Рішення

від 02.09.2020 по справі 916/3558/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р.Справа № 916/3558/19 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Мукієнко Д.С.,

за участю представників:

прокуратури: Шивцова С.А., згідно посвідчення №055505 від 24.02.2020р.

позивача - ГУ Держгеокадастру в Одеській області: Гардий Ю.С., згідно довіреності

позивача - Сербівської сільської ради: не з`явився

відповідача - ОСОБА_2., керівник товариства; Мусієнко А.Ю., згідно ордеру,

розглянувши справу №916/3558/19 за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83), Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (66011, Одеська область, Кодимський район, с.Серби, вул. В. Білоконя,3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санхаб" (66011, Одеська область, Кодимський район, с. Серби, вул.В.Білоконя,3) про стягнення 3171213,48грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача, процесуальні дії суду :

Прокурор позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що Прокуратурою Одеської області встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5697/13-18-СГ від 28.08.2018р. затверджено документацію із землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ "Санхаб" земельної ділянки та передано в оренду строком на 49 років, земельну ділянку площею 12,8545 га пасовищ (кадастровий номер земельної ділянки 5122584600:01:002:0012) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для будівництва та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту), встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки. Незважаючи на це, відповідачем не було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим, держава, в особі сільської ради, не отримує кошти, які планувала отримувати за наслідками розпорядження земельною ділянкою та передачі її у оренду. При цьому, враховуючи наявність наказу Головного управління №15-5697/13-18-СГ, останнє, як орган, уповноважений державою на розпорядження землею сільськогосподарського призначення державної власності, позбавлене можливості розпорядитися земельною ділянкою іншим чином з метою отримання прибутку. В даному випадку нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,8545га, яка розташована на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) проведена станом на 01.01.2018р. та складає 26426778,15грн. На підставі вказаних показників, а саме: нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати у відсоткову показникові, складено проект договору оренди землі та розраховано розмір орендної плати за земельну ділянку державної власності за формою 2. Розрахунок здійснено за 1 рік, а саме: за період з 28.08.2018р. по 28.08.2019р. Прокурор зазначає, що вказаний договір оренди земельної ділянки запропоновано до підпису ТОВ Санхаб , проте останнє ухиляється від його підписання, що призвело до неодержання Сербівською сільською радою Кодимського району Одеської області доходів згідно вказаного розрахунку у розмірі 3171213,48грн., чим державі спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди та позбавляє ГУ Держгеокадастру в Одеській області права розпорядитися вказаною земельною ділянкою на користь добросовісного користувача.

Згідно заяви Сербівської сільської ради від 23.12.2019р. за вх.№26508/20 остання підтримує позов прокурора та просить розглянути справу без її участі.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 26.12.2019р. за вх.№26733/19, де вказує, що 28.08.2018р. ТОВ Санхаб отримало наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5697/13-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення , пунктом 3 якого встановлено річний розмір орендної плати в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки, але з моменту прийняття вказаного наказу жодного дня не володіло і не користувалось земельною ділянкою за кадастровим номером: 5122584600:01:002:0012. Листом від 06.09.2019р. №30 ТОВ Санхаб повідомило Міністру Міністерства аграрної політики і продовольства України (Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства), а також Голові державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про те, що річний розмір орендної плати в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки є економічно необґрунтованим і не можливим для будь-якого інвестиційного проекту. Переговори відповідача із керівництвом ГУ Держгеокадастру в Одеській області протягом року не дали ніяких результатів. Згідно листа Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної Державної адміністрації за резолюцією обласної Державної адміністрації від 02.09.2019р. №249/ЗПІ/05.1-23/1557, за наявними у Департаменті договорами оренди землі, укладеними у 2017-2019 роках між ГУ Держгеокадастру в Одеській області, районними Державними адміністраціями від імені Одеської обласної Державної адміністрації, відсот кова ставка від нормативно грошової оцінки земельних ділянок промисловості та енергетики по районам складає: 3 відсотки - Подільський, 1 відсоток - Балтський. Земельна ділянка (кадастровий номер: 5122584600:01:002:0012) розташована на відстані 44 км від Подільська та 42 км від Балти. На підставі вищевказаного ТОВ Санхаб просило скасувати пункт третій наказу №15-5697/13-18-СГ від 28.08.2018р. та видати його в новій редакції з актуальною ставкою орендної плати за використання земельної ділянки в діапазоні вищевказаних ставок, для якнайшвидшого укладення договору оренди і початку виконання інвестиційного проекту з будівництва сонячної електростанції.

Також відповідач зазначає, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області листами від 04.09.2019р. №28-15-0.63-8020/2-19 та від 17.09.2019р. направило на адресу ТОВ Санхаб проект договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0012. Листом від 21.10.2019р. №37 ТОВ Санхаб повідомило ГУ Держгеокадастру в Одеській області про те, що у зв`язку із пізнім отримання кореспонденції товариством проводяться юридичні консультації про правомірність договору і вказаної в ньому орендної ставки, Товариство готове перейти до обговорення договору після отримання всієї юридичної інформації. Як відмічає відповідач, ТОВ Санхаб та ГУ Держгеокадастру в Одеській області ведуться перемовини щодо зміни встановленого річного розміру орендної плати в 12 % від нормативної грошової оцінки в сторону зменшення, оскільки зазначена ставка орендної плати є економічно необґрунтованою і не можливою для будь-якого інвестиційного проекту. Тим більше, що ставка в такому розмірі встановлена виключно для ТОВ Санхаб , що, на його думку, порушує принцип рівності всіх суб`єктів господарювання перед органами державної влади. Відповідач вбачає подання прокурором даного позову передчасним.

До того ж відповідач вказує, що він жодним чином не ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, а лише прагне укласти договір на економічно вигідних, не дискримінаційних умовах щодо розміру орендної плати.

Вважає відповідач недоведеним прокурором завдання ТОВ Санхаб збитків особам, в інтересах яких він звернувся до суду, вказує про не подання доказів того, що визначений прокурором розмір збитків не є абстрактним, а відповідні грошові кошти були б дійсно отримані державою у випадку укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки. Так, до поданої позовної заяви не додано жодних доказів наявності пропозицій третіх осіб на укладення договору оренди земельної ділянки на умовах, запропонованих відповідачу, та/або попередніх договорів оренди земельної ділянки та/або будь-якого листування із зазначеного питання.

Крім того, відповідач вказує, що в порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, прокурором не надано акту комісії чи будь-якого іншого розрахунку збитків, натомість ним надано розрахунок орендної плати за земельну ділянку, який сам по собі не може вважатись належним та допустимим доказом законності розрахунку розміру збитків.

17.01.2020р. за вх.№1155/20 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої прокурор вважає, що розмір орендної плати для відповідача встановлено спеціально уповноваженим державним органом у сфері земельних правовідносин. Безпідставним вважає прокурор посилання відповідача у відзиві на позов на Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19:04.1993р. №284, оскільки такий застосовується для визначення розміру збитків, спричинених, зокрема, фактичним землекористуванням земельними ділянки за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.

Позивач - ГУ Держгеокадастру в Одеській області подало відповідь на відзив від 21.01.2020р. за вх.№1366/20, додаткові пояснення від 27.02.2020р. за вх.№5162/20, де погодився із тим, що через відсутність державної реєстрації права оренди право володіння та користування земельною ділянкою у відповідача не виникло. Однак, позивач вважає, що це не впливає на предмет спору, оскільки збитки у вигляді упущеної вигоди, завдані неправомірними діями відповідача, полягають в ухиленні від укладення договору оренди землі, оскільки надіслані йому проекти договорів відповідач не підписав. На думку позивача, посилання відповідача на лист від 21.10.2019р. №37 не свідчить про наявність перемовин між ним та Головним управлінням, стосовно встановлення річного розміру орендної плати в 12 % від нормативної грошової оцінки в сторону зменшення. Позивач зазначає, що відповідно до п.288.5. ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Таким чином, позивач вважає, що розмір орендної плати в 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,8545га. (кадастровий номер 5122584600:01:002:0012) встановлено з дотриманням ГПК України.

