П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/3204/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
26 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
у жовтні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 №0091218-5106-0218, №0091217-5106-0218, №0091219-5106-0218, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2018 року в загальному розмірі 81 492,75 грн.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.10.2019 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки об`єкти нежитлової нерухомості, що належать позивачу, призначені та використовуються у сільськогосподарській діяльності, відтак не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розумінні положень пункту «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, а тому суд дійшов висновку про те, що у позивача не виникло обов`язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, оскільки позивач фактично є сільськогосподарським товаровиробником в межах селянського фермерського господарства.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що згідно наявної інформації в ІС «Податковий блок» ОСОБА_1 має у власності три об`єкти нежитлових будівель, що підтверджено даними з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 124736843 від 22.05.2018, № 124744700 від 22.05.2018, № 124748050 від 22.05.2018, а тому нарахування податку на нерухоме майно проводилось виходячи з того, що, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вважає, що в даному випадку базою оподаткування були загальні площі нежитлових будівель 9733,2 кв.м., 3061,90 кв.м., 338,3 кв.м., відтак, оскаржувані податкові-повідомлення-рішення є правомірними, а тому не підлягають скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що в 2018 році вже оскаржувались подібні податкові-повідомлення-рішення з приводу цього ж майна тільки за 2017 рік. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №0240/3575/18-а від 12.12.2018, що набрало законної сили, позов задоволено та скасовано податкові-повідомлення-рішення з приводу зазначеного майна.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , згідно рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 03.09.2010 по справі №2-321 набув право власності на нерухоме майно майнового комплексу будівель та споруд загальною вартістю 1357394 грн., що знаходиться по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Право власності ОСОБА_1 на відповідні об`єкти нерухомості підтверджується копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, які знаходиться за адресою:
- АДРЕСА_3 , комплекс будівель та споруд, загальною площею 3061,90 м. кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1557492405237);
- Вінницька область, Теплицький район, с. АДРЕСА_4 , комплекс будівель та споруд, загальною площею 9733,20 м. кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1557585205237)
- Вінницька АДРЕСА_2 , нежитлова будівля (приміщення складу), загальною площею 338,30 м. кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1557634705237).
Рішенням Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 24.01.2017року № 413 "Про встановлення місцевих податків і зборів та затвердження Порядків їх справляння" (17 сесія 7 скликання) встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб. Відповідно до пп. 7.1 п. 7 Порядку обчислення суми податку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку встановленому ст. 266.7.1-266.7.3 Податкового кодексу України.
При визначенні ставки податку по об`єкту нерухомості коефіцієнт ставки податку брався у розмірі 0,5 % мінімальної заробітної плати. Ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, станом на 01.01.2018 рік становила 18,62 грн. за 1 кв.м бази оподаткування (0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року).
02.07.1999 за рішенням ОСОБА_1 було створено Селянське (фермерське) господарство Герасименка Володимира Іларіоновича (код ЄДРПОУ 30165520). Відповідно до Статуту селянського фермерського господарства Герасименка В.І., ОСОБА_2 В.І. є головою та засновником даного господарства.
08.09.2014, ОСОБА_1 , як засновником СФГ ОСОБА_1 та власником вищезазначеного нерухомого майна, було прийнято рішення про збільшення статутного фонду СФГ ОСОБА_1 за рахунок внесення до його складу комплексу будівель та споруд, що є його приватною власністю згідно рішення Теплицького районного суду Вінницької області №2-231 від 03.09.2010 року, на суму 1357394 грн., та внесення відповідних змін до Статуту господарства.
08.09.2017 дані зміни були зареєстровані державним реєстратором Теплицької РДА, що підтверджується витягом зі Статуту СФГ ОСОБА_1 , в пункті 4.2 якого зазначено, що статутний фонд СФГ складається в тому числі із власного майна ОСОБА_1 , зокрема майнового комплексу будівель та споруд на суму 1357394 грн. Вказане майно передане позивачем згідно акту приймання-передачі від 08.09.2014 року.
10.06.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2018 рік, а саме: № 0091218-5106-0218 на суму 60394,51 грн., № 0091217-5106-0218 на суму 2099,15 грн., № 0091219-5106-0218 на суму 18999,09 грн.
26.07.2019 листом-відповіддю за № 17268/3/02-32-51-06 на адвокатський запит, ГУ ДФС у Вінницькій області повідомило, що згадані вище податкові повідомлення-рішення прийняті в розрізі наступного нерухомого майна, належного позивачу, а саме:
- комплекс, загальною площею 3061,90 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 обл. АДРЕСА_3 (сформовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 за № 0091219-5106-0218 в сумі 18999,09 грн.);
- комплекс, загальною площею 9733,20 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 обл., Теплицький р- АДРЕСА_4 буд. АДРЕСА_4 (сформовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 за № 0091218-5106-0218 в сумі 60394,51 грн.);
- нежитлова будівля, загальною площею 338,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: Вінницька обл., Теплицький р-н, с. Соболівка, вул. Мічуріна АДРЕСА_5 буд. 1 (сформовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 за № 0091217-5106-0218 в сумі 2099,15 грн.).
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до положень статті 67 Конституції Ураїни кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України). База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Слід також зазначити, що за правилами абз. ж підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Відповідно до положень підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовуються виключно для цілей глави розділу XIV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено самим підпунктом 14.1.235пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Таким чином, до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане визначення не застосовується, оскільки відноситься до розділу XII "Податок на майно".
При цьому, згідно зі статтею 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 № 575-VI, виробниками сільськогосподарської продукції визнаються юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарську худобу і птицю.
Колегія суддів зазначає, що згідно пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу; інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності суперечностей змісту поняття "сільськогосподарський товаровиробник" у Законі України "Про сільськогосподарський перепис" та Податковому кодексі України, оскільки визначення підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України має чітко обмежену сферу застосування, отже, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів в силу приписів пункту 5.3 статті 5 ПК України.
Отже, відповідно до абзацу "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Тому можливо зробити висновок, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення його від сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу на праві власності належать об`єкти нерухомості, зокрема: комплекс, загальною площею 3061,90 кв. м., який знаходиться за адресою: Вінницька обл., Теплицький р-н, с. Соболівка, вул. Ватутіна, буд. 40, комплекс, загальною площею 9733,20 кв. м., який знаходиться за адресою: Вінницька обл., Теплицький р-н, с. Соболівка, вул. Мічуріна, буд. 121, та нежитлова будівля, загальною площею 338,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: Вінницька обл., Теплицький р-н, с. Соболівка, вул. Мічуріна, буд. 1.
Також, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507, зазначені будівлі, які належать на праві приватної власності позивачу, відносяться до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127), клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.
При цьому, будівлі для тваринництва мають код 1271.1, будівлі для зберігання зерна мають код 1271.3, будівлі сільськогосподарського призначення інші мають код 1271.9.
Як вже зазначалось, перелік будівель, які не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений у підпункті 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Тобто, звільняється від оподаткування саме об`єкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, будівлі, які належать позивачу на праві приватної власності, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та використовуються ним в тому числі в межах господарської діяльності СФГ ОСОБА_1 , як частина статутного фонду господарства.
З огляду на викладене, оскільки об`єкти нежитлової нерухомості, що належать позивачу, призначені та використовуються у сільськогосподарській діяльності, відтак не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розумінні положень пункту «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року по справі №814/2040/16 та від 04 грудня 2018 року у справі № 649/593/16-а.
Таким чином, матеріали справи містять докази фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності вищевказаних об`єктів нерухомого майна, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що у позивача не виникло обов`язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, оскільки позивач фактично є сільськогосподарським товаровиробником в межах селянського фермерського господарства.
Також, при розгляді даної справи судом першої інстанції правомірно враховано, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 по справі № 0240/3575/18-а, яке набрало законної сили 06.05.2019, задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов`язань за ті ж самі об`єкти нерухомого майна лише за попередній податковий період - 2017 року.
Колегія суддів зазначає, що під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2020 |
Оприлюднено | 26.02.2020 |
Номер документу | 87831491 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Смілянець Е. С.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні