Рішення

від 21.02.2020 по справі 460/234/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2020 року м. Рівне №460/234/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" доУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Форестал Сервіс" (далі - ТОВ "Форестал Сервіс", позивач) з позовною заявою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису №77 від 07.11.2019 року, постанови №17-4.3/12 від 20.11.2019 року

Ухвалою від 31 січня 2020 року у справі №460/234/20 прийнято позовну заяву до розгляду, поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі.

Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 10.02.2020 року забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення штрафу згідно постанови №17-4.3/12 від 20.11.2019 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області у виконавчому провадженні №60860189 Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, до набрання законної сили судовим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/234/20.

Позовні вимоги ТОВ "Форестал Сервіс" обґрунтовані тим, що відповідальність настає за передачу замовнику проектної документації, яка розроблена з порушенням вихідних даних (зокрема, містобудівних умов та обмежень).

Порушення містобудівних умов та обмежень може свідчити лише факт невідповідності проектної документації якомусь із пунктів містобудівних умов та обмежень, які визначені ч.5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Поряд з цим, перевіркою не встановлено не відповідність проектної документації пунктів містобудівних умов та обмежень, які визначені ч.5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Крім того, позивач покликається, що відповідач діяв поза межами закону під час проведення позапланової перевірки.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву причин його неподання суду не повідомив, натомість подав клопотання про проведення судового розгляду справи з викликом сторін, яке відхиляється судом оскільки не містить жодного обґрунтування необхідності проведення судового розгляду справи з викликом сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області було проведено позапланову перевірку ТОВ "Форестал Сервіс" з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на підставі направлення №293 від 25.10.2019 року зв′язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт на об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованого за №РВ061192490288 від 06.09.2019 року. За насідками перевірки встановлено, що передана ТОВ "Форестал Сервіс" замовнику - Зарічненській селищній раді проектна документація "Будівництво самоплинної мережі каналізації при підземному прокладанні від буд №14 до буд №15 по вул. Івана Франка в смт. Зарічне Рівненської області" розроблена без вихідних даних - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що є порушенням ч.1 ст.31, ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" п.4.3. ДБН А2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", про що складено відповідний акт від 07.11.2019 року № 293.

На підставі вказаного акта відповідачем був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2019 року, припис № 77 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів у правил від 07.11.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2019 року. Зокрема, зобов'язано ТОВ "Форестал Сервіс" привести проектну документацію "Будівництво самоплинної мережі каналізації при підземному прокладанні від буд №14 до буд №15 по вул. Івана Франка в смт. Зарічне Рівненської області" у відповідність до вимог част. 1 п.1 ст.29 ч.1 ст.31, п.4.3. ДБН А2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

20 листопада 2019 року розглянувши акт №293 від 07.11.2019 року, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2019 року, припис №77 від 07.11.2019 року, супровідні листи №1017-2245-19 від 08.11.2019 року, №1017-2286-19 від 15.11.2019 року, №1017-2282-19 від 15.11.2019 року, поштові відправлення №3302805580892, №3302805632221, електронне відправлення на адресу: forestall@ukr.net відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №17-4.3/12, відповідно до якої позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 180630 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553), який згідно п. 2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, в т.ч., у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пункту 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки

Пунктами 15-18 Порядку № 553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Як зазначалось, штраф у спірних правовідносинах накладено за те, що проектна документація для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва розроблена без вихідних даних, а саме містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Проте, першочерговим та визначальним у спірних правовідносинах є те, що передача проектувальником проектної документації замовнику без документа "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" не становить собою складу правопорушення, за яке накладено штраф на позивача.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

За змістом ч.1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням, зокрема, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що відповідальність настає за передачу замовнику проектної документації, яка розроблена з порушенням вихідних даних (зокрема, містобудівних умов та обмежень).

Про порушення містобудівних умов та обмежень може свідчити лише факт невідповідності проектної документації якомусь із пунктів містобудівних умов та обмежень.

Так, відповідно до ч.5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Проте, притягуючи позивача до відповідальності, відповідач не встановив фактів невідповідності розробленої проектної документації містобудівним умовам та обмеженням.

Відтак, сам лише факт передачі проектувальником проектної документації замовнику без документа "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" не становить собою склад порушення абз.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВАСУ у справі №817/3360/15 від 15.03.2017 року.

При винесенні припису від 07.11.2019 року № 77 відповідач керувався аналогічними мотивами, що й при винесенні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2019 року № 17-4.3/12.

Відповідно до п. 1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту З статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Поряд з цим Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Зокрема, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Дані вимоги відображені у розділі IX акту, що складається під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, форма, якого затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15 травня 2012 року № 240 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.12.2018 № 361).

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення. Матеріалами справи встановлено, що замовником є Зарічненська селищна рада, що підтверджено також даними офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції https://dabi.gov.ua/declarate/list.php

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Судом досліджено направлення №293 від 25.10.2019 року та встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки була необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт на об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованого за №РВ061192490288 від 06.09.2019 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд критично оцінює складання акту від 07.11.2019 року №293 щодо переліку питань, які вийшли за межі питань, що стали підставою для проведення перевірки так як це суперечить вимогам ч.4 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст.19 Конституції України, а тому акт від 07.11.2019 року №293 відповідно до п.1 ст.74 КАС України є недопустимим доказом у справі.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності врегульовано Постановою КМУ "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі - порядку №244 ). Зокрема, п. 17-21 порядку №244 визначено, що:

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом досліджено, що підставою для прийняття постанови №17-4.3/12 від 20.11.2019 року становили акт №293 від 07.11.2019 року, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2019 року, припис №77 від 07.11.2019 року, супровідні листи №1017-2245-19 від 08.11.2019 року, №1017-2286-19 від 15.11.2019 року, №1017-2282-19 від 15.11.2019 року, поштові відправлення №3302805580892, №3302805632221, електронне відправлення на адресу: forestall@ukr.net

В протоколі про порушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2019 року вказано, що розгляд справи о 12 год. 13 листопада 2019 року в приміщенні відповідача.

Відповідно до абз. 11 п 23 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак, покликання відповідачем в постанові №17-4.3/12 від 20.11.2019 року про відправлення на електронну адресу: forestall@ukr.net суперечить наявним відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, а тому не може брати до уваги судом в силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Між тим, судом здійснено перевірку поштових відправлень №3302805580892, №3302805632221 за допомогою електронного сервісу сайту Укрпошти відстеження відправлення https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html та встановлено відсутність доказів повідомлення позивача про розгляд справи на 13.11.2019 року та 20.11.2019 року відповідно до п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є порушенням порядку накладення штрафу. Відтак, поштові відправлення №3302805580892, №3302805632221 є неналежними доказами у розумінні ст. 73 КАС України, а тому постанова №17-4.3/12 від 20.11.2019 року прийнята не відкрито без засад рівності всіх учасників, тобто з порушенням встановленого порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що при прийнятті спірних рішень - припису №77 від 07.11.2019 року, постанови №17-4.3/12 від 20.11.2019 року суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування припису №77 від 07.11.2019 року, постанови №17-4.3/12 від 20.11.2019 року

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 4811,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2020 №1434 тому вказані кошти підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТАЛ СЕРВІС задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №77 від 07.11.2019 року, постанови №17-4.3/12 від 20.11.2019 року

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТАЛ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 37832226 вул. Колгоспна 74, Постійне, Костопільський район, Рівненська область, 35050) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (вул. 16 Липня 38 , м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 4811 (чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн. 45 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24 лютого 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.