Постанова

від 13.05.2020 по справі 912/2983/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 року м. Дніпро Справа № 912/2983/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Швабовського Євгена Михайловича

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Макаренко Т.В.) від 17.02.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 25.02.2020) у справі № 912/2983/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна", 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, офіс 617

до відповідача Швабовського Євгена Михайловича АДРЕСА_1

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хвіщука Володимира Олександровича , АДРЕСА_2

про стягнення 159 763,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2020 у справі № 912/2983/19 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Швабовського Євгена Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, офіс 617, ідентифікаційний код 40175487) заборгованість в сумі 159 763,50 грн., а також судовий збір в сумі 2 396,46 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся Швабовський Євген Михайлович із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2020 у справі № 912/2983/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції самостійно змінено підстави поданого позивачем позову, чим порушені такі засади господарського судочинства, як диспозитивність, рівність та змагальність сторін;

- справу розглянуто неповноважним складом суду, оскільки судом всупереч нормам Положення про автоматизовану систему документообігу суду , затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р. здійснувався повторний авторозподіл справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Швабовського Євгена Михайловича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2020 року у справі № 912/2983/19 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи , судова колегія дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 10.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" та фізичною особою-підприємцем Швабовським Євгеном Михайловичем укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 3107-ЗЭ, відповідно до п.1 якого експедитор зобов`язаний від свого імені та за рахунок позивача здійснювати комплекс робіт з організації перевезення вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цього автотранспортні засоби третьої сторони-перевізника. У відносинах із перевізником експедитор виступає від свого імені в інтересах заявника.

Відповідно до п. 2.1. Договору експедитор виконує зобов`язання у відповідності до наданої замовником транспортної заявки.

Транспортні заявки, які містять конкретні умови перевезення є невід`ємною частиною цього Договору.

Умови, прямо викладені у конкретній транспортній заявці мають переважне право по відношенню до умов Договору.

Згідно з п. 4.7. Договору, у випадку відмови замовника від перевезення (експедиторських послуг) при раніше підтвердженій транспортній заявці, менше ніж за 12 годин до вказаної дати (моменту/часу) прибуття автомобіля на завантаження товару, при фактичній подачі автомобіля до місця завантаження зазначеного у транспортній заявці замовник сплачує експедитору неустойку у розмірі 1 000,00 грн за кожен такий випадок, якщо інше не обумовлене у транспортній заявці при цьому замовник зобов`язаний компенсувати експедитору витрати з подачі автомобіля для завантаження визначені вартістю холостого пробігу автомобіля на місце завантаження від місця дислокації та його повернення назад до місця дислокації з розрахунку 1 Євро за км по Україні та 1,5 Євро за км за кордоном. Компенсація таких витрат відбувається у гривневому еквіваленті за комерційним курсом, який діятиме на день здійснення замовником оплати (компенсації).

За умовами п. 4.9. Договору для виконання своїх обов`язків по даному договору експедитор має право залучати третіх осіб (перевізника) та може укладати з ними договори.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що для виконання робіт замовник перераховує експедитору суму, розмір та строки перерахування якої визначаються транспортною заявкою. Ця сума включає винагороду експедитора та вартість послуг перевізника.

Згідно положень п. 6.2. Договору, розрахунок відбувається у розмірі 100% оплати до вивантаження товару із автомобіля на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено у транспортній заявці. Оплатою вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора. За фактом надання послуг експедитор надає замовнику по факсу або електронній пошті копії товарно-транспортної накладної, акту виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 6.4. Договору, вартість послуг експедитора визначається у заявці та акті виконаних робіт (наданих послуг) та утворюється із суми перерахованої замовником після розрахунку експедитора з перевізником. Сума винагороди експедитора залишається на рахунку експедитора. Сума фрахту, що підлягає оплаті (обумовлена у транспортній заявці та підписана в акті виконаних робіт (наданих послуг) перевізнику (третім особам), є для експедитора транзитними грошовими коштами, які не переходять у власність експедитора.

Пунктом 6.8. Договору передбачено, що здавання-приймання послуг по даному Договору підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), підписаним сторонами з вказівкою загальної суми послуг, яка включає вартість послуг експедитора. Акт виконаних робіт (наданих послуг) ініціюється експедитором та надається замовнику.

Строк дії договору передбачений п. 9.1., де зазначено, що Договір діє з моменту його підписання сторонами протягом одного року. У випадку відсутності письмового звернення з відмовою від продовження строку дії даного Договору будь-якої зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії даного Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

24.01.2018 позивачем на виконання умов вищенаведеного Договору було надано відповідачу Транспортну заявку № 2401, яка містить зазначення маршруту перевезення - Ольінг, Німеччина - Ясов, Словаччина - Дніпро, Україна, дату та час завантаження - після отримання дозволів (10-15 робочих днів з дня передплати 50 % від фрахту). Разом з тим, міститься зазначення щодо вартості перевезення - 9 000 Євро, строку, порядку та форми оплати - 50% оплачується відповідно до виставленого рахунку у безготівковій формі за курсом НБУ на момент виставлення рахунку на оплату у якості передплати для оформлення дозволів на перевезення КГТГ, решта 50 % оплачуються відповідно виставленого рахунку у безготівковій формі за курсом НБУ на момент виставлення рахунку на оплату по прибуттю а/м у м. Дніпро, але до вивантаження автомобіля.

Вищенаведена транспортна заявка підписана представниками сторін та скріплена печатками.

На підставі вказаної Транспортної заявки та наданого відповідачем Рахунку № 13 від 29 січня 2018 року позивачем було здійснено перерахування грошових коштів в якості передоплати за Договором в розмірі 50% від суми перевезення за Транспортною заявкою, а саме 4500 Євро, що в еквіваленті становило 159 763, 50 гривень на дату здійснення платежу, що підтверджується платіжним дорученням № 1358513754 від 01.02.2018. Вказана передплата у відповідності до умов Транспортної заявки була здійснена для оформлення дозволів на перевезення великогабаритного і важкого вантажу.

За твердженням позивача, втративши господарську необхідність в здійсненні перевезення вантажу, через його неготовність до відвантаження, він відмовився від вказаної Транспортної заявки, про що відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується його листом № 2703 від 27.03.2018 року, відповідно до якого останнім на підставі п. 3.4. Договору нараховано на користь відповідача штрафні санкції із суми передплати у розмірі 26 638,50 грн

Як зазначає позивач він звертався до відповідача з проханням надати Акт наданих послуг разом з документами, які належним чином підтверджують виконання відповідачем свого зобов`язання у відповідності до підписаної Транспортної заявки, та котрі підтверджують цільове використання сплачених позивачем грошових коштів. Однак відповідач жодних дій не вчинив.

12.06.2018 року позивачем було направлено відповідачу Лист-претензію (вих. № 149/01 -00) з вимогою надати Акт наданих послуг з належним документальним підтвердженням надання послуг на суму сплаченої передплати в розмірі 4500 Євро у відповідності до умов Транспортної заявки або у випадку відсутності належного документального підтвердження здійснити повернення сплаченої попередньої оплати позивачу.

13 липня 2018 року відповідачем було надіслано позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив, що із суми сплаченої позивачем попередньої оплати, на виконання умов Договору № 2003-ПЭ укладеного з Перевізником, Транспортної заявки - № 2901-2 від 29.01.2018р., в цілях виконання Договору № З107-ЗЭ від 10.11.2017р. та в інтересах позивача відповідачем перераховано попередню оплату Перевізнику - ФОП Хвіщуку В.О. на підставі виставленого ним рахунку № 5 від 29.01.2018 року у розмірі 133 125,00 грн, що еквівалентно на день виставлення рахунку 3750 Євро. Відповідач вважає, що договірні зобов`язання виконані належним чином згідно з умовами Договору та зазначає, що має можливість повернути лише 750 Євро.

Згідно тверджень відповідача, останній у межах укладеного між ним, - як експедитором та перевізником - ФОП Хвіщук В.О., Договору № 2003-ПЭ від 20.03.2017р. на надання транспортно - експедиторських послуг, надав перевізнику заявку № 2901-2 від 29.01.2018р, на перевезення вантажу позивача за заявленим маршрутом. Згідно заявки № 2901-2 від 29.01.2018р. вартість перевезення за вказаним маршрутом становить 7500,00 Євро, 50% (3750,00 Євро) від якої оплачується згідно виставленого рахунку шляхом безготівкового перерахування, по курсу НБУ на момент виставлення рахунку на оплату.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію платіжного доручення № 15 від 01.02.2018 на суму 133 125,00 грн із зазначенням "часткова оплата за вантажні перевезення згідно рахунку № 5 від 29.01.2018 р."

Також відповідачем надано копію Рахунку на оплату № 5 від 29.01.2018 із зазначенням "оплата за вантажі перевезення по маршруту м. Ольхінг, Німеччина - Дніпро, Україна; 1 послуга, сума - 266 250 грн".

Проте, на думку позивача, надані відповідачем документи жодним чином не підтверджують фактичне виконання зобов`язання за скасованою Транспортною заявкою.

