Рішення

від 19.02.2020 по справі 927/1048/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1048/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/1048/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001

а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до відповідача 1: Фермерського господарства Агросистема

вул. Гагаріна, 19, сел. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242

до відповідача 2: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 21210 грн 19 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача-1: не прибув

від відповідача-2: не прибув

У судовому засіданні 19.02.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання.

Господарським судом Чернігівської області 23.12.2019 винесено ухвалу про залишення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення без руху для усунення недоліків.

Виконуючи вимоги частин 6 та 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд ухвалою від 18.12.2019 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Талалаївської районної державної адміністрації та Поповичківської сільської ради з проханням надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2.

23.12.2019 від Центру надання адміністративних послуг Талалаївської районної державної адміністрації надійшов лист №01-18/1220 від 21.12.2019 щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається про відсутність даних і відомостей про гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

02.01.2020 від Поповичківської сільської ради Талалаївського району Чернігвської області надійшла інформація за №267 від 27.12.2019, в якій повідомляється, що адреса реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , що фактично за вказаною адресою ОСОБА_1 не проживає.

Після усунення позивачем недоліків у встановлений судом строк ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до відповідача 1: Фермерського господарства Агросистема та відповідача 2: ОСОБА_1 про стягнення солідарно 21210 грн 19 коп., а саме: 16666,68 грн заборгованості за кредитом, 333,33 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно з п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов за період з 17.06.2019 по 17.07.2019, 2000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно з п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов за період з 16.06.2019 по 04.11.2019, 2210,18 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, нарахованої згідно п.3.2.8.10.1 Умов за період з 17.06.2019 по 04.11.2019. Розгляд справи по суті призначено на 03.02.2020, явку учасників справи визнано обов`язковою.

З метою повідомлення відповідача-2 про дату, час та місце проведення судового засідання, суд, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет 13.01.2020 розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду справи по суті.

У судове засідання 03.02.2020 уповноважені представники сторін не прибули.

Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400047083950, 1400047083976, 1400047083968 відповідно.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду на 03.02.2020.

Заяви та клопотання від сторін не надходили, причини неприбуття у судове засідання не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2020 відкладено засідання з розгляду справи по суті на 19.02.2020. Крім того, зазначено позивачу про необхідність виконання вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2020.

З метою повідомлення відповідача-2 про дату, час та місце проведення судового засідання, суд, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет 04.02.2020 розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду справи по суті.

У судове засідання 19.02.2020 уповноважені представники сторін не прибули.

Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400047162060, 1400047162299, 1400047162078, 1400047162353, відповідно.

За таких обставин, суд доходить висновку про належне повідомлення сторін про відкладення розгляду спору по суті на 19.02.2020.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за критерієм пошуку код ЄДРПОУ 35750634, в реєстрі значиться Фермерське господарство Агросистема , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, керівник ОСОБА_1 , не перебуває в процесі припинення.

Виклад позицій учасників судового процесу

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Фермерським господарством Агросистема умов кредитного договору у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ щодо своєчасного повернення кредитних коштів, отриманих 16.07.2018 відповідачем-1, а також на укладений між позивачем та ОСОБА_1 договір поруки №POR1531404191337 від 12.07.2018 в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань. За твердження позивача договір поруки передбачає солідарну відповідальність поручителя та боржника.

Стислий виклад заперечень відповідача-1.

Відповідач-1 відзив не надав, проти позовних вимог не заперечив. Заяви та клопотання від відповідача-1 до суду не надходили.

Стислий виклад заперечень відповідача-2.

Відповідач-2 відзив не надав, проти позовних вимог не заперечив. Заяви та клопотання від відповідача-2 до суду не надходили.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 11.01.2019 попереджено відповідачів про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачами не подано відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі, фактичні обставини справи.

До обставин, які є предметом доказування у справі належить: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідачів 1 та 2 по суті спору, наявність факту невиконання відповідачем-1 грошових зобов`язань, наявність підстав для нарахування сум відсотків, комісії, наявність підстав для нарахування штрафних санкцій (пені), доведеність нарахованої позивачем загальної суми боргу, на явність правових підстав для солідарного стягнення з відповідача-2 грошових коштів.

Висновок суду про обставини, які є предметом доказування у справі, та визнаються судом встановленими або спростованими з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

Згідно зі статутом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (нова редакція) (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №594 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №712), погодженого Національним банком України 06.09.2019, згідно з рішенням єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 було змінено тип банку на приватне та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк .

У п.2 Статуту вказано, що банк є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , яке було правонаступником всіх прав та обов`язків закритого акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , яке було правонаступником всіх прав та обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк ПриватБанк .

До позовної заяви позивачем надано копію Банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 виданої Національним банком України публічному акціонерному товариству комерційному банку ПриватБанк на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Як вбачається із матеріалів справи, 12.07.2018 Фермерським господарством Агросистема в особі ОСОБА_1 було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги Куб .

Підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ Фермерське господарство Агросистема приєдналося і погодилося із Умовами і правилами надання послуги КУБ , розміщеними на офіційному сайті Банку www.privatbank.ua.

Від відповідача-1 не надходило до суду заперечень щодо підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги Куб .

Відповідно до Анкети-заяви, строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів (п.1.3), проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.4); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п.1.5).

Сторони узгодили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (п. 1.6 анкети-заяви).

Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Розділом 3.2.8. Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ Приватбанк визначено Умови та правила надання Кредиту КУБ (далі - Умови), які затверджені на засіданні Правління АТ КБ ПРИВАТБАНК від 09.02.2017, протокол №10.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги складає від 50000 до 1000000 грн (п. 3.2.8.2. Умов).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Сплата відсотків за користування кредитом передбачена п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3., 3.2.8.9., 3.2.8.9.1., 3.2.8.9.2. Умов.

Укладений між сторонами кредитний договір №б/н від 12.07.2018 за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2015, на підставі заяви на відкриття рахунку, Фермерському господарству Агросистема був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 , документ на оформлення відкриття рахунку перевірила Івко О.І. У заяві на відкриття рахунку визначено перша підпис - ОСОБА_1 директор, друга підпис - Ходько Тетяна Григорівна бухгалтер.

16.07.2018, на підставі укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 12.07.2018, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1 з 01.01.2000 по 04.11.2019 (а.с. 25).

Пунктом 3.2.8.3.1. та 3.2.8.3.1.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням Банку.

У відповідності до п. 3.2.8.3.1.3 договору Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Таким чином, погашення кредиту в повному обсязі відповідачем-1 повинно було бути здійснено протягом 12 місяців з моменту отримання, тобто до 16.07.2019.

Відповідач-1, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору №б/н від 12.07.2018, свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору №б/н від 12.07.2018 в частині своєчасного повернення кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 здійснено лише часткове повернення кредиту на загальну суму 33333,32 грн, що підтверджується випискою по рахунку з 01.01.2000 по 14.11.2019 (а.с. 25).

Заперечень щодо суми основної заборгованості по кредиту в розмірі 16666,68 грн (50000,00грн - 33333,32грн) та доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 50000,00грн відповідачем-1 суду не надано.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що заборгованість відповідача-1 за кредитом становить 16666,68 грн.

Доказів погашення суми основної заборгованості відповідачем-1 в розмірі 16666,68 грн позивачем та відповідачами суду за час розгляду справи не надано.

Крім суми основної заборгованості за кредитом, позивачем нараховано відповідачу-1 та пред`явлено до стягнення:

- 333,33 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно з п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов за період з 17.06.2019 по 17.07.2019;

- 2000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно з п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов за період з 16.06.2019 по 04.11.2019.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов, відповідач-1 взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пунктом 3.2.8.9.3. Умов передбачено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.8.3.1.).

Згідно з п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах.

Відповідно до п. 1.4. Заяви проценти (комісія) за користування кредитом -2% в місяць від початкового розміру кредиту.

Позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 2210,18 грн пені нарахованої згідно п.3.2.8.10.1 Умов за період з 17.06.2019 по 04.11.2019.

Як встановлено судом, п.1.6. Заяви, сторони визначили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний сплатити, зокрема, неустойку в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

За приписами п. 3.2.8.10.3. та 3.2.8.10.5 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років.

12.07.2018 року між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) було підписано із використанням електронних цифрових підписів договір поруки №POR1531404191337 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ Агросистема (код ЄДРПОУ 35750634) (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода-1) (а.с. 37-38) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2,0% відсотка від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3 Угоди1 - 4,0% відсотки від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

У п.1.1.1 Договору поруки сторони погодили, якщо під час виконання Угоди1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору надає згоду на збільшення зобов`язань за Угодою1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з п.1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У пункті 1.3. Договору поруки сторони встановили, що поручитель з умовами Угоди1 ознайомлений.

Відповідно до п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За умовами п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржнику випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

У п.4.1 Договору поруки позивач та відповідач-2 встановили, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою1 цей договір припиняє свою дію.

Норми права, які суд застосував, та мотиви їх застосування

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Мотивована оцінка аргументів, наведеного учасниками справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором №б/н від 12.07.2018 становить 16666,68 грн.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У пункті 6.20. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 зауважено, що термін користування чужими грошовими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Отже, зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, від 18.02.2019 у справі 910/21449/17.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості, тобто 48% річних (п.1.6 Заяви).

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що п. 3.2.8.3.3. Умов та п.1.6 Заяви сторонами передбачено сплату відсотків за неправомірне користування відповідачем-1 грошовими коштами як наслідок прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 24) та виписки банку (а.с. 26), позивачем нараховано 333,07 грн відсотків на прострочену заборгованість за період з 17.06.2019 по 17.07.2019, відповідач-1 свої зобов`язання щодо сплати відсотків не виконав, вимоги позивача в цій частині не оспорив.

За таких обставин, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 17.06.2019 по 17.07.2019 становить 333,33 грн, що підтверджується матеріалами справи та розрахунком заборгованості за договором №б/н від 12.07.2018. Доказів проведення відповідачем-1 сплати нарахованих процентів у сумі 333,33грн суду під час розгляду справи не надано сторонами.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 333,33грн процентів, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 17.06.2019 по 17.07.2019 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як свідчить наведений позивачем розрахунок процентів у вигляді щомісячної комісії, останнім за період користування відповідачем-1 кредитом з 17.05.2019 по 16.07.2019 (по строк повернення кредиту) нараховано 2000,00грн.

Окрім того, із наведеного розрахунку вбачається, що позивачем у відповідності до умов Анкети-заяви після 16.07.2019 нарахування процентів у вигляді щомісячної комісії не здійснювалося.

Оскільки, обов`язок по сплаті процентів (комісії) згідно Анкети-заяви та п.3.2.8.3.2 Умов не був виконаний відповідачем-1 належним чином 16.06. 2019 та 16.07.2019, у зв`язку з чим станом на дату проведення розрахунку позивачем - 04.11.2019 та на момент винесення судом рішення розмір невиконаного зобов`язання в цій частині складає 2000,00грн.

Відповідачем-1 не надано суду доказів про сплату заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії, тому суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення 2000,00 грн, які підлягають задоволенню у повній сумі.

Як вбачається з пункту 1.6. Заяви, сторони визначили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, Клієнт зобов`язаний сплатити, зокрема, неустойку в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Таким чином, суд доходить висновку, що сторонами погоджена відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача-1 2210,18 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 17.06.2019 по 04.11.2019, розраховану на підставі поданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 12.07.2018 (а.с. 24). Крім того, в підтвердження поданого розрахунку позивачем подано виписку з 01.01.2000 по 04.11.2019, щодо нарахування відповідачу пені.

Як вбачається з вищевикладеного, заборгованість в сумі 333,33 грн з період з 17.06.2019 по 17.07.2019 це є проценти, які нараховані на прострочену заборгованість по кредиту, за неправомірне користування відповідачем грошовими коштами, як наслідок прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, та відповідно на суму яких не може бути нарахована пеня, оскільки згідно з ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин сплачує штрафні санкції (неустойку) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Нарахування процентів за неправомірне користування грошовими коштами, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, є відповідальністю, а не господарським зобов`язанням у розумінні ст. 173 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені за договором №б/н від 12.07.2019 та банківську виписку по рахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1 та 2 пені за несвоєчасність виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором підлягають частковому задоволенню в сумі 2167,80грн, з огляду на наступне.

Як вбачається з виписки банку, щодо нарахування відповідачу пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 17.06.2019 по 04.11.2019, позивачем проведено нарахування 2210,18 грн пені на суми простроченої заборгованості за наданим кредитом.

Оскільки суд дійшов висновку, що нараховані відсотки у сумі 333,33 грн виходячи із процентної ставки в розмірі 48% річних, відповідно п. 3.2.8.3.3. Умов та п.1.6. заяви, це проценти за неправомірне користування відповідачем грошовими коштами як наслідок прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому пеня підлягає нарахуванню та відповідно стягненню лише на прострочку сплати кредиту та процентів (комісії).

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені за прострочку виконання відповідачем-1 зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів (комісії), суд доходить висновку, що позивачем правомірно проведено нарахування пені в сумі 2167,80 грн на суми простроченої заборгованості за наданим кредитом та на суми прострочених до сплати процентів (комісії) за період з 17.07.2019 по 04.11.2019.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів 42,38грн пені, за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором №б/н від 12.07.2018, нарахованих на прострочені відсотки за період з 17.06.2019 по 04.11.2019 задоволенню не підлягають.

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів належного виконання ними зобов`язань за кредитним договором №б/н від 12.07.2018 та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення ними отриманого відповідачем-1 від позивача кредиту, або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача кредиту, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення відповідачем-1 отриманої суми кредиту.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Фермерського господарства Агросистема заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.07.2018 за кредитом в розмірі 16666,68грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 333,33грн, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 2000,00грн та пені в розмірі 2167,80 грн, належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1531404191337 від 12.07.2018, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають у вказаній частині задоволенню. У частині стягнення 42,38 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні.

Судові витрати

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідачів, судовий збір пропорційно у розмірі 1917,16 грн покладається на відповідачів, та повинен бути стягнений порівну з відповідача 1 та відповідача 2 в розмірі 958,58 грн та 958,58 грн відповідно.

Керуючись ст. 12, 42, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Фермерського господарства Агросистема та ОСОБА_1 про стягнення 21210 грн 19 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Агросистема (вул. Гагаріна, 19, сел. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 35750634) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Талалаївським РВ УМВС України в Чернігівській області 28.01.1998) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 16666 грн 68 коп. заборгованості за кредитом, 333 грн 33 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2000 грн 00 коп. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 2167грн 80 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

3. Стягнути з Фермерського господарства Агросистема (вул. Гагаріна, 19, сел. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 35750634) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 958 грн 58 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Талалаївським РВ УМВС України в Чернігівській області 28.01.1998) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 958 грн 58 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Відмовити у стягненні солідарно з Фермерського господарства Агросистема (вул. Гагаріна, 19, сел. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 35750634) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Талалаївським РВ УМВС України в Чернігівській області 28.01.1998) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 42грн38 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 24.02.2020.

Суддя Н.Ю.Книш