Ухвала

від 26.02.2020 по справі 916/3558/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"26" лютого 2020 р. Справа № 916/3558/19

Господарський суд Одеської області

у складі судді: Малярчук І.А.,

за участю представників:

прокурора: Шивцова С.А., згідно посвідчення №047927 від 13.09.2017р.

позивача - ГУ Держгеокадастру в Одеській області: Піндюр Т.С., згідно довіреності №0-15-0.6-4/62-20 від 03.01.2020р.

позивача - Сербівської сільської ради: не з`явився

відповідача: Мусієнко А.Ю., згідно ордеру серії ОД №425101 від 26.12.2019р., Котляров М.Ю., керівник,

дослідивши матеріали справи №916/3558/19 за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83), Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (66011, Одеська область, Кодимський район, с.Серби, вул. В. Білоконя,3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санхаб» (66011, Одеська область, Кодимський район, с. Серби, вул.В.Білоконя,3) про стягнення 3171213,48грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3558/19, постановлено розглядати справу №916/3558/19 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 26.12.2019р. о 10год.40хв.

У судовому засіданні 26.12.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.02.2020р. об 11год.30хв.

У судовому засіданні 03.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 17.02.2020р. о 10год.00хв.

У судовому засіданні 17.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.02.2020р. о 10год.00хв.

На підтвердження необхідності здійснення представництва держави у даній справі прокурор у позові, посилаючись на ст.15-1, ч.4 ст.122 ЗК України, пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затв. Наказом Держгеокадастру №308 від 17.11.2016р., п.п.1, 3, 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затв. Постановою КМУ №15 від 14.01.2015р., визначив, що належним позивачем у справі є ГУ Держгеокадастру в Одеській області. Також прокурор зазначив, що так як за умовами проекту договору та відповідно до ст.ст.10.1.1., 14.1.72., 14.1.136., 265.1.3. ПКУ, ст.5 БК України кошти за договором у вигляді орендної плати зараховуються до місцевого бюджету, то Сербівська сільська рада Кодимського району Одеської області є належним позивачем у справі. Поряд із цим прокурор вказує, що ані ГУ Держгеокадастру, ані сільською радою заходи щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди до місцевого бюджету не вживались. Таким чином, прокурор дійшов висновку про те, що неукладенням договору оренди землі з вини ТОВ Санхаб спричиняються збитки державі у вигляді неодержання доходів від оренди земельної ділянки, які сільська рада могла одержати, що тягне економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права розпорядження землею, у зв`язку з чим спричиняє порушення інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області, у зв`язку з чим, за умови бездіяльності вказаних органів, прокурор вбачає наявними підстави для звернення до суду із даним позовом.

У запереченні на відповідь на відзив від 03.02.2020р. за вх.№2639/20 відповідач просить суд детально дослідити підстави представництва заступником прокурора Одеської області інтересів держави у даній справі, оскільки, на його думку, такі підстави відсутні. Відповідач вважає, що у даній справі відсутні обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання ГУ Держгеокадастру в Одеській області та/або Сербівською сільською радою Колимського району Одеської області, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Відповідач вбачає, що недостатнє фінансування ГУ Держгеокадастру в Одеській області не свідчить про невиконання або неналежне виконання останнім своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Що стосується Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області, то відповідач вважає, що оскільки відповідна земельна ділянка належить до державної власності сільська рада не має повноважень щодо здійснення контролю за використанням земель державної власності і до укладення договору оренди землі її права не можуть бути порушені.

Так, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019р. на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принцип пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статтями 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду, а саме: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. справу № 912/2385/18 прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та зазначено про те, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Згідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За положеннями п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки як у справі №916/3558/19, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.11.2019р. висновок щодо наявності виключної правової проблеми, необхідності забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, відсутності єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності, суд, з метою дотримання єдності судової практики, з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/3558/19.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.229, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження по справі №916/3558/19 до закінчення перегляду справи №912/2385/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

2. Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд Одеської області про результати перегляду справи №912/2385/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду та надати суду повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду.

3. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 26.02.2020р. та згідно ч.2 ст.254, ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

4. Повну ухвалу складено 26.02.2020р.

Суддя І.А. Малярчук