Рішення

від 06.08.2007 по справі 20-7/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" серпня 2007 р. справа № 20-7/124

За позовом:          Закритого акціонерного товариства

          „Українська екологічна страхова компанія”

          (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б)

до  відповідача:          Приватного малого підприємства „Янтарний берег”

          (99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15)

третя особа, яка не          Товариство з обмеженою відповідальністю „Еліт Україна”

заявляє самостійних          (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1; 03186)

вимог на предмет спору          (м. Київ, вул. Антонова, 5 Б)

на стороні позивача:

про          стягнення заборгованості за дистриб'юторським договором №21-Д від 19.02.2004 в розмірі 8157,29 грн. відповідно до Генерального договору страхування фінансових ризиків № ГФР 17-2/03-2 від 22.01.2003 та Додаткової угоди „ 21-1/2004 від 02.03.2004,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          –          Кологойда О.В., довіреність № 7 від 12.01.2007;

від відповідача          –          Сімонова Л.Г., директор, розпорядження б/н від 01.03.2004;

Від третьої особи          –          не з'явився;

Суть спору:

02.04.2007 (вх.№888) Закрите акціонерне товариство „Українська екологічна страхова компанія” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного малого підприємства „Янтарний берег” про стягнення заборгованості за дистриб'юторським договором №21-Д від 19.02.2004 в розмірі 8157,29 грн. відповідно до Генерального договору страхування фінансових ризиків № ГФР 17-2/03-2 від 22.01.2003 та Додаткової угоди „ 21-1/2004 від 02.03.2004, з посиланням на статті 222, 512-514, 516, 517, 993 Цивільного кодексу України, статтю  27 Закону України „Про страхування”.

Ухвалою судді Ілюхіної Г.П. від 03.04.2007 порушено провадження по справі (т.1 арк.с. 1-2).

Ухвалою суду від 25.04.2007 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Еліт Україна” (т.1 арк.с.88-90).

Третя особа явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечила, до початку судового засідання надала письмові пояснення (вх.№16076) по позовним вимогам, в яких зазначила, що 19.02.2004 між ТОВ „Еліт Україна” та ПМП „Янтарний берег” укладено дистриб'юторський договір № 21-Д, згідно з яким ТОВ „Еліт Україна” здійснювало поставку відповідачу обладнання для приготування готової кави, кавової та іншої харчової продукції з розстрочкою платежу на 24 місяці; ТОВ „Еліт Україна” відвантажило відповідачу обладнання на загальну суму 33316,89 грн., що підтверджується накладними та довіреностями; відповідач сплатив третій особі борг за поставлене обладнання в сумі 24451,89 грн. протягом квітня 2004 року –вересня 2005 року; станом на 25.07.2006 заборгованість ПМП „Янтарний берег” перед ТОВ „Еліт Україна” складала 8865,00 грн.; ризик невиконання дистриб'ютором своїх зобов'язань щодо оплати поставленого обладнання був застрахований в ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія”, якою 20.10.2006 було виплачено ТОВ „Еліт Україна” страхове відшкодування в сумі 8157,29 грн.; залишок заборгованості ПМП „Янтарний берег” перед ТОВ „Еліт Україна” складає 707,71 грн.; право вимоги ТОВ „Еліт Україна” до ПМП „Янтарний берег” в розмірі виплаченого страхового відшкодування в сумі 8157,29 грн. передано ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія” на підставі угоди про уступку права вимоги від 09.10.2006; обладнання поставлялось в стандартній упаковці виробника, претензій щодо не заводської упаковки або відсутності документації за накладними №№ РН0000356р від 20.04.2004, РН0000440р від 11.05.2004 та РН0000563р від 08.06.2004 з вимогою про повернення поставленого обладнання від ПМП „Янтарний берег” не надходило; вказівок ПМП „Янтарний берег” про продаж обладнання поставленого за зазначеними накладними ТОВ „Мідіаліт” ТОВ „Еліт Україна” не надавало, надавши відповідні докази; просить розглянути справу у відсутність її представника (т.1 арк.с.95-96).

