Ухвала

від 24.02.2020 по справі 911/458/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" лютого 2020 р. Справа № 911/458/20

Суддя Христенко О.О., розглянувши позовні матеріали

за позовом 1) Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 7, код 16301229)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 1 199 828,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 18.02.2020 (вх. № 469/20 від 19.02.2020) Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК (позивач 1) та ОСОБА_1 (позивач 2) до Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича про стягнення грошових коштів.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивачі просять: 1. стягнути з Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича на користь Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК 121 000,00 грн - основного боргу, 1815,00 грн сплаченого судового збору; 2. стягнути з Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича на користь ОСОБА_1 1 078 828,00 грн - основного боргу та 16 182,042 грн сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Відтак, до суду надійшла позовна заява двох позивачів, які в судовому процесі щодо відповідача Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича діють самостійно.

Щодо позивача 2 - ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб`єктним складом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Разом з тим, позивач 2 є фізичною особою, доказів того що він зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності суду не подано, між позивачем 2 та відповідачем відсутні господарські відносини, а існують цивільно-правові відносини, які виникли на підставі розписки від 28.02.2017.

За таких обставин, склад учасників спору не відповідає статті 20 ГПК України та по суб`єктному критерію зазначений спір не підвідомчий господарському суду.

Враховуючи наведене, суд відмовляє позивачу 2 - ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі № 911/458/20 за його позовною вимогою на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України.

Додатково суд звертає увагу позивачів на зміст частини 2 ст. 47 ГПК України, яка визначає випадки, коли у господарському процесі допускається процесуальна співучасть, а також на припис частини 4 ст. 173 ГПК України, відповідно до якого не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо позовних вимог позивача 1 Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК до Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича про стягнення 121 000,00 грн суд зазначає наступне.

Оскільки, суд відмовляє позивачу 2 - ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі, то залишається самостійна позовна вимога Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК до Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича про стягнення 121 000,00 гривень.

Дослідивши, позовні вимоги Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК , суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем - Впроваджувально-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю ВАТЕК за подання позову про стягнення 121 000,00 грн сплачено судовий збір у розмірі 1 815,00 грн (платіжне доручення № UA 14522357 від 17.02.2020).

Відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В той же час, відповідно до Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до пп. 1 п. 2 частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 р. становить 2102,00 грн.

Враховуючи заявлені позивачем 1 вимоги та ціну позову у розмірі 121 000,00 грн, суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову позивачу 1 необхідно доплатити судовий збір у сумі 287 грн = 2 102,00 грн -1 815,00 грн.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162 , 164 , 172 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. ст. 164, 174 ГПК України та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - п`ять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 164, 174, 175, 176, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 4, 8 Закону України Про судовий збір , суд -

Постановив:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця Логоса Богдана Васильовича про стягнення 1078 828,00 грн.

2. Позовну заяву Впроваджувально-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК залишити без руху.

3. Запропонувати Впроваджувально-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю ВАТЕК усунути недоліки позовної заяви від 18.02.2020 (вх. № суду 469/20 від 19.02.2020) шляхом подання суду належних доказів слати судового збору.

4. Запропонувати Впроваджувально-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю ВАТЕК в строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

5. Роз`яснити Впроваджувально-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю ВАТЕК , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, вимог цієї ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

6. Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома та для виконання.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 24.02.2020.

Суддя О.О. Христенко