Постанова

від 24.11.2020 по справі 910/17720/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа№ 910/17720/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.02.2020 (повний текст рішення складено 24.02.2020)

у справі №910/17720/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Контініум"

про стягнення 21936,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Контініум" про стягнення 21936,19 грн, з яких: 17259,06 грн - заборгованість за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, 1413,67 грн - інфляційні втрати, 486,54 грн - 3 % річних, 1725,91 грн - штраф, 1051,01 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №18197/9-02 на послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20.11.2017.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Контініум" 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відмовляючи у позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування відповідачем послугами з водопостачання та водовідведення та їх об`єми за період з 01.01.2018 по 30.06.2019, також наявні в матеріалах справи акти про зняття показань з приладів обліку не можуть вважатися належними, достовірними та допустимими доказами у справі.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову та наявністю доведенням факту понесення відповідачем витрат на правову допомогу, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Контініум" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 1921 грн та апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн.

До апеляційної скарги додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19, в якій зазначається, що копію оскаржуваного рішення отримано представником позивача нарочно 26.02.2020 за заявою №238/12 від 19.02.2020, що підтверджується відміткою в заяві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також місцевим господарським судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права .

За твердженням позивача, у період з 01.01.2018 по 30.06.2019 ним було надано відповідачу послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі у розмірі 17 259,06 грн, в підтвердження чого позивач надав суду першої інстанції акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), які на думку позивача є погодженими та підписаними відповідачем, оскільки на останнього покладено обов`язок визначати зі своєї сторони відповідальну особу для здійснення всіх функцій абонента, обумовлених умовами договору.

Разом з цим, позивач вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що відповідач не повідомляв позивача про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.01.2018 по 30.06.2019 послуг, а також не направляв акту для проведення звірки розрахунків.

Також позивач не погоджується із сумою витрат на правову допомогу, вважає її завищеною та необґрунтованою.

Узагальнений виклад позицій відповідача

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку письмового провадження, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №910/17720/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/17720/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі №910/17720/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/17720/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/17720/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/17720/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Яковлєв М.Л., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Яковлєва М.Л., Разіної Т.І.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.11.2017 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Контініум" (за договором - абонент) укладений договір №18197/9-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради від 12.м.2011 №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (п. 7.1. договору).

Згідно з п.2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом.

За правилами п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Зняття показів засобу(-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 договору).

За змістом п.2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця направляє до постачальника письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з постачальником звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню із сторонами.

В силу вимог п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено відповідальність абонента у вигляді сплати пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми, яку відмовився сплатити.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що у період з 01.01.2018 по 30.06.2019 ним надано відповідачу послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі у розмірі 17 259,06 грн, в підтвердження чого позивач надав суду: акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними абонентом; розшифровки рахунків абонента; довідку AT "Банк Кредит Дніпро" від 21.10.2019 №55/9-1526 з Додатком №1 та Додатком №2 (реєстри платіжних повідомлень).

За розрахунком позивача:

- за кодом 4-52670 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано послуг відповідачу на суму 14726,35 грн, які не сплачені останнім, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 14726,35 грн;

- за кодом 4-2671 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано послуг відповідачу на суму 2532,71 грн, які не сплачені останнім, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 2532,71 грн.

Загальна сума заборгованості за надані позивачем послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за розрахунком позивача становить 17 259,06 грн. У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997, позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 1413,67 грн, 3 % річних у розмірі 486,54 грн, штраф у розмірі 1725,91 грн та пеня у розмірі 1051,01 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Контініум" 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

В силу вимог частин 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору №18197/9-02 на послуги водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20.11.2017 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано послуг відповідачу на суму 14726,35 грн за кодом 4-52670 та на суму 2532,71 грн за кодом 4-2671.

На підтвердження факту надання відповідачу послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку.

Нормативно-правовими актами, які встановлюють порядок користування питною водою із комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації та регулюють спірні правовідносини є Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 №1879.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання; - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Приписами статті 1 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до пункту 3.7 Правил, користування розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Розрахунки за спожиту питну воду здійснюються на підставі показників засобів обліку (п. 3.1. Правил).

Згідно з п. 5.21 Правил № 190 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем у матеріали справи акти зняття показань з приладу обліку, підписані від імені відповідача "диспечер ОСОБА_1 ", "відповід ОСОБА_1 ", "диспечер ОСОБА_2 ", "адміністратор ОСОБА_3 ", "диспечер ОСОБА_3 ".

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечував підписання вказаних актів про зняття показань з приладу обліку та стверджував, що вказані у актах особи не мають відношення до відповідача.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що акти №4-351-97, №4-351-96, №4-351-102 за лютий 2018 року, №4-351-101, №4-351-98 за січень 2019 року, №4-351-98 за лютий 2019 року, №4-351-98, №4-351-102, №4-351-101, №4-351-113, №4-351-114 за березень 2019 року, №4-351-102, №4-351-101, , №4-351-98, №4-351-113, №4-351-114 за квітень 2019 року, №4-351-102, №4-351-114 за червень 2019 відповідачем не підписані.

Враховуючи те, що вищезгадані акти відповідачем не були підписані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про не прийняття наданих позивачем до матеріалів справи актів про зняття показань з приладу обліку як належні докази, так як, матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноваження зазначених у актах осіб на підписання цих актів зі сторони відповідача.

При цьому, судова колегія враховує той факт, що відповідно до п. 2.2.4 договору, відповідач повинен був повідомити про наявність заперечень щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахункових документах, направлених відповідачу згідно із довідкою AT "Банк Кредит Дніпро", однак, оскільки обсяг та кількість наданих послуг та заявлена до стягнення сума заборгованості не підтверджена належними доказами, покладення обов`язку на відповідача з оплати послуг є неправомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, акти за вересень 2018 року та жовтень 2018 року (по рахунку №4-351-102) складені зі зняттям показників з лічильника, який відсутній в переліку дислокації об`єктів до договору, а саме, прилад обліку номер 584203 КВ - 1,5 - 15.

За таких підстав, вказаний прилад обліку не відносяться до договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки такого приладу обліку немає у відповідному переліку до договору. При цьому з вказаного приладу обліку позивач використав дані для розрахунку суми заборгованості, що є необґрунтованим.

З приводу нарахованих позивачем послуг з постачання води на підігрів та заперечень відповідача щодо правомірності нарахувань за вказані послуги, колегія суддів зазначає наступне.

З долучених до матеріалів справи вбачається, що холодна вода, яка обраховується засобами обліку номер 10687812 JS-NK-32 (особовий рахунок №4-351-96) та номер 09675149 JS- NK-32 (особовий рахунок №4-351-97) використовується для гарячого водопостачання, попередньо підігріта.

Пунктом 3.13. Правил передбачено, що суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреб, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

З 01.01.2015 відповідач перестав бути постачальником гарячого водопостачання в зв`язку зі змінами законодавства, а таким постачальником були ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго", а отже і взаємовідносини по постачанню води, яка обраховується вказаними лічильниками, мають встановлюватися між позивачем та вказаними юридичними особами.

Також послуги з постачання питної води, що використовується відповідачем для підігріву води та водовідведення умовами вказаного договору не передбачені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування відповідачем послугами з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2018 по 30.06.2019

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 17259,06 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 1413,67 грн - інфляційних втрат, 486,54 грн - 3 % річних, 1725,91 грн - штрафу та 1051,01 грн - пені.

Стосовно заявлених у суді першої інстанції відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, колегія зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат відповідач надав: ордер на ім`я Ярошенко О.О.; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги №01/01-2020 від 16.01.2020; попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи; копію акту №ОУ-00000001/01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.01.2020; копію квитанції від 17.01.2020 та копію меморіального ордеру №32595773 від 17.01.2020 про сплату витрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги №01/01-2020 від 16.01.2020.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, наявністю та доведенням факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, заявлена відповідачем вимога, про стягнення з позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, співмірною з ціною позову, складністю справи, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи позивача про те, що оскільки дана справа у відповідності до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України є малозначною, виходячи з ціни позову, тому у відповідача не було обов`язкової необхідності звертатися до послуг адвоката, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вибір представника у судовому засіданні є правом сторони та не залежить від того чи є справа малозначною.

До того ж залучення стороною адвоката у якості представника у малозначній справі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки відшкодування витрат на правничу допомогу ставиться в залежність лише від результатів розгляду справи та доказів понесених витрат.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2020. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" не підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи позивача спростовуються матеріалами справи та обставинами встановленими судом першої інстанції щодо витрат на правову допомогу в стягуваному місцевим господарським судом розмірі.

Враховуючи викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні.

Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/17720/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/17720/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна