Рішення

від 17.02.2020 по справі 910/16602/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2020 р.Справа № 910/16602/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВИС-ВОСТОК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІО ІНТЕР

ТРЕЙДІНГ"

про стягнення 268 537,72 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВИС-ВОСТОК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІО ІНТЕР ТРЕЙДІНГ" про стягнення 268 537,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №35/0818 від 08.08.2018 р.

Ухвалою суду від 26.11.2019 р. позовну заяву залишено без руху, зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

12.12.2019 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.12.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.12.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке суд залишив без задоволення з огляду на його необґрунтованість.

28.12.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній заперечує проти позову та зазначає, що у нього відсутнє прострочення виконання зобов`язань за Договором, оскільки позивач не виконав свого обов`язку з направлення рахунку на оплату, та не дотримався досудового порядку врегулювання спору.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.08.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРІО ІНТЕР ТРЕЙДІНГ" (надалі - відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВИС-ВОСТОК" (надалі - позивач, Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №35/0818, за умовами якого Субпідрядник зобов`язався виконати роботи по очищенню в бруду на об`єкті кисневий цех ПАТ "ММК ім.Ільіча" (надалі - Договір).

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, Субпідрядник згідно з довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та Актом приймання виконаних робіт форми КБ-2а за серпень 2018 року №2 від 03.09.2018 р., підписаним сторонами, виконав роботи по Договору загальною вартістю 210 091,84 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором ТОВ "АВИС ВОСТОК" виконало в повному обсязі.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що оплата Замовником виконаних робіт Субпідряднику здійснюється на підставі наданого Субпідрядником рахунка, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Субпідрядника з відстрочкою платежу 30 календарних днів від дати підписання Замовником актів виконаних робіт КБ-2а, підтверджених довідками КБ-3.

Позивач зазначає, що відповідач не сплатив вартість виконаних позивачем робіт за Договором, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 210 091,84 грн заборгованості, а також 37919,99 грн пені, 6 302,73 грн 3% річних та 14 223,16 грн інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що станом на даний час позивачем не виставлено відповідного умовам Договору №35/0818 рахунку на сплату вартості робіт; доказів відправлення такого документу на адресу відповідача до позовної заяви не надано. Таким чином, відповідач вказує про відсутність факту порушення відповідачем прав позивача за Договором №35/0818.

Також, відповідач стверджує, що має місце порушення позивачем умов п.10.2. Договору №35/0818, відповідно до якого у випадку недосягнення згоди при вирішенні спірних питань, спір підлягає розгляду у суді з дотриманням процедури досудового врегулювання спорів, чого позивачем виконано не було. Відповідач зазначає, що претензій щодо несплати вартості робіт він не отримував, досудові переговори позивачем не ініціювалися, жодних складнощів або перепон для звернення позивача до відповідача для досудового врегулювання спору не існує.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем було порушено строки виконання робіт за Договором, без узгодження з відповідачем.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За результатом розгляду даної справи, суд встановив наступне.

Виконання позивачем робіт за Договором на суму 210 091,84 грн належним чином підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та Актом приймання виконаних робіт форми КБ-2а за серпень 2018 року №2 від 03.09.2018 р., копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно з п. 3.5 Договору, оплата Замовником виконаних робіт Субпідряднику здійснюється на підставі наданого Субпідрядником рахунка, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Субпідрядника з відстрочкою платежу 30 календарних днів від дати підписання Замовником актів виконаних робіт КБ-2а, підтверджених довідками КБ-3.

Відповідно до п. 5.1.12 Договору Субпідрядник зобов`язався надавати Замовнику рахунки, акти КБ-2в, акти здачі-приймання виконаних проектних робіт протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт.

Водночас, позивачем не надано до матеріалів справи рахунка на оплату, який виставлявся відповідачу, та доказів його направлення чи вручення іншим способом.

Таким чином, з огляду на положення п. п. 3.5, 5.1.12 Договору, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність факту прострочення оплати виконаних позивачем робіт за Договором.

Позивач відповіді на відзив не надав, доводів відповідача у встановленому законом порядку не спростував.

Проте, суд зазначає, що ненадання позивачем відповідного рахунка не може бути підставою для відмови в позові, оскільки виконані позивачем роботи були прийняті належним чином та, відповідно, підлягають оплаті.

Суд також зазначає, що відповідач не надав до матеріалів справи доказів оплати виконаних позивачем робіт за Договором і після отримання даного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 210 091,84 грн вартості виконаних робіт є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, з огляду на відсутність доказів виконання позивачем власних зобов`язань з надання відповідача рахунка на оплату, позовні вимоги про стягнення з відповідача 37919,99 грн пені, 6 302,73 грн 3% річних та 14 223,16 грн інфляційних втрат суд визнає необґрунтованими та передчасними, у зв`язку з чим в задоволенні таких вимог належить відмовити.

Інші доводи і твердження відповідача судом відхиляються як такі, що не впливають на результат вирішення даного спору.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 210 091,84 грн вартості виконаних робіт доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з вказаних вище підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІО ІНТЕР ТРЕЙДІНГ" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, оф. 67; код ЄДРПОУ 37545224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВИС-ВОСТОК" (87508, Донецька обл., м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Зорі, буд. 10; код ЄДРПОУ 42274817) 210 091,84 грн (двісті десять тисяч дев`яносто одну гривню 84 копійки) вартості виконаних робіт та 3 151,38 грн (три тисячі сто п`ятдесят одну гривню 78 копійок) судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня постановлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.02.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна