Ухвала

від 12.03.2020 по справі 913/101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА про відкриття провадження у справі

12 березня 2020 року Справа № 913/101/20

м. Харків Провадження № 3/913/101/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області

до 1.Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" , м. Лисичанськ Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" , м. Рубіжне Луганської області

про визнання недійним п. 1.1 договору оренди та повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Рубіжанської міської ради Луганської області до Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил", в якій просить:

- визнати недійсним п. 1.1 договору оренди від 27.09.2019 № 75, укладеного між Акціонерним товариством "Лисичанськнафтопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Оил", в частині надання земельної ділянки в оренду;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" повернути земельну ділянку комунальної форми власності площею 0,77 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 32, землекористувачу Акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт".

На обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що договір оренди від 27.09.2019 № 75 містить ознаки іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, укладення якого суперечить положенням цивільного законодавства та порушує права позивача як власника земельної ділянки загальною площею 0,77 га, тому в силу положень ст.ст. 203, 215 ЦК України п. 1.1 договору в частині передачі земельної ділянки в оренду має бути визнаний недійсним, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню Акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт".

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.02.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено керівнику Сєвєродонецької місцевої прокуратури строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

Вказана ухвала одержана керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури 27.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.03.2020, тобто в межах встановленого судом строку на усунення недоліків, від керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури надійшла заява від 04.03.2020 № 33/3-840вих20 про уточнення позовних вимог, за змістом якої з урахуванням здійсненої доплати судового збору в сумі 33 778 грн. 62 коп., а також у зв`язку з невірним зазначенням площі земельної ділянки, яку слід повернути Акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт", прокурор просить прохальну частину позовної заяви прийняти в наступній редакції:

- визнати недійсним п. 1.1 договору оренди від 27.09.2019 № 75, укладеного між Акціонерним товариством "Лисичанськнафтопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Оил", в частині надання земельної ділянки в оренду;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" повернути земельну ділянку комунальної форми власності площею 0,4 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 32, землекористувачу Акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт";

- стягнути з відповідачів - Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" на користь прокуратури Луганської області судовий збір в сумі 37 982 грн. 62 коп.

Дана заява надіслана учасникам справи, не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом, а подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням цієї заяви.

Згідно ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього кодексу.

Позов подано з додержанням вимог статей 162-164 ГПК України, підстави для повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні, тому позовна заява та додані до неї документи є достатніми для прийняття їх до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор в обґрунтування підстав звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області зазначив, що органом місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, належним чином не здійснюється захист інтересів держави, а саме, позов до Господарського суду Луганської області про визнання недійсним п. 1.1 договору оренди від 27.09.2019 № 75 та повернення земельної ділянки площею 0,4 га землекористувачу не пред`являвся. Вказане, на думку прокурора, свідчить про "не здійснення захисту" органом уповноваженим державою на захист інтересів держави, яке виявляється в усвідомленій пасивній поведінці зазначеного органу, тобто в усвідомленні того, що порушуються інтереси держави, при цьому маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Таким чином, спір у даній справі пов`язаний, у тому числі, з реалізацією прокурором повноважень відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577 грн. 26 коп. справу № 912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Згідно п. 4.15 даної ухвали Верховного суду, Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц правовий висновок, викладений у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. У справі № 912/2385/18, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Відповідно до п.п. 4.22, 4.23, 4.30 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18, у даній справі слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Окрім того, існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Більш того, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у цій справі є також інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду:

1) чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

2) які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що може становити порушення принципу юридичної визначеності, тому вирішення Великою Палатою Верховного Суду поставленої у цій справі правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватним й публічними інтересами.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18 дану справу за згаданою касаційною скаргою прийнято до розгляду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, справу призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Таким чином, за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 будуть надані правові висновки, які можуть вплинути на результат вирішення даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі № 912/2385/19 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає необхідним прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження з одночасним зупиненням провадження у справі № 913/101/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

3.Зупинити провадження у справі № 913/101/20 за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Рубіжанської міської ради Луганської області до 1.Акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Оил" про визнання недійним п. 1.1 договору оренди від 27.09.2019 № 75 та повернення земельної ділянки площею 0,4 га до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

4.Встановити І відповідачу строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву та додані до нього докази надіслати учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду, докази на підтвердження такого направлення надати суду.

5.Встановити ІІ відповідачу строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву та додані до нього докази надіслати учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду, докази на підтвердження такого направлення надати суду.

6.Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд Луганської області про результати перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Східного апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 12.03.2020 .

Суддя А.В. Секірський