Відповідач в відзивах на позов та доповненні до відзиву (вх.№19448, 25223, 25539) пояснив, що ним своєчасно не сплачена заборгованість за поставлене обладнання у зв'язку з тим, що ТОВ „Еліт Україна” в порушення пункту 3.3. Договору № 38/1-Д від 07.06.2004 здійснена поставка кавового обладнання з порушенням комплектації (відсутні були технічний паспорт, гарантійний талон, інструкція з користування на російський (українській) мові, без заводської упаковки) по накладним №№ РН0000563р від 08.06.2004 на суму 8010,96 грн. та РН0000849р від 09.08.2004 на суму 10472,81 грн., всього на загальну суму 18483,77 грн.; відповідач неодноразово звертався до ТОВ „Еліт Україна” для врегулювання цього питання, але до теперішнього часу обладнання не укомплектовано технічною документацією; обладнання замовлялось для конкретного покупця, який відмовився приймати обладнання без належного комплекту документів, про що складено Акт від 13.08.2004; відповідач намагався повернути обладнання ТОВ „Еліт Україна”, але телеграми, листи та звернення відповідача залишались без відповіді, адреса складу ТОВ „Еліт Україна” не відома; 27.12.2004 між відповідачем та ТОВ „Мідіаліт” укладено договір купівлі-продажу спірного обладнання на суму 14880,00 грн. на поставку 2 одиниць кавового обладнання, який відповідачем виконано, що підтверджується наданими доказами, але ТОВ „Мідіаліт” повністю не сплатив заборгованість на поставлене обладнання в сумі 13880,00 грн.; зазначений договір укладено за участю регіонального представника Абрамець Яна; відповідач вважає, що в діях співпрацівника ТОВ „Еліт Україна” та ТОВ „Мідіаліт” є ознаки шахрайства, у зв'язку з чим відповідач звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів, по якому порушено кримінальну справу № 970223; в результаті проведення слідчих дій ТОВ „Мідіаліт” частково сплатив заборгованість перед відповідачем в сумі 4500,00 грн., таким чином, станом на 07.06.2007 його заборгованість складає 9380,00грн.; позовні вимоги визнав в сумі 8157,29 грн.; просить в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання рішення по справі на 18 місяців (т.2 арк.с.22-23, 54-56, 82).

Представник позивача проти надання розстрочки виконання рішення строком на 18 місяців.

Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

22.01.2003 між ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія” (Страховик) та ТОВ „Еліт Україна” (Страхувальник) укладено генеральний договір  страхування фінансових ризиків № ГФР 17-2/03-2, згідно якого ризик невиконання відповідачем своїх зобов'язань Дистриб'ютора був застрахований (арк.с.8-12).

19.02.2004 між ТОВ „Еліт Україна” (Продавець) та ПМП „Янтарний берег” (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 21-Д, згідно з яким ТОВ „Еліт Україна” здійснювало поставку відповідачу обладнання для приготування готової кави, кавової та іншої харчової продукції з розстрочкою платежу на 24 місяці (т.1 арк.с.21-26).

Згідно зі статтею 3.3. Договору Товари поставляються в стандартній для них упаковці, мають стандартне маркування виробника та забезпечується відповідною супровідною документацією згідно діючому на момент поставки законодавству; в момент прийому-передачі Товарів Дистриб'ютор зобов'язаний провести перевірку Товарів по кількості та огляд упаковки Товарів; відсутність претензій підтверджується підписом уповноваженого представника Дистриб'ютора в Акті прийому-передачі.

Статтею 3.5.2.2. Договору, Дистриб'ютор зобов'язаний здійснювати  плату Обладнання шляхом перерахування першого платежу в сумі, зазначеної в рахунку-фактурі протягом 5 банківських днів від дати рахунку-фактури, та оплати залишку суми рівними частками не пізніше 5 числа кожного календарного місяця, починаючи з місяця, безпосередньо наступного за місяцем, в якому був сплачений перший платіж, протягом 24 календарних місяців.

Відповідно статті 3.6 Договору, право власності на Товар та всі супутні ризики, включаючи ризики загибелі, втрати, пошкодження та/або порчі Товару, переходять від Продавця  до Дистриб'ютора з моменту підписання Акту прийому-передачі.

Статтею 14 Договору встановлено, що цей Договір набирає сили з моменту його підписання та укладається на строк до 31.12.2003 з правом пролонгації за згодою сторін.

07.06.2004 між ТОВ „Еліт Україна” (Продавець) та ПМП „Янтарний берег” (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 38/1-Д на зазначених вище умовах (т.2 арк.с.57-62).

02.03.2004 між ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія” (Страховик) та ТОВ „Еліт Україна” укладено додаткову угоду (реєстр) № 21-1/2004 до генерального договору страхування фінансових ризиків № ГФР 17-2/03-2 від 22.01.2003 (т.1 арк.с.13).

На виконання умов договору від 19.02.2004 протягом квітня –червня 2004 року ТОВ „Еліт Україна” відповідачу відвантажені товари (обладнання для приготування кави) на загальну суму 33316,89 грн. по накладним №№ РН0000356р від 20.04.2004 на суму 2670,31 грн., РН0000440р від 11.05.2004 на суму 9873,98 грн. та РН0000563р від 08.06.2004 на суму 20772,60 грн. (т.1 арк.с.27-29).

11.06.2004 та 13.08.2004 відповідачем складені односторонні Акти перевірки якості, кількості та комплектації отриманої продукції, належні докази їх відправки третій особі не надані  (т.2 арк.с.65, 66, 68, 69).

Телеграмою  від 27.08.2004 через 2 місяці та 19 днів  відповідач повідомив ТОВ „Еліт Україна” про необхідність прийняти рішення по зазначеному обладнанню у зв'язку з відсутністю технічного паспорту, гарантійного талону, інструкції по експлуатації (т.2 арк.с.70, 76).

27.12.2004 між ПМП „Янтарний берег” (Продавець) та ТОВ „Мідіаліт” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу обладнання б/н, згідно з яким Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання на загальну суму 14880,00 грн., строком дії до 30.03.2005 (т.2 арк.с.95-97).

Відповідачем частково сплачено ТОВ „Еліт Україна” заборгованість за обладнання  в сумі 24451,89 грн., у зв'язку з чим станом на 26.07.2007 заборгованість відповідача перед позивачем складає 8157,29 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків (т.2 арк.с.101).

09.10.2006 між ТОВ „Еліт Україна” (Кредитор) та ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія” (Компанія) укладено угоду про уступку права вимоги, згідно з якою Кредитор передає, а Компанія приймає право вимоги за дистриб'юторським договором № 21-Д від 19.04.2004 (т.1 арк.с.18).

20.10.2006 платіжним дорученням № 1109 на підставі договору від  22.01.2003 та страхового акту № КИ 17-2/04-04/06-1 від 11.09.2006 ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія” здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ „Еліт Україна” в сумі 8157,29 грн. (т.1 арк.с.19, 20).

01.12.2006 вих.№ 90/06-4 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № КИ 17-2/03-2/1 з вимогою відшкодувати  заподіяну матеріальну шкоду в сумі 8157,29 грн., яку відповідач залишив без розгляду (т.1 арк.с.30).

Спір виник у зв'язку з неоплатою відповідачем своєчасно  заборгованості перед третьою особою, що призвело до її оплати Страховиком, який вимагає її відшкодування. Відповідач вважає, що третя особа порушила умови договору і поставила неякісний товар, який не оплачений відповідачу його контрагентом.

Причиною спору є також те, що обидві сторони та третя особа при виконанні дистриб'юторських контрактів та їх страхуванні не повністю виконували його умови: відсутні Акти прийому-передачі, з якими умови договору передбачають момент переходу права власності на товар, якість переданого товару. Дії сторін при отриманні некомплектного товару не відповідають вимогам законодавства України. При страхуванні ризику оплати позивач не запросив у третьої особи повний пакет документів, який б підтвердив належне виконання нею своїх зобов'язань по договору перед відповідачем. Третя особа не повідомила страховика про наявність претензій по поставці від 08.06.2004. Відповідач претензії пред'явив несвоєчасно і не вимагав від третьої особи повернення товару, не здійснив відмови від товару та його оплати в порядку, передбаченому діючим законодавством України, а розпорядився ним, реалізувавши ТОВ „Мідіаліт”, яким не здійснена повністю його оплата.

Правовідносини сторін регулюються главою 67 Цивільного кодексу України „Страхування” (статті 979-999), статтями 512-514, 516, 517 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України „Про страхування”.

Згідно зі статтями 512-514, 516, 517 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема:

- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Посилання позивача на статтю 222 Цивільного кодексу України безпідставне.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем, однак відповідач вважає, що має місце вина і неправомірні дії третьої особи при виконанні умов договору.

Таким чином, на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 8157,29 грн., яка підлягає стягненню.

Все вищевикладене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 8157,29 грн., суд вважає зазначені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, так як відповідач розпорядився товаром і продав його іншій особі.

Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, вислухавши пояснення представників сторін, вважає можливим задовольнити заяву ПМП „Янтарний берег” про надання розстрочки виконання рішення  суду строком на 18 місяців, починаючи з 17.08.2007 по 17.02.2009.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.  

Витрати позивача на проїзд представника в судові засідання суд покладає на відповідача в розмірі 50% від понесених витрат –в сумі 467,38 грн. в порядку статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача повністю, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись главою 67 Цивільного кодексу України „Страхування” (статті 979-999), статтями 512-514, 516, 517 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України „Про страхування”, статтями 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного малого підприємства „Янтарний берег” (99045, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15 офіс 1, ідентифікаційний код 19182953, п/р № 26007260578051 в СФ КБ „Приватбанк” м. Севастополь, МФО 324935)  на користь Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, ідентифікаційний код 30729278, п/р № 2650000017163 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300670)заборгованість в сумі 8157,29 грн., судові витрати на проїзд представника позивача в сумі 467,38 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Надати розстрочку виконання рішення суду строком на 18 місяців, починаючи з 17.08.2007.

Стягнення заборгованості в сумі 8157,29 грн. провести в наступному порядку:

-          вересень 2007 –453,18 грн.;

-          жовтень 2007 –453,18 грн.;

-          листопад 2007 –453,18 грн.;

-          грудень 2007 –453,18 грн.;

-          січень 2008 –453,18 грн.;

-          лютий 2008 –453,18 грн.;

-          березень 2008 –453,18 грн.;

-          квітень 2008 –453,18 грн.;

-          травень 2008 –453,18 грн.;

-          червень 2008 –453,18 грн.;

-          липень 2008 –453,18 грн.;

-          серпень 2008 –453,18 грн.;

-          вересень 2008 –453,18 грн.;

-          жовтень 2008 –453,18 грн.;

-          листопад 2008 –453,18 грн.;

-          грудень 2008 –453,18 грн.;

-          січень 2009 –453,18 грн.;

-          лютий 2009 –453,23 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

13.08.2007