Рішення
від 18.02.2020 по справі 910/17720/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2020Справа № 910/17720/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ"

про стягнення 21936,19 грн.

за участю представників:

від позивача: Ворон С. В.

від відповідача: Ярошенко О. О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" про стягнення 21936,19 грн, з яких: 17259,06 грн - заборгованість за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, 1413,67 грн - інфляційні втрати, 486,54 грн - 3 % річних, 1725,91 грн - штраф, 1051,01 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №18197/9-02 на послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20.11.2017.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.12.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/17720/19 та постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

24.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву та прийняття його до свого провадження.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал". В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що на актах про зняття показань з приладу обліку, які додані до позовної заяви відсутні підписи посадової особи, працівника відповідача, або уповноваженої на таке підписання особи. Відповідні акти у присутності уповноваженої особи відповідача не складалися. Відповідач зазначає, що серед актів, доданих до позовної заяви, є такі, що складені зі зняттям показників з лічильника, який відсутній в переліку дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, а саме: прилад обліку номер 584203 КВ - 1,5 - 15. Окрім того, відповідач вказує, що холодна вода на підігрів, яка обраховується засобами обліку номер 10687812 JS-NK-32 (особовий рахунок №4-351-96) та номер 09675149 JS- NK-32 (особовий рахунок № 4-351-97) використовується для гарячого водопостачання. Однак, з 01 січня 2015 року відповідач перестав бути постачальником гарячого водопостачання в зв`язку зі змінами законодавства.

29.01.2020 через канцелярію суду відповідач надав докази оплати витрат на надання правової допомоги.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.01.2020 відмовив у задоволенні викладеного у відзиві на позов клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" про поновлення строку на подання відзиву на позов, долучив до матеріалів справи відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ", постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання у справі на 18.02.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.01.2020 виправив описку, допущену у п.8 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі 910/17720/19.

04.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що особам, зазначеним у актах про зняття показань з приладу обліку вказані особи, яким відповідачем надано доступ до теплового пункту, а тому такі особи уповноважені на підписання актів. Щодо доводів відповідача про те, що з 01 січня 2015 відповідач перестав бути постачальником гарячого водопостачання, то позивач зазначає, що між сторонами підписані акти про зняття показань з приладу обліку по коду 4-52670 9, чим відповідач підтвердив надання йому послуг. Окрім того, позивач наголошує, що між ПрАТ "АК "Київводоканал" та ПАТ "Київенерго" був укладений договір № 12477/5-01 від 07.08.2014 про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води з додаток № 1 який є невід`ємною частиною цього договору, у якому міститься перелік теплових пунктів, на відгалуження до теплообмінників гарячого водопостачання яких здійснюється централізоване постачання питної холодної води для приготування гарячої води. Однак, тепловий пункт, власником якого є ТОВ "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ", до вищезазначеному додатку, не включено.

07.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на супровідний лист позивача про долучення доказів про оплату витрат на правову допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2020 надав пояснення по суті позовних вимог справі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2020 надав пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 18.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" (абонент), укладений договір №18197/9-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради від 12.м.2011 №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (п. 7.1. договору).

Згідно з п.2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця направляє до постачальника письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з постачальником звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню із сторонами.

Відповідно до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено відповідальність абонента у вигляді сплати пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми, яку відмовився сплатити.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у період з 01.01.2018 по 30.06.2019 надав абоненту послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі у розмірі 17 259,06 грн, в підтвердження чого позивач надав суду: акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними абонентом; розшифровки рахунків абонента; довідку AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" від 21.10.2019 №55/9-1526 з Додатком №1 та Додатком №2 (реєстри платіжних повідомлень).

За розрахунком позивача: за кодом 4-52670 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано послуг відповідачу на суму 14726,35 грн, які не сплачені відповідачем, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 14726,35 грн;

за кодом 4-2671 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано послуг відповідачу на суму 2532,71 грн, які не сплачені відповідачем, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 2532,71 грн. Загальна сума заборгованості за надані позивачем послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за розрахунком позивача становить 17 259,06 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997, позивачем нараховані 1413,67 грн - інфляційні втрати, 486,54 грн - 3 % річних, 1725,91 грн - штраф та 1051,01 грн - пеня.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору №18197/9-02 на послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20.11.2017 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано послуг відповідачу на суму 14726,35 грн за кодом 4-52670 та на суму 2532,71 грн за кодом 4-2671.

На підтвердження факту надання ПАТ "Київводоканал" послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку. Нормативно-правовими актами, які встановлюють порядок користування питною водою із комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації та регулюють спірні правовідносини є Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 №1879.

Постановою КМУ від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання; - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Приписами статті 1 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до пункту 3.7 Правил, користування розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог п. 3.1. Правил, розрахунки за спожиту питну воду здійснюються на підставі показників засобів обліку.

Згідно з п. 5.21 Правил № 190 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Дослідивши надані позивачем у матеріали справи акти зняття показань з приладу обліку, судом встановлено акти підписані від імені відповідача "диспечер Кирилюк О.Ф.", "відповід Кирилюк О.Ф. ", "диспечер Вовкогон Н .А. ", "адміністратор Лахно Е.А. ", "диспечер Лахно Е.А".

Водночас, відповідач заперечує підписання вказаних актів про зняття показань з приладу обліку та стверджує, що вказані у актах особи не мають відношення до відповідача.

Також, судом встановлено, що акти №4-351-97, №4-351-96, №4-351-102 за лютий 2018 року, №4-351-101, №4-351-98 за січень 2019 року, №4-351-98 за лютий 2019 року, №4-351-98, №4-351-102, №4-351-101, №4-351-113, №4-351-114 за березень 2019 року, №4-351-102, №4-351-101, , №4-351-98, №4-351-113, №4-351-114 за квітень 2019 року, №4-351-102, №4-351-114 за червень 2019 року з боку абонента не підписані.

Частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок позивача довести обставини, на які він посилається, визначений у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає надані позивачем до матеріалів справи акти про зняття показань з приладу обліку як належні докази, так матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноваження зазначених у актах осіб на підписання цих актів, а відповідач свою чергу заперечує уповноваження осіб на підписання актів зняття показань з приладу обліку. Більш того, як встановлено судом вище деякі акти взагалі не підписані з боку відповідача.

Судом враховано, що відповідно до п. 2.2.4 договору, відповідач повинен був повідомити про наявність заперечень щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахункових документах, направлених відповідачу згідно із довідкою AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", однак, оскільки як встановлено судом, обсяг та кількість наданих послуг та заявлена до стягнення сума заборгованості не підтверджена належними доказами, то покладення обов`язку на відповідача оплати послуг, не підтверджених первинними документами, є неправомірним.

Судом, також встановлено, що акти за вересень 2018 року та жовтень 2018 року (по рахунку №4-351-102) складені зі зняттям показників з лічильника, який відсутнй в переліку дислокації об`єктів до договору, а саме - прилад обліку номер 584203 КВ - 1,5 - 15.

Отже, вказаний прилад обліку не відносяться до договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки такого приладу обліку немає у відповідному переліку до договору. При цьому з вказаного приладу обліку позивач використав дані для розрахунку суми заборгованості, що є необґрунтованим.

З приводу нарахованих позивачем послуг з постачання води на підігрів та заперечень відповідача щодо правомірності нарахувань за вказані послуги, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що холодна вода, яка обраховується засобами обліку номер 10687812 JS-NK-32 (особовий рахунок №4-351-96) та номер 09675149 JS- NK-32 (особовий рахунок №4-351-97) використовується для гарячого водопостачання, попередньо підігріта.

Пунктом 3.13. Правил передбачено, що суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреб, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

З 01 січня 2015 року відповідач перестав бути постачальником гарячого водопостачання в зв`язку зі змінами законодавства, а таким постачальником були ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго", а отже і взаємовідносини по постачанню води, яка обраховується вказаними лічильниками, мають встановлюватися між позивачем та вказаними юридичними особами.

Послуги з постачання питної води, що використовується відповідачем для підігріву води та водовідведення умовами вказаного договору не передбачені.

Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи копій розпоряджень на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильників та відкриття особових рахунків, на балансі у відповідача перебуває власний тепловий пункт.

Однак, суд вважає необґрунтованими нарахування позивача за особовими рахунками №351-96, №351-97, оскільки як встановлено судом вище акти про зняття показань з приладу обліку не прийняті судом як належні докази, що підтверджують обсяги спожитих відповідачем послуг.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на договір № 12477/5-01 про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води від 07.08.2014, оскільки позивачем не надано вказаного договору у матеріали справи та окрім того, вказаний договір укладений у 2014 році, в той час правові відносини між позивачем та відповідачем виникли у 2017 році.

З урахуванням вище встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування послугами з водопостачання та водовідведення та їх об`єми, а наявні в матеріалах справи акти, не можуть вважатися належними, достовірними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованості за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі у сумі 17259,06 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 1413,67 грн - інфляційних втрат, 486,54 грн - 3 % річних, 1725,91 грн - штрафу та 1051,01 грн - пені.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" про стягнення 21936,19 грн.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Відповідачем заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позивач заперечив проти задоволення судом витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач у відзиві просив суд стягнути з позивача на користь відповідача 5000,00 грн та надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем було надано ордер на ім`я Ярошенко О.О., копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, копія договору про надання правової допомоги №01/01-2020 від 16.01.2020, копію акту №ОУ-00000001/01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.01.2020, копію квитанції від 17.01.2020 та копію меморіального ордеру №32595773 від 17.01.2020.

Дослідивши подані відповідачем докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем належними доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/17720/19. Заявлена відповідачем вимога про стягнення з позивача 5000,00 грн витрат на правову допомогу визнається судом обґрунтованою та співмірною з ціною позову, складністю справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Отже, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, наявністю та доведенням факту понесення відповідачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "КОНТІНІУМ" (02081, м. Київ, вул. ЗДОЛБУНІВСЬКА, БУДИНОК 9Б, ОФІС 225, ідентифікаційний код 40761428) 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.02.2020.

Суддя О.В. Гулевець

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.02.2020
Оприлюднено26.02.2020
Номер документу87805161
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/17720/19

Постанова від 24.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 21.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 07.08.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 11.06.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 08.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 14.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Рішення від 18.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 18.12.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні