Постанова

від 25.02.2020 по справі 320/6625/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

25 лютого 2020 року

справа №320/6625/18

адміністративне провадження №К/9901/1786/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф. ,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 (суддя - Лапій С. М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 (судді: Бужак Н. П., Костюк Л. О., Файдюка В. В.)

у справі № 320/6625/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хейліт"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хейліт" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2018 № 0078575401, зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842,00 грн як такої, що є узгодженою.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає посилання контролюючого органу на відсутність під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних, як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, є безпідставними, оскільки правилами ведення податкового обліку не передбачено обов`язковості ведення або правильності складання і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту. Також позивач вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на відсутність банківських виписок у зв`язку з наданням документів, що підтверджують розрахунки Товариства з постачальниками та сплату сум податку на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, а саме - платіжних доручень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. 15.04.2019 Київського окружного адміністративного суду рішенням , залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.08.2018 № 0078575401, зобов`язав відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Хейліт про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842 грн як такої, що є узгодженою.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг) в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання, оплата вартості товарів (послуг), правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону. Суди попередніх інстанцій, враховуючи протиправність оскаржуваного рішення, з метою захисту прав, свобод, інтересів позивача у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, визнали необхідним зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842 грн як такої, що є узгодженою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2018 року податковим органом на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.8. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну планову невиїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2018 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у жовтні, листопаді 2017 року, січні - квітні 2018 року, за наслідками якої складено акт від 17.07.2018 № 623/10-36-54-01/41139942 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством абзацу 5 статті 1, пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні , підпунктів 14.1.36, 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у розмірі 4 682 842 грн та абзацу 5 статті 1, пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні , підпунктів 14.1.36, 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 цього кодексу, що призвело до завищення у декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року (від 21.05.2018 № 9098056577) суми від`ємного значення у розмірі 4 682 842 грн та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 4 682 842 грн.

09.08.2018 керівником податкового органу на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0078575401, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 682 842 грн та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1 170 710,50 грн.

Досліджуючи акт перевірки в частині правомірності визначення податкового кредиту за жовтень-листопад 2017 року, січень-квітень 2018 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у ході перевірки використані дані, зазначені у податковій звітності, дані архіву електронної звітності, ITC Податковий блок , системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України та надані Товариством завірені копії документів, за результатами аналізу яких встановлено існування господарських взаємовідносин з постачання товарів, робіт/послуг на митній території України у жовтні-листопаді 2017 року, січні-квітні 2018 року з контрагентами-постачальниками Товариства, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю Афіна-Груп , Товариством з обмеженою відповідальністю Експансія , Товариством з обмеженою відповідальністю Метро Кеш Енд Кері Україна , Товариством з обмеженою відповідальністю Аврора 2015 , Товариство з обмеженою відповідальністю МК-Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Ес Джі Продакшн .

Досліджуючи акт перевірки в частині правомірності визначення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, та правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування по декларації за жовтень-листопад 2017 року, січень-квітень 2018 року, суди попередніх інстанцій встановили, що контролюючим органом за результатами аналізу даних, зазначених у розрахунках бюджетного відшкодування до декларації з ПДВ за квітень 2018 року, із даними баз використаних при проведенні перевірки, враховуючи ненадання до перевірки банківських виписок за жовтень-листопад 2017 року, січень-квітень 2018 року, враховуючи порушення викладені в пункті 3.2. акта перевірки, а саме завищення задекларованих Товариством показників податкового кредиту в рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2017 року, січень-квітень 2018 року у сумі податку на додану вартість 4 682 842,00 грн, встановлено відсутність фактичної сплати за придбані товари/послуги у жовтні-листопаді 2017 року, січні-квітні 2018 року у розмірі 4 682 842 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства здійснені у зв`язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою, відсутністю документів, які підтверджують формування сум податкового кредиту задекларованих в податковій звітності з ПДВ за жовтень-листопад 2017 року, січень-квітень 2018 року, відсутністю основних фондів, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутністю достатньої кількості працівників, відсутністю реального факту придбання та подальшого продажу товарів, відсутністю у повному обсязі документів підтверджуючих транспортування товару, відсутністю фактичної сплати за придбані товари тощо .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, викладає фактичні обставини справи, висновки, здійснені за результатами податкової перевірки, цитує положення пунктів 198.1., 198.3., 198.6. статті 198, пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону № 996-XIV та акцентує увагу на тому, що перевіркою встановлено відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю Хейліт та його посадових осіб за місцезнаходженням відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (08132, Київська область, м. вишневе, вул. Святошинська, б.26, офіс 2), про що складено акт від 20.06.2018 №2081/10-36-54-01/41139942 та передано на оперативне управління Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області службовим листом від 20.06.2018 №2085/10-36-54-01 для з`ясування фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб . Інформація щодо загальної площі власних/орендованих приміщень, що використовуються у господарській діяльності Товариства відсутня, чисельність працюючих 0 осіб. Відповідач вказує, що надана ТТН не містить будь-якої інформації про здійснення перевезень саме спірного товару, а містить лише загальне посилання на надані послуги перевезення без ідентифікації власне вантажу, що перевозився, його обсягів, адреси поставки, особи відвантажувача та отримувача, транспортних засобів тощо.

9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає про необґрунтованість доводів податкового органу, просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.1. статті 198

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.5 . Пункт 201.10 статті 201

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.6. Пункт 200.1 статті 200

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

10.7. Пункт 200.3 статті 200

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

10.8. Пункт 200.7. статті 200

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.9. Пункт 200.10. статті 200

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

10.10. Підпункт ґ) Пункт 200.12 статті 200.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

10.11. Пункт 200.15 статті 200.

У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. Суди першої та апеляційної інстанції спростували доводи податкового органу щодо відсутності фактичної сплати за придбані товари, встановивши, що під час перевірки позивач надав докази сплати вартості придбаних товарів, зокрема платіжні доручення. В ході апеляційного розгляду справи Товариством додатково надано витяги руху коштів по банківському рахунку, дослідження яких судом апеляційної інстанції зумовило висновок останнього про те, що позивач здійснив оплату за договорами з контрагентами за придбаний/поставлений товар.

18. Суди попередніх інстанцій зауважили, що в ході перевірки позивачем на вимогу податкового органу надано завірені копії документів, у тому числі податкові та видаткові накладні, контракти та договори, експортні ВМД, ТТН, інвойси, пакувальні листи, тощо, що зазначено податковим органом в акті перевірки (сторінка акта 4). Як доказ поставки товару до Республуки Азербанджан позивач надав інвойс, специфікації, упаковочні листи.

19. Суд зазначає, що висновки про податкові правопорушення здійснені податковим органом без їх конкретизації в розрізі кожного з контрагентів, з якими у позивача були господарські правовідносини, за результатами яких вівся бухгалтерський облік та складалась фінансова звітність, показники яких вплинули на формування податкового кредиту у спірні податкові періоди. З акта перевірки неможливо встановити відсутність яких саме документів та по яких господарських операціях Товариства стала підставою для висновку контролюючого органу про нереальність господарських операцій, що вказує на недоведеність податковим органом порушень Товариством податкового законодавства в акті перевірки як основного доказу, яким зафіксовані податкові правопорушення .

20. Доводи відповідача щодо відсутності товаро-транспортних накладних спростовані судами попередніх інстанцій з підстав неналежності таких накладних до первинних бухгалтерських документів, їх відсутність не є безумовною підставою для визнання господарських операцій нереальними.

21. Контролюючим органом не заперечується правильність оформлення, достовірність та повнота заповнення наданих позивачем до перевірки документів.

22. У ході розгляду справи в частині вимог про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення судами першої та апеляційної інстанції надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

23. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень в силу частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність свого рішення належними, допустимими, достатніми доказами.

24. Колегія суддів зауважує, що в касаційній скарзі контролюючого органу не міститься доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, відповідач здебільшого акцентує увагу на тому, що перевіркою встановлено відсутність Товариства та його посадових осіб за місцезнаходженням відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, про що складено акт від 20.06.2018 №2081/10-36-54-01/41139942 та передано на оперативне управління Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області службовим листом від 20.06.2018 №2085/10-36-54-01 для з`ясування фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, а також вказує на недостатність основних фондів та трудових ресурсів. При цьому, відповідач не зазначає, як саме ці факти вплинули на склад податкових правопорушень, враховуючи те, що податковим органом проводилась невиїзна перевірка Товариства, а на запити відповідача Товариством надавались документи бухгалтерського та податкового обліку.

25. Суд вважає передчасним заявлення Товариством позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842,00 грн як такої, що є узгодженою, з огляду на положення пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, які зобов`язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

26. Суд зазначає, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили .

27. Отже, на час задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог в цій частині у відповідача ще не виник обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842,00 грн як такої, що є узгодженою.

28. Суд визнає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи вимоги Товариства в частині зобов`язання відповідача здійснити певні дії, неправильно застосували норми матеріального права, а саме приписи пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України. Ці вимоги позову є безпідставними та задоволенню не підлягають, а тому судові рішення підлягають скасуванню на підставі статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідній частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Враховуючи встановлені обставини справи, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом порушень Товариством податкового законодавства щодо нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2018 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у жовтні - листопаді 2017 року, січні - квітні 2018 року. Доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відтак прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 09.08.2018 № 0078575401 є протиправними та підлягає скасуванню.

30. Поряд з цим, Суд вважає передчасною позовну вимогу Товариства про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842 грн як такої, що є узгодженою .

31. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

32. Верховний Суд зазначає, що у цій справі суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при наданні правової оцінки в частині позовних вимог .

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі №320/6625/18 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Хейліт" про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 682 842,00 грн як такої, що є узгодженою - скасувати, прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі №320/6625/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: С. С. Пасічник

В. П. Юрченко