Рішення

від 25.02.2020 по справі 924/1362/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2020 р. Справа № 924/1362/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця

до благодійної організації «Продуктова допомога» , м. Хмельницький

про стягнення 12035,58 гривень

встановив: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця звернулось до суду з позовом про стягнення з благодійної організації «Продуктова допомога» , м. Хмельницький 12035,58 грн, з яких 9718,64 грн орендної плати, 1345,10 грн пені, 971,84 грн штрафу.

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не було виконано обов`язок зі сплати орендної плати у строк, визначений договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 30.03.2018 №1917. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11, 509, 525, 526, 625, 629, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 218, 222 ГК України, ст. ст. 10, 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідач відзиву на позов не надав, причини не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення 16.01.2020, 17.01.2020.

Судом враховується, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.03.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та благодійною організацією Продуктова допомога (орендар) укладено договір №1971 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення, реєстровий номер 02362894.1.АААДЕЖ341 (майно) загальною площею 85,1 кв.м. (в тому числі площа загального користування 4,6 кв.м.), яке розміщене за адресою: вул. Героїв Майдану, 36, м. Хмельницький, 29000, на першому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області, ідентифікаційний код 02362894 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.12.2017 р. і становить за незалежною оцінкою 441865,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення благодійної організації (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Майно не підлягає приватизації та передачі в суборенду.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку - лютий 2018 року - 1753,48 грн. (п. 3.1 договору). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

За приписами п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.4 договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно з п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).

За умовами п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.10 договору).

Згідно з п. 3.11 договору зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж місячна орендна плата за базовий місяць, який вноситься на рахунок орендної плати за останній місяць оренди.

Умовами договору на орендаря покладено зобов`язання, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до мети використання згідно із п. 1.2 та умов цього договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п. п. 5.1, 5.3 договору).

Сторони у п. 10.1 договору погодили, що він укладений строком на 10 років, що діє з 30.03.2018 до 29.03.2028 включно.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п. 10.2 договору).

Додатки до цього договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: звіт про оцінку вартості; акт приймання-передавання (п. 10.13 договору).

Договір 30.03.2018 посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1228.

Додатком №1 до договору є підписаний відповідачем розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна.

Згідно з підписаним сторонами актом приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 30.03.2018 відповідно до п. 7.1 договору №1971 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 30.03.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення, реєстровий номер 02362894.1.АААДЕЖ341 (майно) загальною площею 85,1 кв.м. (в тому числі площа загального користування 4,6 кв.м.), яке розміщене за адресою: вул. Героїв Майдану, 36, м. Хмельницький, 29000, на першому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області, ідентифікаційний код 02362894. В акті зазначено, що майно на момент укладення договору не потребує поточного та капітального ремонту, відповідно до акту обстеження технічного стану об`єкта оренди від 05.12.2017.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернулося до відповідача з претензією (від 07.06.2019 №11-08-01473), в якій повідомило про наявність заборгованості по орендній платі до державного бюджету за січень-квітень 2019 року в сумі 2901,44 грн, нарахування 249,83 грн пені та 290,14 грн штрафу і пропонувало відповідачу їх сплатити.

У відповідь на претензію (лист від 24.06.2018) відповідач просив відстрочити нараховану суму заборгованості до 01.08.2019, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Позивачем надіслано відповідачу лист (від 28.10.2019 №11-06-00992) з пропозицією у зв`язку з порушенням умов договору щодо сплати орендної плати та страхування майна припинити дію договору достроково за взаємною згодою сторін (згідно з повідомленням про вручення поштивого відправлення лист отримано відповідачем 04.11.2019).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати за договором №1971 від 30.03.2018 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 12035,58 грн, з яких 9718,64 грн заборгованості з орендної плати (за січень-листопад 2019 року), 1345,10 грн пені, 971,84 грн штрафу.

У матеріали справи також надано накази Фонду державного майна України від 11.04.2019 №364 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України , від 18.06.2019 №579 Про визначення дня початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та від 20.06.2019 №595 Про визнання такими, що втратили чинність, Положення про регіональне відділення Фонду державного майна по Вінницькій області, Положення про регіональне відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області .

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Оренда державного майна є різновидом майнового найму, що регулюється як спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 18 та 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об`ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи відповідно до умов договору оренди №1971 від 30.03.2018 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, акту приймання-передавання майна від 30.03.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало у строкове платне користування відповідачу приміщення, реєстровий номер 02362894.1.АААДЕЖ341 (майно) загальною площею 85,1 кв.м. (в тому числі площа загального користування 4,6 кв.м.), яке розміщене за адресою: вул. Героїв Майдану, 36, м. Хмельницький, 29000, на першому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області, а відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати орендну плату згідно з погодженим у договорі порядком (п. п. 3.6, 5.3 договору).

Однак відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору оренди свої зобов`язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9718,64 грн за 11 місяців 2019 року (за січень - 12,88 грн, за лютий - 953,92 грн, за березень - 962,51 грн, за квітень - 972,13 грн, за травень - 978,94 грн, за червень - 974,04 грн, за липень - 968,20 грн, за серпень - 965,29 грн, за вересень - 972,05 грн, за жовтень - 978,85 грн, за листопад - 979,83 грн), що відображено в поданих позивачем розрахунках заборгованості з орендної плати.

Доказів про сплату заявлених до стягнення сум заборгованості з орендної плати та доказів, які би спростовували позовні вимоги щодо їх стягнення, суду не подано. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 9718,64 грн заборгованості з орендної плати заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов`язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1345,10 грн пені згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене та положення п. 3.6 договору, за підрахунком суду, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 1178,49 грн (на суми заборгованості, які існували в період з квітня до грудня 2018 року - 72,59 грн; на заборгованість грудня 2018 року в сумі 20,34 грн - 1,32 грн за 16.01.2019-22.03.2019, на заборгованість січня 2019 року в сумі 949,18 грн - 32,77 грн за 16.02.2019-22.03.2019, на заборгованість січня 2019 року в сумі 12,88 грн - 1,82 грн за 23.03.2019-16.08.2019, на заборгованість лютого 2019 року в сумі 953,92 грн - 168,44 грн за 16.03.2019-16.09.2019, на заборгованість березня 2019 року в сумі 962,51 грн - 166,63 грн за 16.04.2019-16.10.2019, на заборгованість квітня 2019 року в сумі 972,13 грн - 166,09 грн за 16.05.2019-16.11.2019, на заборгованість травня 2019 року в сумі 978,94 грн - 162,67 грн за 15.06.2019-16.12.2019, на заборгованість червня 2019 року в сумі 974,04 грн - 135,99 грн за 16.07.2019-19.12.2019, на заборгованість липня 2019 року в сумі 968,20 грн - 107,14 грн за 16.08.2019-19.12.2019, на заборгованість серпня 2019 року в сумі 965,29 грн - 79,21 грн за 16.09.2019-19.12.2019, на заборгованість вересня 2019 року в сумі 972,05 грн - 53,40 грн за 16.10.2019-19.12.2019, на заборгованість жовтня 2019 року в сумі 978,85 грн - 27,52 грн за 16.11.2019-19.12.2019, на заборгованість листопада 2019 року в сумі 979,83 грн - 2,90 грн за 16.12.2019-19.12.2019), а в частині стягнення 166,61 грн пені належить відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 971,84 штрафу, посилаючись на п. 3.8 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Так, відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Беручи до уваги вищезазначені законодавчі норми та умови договору, наявні матеріали справи, поданий розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 971,84 грн штрафу є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З огляду на зазначені вище обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 9718,64 грн заборгованості, 1178,49 грн пені, 971,84 грн штрафу. У позові в частині стягнення 166,61 грн пені належить відмовити з вищенаведених підстав.

При цьому судом враховано, що наказом Фонду державного майна України від 11.04.2019 №364 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Вінниця, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області. Установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця до благодійної організації «Продуктова допомога» , м. Хмельницький про стягнення 12035,58 гривень, з яких 9718,64 грн заборгованості, 1345,10 грн пені, 971,84 грн штрафу, задовольнити частково.

Стягнути з благодійної організації «Продуктова допомога» , м. Хмельницький, Вінницьке шосе, буд. 6/2 (код 38565608) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10 (код 42964094) для зарахування до Державного бюджету України 9718,64 грн. (дев`ять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 64 коп.) заборгованості, 1178,49 грн (одну тисячу сто сімдесят вісім гривень 49 коп.) пені, 971,84 грн (дев`ятсот сімдесят одну гривню 84 коп.) штрафу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Стягнути з благодійної організації «Продуктова допомога» , м. Хмельницький, Вінницьке шосе, буд. 6/2 (код 38565608) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10 (код 42964094) 1894,41 грн (одну тисячу вісімсот дев`яносто чотири гривні 41 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 25.02.2020.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (м. Вінниця, вул. Гоголя, 10; 29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75), 4, 5 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6/2; 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36). Всім рек. з пов. про вруч.