Постанова

від 25.02.2020 по справі 346/5607/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/5607/19

Провадження № 22-ц/4808/375/20

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів: Томин О.О., Девляшевського В.А.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю представника ОСББ Зорепад Ілюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 346/5607/19, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 13 грудня 2019 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зорепад про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 09 січня 2020 року, постановлену суддею Беркещук Б. Б. у м.Коломиї,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року голова правління ОСББ Зорепад Ілюк М.В. звернувся в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ Зорепад 7 329 грн 99 коп заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаному будинку з метою забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території створено ОСББ Зорепеад , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002246213 від 27 лютого 2017 року та копією статут ОСББ Зорепад . ОСОБА_1 не здійснює оплату дольової участі співвласників будинку, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 329 грн, яка складається з: 4 000 грн - мікропроектні членські внески та 3 329 грн - заборгованість по сплати квартплати за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року. Просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ Зорепад заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 7 329 грн 99 коп та 1292 грн судового збору.

Судовим наказом Коломийського міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Зорепад заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 7 329, 99 грн, 192, 10 грн сплаченого судового збору та 1100 витрат за юридичні послуги. Судовий наказ видано стягувачові.

08 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про скасування судового наказу.

Заява мотивована тим, що нею 18.12.2019 року отримано судовий наказ, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 7329,99 грн та 1100 грн. судового збору. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення. Зазначає, що вона не отримувала жодних житлово-комунальних послуг ОСББ Зорепад , не підписувала договорів про надання житлово-комунальних послуг, а заява об`єднання не містить жодних письмових доказів та первинних документів про надання житлово-комунальних послуг, не відображено даних послуг в бухгалтерському обліку об`єднання. Вважає вимоги ОСББ Зорепад про стягнення з неї грошових коштів безпідставними та необґрунтованими, просила скасувати вказаний судовий наказ.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 346/5607/19, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 13 грудня 2019 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зорепад про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм процесуального права й постановив незаконну ухвалу. На думку апелянта, суд не врахував того, що копію судового наказу від 13 грудня 2019 року по справі №346/5607/19 вона отримала 18 грудня 2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення та зазначено самою заявницею в заяві про скасування судового наказу. Заява про скасування судового наказу була подана 02 січня 2020 року. Таким чином, нею не попущено 15 денний строк на подання заяви про скасування судового наказу. Повернення її зави без розгляду є передчасним.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник ОСББ Зорепад заперечила доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду та повернення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 18 грудня 2019 року заявник отримала копію судового наказу та додані до нього документи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення та зазначено самою заявницею. Всупереч вимогам вказаних вище приписів законодавства, заявник пропустив строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, клопотання про поновлення пропущеного строку не подала.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі Делькур проти Бельгії від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі Гофман проти Німеччини від 11 жовтня 2001року).

Так, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи убачається, що за заявою голови правління ОСББ Зорепад Ілюк М.В. Коломийським міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ Зорепад заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 7 329, 99 грн.

Зазаначений судовий наказ ОСОБА_1 отримала 18 грудня 2019 року, що підтверджується розпискою про отримання копії наказу та нею не заперечується (а.с.55).

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За змістом частини першої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судом установлено, що 02 січня 2020 року ОСОБА_1 подала суду заяву про скасування судового наказу Коломийського міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року про стягнення з неї на користь ОСББ Зорепад заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 7 329, 99 грн, посилаючись на те, що нею не отримувались житлово-комунальні послуги від ОСББ Зорепад . Отже, між сторонами виник матеріальний правовий спір.

Факт подачі 02 січня 2020 року ОСОБА_1 заяви до суду про скасування спірного судового наказу підтверджується підписом заявника та квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалюючи рішення про повернення без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та в ухвалі суду від 09 січня 2020 року не зазначив, коли саме заявник пропустила строк звернення до суду про скасування судового наказу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом п.п.1,3,4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам зазначеного закону, тому підлягає скасуванню з направлення справи суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 09 січня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст складений 25 лютого 2020 року.

Судді: В.Д.Фединяк О.О.Томин

В.А.Девляшевський