Станом на день подання позову Акти наданих послуг відповідачем відсутні, кошти сплачені позивачем не повернуті, що і є причиною виникнення спору та підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення 159 763,50грн., які були перераховані відповідачу за послуги з перевезення за скасованою Транспортною заявкою № 2401.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується відмова позивача від перевезення за Транспортною заявкою № 2401 та здійснення ним часткової оплати на користь відповідача вартості перевезення у розмірі 159 763,50грн., а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами здійснення перевезення за вказаною Транспортною заявкою, або повернення позивачу коштів, сплачених у якості передоплати перевезення за невиконаною заявкою.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів та приписів ст.ст. 11, 509, 525, 626, 627, 907, 929, 932, 935 ЦК України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", апеляційний суд погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 159 763,50грн., які є цілком обгрунтованими та не спростовані апелянтом.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок самостійної зміни підстав поданого позивачем позову, оскільки підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, тобто фактичні обставини справи, якими обумовлюється необхідність звернення до суду за захистом порушеного чи оспорюваного права.

Відтак, зміна лише правового обґрунтування позовних вимог не є зміною підстав позову, а господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 686/18993/17-ц (провадження № 61-48870св18).

Пред`являючи даний позов у суді позивач в обґрунтування стягнення з відповідача грошових коштів посилався на ст. 1212 ЦК України, а суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги застосував ст. 22 ЦК України, тобто змінив саме правову кваліфікацію спірних правовідносин, що не суперечить чинному законодавству України, не вплинуло на фактичні обставини справи та не позбавило відповідача права висувати свої заперечення проти позову, виходячи з фактичних обставин справи, а також не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з приписів ст. 277 ГПК України.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо розгляду справи неповноважним складом суду.

Так, згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до п.п. 17.4. п. 17 Перхідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:

- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2019р. до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" до Швабовського Євгена Михайловича про стягнення суми сплачених грошових коштів в розмірі 159 763,50 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2019 для розгляду справи № 912/2983/19 обрано суддю Макаренко Т.В. , якою 19.11.2019 постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду і відкрито провадження у справі № 912/2983/19 за правилами спрощеного позовного провадження. В подальшому саме суддєю Макаренко Т.В. і здійснювався розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення.

З матеріалів справи, також вбачається, що 16.01.2020 у зв`язку з відпусткою судді Макаренко Т.В. та надходженням клопотання представника позивача від 13.01.2020 про проведення судового засідання у справі 20.01.2020 в режимі відеоконференції на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду та відповідно до п. 5.2.2. Засад використання атоматизованої системи документообігу Господарського суду Кіровоградської області було здійснено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду клопотання від 13.01.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, згідно з яким для розгляду клопотання обрано суддю Колодій С.Б .

Пунктом же 5.2.2. Засад використання атоматизованої системи документообігу Господарського суду Кіровоградської області, затвердженими рішенням зборів суддів Господарського суду Кіровоградської області від 08.05.2018 № 20 (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі надходження матеріалів, визначених в пункті 5.1. Засад, для яких встановлений процесуальний строк розгляду, крім заяв про відвід судді, зустрічних позовних заяв та позовів третіх осіб із самостійними вимогами, у період неможливості виконання обов`язків судді (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження), що може призвести до порушення процесуальних строків розгляду таких матеріалів, а також заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється повторний автоматизований розподіл матеріалів (заяв, скарг, клопотань) іншому складу суду (без зміни в автоматизованій системі документообігу суду раніше визначеного головуючого судді в судовій справі).

17.01.2020 суддєю Господарського суду Кіровоградської області Колодій С.Б. постановлено ухвалу про прийняття клопотання ТОВ "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" у справі № 912/2983/19 до свого провадження та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні 20.01.2020 в режимі відеоконференції.

Отже, справу № 912/2983/19 було передано судді Колодій С.Б. за допомогою автоматизованої системи документообігу суду лише для розгляду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а розгляд справи № 912/2983/19 по суті та ухвалення рішення в ній здійснювався саме тим складом суду, який було визначено автоматизованою системою документообігу суду при реєстрації позовній заяви, що відповідає як нормам ГПК України, так і Засадам використання атоматизованої системи документообігу Господарського суду Кіровоградської області.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п. 2.3.13. Положення про атоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами і доповненнями), збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема справ, які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.47 пункту 2.3 цього Положення).

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі від 17.02.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3594,69грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Швабовського Євгена Михайловича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2020р. у справі № 912/2983/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2020р. у справі № 912/2983/19 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 3594,69грн., покласти на Швабовського Євгена Михайловича .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя В.О. Кузнецов