40241931 та № 632432/40241931;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16 березня 2018 року № 4 та № 5 датами їх фактичного отримання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що позивач надав документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві від ТОВ СП БАРС КО. ЛТД до суду не надходив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ТОВ СП БАРС КО. ЛТД у зв`язку з поставкою товару ТОВ НВО ХіммашНафтоГаз виписало податкову накладну від № 4 від 16 березня 2018 року на загальну суму 17047 грн 97 коп., у т.ч. ПДВ - 2841 грн 33 коп. Зазначена податкова накладна 29 березня 2018 року була направлена для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією № 1 від 29 березня 2018 року податкову накладну № 4 від 16 березня 2018 року було прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ СП БАРС КО. ЛТД подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач 30 березня 2018 року направив до контролюючого органу документи та пояснення, які, на його думку, є достатніми для прийняття відповідного рішення.

Рішенням комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Комісія) № 632432/40241931 від 04 квітня 2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з поставкою товару ТОВ ПОЛТАВАХІММАШ , позивач виписав податкову накладну № 5 від 16 березня 2018 року на загальну суму 25369 грн 44 коп., у т.ч. ПДВ - 4228 грн 24 коп. Зазначена податкова накладна 29 березня 2018 року була направлена для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією № 1 від 29 березня 2018 року податкову накладну № 5 від 16 березня 2018 року було прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ СП БАРС КО. ЛТД подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач 30 березня 2018 року направив до контролюючого органу документи та пояснення, які, на його думку, є достатніми для прийняття відповідного рішення.

Рішенням Комісії № 1031119/40670671 від 20 грудня 2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 16 березня 2018 року.

Не погоджуючись із рішеннями Комісії, ТОВ СП БАРС КО. ЛТД звернулося до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ СП БАРС КО. ЛТД , суд першої інстанції виходив з того, що надіслані позивачем 30 березня 2018 року письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, повністю відображають зміст господарських операцій ТОВ СП БАРС КО. ЛТД з ТОВ НВО ХіммашНафтоГаз та ТОВ ПОЛТАВАХІММАШ , а рішення Комісії не відповідають критерію обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку передбачено зазначення критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій .

Критерії ризиковості платника податку на час виникнення спірних правовідносин (формування квитанцій № від 29 березня 2018 року про зупинення реєстрації податкових накладних) були визначені у п. 1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа.

Згідно з п. 2 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Отже, податкові накладні / розрахунки коригування перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, що перелічені у п. 2 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку.

Також п. 1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу п. 1.6 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку критеріям, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із перелічених критерії було виявлено.

У квитанціях від 29 березня 2018 року в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 16 березня 2018 року № 4 та № 5 зазначено: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Посилання на невідповідність податкової накладної критеріям, визначеним для перевірки ризиковості операцій - відсутні. Також відсутні посилання на те, який саме із семи передбачених п. 1.6 критеріїв було встановлено у даному випадку.

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкових накладних від 16 березня 2018 року № 4 та № 5, контролюючий орган не виконав вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанціях від 29 березня 2018 року відомості не дають можливості однозначно встановити:

- критерії ризиковості чого саме виявлено контролюючим органом: платника податків чи податкової накладної (операції);

- який саме із семи критерії, передбачених п. 1.6 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, був виявлений у зазначених випадках.

У відповідності до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ СП БАРС КО. ЛТД 30 березня 2018 року надіслало контролюючому органу електронні повідомлення № 1 та № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та копій документів.

Головне управління ДФС у м. Києві не заперечує факту отримання таких документів.

Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У рішеннях Комісії від 04 квітня 2018 року № 632433/40241931 та № 632432/40241931 зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ СП БАРС КО. ЛТД стало ненадання платником податків копій:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

При вирішенні справи колегія суддів виходить із того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що такі документи повинні були складатися згідно умов договору або вимог закону та перебували або повинні були перебувати у розпорядженні платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у рішеннях Комісії не зазначено (не підкреслено) яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку, є загальним.

При визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Комісія зобов`язана враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та у кожному випадку застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, Комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог закону щодо форми і змісту індивідуального акту.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що рішення Комісії від 04 квітня 2018 року № 632433/40241931 та № 632432/40241931 про відмову в реєстрації податкових накладних від 16 березня 2018 року № 4 та № 5 є необґрунтованими та незаконними і були правомірно скасовані судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі Головного управління ДФС у м. Київ також відсутні посилання на перелік документів, відсутність яких стала підставою для прийняття кожного окремого рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Київ містить посилання на норми справа, які регулюють спірні правовідносини, а також твердження про те, що надані ТОВ СП БАРС КО. ЛТД первинні документи не відповідали вимогам законодавства та/або були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, в апеляційній скарзі чітко не зазначені підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 16 березня 2018 року № 4 та № 5. Заперечень проти висновків, зроблених судом першої інстанції, апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Київ також не містить.

Враховуючи, що суд першої інстанції прийняв рішення про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16 березня 2018 року № 4 та № 5, колегія суддів вважає необхідним перевірити повноту первинних документів, які були надані контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, на підтвердження фактичної поставки ТОВ НВО ХіммашНафтоГаз позивач надав видаткову накладну № РН-0000039 від 16 березня 2018 року, рахунок-фактуру № СФ-0000040 від 14 березня 2018 року, платіжне доручення № 215 від 16 березня 2018 року. Предметом поставки були лакофарбові матеріали: сігмафаст 278 світло-сірий у кількості 40 шт. та сігмадур 550 Н білий у кількості 40 шт.

Між ТОВ СП БАРС КО. ЛТД та ТОВ ПОЛТАВАХІММАШ був укладений договір № СН 32/17 від 20 червня 2017 року. У зв`язку з виконання цього договору, позивач виписав позивач податкову накладу № 5 від 16 березня 2018 року. На підтвердження фактичної поставки товару своєму контрагенту позивач надав видаткову накладну № РН-0000040 від 16 березня 2018 року, рахунок-фактуру № СФ-0000041 від 16 березня 2018 року, платіжне доручення № 1322 від 28 березня 2018 року, довіреність № 44 від 16 березня 2018 року. Предметом поставки були лакофарбові матеріали: сігмафаст 278 світло-сірий у кількості 40 шт. та сігмадур 550 Н білий у кількості 40 шт.

Також позивач надав докази, які підтверджують, що товар, який поставлявся ТОВ НВО ХіммашНафтоГаз та ТОВ ПОЛТАВАХІММАШ , був придбаний у ТОВ ЛУАР на підставі договору № 30-09/16 від 30 вересня 2016 року. Так, ТОВ СП БАРС КО. ЛТД надало копію видаткової накладної № РН-0000005 від 02 лютого 2018 року, рахунку-фактури № СФ-0000005 від 02 лютого 2018 року, договору оренди автомобіля від 12 квітня 2016 року, договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 12 березня 2010 року та інші документи, які стосуються походження товару, що був предметом поставки.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 16 березня 2018 року № 4 та № 5 є необґрунтованим та незаконним і були правомірно скасовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 11 вересня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку