Рішення

від 08.08.2007 по справі 20/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/190

08.08.07

За позовом    Державного підприємства Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр   

До                    Національної телекомпанії України

Про                    стягнення 352 231,16 грн.

Суддя  В.В. Палій

Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача       Білецький М.Й.- предст. (дов. від 21.05.2007р.)

Від відповідача   Чоповський Д.П.- старший юрисконсульт, (дов. від 05.04.2007р.)

                             Жерьобкіна Н.А.- начал. відділу правового забезпечення, (дов. від

                              07.08.2007р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 352231,16грн., відповідно до умов Державного контракту № 2/18  від 06.06.2006р. на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2006 рік , посилаючись на порушення відповідачем як замовником умов оплати.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника у судове засідання 23.05.2007р. не направив.

          У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 23.05.2007р. відкладено.

          У судовому засіданні 05.06.2007р. представник  позивача надав суду письмові пояснення щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 9131,00грн.

          З метою витребування неподаних та додаткових документів по справі, розгляд справи 05.06.2007р. відкладено.

          У судовому засіданні 13.06.2007р. представник позивача надав суду копії витягу із журналу вихідної кореспонденції позивача на підтвердження направлення  рахунків на оплату послуг відповідачу.

          З метою витребування додаткових документів по справі, розгляд справи 13.06.2007р. відкладено.

          У судовому засіданні 08.08.2007р. представник позивача надав суду докази направлення на адресу відповідача рахунків на оплату наданих послуг. Представники відповідача не заперечили проти факту одержання рахунків.

          У судовому засіданні 08.08.2007р. представник позивача уточнив суму позовних вимог, а саме зменшив позовні вимоги в частині 91630,73грн. заявленої матеріальної шкоди.

          Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Зазначене обґрунтовується тим, що відповідач знаходиться з Державним комітетом телебачення  і радіомовлення України в матеріальних правовідносинах, які безпосередньо пов'язані з виконанням державного контракту, оскільки замовником виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм є Держкомтелерадіо, а відповідач є лише виконавцем даного державного замовлення.

          Клопотання судом не задоволено, враховуючи наступне.

          Згідно ст. 510 ЦК України сторонами  у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          За умовами спірного Контракту відповідач прийняв на себе безумовне зобов'язання оплачувати послуги позивача.

          Доказів наявності підстав вважати, що виконання відповідачем цього зобов'язання особисто обумовлене будь –якими подіями чи діями інших осіб, що від нього не залежать в матеріалах справи відсутні.

          З огляду на викладене, клопотання відповідача про залучення у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача Державного комітету телебачення та радіомовлення України задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не доведено, що рішення з господарського спору, що розглядається в даній справі, може вплинути на права або обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.

          Представник відповідача надав суду додаткові пояснення до позовної заяви щодо витрат на сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між сторонами 06.06.2006р. укладено Державний контракт № 2/18 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2006 рік.

Відповідно до умов Контракту позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1  до цього Контракту (далі –Технічні засоби) зобов'язався надати відповідачу, як замовнику, телекомунікаційні послуги, а саме: послуги з розповсюдження (трансляції) програм відповідача вироблених для державних потреб, в межах обсягів зазначених у державному контракті №922-31 від 30.12.2005р. «на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2006 рік», укладеному між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Національною телекомпанією України та в межах плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2006 рік за  програмою 1701140 «Виробництво та розповсюдження телепрограм Національної телекомпанії України».

Відповідач за умовами Контракту зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених в Контракті.

Відповідно до п. 3.1 Контракту ціна послуг становить 349 800,00 грн. у тому числі ПДВ 20% в розмірі 58300,00грн., та встановлюється на підставі Тарифів, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною цього Контракту.

Обсяги послуг та ціна Контракту можуть уточнюватися шляхом укладання додаткових угод до цього Контракту згідно з виділеним додатковим обсягом бюджетного фінансування за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, передбачених бюджетною програмою 1701140 “Виробництво та розповсюдження телепрограм Національної телекомпанії України”(п. 3.2 Контракту).

Додатком №1 до Державного контракту сторони встановили розрахунок вартості послуг, який формувався  у відповідності з діючими “Граничними тарифами на основі послуги електрозв'язку”, затверджених Державним комітетом зв'язку та інформатизації України .

Оплата та порядок розрахунків за Контрактом №2/18 від 06.06.2006р.   передбачені у п.п. 4.6, 4.7 Контракту, відповідно до якого оплата наданих послуг здійснюється відповідачем за цінами узгодженого  Додатку №1. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем за фактично відпрацьований час протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонам Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача-виконавця послуг.

Статтею 63 ЗУ “Про телекомунікації” врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 33 ЗУ “Про телекомунікації” встановлений обов'язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

Позивач на виконання умов Контракту надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується матеріалами справи, а саме, актами виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм НТУ.

Матеріали справи містять докази виставлення позивачем наступних рахунків відповідачу: №307/387 від 16.06.2007р. (за надані послуги зв'язку за серпень 2006р.), №308/432 від 16.06.2007р. (за надані послуги зв'язку за вересень 2006р.), №309/479 від 16.06.2007р., (за надані послуги зв'язку за жовтень 2006р.), №310/527 від 16.06.2007р. (за надані послуги зв'язку за листопад 2006р.), №311/533 від 16.06.2007р. (за надані послуги зв'язку за грудень 2006р.) (рахунки одержані відповідачем 25.06.2007р., про що свідчить відтиск штемпеля поштового відділення на повідомленні про вручення поштового відправлення).

Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за Контрактом, оскільки  надані позивачем послуги оплатив лише частково, і на день розгляду справи заборгованість обліковується у розмірі 244 348,63грн., що підтверджується актами виконаних робіт за період розповсюдження програм та розрахунком позовної заяви за підписом директора позивача.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 244348,63грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 244348,63грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 16251,53грн. за період з

01.08.2006р. по 26.01.2007р., суд зазначає наступне.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або

виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.4 Контакту у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань з боку відповідача, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.7 Контракту щомісячна оплата здійснюється відповідачем за фактично відпрацьований час протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахуванням коштів на поточний рахунок позивача.

Отже, при вирішенні питання застосування пені необхідно визначити дату, починаючи з якої у позивача виникає право на їх застосування.

Позивач нараховує пеню за період з 01.08.2006 року по 26.01.2007 року.

Проте, рахунки на надані послуги зв'язку  за серпень 2006 року, вересень 2006 року, жовтень 2006 року, листопад 2006 року та грудень 2006 року були одержані відповідачем 25.06.2007р. (доказом наведеного є відтиск штемпеля поштового відділення на повідомленні про вручення поштового відправлення).

Тобто, зобов'язання відповідача по сплаті спірної заборгованості вважається простроченим через 10 банківських днів з дати отримання рахунку, обов'язок по направленню якого покладається на позивача.

Таким чином, оскільки рахунки були одержані відповідачем 25.06.2007р., зобов'язання по сплаті спірної заборгованості вважається простроченим з 10.07.2007р. З урахуванням наведеного, підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 16251,53грн. за період з 01.08.2006р. по 26.01.2007р. у суду відсутні. Іншого розрахунку пені у період після виникнення у відповідача зобов'язання по сплаті заборгованості позивач суду не надав.

          Відповідно до п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач звільнений від сплати державного мито як виконавець державного замовлення, який звернувся до суду з позовом, що пов'язаний із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за державним контрактом.

          Відповідно, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарської справи, для позивача обчислюється з нульовою ставкою.

          Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем при пред'явленні позову до суду сплачено державне мито у сумі 3522,31грн. та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Таким чином, оскільки державне мито надійшло в доход Державного бюджету України, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - в доход ДП «Судовий інформаційний центр», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пропорційно розміру задоволених вимог. Зайво сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

          Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими у переважній частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

           На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, -          

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, р/р № 35213004000821 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 23152907) на користь Державного підприємства Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр (м. Тернопіль, вул. Приміська, 11, р/р 26008250472001 в ТФ КБ «ПриватБанку», МФО 338783, код 05433502), 244 348,63грн.-основного боргу, 2443,49грн.- державного мита та 81,85грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

5. Повернути Державному підприємству Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр (м. Тернопіль, вул. Приміська, 11, р/р 26008250472001 в ТФ КБ «ПриватБанку», МФО 338783, код 05433502) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 1078,82грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                    В.В. Палій