Ухвала

від 24.02.2020 по справі 910/12671/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12671/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Мандриченко О.В.

від 23.09.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.

від 09.12.2019

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Електроламповий завод Альфа , 2) ОСОБА_2

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал

до ОСОБА_1

про визнання права власності на частку

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал 21.01.2020 звернулося до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/12671/18.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.02.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал , колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності з 08.02.2020, внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі, у Господарському процесуальному кодексі України.

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у справі № 910/12671/18 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал про визнання права власності на частку разом з приєднаними до нього документами повернуто.

Правовою підставою для повернення зустрічної позовної заяви визначено частину шосту статті 180 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Наведені вище положення застосовано господарським судом через те, що відповідно до частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал про відновлення становища, яке існувало до порушення прав, шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал , оформлених протоколом № 01-23/02 загальних зборів учасників товариства від 10.04.2018; визначення складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал , його місцезнаходження, розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у ньому згідно з п. 1.2, п. 2.1, п. 11.1 та 11.2 статуту, затвердженого протоколом № 5 загальних зборів учасників товариства від 01.12.2007 як останнього за дією; скасування реєстраційних дій (записів) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем корпоративних прав позивача за частиною першою статті 116 Цивільного кодексу України, свідомим нехтуванням судового рішення у справі № 905/2639/17, яке набрало законної сили та безпідставністю реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/12671/18, підготовче засідання призначено на 23.10.2018, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Електроламповий завод Альфа та ОСОБА_2 , встановлено відповідачу строк у п?ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Строк подання відзиву на позовну заяву врегульовано частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, положеннями цієї статті передбачено, що суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Місцевий господарський суд встановив розумний строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та подав такий відзив 22.10.2018.

Правом подати зустрічний позов у передбачений для подання відзиву на позовну заяву строк, відповідач не скористався.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал із зустрічною позовною заявою звернулось 20.09.2019, у якій просило визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал у розмірі 3% статутного капіталу, а також заявило клопотання про поновлення строку звернення з зустрічною позовною заявою.

Частиною другою статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Таким чином, умовою для спільного розгляду із первісним позовом зустрічної позовної заяви відповідача є спільний предмет спору у справі.

Оскільки позовні вимоги, що заявлені відповідачем, не є конкуруючими відносно позовних вимог ОСОБА_1 , так як мають різний предмет спору та виникли з різних підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача до спільного розгляду із первісним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал не містить доказів неоднакового застосування судами норм чинного законодавства у подібних правовідносинах.

При цьому суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку, на підставі поданих заявниками доказів, приймають рішення про взаємопов`язаність позовів та доцільність їх спільного розгляду.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржених у справі рішень не знаходять свого підтвердження.

При цьому судом касаційної інстанції враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал не позбавлене можливості звернутись до господарського суду з окремим позовом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/12671/18, оскільки правильне застосування судами попередніх інстанцій норм Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія капітал на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/12671/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі , яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець