Постанова

від 05.07.2007 по справі 10/219н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/219н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05.07.07                                                                                 Справа № 10/219н-ад.

          Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі №  10/219н-ад за позовом

  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамко", м. Свердловськ

  до   Державної податкової інспекції у м. Свердловську

  про визнання противоправними та нечинними податкові повідомлення –рішення  

Представники  сторін:

від позивача - Фоменко Д.М., довіреність № 153 від 02.07.07.; Журавльова О.В., дов. № 152 від  02.07.07.

від відповідача -  Баранова  С.О., гол. держ.под .інспектор, довіреність № 41 від 02.07.07.,  Маркова С.В. - ст.держ.подат.рев.-інспектор, довіреність № 33 від 03.05.07.

Відповідно до ст. 150  Кодексу адміністративного судочинства  України  у  судовому засіданні  03.07.2007. оголошена перерва  до 05.07.2007р.    

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні     здійснювалась звукова фіксація судового процесу.

              Суть спору: позивачем заявлена вимога ( з урахуванням заяви  від 04.07.2007р.)  про визнання нечинними податкових  повідомлень –рішень ДПІ у м. Свердловську від 26.03.2007р. № 00000292342/0 та від 16.04.2007р. № 00000292342/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2006р. на суму 78083 грн. 00 коп.

          Відповідач відзивом на позовну заяву від 04.06.2006р. № 9466/10 заперечує проти позову та просить у задоволені позову відмовити.

               Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Обставини  справи:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамко»(позивач  у справі)  зареєстровано  платником  податку  на  додану  вартість  відповідно  до  свідоцтва    № 16580533 від 06.03.2002р.

На підставі акту «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко» з питань  достовірності  нарахування  суми бюджетного відшкодування  з  податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.12.2006 року по 31.12.2006 року»  №  168-23-30- 31890628  від 19.03.2007 р. ДПІ  в  м. Свердловську  було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1»від  26.03.2007р. № 00000292342/0, згідно якого було позивачу  зменшено  суму  бюджетного  відшкодування з ПДВ  у  розмірі  78083 грн.  00 коп.  за  грудень     2006 року.  За результатами  розгляду  первинної скарги   ТОВ «Тамко» рішенням  від  ДПІ в м. Свердловську  № 6230/23-20 від  13.04.2007р.  скарга  залишена без задоволення,  а вищевказане  податкове повідомлення-рішення без змін  і  направлено   податкове повідомлення-рішення форми «В1»   від 16.04.2007р. № 00000292342/1.   

В  акті  перевірки на сторінці  22  (а.с.  31)  з приводу  допущеного  порушення   зазначено,  що   на порушення   п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  від 03.04.1997 р.168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ)  ТОВ  «Тамко» у  рядок  3 Розрахунку  суми  бюджетного відшкодування  за грудень д  2006 року  віднесено  суму,  фактично  не  сплачену  у  попередньому  податковому періоді  (жовтні 2006 року)  постачальникам  товарів  (послуг)  з  суми  податкового кредиту  попереднього податкового  періоду  (рядок  17  декларації  за  жовтень 2006 року)  у  сумі  78083 грн.  Порушення  встановлено  при  порівнянні  даних реєстру  одержаних податкових накладних  за  листопад   2006 року,  даним  журналів  - ордерів по рахункам  бухгалтерського обліку  № 311/1,  311/2,  631, 644  та  первинними  документами до них.   В  акті  перевірки  на сторінці  22  наведено  таблицю  розрахунку  сум  бюджетного відшкодування,  сплачених  постачальникам  у  листопаді  2006 року,  зроблену  податковим  органом.  З  даного розрахунку  вбачається,  що  податковим органом  враховано  оплату,  проведену  в  листопаді   2006 року  тим,  постачальникам,  від  яких  отримано товар  (послуги)   також  лише  в листопаді  2006 року на суму  2083 грн. 73 коп. В переліку  податкових накладних,  отриманих  в  листопаді  2006 року маються  також податкові   накладні  №  77,  78  від  ТОВ «Укріс»,   але  вказані  податкові  накладні  не  враховані  податковим органом  при  розрахунку.   

Позивач  на  обґрунтування  позову  зазначає,  що  у  серпні, вересні, жовтні   2006 року  згідно  договору  отримав від  ТОВ  «Укріс» товарну продукцію:

-   на  суму  89487 грн. 29 коп., в т.ч. ПДВ –14914 грн. 55 коп.)  згідно  податкової накладної  № 67 від 22.08.2006р.   Дана  продукція  оплачена  частково платіжним дорученням  № 289 від  01.11.2006р.   в  сумі  10000 грн.,  в  т.ч.  ПДВ  - 1666 грн. 67 коп.,  платіжним дорученням  №  300 від  10.11.2006р.   в  сумі  51809 грн. 12 коп. ,  в  т.ч.  ПДВ  - 8634 грн. 85 коп.  

-   на  суму 305242 грн. 19 коп., в т.ч. ПДВ –50873 грн. 70 коп.)  згідно  податкової накладної  № 73 від 29.09.2006р.   Дана  продукція  оплачена  частково платіжним дорученням  № 300 від  10.11.2006р.   в  сумі  148190  грн. 88 коп.,  в  т.ч.  ПДВ  - 24698 грн. 48 коп.,  платіжним дорученням  №  322 від  21.11.2006р.   в  сумі  71000 грн.,   в  т.ч.  ПДВ  - 11833 грн. 33 коп.,   платіжним дорученням  №  333 від  30.11.2006р.   в  сумі  86051 грн.  31 коп.,   в  т.ч.  ПДВ  - 14341 грн. 89 коп.    

-   на  суму  453876 грн. 06 коп., в т.ч. ПДВ –75646 грн. 01 коп.)  згідно  податкової накладної  № 76 від 31.10.2006р.   Дана  продукція  оплачена  частково платіжним дорученням  № 333 від  30.11.2006р.   в  сумі  113948 грн. 69 коп.,  в  т.ч.  ПДВ  - 18991 грн. 45 коп.  

  Судом  досліджені  вищевказані  докази.     

  Сума   ПДВ  в  розмірі   80 166 грн. 67 коп.,  що складається  із вищевказаних сум  ПДВ,   була включена  до бюджетного відшкодування  ПДВ  по декларації за грудень  2006 року,  як  сума  фактично сплачена  отримувачем товару  постачальнику  товару  у  попередньому  податковому періоді,  тобто  листопаді    2006 року.

Позивач,  посилаючись  на  норми   п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  вважає,  що  з  вказаної норми  вбачається,  що  законодавець не ставить  настання  бюджетного відшкодування  в  залежність від того, коли  у  отримувача  товару  виникло  зобов'язання  перед постачальником,  а  визначає,  що  суми ПДВ  мають  бути  фактично сплачені  у  попередньому  податковому періоді  постачальникам таких товарів.         

Податковий орган заперечує проти заявленого позову,  посилаючись на те, що відповідно до п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі –Закон про ПДВ) бюджетному відшкодуванню  підлягає  частина від‘ємного значення ПДВ,  яка дорівнює  сумі податку  фактично сплаченій  одержувачем  товарів (послуг) в попередньому звітному  періоді   (не  в  попередніх   податкових періодах)   постачальникам таких товарів (послуг).  Також  відповідач  посилається  на  позиції  ДПА  України,  викладені  в  листах  №  17537/7/16-1517-07 від 20.09.2006р.,  та  № 7251/7/16-1517 від 18.04.2006р. Таким  чином,  відповідач  вважає,  що  при заповненні рядка  3  Розрахунку  сум  бюджетного відшкодування  платник податку  може врахувати  із  суми  податкового кредиту  попереднього  податкового періоду  (рядок 17  Декларації з ПДВ)  ті  суми  податку,  які фактично сплачені  у  такому ж  податковому  періоді  постачальникам таких товарів (послуг)  грошовими коштами.   Додатково  відповідач  зазначив,  що  в  платіжних  дорученнях  не  вказано,  які  саме  податкові накладні  оплачено,  відтак  неможливо  встановити,  що  оплачені  саме  за  продукцію,  отриману  за  податковими  накладними  № №  67, 73, 76.

Тобто  спір  виник  внаслідок  різного  розуміння  положень п.п.7.7..2 п.7.7. ст.7 Закону  про ПДВ.  

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

          Згідно  підпункту   7.7.1.  пункту  7.7. статті 7  Закону України  «Про податок на додану  вартість» (надалі –Закон про ПДВ)  сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Пунктом  7.7.2.  цієї статі  передбачено,  якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

           а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення,  яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

          б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Як  вбачається  з  конструкції даної  норми,   залишок від'ємного значення,  який  або  виник  як  різниця  між сумою податкового зобов'язання  та податкового кредиту звітного податкового періоду,  або    залишився  після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.   

          Тобто,    залишок від'ємного значення,  який виник  в певному  податковому  періоді,   переходить  в  наступні  періоди,  будучи  включеним до податковому  кредиту  цих періодів,  поки  не буде  фактично  сплачений  в  певному  періоді  і  відповідно включений  до  сум  бюджетного відшкодування,  або  погашений  за  рахунок  податкових зобов'язань.  

           Суд  вважає,  що  вищевказана норма  пов'язує  можливість  отримання  платником податку  бюджетного відшкодування  з ПДВ  з  фактичною  оплатою  податку  в  ціні  товару  в  податковому  періоді,   що  передує  звітному,  незалежно від того, в  яких періодах   фактично були  отримані  вказані  товари.     

Таким  чином,  якщо  товар  отриманий  у    серпні, вересні,  жовтні   2006 року,  а  фактично  сплачений  в  листопаді   2006 року,  суми  ПДВ,  сплачені  в  листопаді    2006 року  можуть  бути  включені  до  сум  бюджетного  відшкодування  за  грудень   2006 року.   

Позивачем  підтверджено  факт  сплати  в  листопаді   2006 року   продукції,  отриманої   за  податковими  накладними  №  №  67 , 73, 76     наданими  суду    реєстрами  отриманих  податкових  накладних,  оборотними  відомостями по ПДВ, журналами –ордерами,   податковими  деклараціями  за  період з  серпня   2006 року.  

                Згідно  п. 2  ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень   суб'єкту владних повноважень обов'язок доказування  правомірності  свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.                        

Оцінивши  всі  вищевикладені  обставини,   суд  закінчив розгляд справи в судовому засіданні  05.07.2007р.  і  постановив   задовольнити позов повністю.        

Згідно  ст.   160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України  в судовому засіданні  05.07.2007р. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства  України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені  судові витрати  з Державного бюджету України   відповідно до задоволених позовних вимог.    

          На  підставі  викладеного та, керуючись ст.ст. 17,18,71,72,86,94,160,163, 167,186,254  Кодексу адміністративного судочинства  України , суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов  задовольнити повністю.    

                2. Визнати нечинними   податкові  повідомлення –рішення ДПІ у м. Свердловську від 26.03.2007р. № 00000292342/0 та від 16.04.2007р. № 00000292342/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2006р. на суму 78083 грн. 00 коп.

 .

3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31118095700006,                МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582,  УДК у м. Луганську  ГУ ДКУ в  Луганській області, банк –ГУ ДКУ в  Луганській області,  код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі  3  грн. 40 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко», м. Свердловськ,  вул. Кошового, 1,  код ЄДРПОУ 31890628.  

           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  У разі подання  апеляційної скарги постанова набирає законної сили,  якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.  

          Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

     Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга  подаються  до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржувану  постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

     Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти  днів  з дня складення  постанови в повному обсязі.   Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Згідно  ст.   160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України постанова в повному обсязі складена  10.07.2007р.

Суддя                                                                                Т.М.Мінська