Рішення

від 24.02.2020 по справі 904/5427/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5427/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання (помічник судді) Буланої Ю.М., розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Агротехколос", м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

Третя особа без самостійних вимог на стороні Позивача ОСОБА_1 , м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район

про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною

Представники:

Від позивача Норочевський О.О.- адвокат

Від відповідача Полішко І.О.

Від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Агротехколос" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача у внесенні змін до договору оренди землі в частині заміни особи орендаря.

Ухвалою суду від 25.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2019.

Представник позивача в призначене судове засідання 17.12.2019 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю уповноваженого представника.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи та зазначив, що відзив на позов направлено суду та сторонам засобами поштового зв`язку.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, пояснень щодо неможливості участі у справі суду не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 відкладено розгляд справи до 20.01.2020.

18.12.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що створення фермерського господарства не є підставою для заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Відповідач зазначив, що з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згоди на зміну умов договору в частині особи орендаря ОСОБА_1 надано не було. Дана пропозиція ФГ Агротехколос є такою, що суперечить вимогам норм законодавства. Відповідач вважає, що дії юридичної особи ФГ Агротехколос направлені на незаконне отримання юридичною особою в оренду земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення, у спосіб не передбачений нормами Земельного кодексу України, оскільки договір оренди був укладений саме з орендарем - фізичною особою. Крім того, відповідач зазначає, що запропонований позивачем зміст додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною є незрозумілим. Дана угода до Договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/2-ДО від 29.10.2014 датована 12.04.2019. Проте до Головного управління Хилевич В.В. звернувся із пропозицією щодо укладення додаткової угоди - 06.05.2019. До вказаної заяви був наданий проект додаткової угоди від 18 квітня 2019 року.

Відповідач вважає, що оскільки позивач ФГ Агротехколос не є стороною договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/4-ДО загальною площею 33,4377 га кадастровий номер 1221010300:01:033:0033, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , не є підписантом заяви (пропозиції по укладенню додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 29 жовтня 2014 року), вважає, що він є неналежним позивачем у справі та просить суд відмовити у задоволенні позову.

21.12.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, зазначивши, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки користувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. За таких обставин позивач вважає, що право оренди за даним договором перейшло до позивача від його засновників 15.01.2015 (момент створення позивача). Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день дану земельну ділянку обробляє не особисто ОСОБА_1 , а створене ним фермерське господарство - позивач, саме воно фактично здійснює обов`язки орендаря згідно з укладеним з відповідачем договором оренди землі. На підставі викладеного, позивач вважає, що до договору оренди повинні бути внесені зміни щодо особи орендаря - з засновника на створене ним фермерське господарство.

Ухвалою від 20.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.02.2020 та оголошено перерву до 10.02.2020.

29.01.2020 відповідач подав до суду заперечення, в яких заперечував проти позову та зазначив, що станом на момент укладення договору в 2015 році позивач міг отримати в оренду спірну земельну ділянку як юридична особа, жодних умов, які б перешкоджали відведенню земельної ділянки юридичній особі у 2015 році не існувало. Відповідач зазначає, що дії юридичної особи ФГ Агротехколос направлені на незаконне отримання юридичною особою в оренду земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення, у спосіб не передбачений нормами Земельного кодексу України, оскільки договір оренди був укладений саме з орендарем - фізичною особою.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріал справи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, пояснень не надала.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.02.2020.

24.02.2020 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 24.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності правових підстав для визнання укладеної між позивачем та відповідачем додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №29/10/14/4-ДО загальною площею 33,4377 га кадастровий номер 1221010300:01:033:0033 в редакції, запропонованій Фермерським господарством "Агротехколос".

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області (орендодавець - відповідач) та ОСОБА_1 (орендар - третя особа) укладено договір оренди земельної ділянки №29/10/14/4-ДО.

Відповідно до п. 1.1. договору, цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем орендарю у строкове платне користування земельної ділянки.

Згідно з п. 1.2. договору, земельна ділянка надається в оренду на підставі розпорядження Верхньодніпровської райдержадміністрації від 23.05.2012 №Р-245 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Верхівцевської міської ради".

Відповідно до умов п. 2.1. договору, орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею: 33,4377 га - ріллі (п. 3.1. договору).

Кадастровий номер земельної ділянки:1221010300:01:033:0033 (п. 3.2. договору).

Договір укладено на строк 49 років (а.с. 4.1. договору).

Земельна ділянка передається в оренду із земель сільськогосподарського призначення (п. 6.1. договору).

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ - код 01.02: - для ведення фермерського господарства (п. 6.2. договору).

Відповідно до п.10.3.5 договору, орендар має право передавати у суборенду без зміни цільового призначення орендовану земельну ділянку або її частину, за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до п. 15.1. договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації речового права оренди.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 12.1. договору).

29.10.2014 Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області (відповідач) передало, а ОСОБА_1 (третя особа) прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер:1221010300:01:033:0033, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди, підписаним сторонами договору оренди землі (а.с.25).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.11.2014 вбачається, що 06.11.2014 на підставі договору оренди земельної ділянки №29/10/14/4-ДО від 29.10.2014 за ОСОБА_1 було зареєстроване право оренди земельної ділянки (а.с.31).

Судом встановлено, що 15.01.2015 було зареєстровано Фермерське господарство "Агротехколос" (номер запису: 1 202 102 0000 000896, ідентифікаційний код юридичної особи: 39585384), засновником якого є фізична особа ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16-18) та Статутом Фермерського господарства "Агротехколос" (а.с.105-117).

20.01.2015, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.142), ОСОБА_1 передав, а Фермерське господарство "Агротехколос" в особі голови Хилевича Володимира Віталійовича прийняло земельну ділянку площею 33,4377 кадастровий номер 1221010300:01:033:0033, яка передана ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки №29/10/14/4-ДО від 29.10.2014 для ведення фермерського господарства.

12.04.2019 позивач (ФГ "Агротехколос") направив на адресу відповідача заяву (пропозицію укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 29.10.2014), в якій просив прийняти наказ про задоволення заяви та внести зміни до договору оренди землі від 29.10.2014 щодо заміни особи орендаря з засновника ОСОБА_2 Володимира Віталійовича на Фермерське господарство "Агротехколос", та укласти про це додаткову угоду від 12.04.2019, проект якої було додано позивачем до зазначеної заяви (а.с.39-40).

Відповідач листом від 27.05.2019 № Х2382/0-1868/0/20-19 відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що земельна ділянка відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та відповідно до умов договору оренди передана у строкове платне користування фізичній особі орендарю - ОСОБА_1 , а тому не входять до складу фермерського господарства. Відповідач повідомив позивача про те, що створення фермерського господарства не є підставою для заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки, а тому відсутні підстави для внесення змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря (а.с. 41).

Враховуючи наведені обставини, ФГ "Агротехколос" звернулось до суду з даним позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди земельної ділянки №29/10/14/4-ДО від 29 жовтня 2014 року

номер запису про інше речове право

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

№ 7633710 від 06.11.2014р.

м. Дніпро Дніпропетровської області 12 квітня 2019 року

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі першого заступника начальника Є. Нагорного, яке є розпорядником земельної ділянки державної власності кадастровий номер 1221010300:01:033:0033 й Орендодавцем за Договором оренди землі від 29 жовтня 2014 року, та громадянин ОСОБА_1 , що є Орендарем за Договором оренди земельної ділянки № 29/10/14/4-ДО від 29 жовтня 2014 року (надалі - Договір) та Фермерське господарство «Агротехколос» в особі його голови ОСОБА_1 (діє на підставі його Статуту) уклали дану угоду про наступне, -

1. Керуючись ст. ст. 1,5,7,8,12 Закону України «Про фермерське господарство» , ст.ст. 2, 30 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 512-521 Цивільного кодексу України замінити особу орендаря у Договорі з громадянина ОСОБА_1 на Фермерське господарство «Агротехколос» з переходом від першого до останнього усього комплексу прав та обов`язків, які випливають з умов Договору;

2. Викласти преамбулу Договору наступним чином: "Орендодавець" Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі першого заступника начальника Є. Нагорного, яке є розпорядником земельної ділянки державної власності кадастровий номер 1221010300:01:033:0033 з одного боку, та Фермерське господарство «Агротехколос» в особі його голови ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту, надалі „Орендар", з другого боку, уклали цей Договір про нижченаведене:» ;

3. Викласти п. 1 «Предмет Договору» наступним чином: «Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - розпорядник земельної ділянки площею 33,4377 га ріллі державної власності надає, а орендар Фермерське господарство «Агротехколос» приймає в платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області» ;

4. Викласти розділ Договору «Реквізити сторін» наступним чином:

Орендодавець:

Головне управління Держгеокадастру у

Дніпропетровській області

Місце знаходження: 49004, м. Дніпро, просп.

Олександра Поля, 2

Р/р 35211028090737

МФО 805012

в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області

код ЄДРПОУ 39835428

Орендар:

Фермерське господарство «Агротехколос»

місце знаходження: 51660, Дніпропетровська

область, Верхньодніпровський район, м.

Верхівцеве, вул. Українська, 2

код ЄДРПОУ 39585384

5. Інші умови договору залишити без змін.

6. Дана угода є невід`ємною частиною договору та укладена в чотирьох аутентичних примірниках українською мовою, кожен з яких має рівну юридичну силу, та набирає чинності з моменту державної реєстрації змін у праві оренди.

Підписи сторін

Начальник Головного управління

Держгеокадастру у Дніпропетровській області

Голова Фермерського господарства «Агротехколос»

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Тобто відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" обов`язковою умовою державної реєстрації фермерського господарства є набуття засновником фермерського господарства громадянином України або кількома громадянами України або права власності, або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 і 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами ст.ст. 125 та 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Таким чином відповідно до положень ЗК України орендар набуває право користування (оренди) земельною ділянкою державної або комунальної власності лише за таких умов: 1) після припинення права користування земельною ділянкою, іншою особою; 2) на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями; 3) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; 4) з моменту державної реєстрації цього права оренди в установленому законом порядку.

Іншого порядку набуття особою права оренди земельною ділянкою державної або комунальної власності ніж встановлений ст.ст. 116, 124, 125, 126, 141 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" чинне законодавство не визначає.

За результатами системного аналізу Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство , вбачається, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою. Після створення (державної реєстрації) фермерського господарства останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів, відповідно до положень ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України. Таким чином, суд дійшов висновку, що отримання саме фермерським господарством землі у користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті спірних правовідносин є неправильним.

Таким чином, передання в оренду засновнику позивача фізичній особі для ведення фермерського господарства, згідно з договором оренди, у строкове користування земельної ділянки виключає наявність правових підстав для визнання за позивачем як за юридичною особою права строкового користування вказаною земельною ділянкою.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 407 ЦК України та ч. 1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право користування (право на оренду) земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем (орендарем) іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки земельна ділянка, яка була надана Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області в оренду ОСОБА_1 є державною власністю, то тільки орган виконавчої влади в особі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як правонаступник ГУ Держземагенства в Дніпропетровській області, в силу ст.ст. 116, 124, 125 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" вправі розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що ФГ «Агротехколос» відповідно до ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після його державної реєстрації вправі здійснювати лише право користування земельною ділянкою, яка була надана його засновнику - фізичній особі ОСОБА_1 з метою ведення фермерського господарства. Будь-які інші права, зокрема, вимагати внесення змін до договору оренди землі в частині зміни орендаря, з урахуванням положень ст. 116, 124, 125 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відсутні.

За таких обставин та з урахуванням положень статті 652 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що правомірна відмова відповідача у внесенні змін до договору оренди в частині заміни орендаря не може вважатися порушенням права користування ФГ «Агротехколос» вищевказаною земельною ділянкою.

За змістом ГПК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Тобто судовому захисту підлягає вже порушене право.

Таким чином, оскільки наведені позивачем обставини не можуть свідчити про невизнання відповідачем права користування ФГ «Агротехколос» спірною земельною ділянкою в порядку Закону України "Про фермерське господарство", то суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання за позивачем права користування спірними земельними ділянками.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №925/939/18.

При цьому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 348/992/16-ц, № 317/2520/15-ц, на які посилається позивач у відповіді на відзив (а.с. 118-120), не спростовують висновків суду у даній справі, оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються регулювання спорів щодо визначення підсудності та узгоджуються з висновками про те, що від фізичної особи засновника до ФГ "Агротехколос" переходять лише обов`язки землекористувача, а не його права.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, суд зазначає, що в позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору та витрати на оплату правничої допомоги адвоката покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Фермерського господарства "Агротехколос" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату правничої допомоги адвоката покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241,284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2020

Суддя Н.Г. Назаренко