ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 912/2983/19< Текст >
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судолвому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/2983/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна", 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.37, офіс 617
до відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хвіщука Володимира Олександровича , АДРЕСА_2
про стягнення 159 763,50 грн
Представники сторін:
від позивача -Дондік О.В., довіреність № 1/02 від 30.01.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 5663/10 від 28.04.2016,в режимі відеоконференції;
від відповідача - Чемерис С.Я., довіреність № 1912 від 28.11.19 посвідчення адвоката №261 від 28052012 року;
від 3-ї особи - участі не брали;
В засіданні суду проголошену вступну та резолютивну частини рішення суду.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення суми сплачених грошових коштів в розмірі 159 763,50 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження відповідачем передплати за Транспортною заявкою №2401 від 24.01.2018 укладеної в рамках Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ від 10.11.2017 року.
06.12.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.
Відповідач зазначає про відсутність умов визнання даних правовідносин кондиційними та позадоговірними. Також останнім заперечено щодо "збагачення за рахунок позивача", адже відповідачем в день отримання передоплати від позивача в сумі 159 763, 50 грн було перераховано перевізнику Хвіщуку В.О. кошти в сумі 133 125 грн (платіжне доручення № 15 від 01.02.2018). В транспортних заявках та рахунках на оплату послуг від позивача до відповідача вказаний один і той же маршрут та автотранспорт. Отже, відповідач наголошує, що кошти у нього не знаходились ні дня, а різниця в сумі від перерахування є винагородою останнього відповідно до умов договору (п.6.1.)
Щодо договірного характеру правовідносин, за твердженням відповідача, відмова від транспортної заявки не є відмовою від правочину, до того ж відсутня в матеріалах сама письмова відмова від заявки.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
31.10.2019 господарським судом направлено запит до Управління ДМС у Кіровоградській області про надання відомостей щодо реєстраціі місця проживання (перебування), громадянина ОСОБА_1 , що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі.
15.11.2019 до господарського суду надійшло підтвердження на запит від Управління ДМС у Кіровоградській області (вх. №34317/19) про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 12.07.2016 , відомості станом на 05.11.2019 року.
Ухвалою від 19.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2983/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 12.12.2019 об 11:00 год., встановлено сторонам строк для надання заяв по суті справи.
06.12.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.
Крім того, 06.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшла заява про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хвіщука Володимира Олександровича .
Ухвалою від 12.12.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи № 912/2983/19 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі. Замінено судове засідання з розгляду справи по суті, що призначено на 12.12.2019 о 11:00, підготовчим засіданням. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справу третьої особи від 03.12.2019. На підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хвіщука Володимира Олександровича . Відкладено підготовче засідання у справі до 20.01.2020 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 20.01.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №912/2983/19 до 15:00 на 03.02.2020.
Ухвалою від 03.02.2020 закрито підготовче провадження у справі №912/2983/19 та призначено до судового розгляду по суті на 17.02.2020 о 14:00 год. Задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 912/2983/19. Доручено Бабушкінському районному суду м.Дніпра забезпечити проведення судового засідання у справі № 912/2983/19, яке призначено на 17.02.2020 о 14:00 год., в режимі відеоконференції в приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпра.
У судовому засіданні 17.02.2020 були присутні представники позивача та відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача участі повноважного представника не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №69046812 від 10.02.20 з відміткою "вручено 10.02.2020".
У судовому засіданні 17.02.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позиції сторін та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.
3.Заяви та клопотання.
06.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшла заява про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хвіщука Володимира Олександровича .
В обґрунтування даної заяви відповідач зазначає, що 01.02.2018 кошти в сумі 133 125 грн ОСОБА_1 , згідно договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.03.2017, укладеним між ним та ФОП Хвіщуком В.О. перерахував останньому для виконання умов перевезення вантажу ТОВ "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна". На підтвердження ним виконання умов про оплату за оформлення відповідних документів для вантажоперевезень по території Польщі та Германії, Хвіщук В.О. надав відповідачу копії платіжних документів від 22.03.2018 на загальну суму 2 680 євро. Ці документи були надані позивачу в 2018 році.
