Ухвала

від 25.02.2020 по справі 913/101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2020 року Справа № 913/101/20

м. Харків Провадження № 3/913/101/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області

до 1.Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" , м. Лисичанськ Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" , м. Рубіжне Луганської області

про визнання недійним п. 1.1 договору оренди та повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Рубіжанської міської ради Луганської області до Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил", в якій просить:

- визнати недійсним п. 1.1 договору оренди від 27.09.2019 № 75, укладеного між Акціонерним товариством "Лисичанськнафтопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Оил", в частині надання земельної ділянки в оренду;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" повернути земельну ділянку комунальної форми власності площею 0,77 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 32, землекористувачу Акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт".

На обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що договір оренди від 27.09.2019 № 75 містить ознаки іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, укладення якого суперечить положенням цивільного законодавства та порушує права позивача як власника земельної ділянки загальною площею 0,77 га, тому в силу положень ст.ст. 203, 215 ЦК України п. 1.1 договору в частині передачі земельної ділянки в оренду має бути визнаний недійсним, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню Акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт".

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви предметом позову є дві вимоги: визнання недійсним п. 1.1 договору оренди від 27.09.2019 № 75 в частині надання земельної ділянки в оренду; повернення земельної ділянки.

Таким чином, позовна вимога про повернення земельної ділянки у розумінні вказаних статей є майновою вимогою, тобто судовий збір повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна - земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.04.2019 у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 у справі № 908/31/19.

Однак, до позовної заяви не додано жодного доказу, із якого можливо було б визначити вартість спірної земельної ділянки. А тому суд не може визначити розмір судового збору, який заявник повинен доплатити за вимогу майнового характеру.

При зверненні до суду з вказаним позовом заявником сплачений судовий збір в сумі 4 204 грн. 00 коп. як за дві вимоги немайнового характеру.

Суд зазначає, що за вимогою про повернення земельної ділянки слід сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка вартості спірної земельної ділянки станом на день звернення з даною позовною заявою, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 102 грн. 00 коп., а також надати суду докази, які підтверджують вартість спірної земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Відтак, у зв`язку з недодержанням заявником вимог ст. 164 ГПК України, дану позовну заяву слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позовну заяву керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Рубіжанської міської ради Луганської області до 1.Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" про визнання недійним п. 1.1 договору оренди та повернення земельної ділянки залишити без руху.

2.Керівнику Сєвєродонецької місцевої прокуратури протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази, які підтверджують вартість спірної земельної ділянки, докази сплати судового збору у встановленому розмірі, і у зазначений строк подати заяву про усунення недоліків (ст. 176 ГПК України).

3.Роз`яснити керівнику Сєвєродонецької місцевої прокуратури, що в разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з сили з дня її підписання 25.02.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Секірський