Рішення

від 24.02.2020 по справі 320/6301/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року № 320/6301/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування акту,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Племінний завод "Плосківський" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати акт опису майна в податкову заставу від 20.08.2019 №348.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

14.11.2019 до суду надійшла заява про забезпечення позову в якій просили суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії акту опису майна у податкову заставу №348 від 20.08.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що посадовою особою контролюючого органу 20.08.2019 за №348 складений акт опису майна. За змістом вказаного акту описано активи позивача на загальну суму 28900,00 тис. грн. На думку позивача, вищезазначений акт є протиправним та прийнятий з порушеннями чинного законодавства.

Відповідач до суду наданав відзив на позовну заяву, в якому на обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що з систематичною несплатою податків та зборів за позивачем накопився податковий борг, у зв`язку з чим посадовою особою ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 29.05.2018 №152. На підставі вказаного рішення, у зв`язку з відсутністю інформації про наявність ліквідного майна за платником 30.05.2018 складено акт про опис майна в податкову заставу від 30.05.2018 №28, яким описано всі активи боржника, на які платник набуде права власності у майбутньому. У подальшому після отримання інформації про наявність ліквідного майна у боржника, актом від 20.08.2019 №348 додатково описано 7225 тонн кукурудзи на суму 28900,00 тис. грн.

Представником позивача до суду подана відповідь на відзив, у якому зазначив, що контролюючим органом накладено арешт та включено до податкової застави майно, яке належить ТОВ Директив Агро . Зазначає, що податковим керуючим не здійснено оцінку майна, яке включено до податкової застави чим порушено податкове законодавство. Стверджує, що рішення про опис майна в податкову заставу від 29.05.2018 №152 від відповідача не отримував та не мав можливості його оскаржити, вважає дане рішення протиправним та таким яке підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні подав заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що позивачем у відповіді на відзив було заявлене клопотання про збільшення позовних вимог, а саме щодо скасування рішення про опис майна в податкову заставу від 29.05.2018 №152. Вважає дане клопотання таким, яке подане з пропущенням строку на звернення.

Представником позивача через канцелярію суду 13.02.2020 подане клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти даного клопотання не заперечував.

Протокольною ухвалою від 13.02.2020 на підставі ст. 194 та ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ДП Племінний завод Плосківський знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 2, с. Плоске, Броварський район, Київська область, 07450, дата державної реєстрації: 30.12.1991, дата запису: 05.09.2006, номер запису: 13321200000000802. Вид господарської діяльності позивача: код КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; код КВЕД 01.45 розведення овець і кіз; код КВЕД 01.50 змішане сільське господарство; код КВЕД 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день виникнення спірних правовідносин, за позивачем обліковувався податковий борг зокрема по:

1) ПДВ у розмірі 622876,45 грн.;

2) земельного податку - 89487,94 грн.;

3) рентної плати за спец використання води - 4902,36 грн.

4) збір за спеціальне використання води - 10661,04 грн.;

5) збір за викиди забруднюючих речовин - 15563,54 грн.

Посадовою особою ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 29.05.2018 №152.

На підставі вказаного рішення, у зв`язку з відсутністю інформації про наявність ліквідного майна за платником 30.05.2018 складено акт про опис майна в податкову заставу від 30.05.2018 №28 яким описано всі активи боржника, на які платник набуде права власності у майбутньому.

Надалі, 20.08.2019 податковим керуючим ОСОБА_1 на підставі рішення начальника Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області від 29.05.2018 №152 складено акт опису майна № 348 (далі - акт).

За змістом вказаного акту описано наступні активи: Засіяно під кукурудзою 1445,0 га. Середня врожайність 5,0 т з 1 га. Вартість 1,0 т зерна при самовивозі з поля 4000,00 грн. ; кількість майна - 7225,0; одиниця виміру - т; вартість одиниці - 4000,00 грн.; усього вартість 28900,00 тис. грн.