03.02.2020 в засіданні суду представником позивача заявлено усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: наявність/відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем; встановлення факту безпідставного отримання коштів відповідачем; встановлення факту відповідальності відповідача за безпідставне отримання коштів.
5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Позивачем на підтвердження вимог викладених у позові надано наступні докази: копію Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ від 10.11.2017 (а.с.12-14); копію Транспортної заявки №2401 від 24.01.2018 до Договору №3107-ЗЭ від 10.11.2017 (а.с.15); копія рахунку на оплату №13 від 29.01.2018 (а.с.16); копія платіжного доручення № 1358513754 від 01.02.2018 (а.с.17); копію Листа №2703 від 27.03.2018 (а.с.18); копію претензії вих.№ 149/01-00 від 12.06.2018(а.с.19-21); копію відповіді на претензію від 13.07.2018 (а.с.22); копію Договору №2003-ПЭ про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.03.2017 (а.с.23-24), копія транспортної заявки №2901-2 від 29.01.2018 до Договору №2003-ПЭ про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.03.2017 (а.с.25); платіжне доручення №15 від 01.02.2018 (а.с.26); копія ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2018 №912/2816/18 (а.с.27-28); копія ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2018 №912/3128/18 (а.с.29-31); копія ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.09.2019 №398/328/19 (а.с.32-35).
Відповідачем на спростування вимог позивача подано наступні докази: копію рахунку на оплату №5 від 29.01.2018 (а.с.50); копію товарно-транспортних накладних (а.с.56-58).
6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.
10.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" та фізичною особою-підприємцем Швабовським Євгеном Михайловичем укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ, відповідно до п.1 якого експедитор зобов`язаний від свого імені та за рахунок позивача здійснювати комплекс робіт з організації перевезення вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цього автотранспортні засоби третьої сторони-перевізника. У відносинах із перевізником експедитор виступає від свого імені в інтересах заявника.
Відповідно до п.2.1. Договору експедитор виконує зобов`язання у відповідності до наданої замовником транспортної заявки.
Транспортні заявки, які містять конкретні умови перевезення є невід`ємною частиною цього Договору.
Умови, прямо викладені у конкретній транспортній заявці мають переважне право по відношенню до умов Договору.
Згідно з п.4.7. Договору, у випадку відмови замовника від перевезення (експедиторських послуг) при раніше підтвердженій транспортній заявці, менше ніж за 12 годин до вказаної дати (моменту/часу) прибуття автомобіля на завантаження товару, при фактичній подачі автомобіля до місця завантаження зазначеного у транспортній заявці замовник сплачує експедитору неустойку у розмірі 1 000,00 грн за кожен такий випадок, якщо інше не обумовлене у транспортній заявці при цьому замовник зобов`язаний компенсувати експедитору витрати з подачі автомобіля для завантаження визначені вартістю холостого пробігу автомобіля на місце завантаження від місця дислокації та його повернення назад до місця дислокації з розрахунку 1 Євро за км по Україні та 1,5 Євро за км за кордоном. Компенсація таких витрат відбувається у гривневому еквіваленті за комерційним курсом, який діятиме на день здійснення замовником оплати (компенсації).
За умовами п.4.9. Договору для виконання своїх обов`язків по даному договору експедитор має право залучати третіх осіб (перевізника) та може укладати з ними договори.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що для виконання робіт замовник перераховує експедитору суму, розмір та строки перерахування якої визначаються транспортною заявкою. Ця сума включає винагороду експедитора та вартість послуг перевізника.
Згідно положень п.6.2. Договору, розрахунок відбувається у розмірі 100% оплати до вивантаження товару із автомобіля на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено у транспортній заявці. Оплатою вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора. За фактом надання послуг експедитор надає замовнику по факсу або електронній пошті копії товарно-транспортної накладної, акту виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до п.6.4. Договору, вартість послуг експедитора визначається у заявці та акті виконаних робіт (наданих послуг) та утворюється із суми перерахованої замовником після розрахунку експедитора з перевізником. Сума винагороди експедитора залишається на рахунку експедитора. Сума фрахту, що підлягає оплаті (обумовлена у транспортній заявці та підписана в акті виконаних робіт (наданих послуг) перевізнику (третім особам), є для експедитора транзитними грошовими коштами, які не переходять у власність експедитора.
Пунктом 6.8. Договору передбачено, що здавання-приймання послуг по даному Договору підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), підписаним сторонами з вказівкою загальної суми послуг, яка включає вартість послуг експедитора. Акт виконаних робіт (наданих послуг) ініціюється експедитором та надається замовнику.
Строк дії договору передбачений п.9.1., де зазначено, що Договір діє з моменту його підписання сторонами протягом одного року. У випадку відсутності письмового звернення з відмовою від продовження строку дії даного Договору будь-якої зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії даного Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний рік.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
24.01.2018 позивачем на виконання умов вищенаведеного Договору було надано відповідачу Транспортну заявку № 2401, яка містить зазначення маршруту перевезення - Ольінг, Німеччина - Ясов, Словаччина - Дніпро, Україна, дату та час завантаження - після отримання дозволів (10-15 робочих днів з дня передплати 50 % від фрахту). Разом з тим, міститься зазначення щодо вартості перевезення - 9 000 Євро, строку, порядку та форми оплати - 50% оплачується відповідно до виставленого рахунку у безготівковій формі за курсом НБУ на момент виставлення рахунку на оплату у якості передплати для оформлення дозволів на перевезення КГТГ, решта 50 % оплачуються відповідно виставленого рахунку у безготівковій формі за курсом НБУ на момент виставлення рахунку на оплату по прибуттю а/м у м. Дніпро, але до вивантаження автомобіля.
Транспортна накладна підписана представниками сторін та скріплена печатками.
На підставі вказаної Транспортної заявки та наданого Відповідачем Рахунку № 13 від 29 січня 2018 року Позивачем було здійснено перерахування грошових коштів в якості передоплати за Договором в розмірі 50% від суми перевезення за Транспортною заявкою, а саме 4500 Євро, що в еквіваленті становило 159 763, 50 гривень на дату здійснення платежу, що підтверджується платіжним дорученням №1358513754 від 01.02.2018. Вказана передплата у відповідності до умов Транспортної заявки була здійснена для оформлення дозволів на перевезення великогабаритного і важкого вантажу.
За твердженням позивача, останній втративши господарську необхідність в здійсненні перевезення вантажу, через його неготовність до відвантаження, відмовився від вказаної Транспортної заявки, про що відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується його листом № 2703 від 27.03.2018 року, відповідно до якого останнім на підставі п.3.4. Договору нараховано на користь відповідача штрафні санкції із суми передплати у розмірі 26 638,50 грн
Як зазначає позивач він звертався до відповідача з проханням надати Акт наданих послуг разом з документами, які належним чином підтверджують виконання відповідачем свого зобов`язання у відповідності до підписаної Транспортної заявки, та котрі підтверджують цільове використання сплачених позивачем грошових коштів. Однак відповідач жодних дій не вчинив.
12.06.2018 року позивачем було направлено відповідачу Лист-претензію (вих. № 149/01 -00) з вимогою надати Акт наданих послуг з належним документальним підтвердженням надання послуг на суму сплаченої передплати в розмірі 4500 Євро у відповідності до умов Транспортної заявки або у випадку відсутності належного документального підтвердження здійснити повернення сплаченої попередньої оплати позивачу.
13 липня 2018 року відповідачем було надіслано позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив, що із суми сплаченої позивачем попередньої оплати, на виконання умов Договору № 2003-ПЭ укладеного з Перевізником, Транспортної заявки - № 2901-2 від 29.01.2018 р., в цілях виконання Договору № З107-ЗЭ від 10.11.2017 р. та в інтересах позивача відповідачем перераховано попередню оплату Перевізнику - ФОП Хвіщуку В.О. на підставі виставленого ним рахунку № 5 від 29.01.2018 року у розмірі 133 125,00 грн, що еквівалентно на день виставлення рахунку 3750 Євро. Відповідач вважає, що договірні зобов`язання виконані належним чином згідно з умовами Договору та зазначає, що має можливість повернути лише 750 Євро.
Згідно тверджень відповідача, останній у межах укладеного між ним, - як експедитором та перевізником - ФОП Хвіщук В .О., Договору № 2003-ПЭ від 20.03.2017 р. на надання транспортно - експедиторських послуг, надав перевізнику заявку № 2901-2 від 29.01.2018 р, на перевезення вантажу позивача за заявленим маршрутом. Згідно заявки № 2901-2 від 29.01.2018 р. вартість перевезення за вказаним маршрутом становить 7500,00 Євро, 50% (3750,00 Євро) від якої оплачується згідно виставленого рахунку шляхом безготівкового перерахування, по курсу НБУ на момент виставлення рахунку на оплату.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію платіжного доручення № 15 від 01.02.2018 на суму 133 125,00 грн із зазначенням "часткова оплата за вантажні перевезення згідно рахунку №5 від 29.01.2018 р."
Також надано копію Рахунку на оплату № 5 від 29.01.2018 із зазначенням "оплата за вантажі перевезення по маршруту м.Ольхінг, Німеччина - Дніпро, Україна; 1 послуга, сума - 266 250 грн".
Проте, на думку позивача, надані відповідачем документи жодним чином не підтверджують фактичне виконання зобов`язання за скасованою Транспортною заявкою.
Станом на день подання позову Акти наданих послуг відповідачем відсутні, кошти сплачені позивачем не повернуті.
7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За правилами частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу вимог статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору:
для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Разом з тим, сторонами у п.2.1. Договору погоджено, що експедитор виконує зобов`язання у відповідності до наданої замовником транспортної заявки. Транспортні заявки, які містять конкретні умови перевезення є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно з положеннями ст.932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З огляду на встановлені обставини справи, між сторонами було укладено договір транспортного експедирування.
Відповідач на підставі положень чинного законодавства та укладеного договору залучив до виконання третю особу перевізника.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язання за Транспортною заявкою № 2401 від 29.01.2018 укладеної на виконання умов Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ від 10.11.2017.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 907 Цивільного кодексу України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, зокрема, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно з ст. 935 Цивільного кодексу України, клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв`язку із розірванням договору.
Згідно положень викладених у рішенні Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/25369/15 мотиви реалізації сторонами такого права контрагентами у статті 935 Цивільного кодексу України не визначені, а отже, за висновками суду, право на одностороннє розірвання договору може бути реалізовано кожною стороною з будь-яких підстав, за власним бажанням та особистим волевиявленням. Тобто, у даному випадку одностороннє розірвання не ставиться у виключну залежність від належного виконання іншим контрагентом умов договору (як вид відповідальності), а виступає чинником, який призводить до припинення договірних відносин сторін та обумовлює закінчення строку його дії.
Згідно з правовою позицією викладеній у Постанові Вищого господарського суду України у справі 910/8070/16 позивач, який був клієнтом за договором транспортного експедирування, згідно вимог ст. ст. 929, 935 ЦК України, що регулює спірні правовідносини, вправі вимагати у відповідача, який порушив умови договору, саме відшкодування збитків у разі розірвання договору транспортного експедирування, зокрема, за наслідками односторонньої відмови, оскільки в такому випадку зобов`язання сторін в силу норм статті 653 ЦК України припиняються.
Оскільки, відповідно до п.2.1. Договору умови, прямо викладені у конкретній транспортній заявці мають переважне право по відношенню до умов Договору, то у вказаному випадку підлягають застосуванню вищенаведені положення законодавства та покладення на відповідача обов`язку сплати збитків позивачу.
Разом з тим, відповідачем у відповіді на претензію № 149/01-00 від 12.06.2018 та під час розгляду справи судом не було заперечено щодо своєчасності повідомлення позивачем про скасування Транспортної заявки № 2401 від 29.01.2018, а тому вважається, що останній повідомив відповідача у встановлений Договором строк.
Господарський суд враховує, що відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Суд також вразовує, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 06.08.2018 року припинив підприємницьку діяльність про що внесено відповідний запис.
У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13 підтверджений в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17.
8. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідачем для заперечень вимог позивача подано суду відповідні докази.
Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При оцінці доказів наданих позивачем та відповідачем, господарський суд вважає останні належними, допустимими, достовірними та такими, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування.
9. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Викладена у п.6 та 7 цього рішення.
10. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
ТОВ "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" на підставі Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ та укладеної відповідно до нього Транспортної заявки № 2401 перерахувало фізичній особі-підприємцю Швабовському Євгенію Михайловичу на підставі рахунку на оплату № 13 від 29.01.2018 159 763,50 грн, в якості передплати. Однак, в подальшому позивач втратив інтерес у виконанні вказаної Транспортної заявки, у зв`язку з чим відмовився від неї та вимагав від відповідача надати йому Акт наданих послуг з належним документальним підтвердженням надання послуг або повернути сплачені кошти .
Відповідач, в свою чергу, Акту наданих послуг з належним документальним підтвердженням надання послуг не надав, сплачені кошти не повернув, чим порушив права позивача.
11. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 686/18993/17-ц (провадження № 61-48870св18), яку прийнято за подібних правовідносин, зроблено висновок про те, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Позивач у позовній заяві як правову підставу для стягнення коштів, перерахованих за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ від 10.11.2017, з відповідача посилається на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, однак останнє є необґрунтованим, оскільки за змістом наведеної норми особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому, за змістом ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Господарський суд зазначає, що вказаний вид позадоговірних зобов`язань зумовлений такими юридичними фактами, як набуття особою майна, або його збереження за рахунок іншої особи, а також відсутність для цього правових підстав, або якщо такі підстави відпали.
Враховуючи, що між сторонами у даній справі було укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №3107-ЗЭ від 10.11.2017, грошові кошти позивачем були перераховані у якості оплати послуг, що обумовлені вищевказаним договором, тобто за наявності відповідної правової підстави, а отже не можуть бути кваліфіковані як безпідставне збагачення, а отже норми ст. 1212 Цивільного кодексу України у даному випадку не підлягають застосуванню.
Правовідносини сторін у даній справі врегульовані нормами зобов`язального права, в той час як договірних характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі і щодо вимоги повернути попередньо сплачені кошти у зв`язку з неналежним виконанням експедитором умов договору.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного суду України від 14.10.2014 р. у справі № 922/1136/13 та від 22.01.2013 р. у справі № 5006/18/13/2012, а також застосовані Вищим господарським судом України при касаційному перегляді справ та наведені у відповідних постановах від 11.03.2015 р. у справі № 925/1418/14, від 23.02.2015 р. у справі № 927/1276/14 та від 04.02.2015 р. у справі № 914/740/14.
12. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору.
Враховуючи встановлені обставини справи, які ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, господарський суд встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням викладеного та згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2 396,46 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37, офіс 617, ідентифікаційний код 40175487) заборгованість в сумі 159 763,50 грн., а також судовий збір в сумі 2 396,46 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення вручити або направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжиніринг Україна" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37, офіс 617), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Хвіщуку Володимиру Олександровичу ( АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено та підписано 25.02.2020.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2020 |
Оприлюднено | 26.02.2020 |
Номер документу | 87805835 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Макаренко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні