Рішення

від 25.02.2020 по справі 905/46/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2020 Справа № 905/46/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Никифорівський комбінат комунального господарства» , с. Никифорівка

про стягнення 3746,89грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 04.02.2020 по 25.02.2020

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Никифорівський комбінат комунального господарства , с. Никифорівка про стягнення 3746,89грн, з яких: пеня у сумі 3535,93грн та 3% річних у сумі 210,96грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №1144/15-БО-6 від 08.12.2014 в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/46/20; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 04.02.2020.

Судове засідання з розгляду справи відкрито 04.02.2020. В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.02.2020 по 25.02.2020.

У судовому засіданні 04.02.2020 позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, відзив на позов не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив.

08.12.2014 між позивачем Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ (назва позивача була змінена на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , продавець) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Никифорівський комбінат комунального господарства , с. Никифорівка (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу природного газу №1144/15-БО-6, за приписами п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 договору газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями (далі-споживачам покупця).

За правилами п.2.1. укладеного сторонами правочину продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 91,0 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м), зокрема: січень - 17,0 тис. куб. м, лютий - 17,0 тис. куб. м, березень - 15,0 тис. куб. м, квітень - вересень --- тис. куб. м, жовтень - 6,0 тис. куб. м, листопад - 18,0 тис. куб. м, грудень - 18,0 тис. куб. м.

Відповідно до п.5.2. договору в редакції додаткових угод №1 від 10.02.2015, №2 від 18.03.2015, №3 від 15.04.2015, №4 від 22.05.2015, №5 від 30.06.2015, №6 від 29.07.2015, №8 від 15.10.2015, №9 від 22.10.2015, №11 від 25.11.2015 ціна за 1000куб.м. природного газу змінювалась.

Згідно з п. 3.3 укладеного сторонами правочину приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з п. 3.4 договору (в редакції Додаткової угоди №9 від 22.10.2015) не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженими представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.1. договору в редакції Додаткової угоди №9 від 22.10.2015 до договору, оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами відповідно дот цін і на умовах, зазначених в пункті 5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Умовами п.6.3. договору сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

Відповідно до розділу 11 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На підставі договору №1144/15-БО-6 від 08.12.2014 позивачем та відповідачем було підписано акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням послуги на транспортування): 31.01.2015 у січні 2015 року на суму 107102,06грн (13,979 тис. куб. м), 28.02.2015 у лютому 2015 року на суму 87889,56грн (11,850 тис. куб. м), 31.03.2015 у березні 2015 року на суму 67129,14грн (5,923 тис. куб. м), 30.11.2015 у листопаді 2015 року на суму 76551,49грн (8,753 тис. куб. м), 31.12.2015 у грудні 2015 року на суму 108496,09грн (12,398 тис. куб. м).

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ у 2015 році на загальну суму 447168,34грн.

Як вказує позивач з посиланням на власний розрахунок та відомості, які містяться у довідці Операції з 01.01.2015 по 30.09.2019 відповідачем було здійснено оплату у розмірі 447168,34грн несвоєчасно.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару виконав у повному обсязі, але з порушенням передбаченого договором строку виконання, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача пені у сумі 3535,93грн та 3% річних у сумі 210,96грн.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Однак, 30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 2 Закону, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Статтею 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 3 ст. 7 Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

За висновком суду, частиною 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.

Суд зазначає, що частина 3 ст. 7 Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії є нормою прямої дії, оскільки застосування приписів ч. 3 ст. 7 цього Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом, зокрема, застосування даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, і застосування процедури, передбаченої ст.ст. 1, 2, 3 Закону.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 15.03.2018 у справі № 904/10736/16, від 22.05.2018 у справі №905/3266/16.

Оскільки за переданий позивачем відповідачу природний газ, який використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями, заборгованість була сплачена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", то відповідно до положень вказаного Закону на таку заборгованість не підлягали нарахуванню інфляційні втрати, 3% річних, неустойка, а нараховані суми підлягали списанню.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку відмовити у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Никифорівський комбінат комунального господарства» , с. Никифорівка про стягнення 3746,89грн.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Никифорівський комбінат комунального господарства» , с. Никифорівка

про стягнення 3746,89грн., з яких: пеня у сумі 3535,93грн. та 3% річних у сумі 210,96грн., відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Никифорівський комбінат комунального господарства» , с. Никифорівка (84531, Донецька обл., Бахмутський район, село Никифорівка, ВУЛИЦЯ ТІМІРЯЗЄВА, будинок 45-А, ЄДРПОУ 31399113).

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2020.

Суддя Г.Є. Курило