Зі сторони позивача акт підписано інженером з експлуатації машино-тракторного парку ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з актом опису майна у податкову заставу № 348 від 20.08.2019 , позивач звертається до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно п.7 Розділу II Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом МФУ від 16.06.2017 № 586, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення такого майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів, що надається платнику податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що 04.05.2019 року ДП ПЗ Плосківський укладено договір №1 із Товариством з обмеженою відповідальністю Директив Агро (код ЄДРПОУ 38991200).

Згідно п. 1.1. договору виконавець (ТОВ Директив Агро ) зобов`язується за дорученням замовника (ДП ПЗ Плосківський ) власними силами, або із залученням третіх осіб, за власний кошт на умовах визначених договором, надати комплекс послуг і робіт з вирощування товарної сільськогосподарської продукції (кукурудзи) на земельних ділянках, які перебувають у постійному користуванні замовника на підставі державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ №003050, зареєстрованого від 29.12.1999 №2.

Пунктом 3.1. договору від 04.05.2019 №1 передбачено, що винагорода виконавця за цим договором складає 9/10 частин від загальної кількості зібраної готової продукції (кукурудзи).

Пунктом 5.1. вказаного договору визначено, що надання всіх послуг та робіт, здійснюється виконавцем (ТОВ Директив Агро ) за власний кошт.

Отже, станом на день звернення до суду з вказаним позовом, ТОВ Директив Агро виконує в повному обсязі умови договору 04.05.2019 №1, однак податковим керуючим ГУ ДФС у Київській області описано майно, яке за умовами договору належить вказаному товариству.

Пунктом 87.1. ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.3. ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

Так, контролюючим органом накладено арешт та включено до податкової застави майно, яке належить ТОВ Директив Агро , що є прямим порушенням ст. 87 ПК України.

Крім того, податковим керуючим ГУ ДФС у Київській області Маліщук Вікторією Юріївною не здійснено оцінку майна, яке включено до податкової застави, як цього вимагає ПК України.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Статтею 5 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що суб`єктами оціночної діяльності є:

- суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Отже, а ні податковий керуючий ГУ ДФС у Київській області, а ні працівники ДП ПЗ Плосківський не є суб`єктами яким надано право здійснювати оцінку майна.

Відтак, акт опису майна від 20.08.2019 №348 складений з порушенням п. 89.2 ст. 89 ПК України.

Суд зазначає, що акт опису майна складений з порушенням законодавства, а саме: зі сторони платника податків, його підписав інженер з експлуатації машино-тракторного парку, який не наділений повноваженнями, щодо представництва інтересів ДП ПЗ Плосківський .

Згідно із п. 89.3. ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З метою визначення механізму застосування податкової застави контролюючими органами, Міністерство фінансів України розробило та затвердило наказом від 16.06.2017 №586 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.07.2017 №859/30727) Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (падалі за текстом - Порядок №586).

Пунктом 2 розділу 2 Порядку №586 визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна.

Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу.

Згідно із додатком 2 Порядку №586, акт опису майна підписують наступні особи:

1. податковий керуючий/посадова (службова) особа контролюючого органу;

2. платник податків/його законний чи уповноважений представник;

3. інші залучені особи.

Пунктом 15.1. ст. 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або мас право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Отже, акт опису майна від 20.08.2019 №348 підписаний неуповноваженою особою, оскільки інженер з експлуатації машино-тракторного парку не наділений повноваженнями щодо представництва ДП ПЗ Плосківський .

Суд зазначає, що враховуючи вищенаведене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування акт опису майна в податкову заставу від 20.08.2019 №348 підлягає задоволення, оскільки оскаржуваний акт є неправомірним та винесений з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов`язання відповідача вчинити певні дії; зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України, що міститься у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на це суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення начальника Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області Жеребкова В.І. №152 від 29.05.2018, похідним від якого є неправомірний акт опису майна від 20.08.2019 №348 ДП ПЗ Плосківський .

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведених вимог відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України витрати по сплаті судового збору згідно платіжного доручення від 12.11.2019 №95340 у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати акт опису майна в податкову заставу від 20.08.2019 №348.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Броварського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Жеребкова В.І. №152 від 29.05.2018 про опис майна у податкову заставу.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.