Позивач - Сербівська сільська рада подало до суду пояснення від 27.02.2020р. за вх.№5113/20, де вказує, що земельна ділянка (кадастровий номер 5122584600:01:002:0012) довгий час перебувала в землях запасу, не надавалась у власність або користування громадянам чи юридичним особам, ніколи фактично не використовувалася, в тому числі і ТОВ Санхаб . Сербівська сільська рада підтримує ініціативу ТОВ Санхаб щодо будівництва на території сільради сонячної електростанції, оскільки це потягне за собою створення нових робочих місць, наповнення бюджету грошовими коштами від оренди, і в цілому будівництво альтернативних джерел енергії позитивно вплине на навколишнє природне середовище. Сербівська сільська рада згодна отримувати орендну плату в розмірі, який відповідає середньому розміру орендної плати за користування земельними ділянками аналогічної категорії на території Сербівської сільської ради або на суміжних територіях. Сербівська сільська рада заінтересована у як найшвидшому укладенні договору оренди земельної ділянки на умовах, погоджених як державою, так і ТОВ Санхаб , безпосереднім інвестором будівництва сонячної електростанції.

Відповідач 03.02.2020р. за вх.№2639/20 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, додаткові пояснення від 21.02.2020р. за вх.№4539/20, де вказує, що у 2017 році громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили створити юридичну особу у формі ТОВ з метою будівництва сонячної електростанції і після закінчення її будівництва та введення в експлуатацію здійснення господарської діяльності з виробництва, передачі, розподі лення електроенергії та торгівлі електроенергією, виробленою з альтернативних джерел енергії. 13.10.2017р. було проведено державну реєстрацію ТОВ Санхаб . В кінці 2017 року ТОВ Санхаб уклало із Кодимською райдержадміністрацією інвестиційну угоду щодо будівництва сонячної електростанції на території Сербівської сільської ради, площею 12,8 та, потужністю 6,5МВт. Відповідач вказує, що згідно Наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 28.08.2018р. №15-5697/13-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення йому в оренду земельної ділянки.

Крім того, відповідач наголошує, що ст.156 ЗК України не передбачено такої підстави настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди) власникам землі, як не оформлення договору оренди землі у строк, що визначений у рішенні відповідного органу виконавчої влади, за умови не використання земельної ділянки. Відповідач вказує, що законодавство України не містить положень про те, що орган виконавчої влади у рішенні про надання земельної ділянки в оренду самостійно визначає розмір орендної плати. Крім того, за твердженням відповідача, ні законодавством України, ні наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 28.08.2018р. №15-5697/13-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення не встановлено строків, протягом якого на ТОВ Санхаб покладається обов`язок укласти договір оренди землі, що свідчить про відсутність виникнення у відповідача господарських зобов`язань перед позивачами у спірних земельних правовідносинах. ТОВ Санхаб у спірний період вживало заходи щодо укладення договору оренди землі на умовах, погоджених обома сторонами, а не односторонньо ГУ Держгеокадастру в Одеській області, зокрема, неодноразово зверталося до уповноважених органів з проханням внести зміни до наказу в частині розміру орендної плати, що підтверджується заявою ТОВ Санхаб на адресу начальника ГУ Держгеокадастру в Одеській області Савченко М.Ю. від 10.05.2018р. №10, листом ТОВ Санхаб на адресу голови Одеської обласної адміністрації Степанова М.В. від 06.12.2018р. №22, листом ТОВ Санхаб на адресу Міністра Міністерства аграрної політики і продовольства України (Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства) від 06.09.2019р. №30, листом ТОВ Санхаб на адресу начальника ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 21.10.2019р. №37. З огляду на вищевикладене, ТОВ Санхаб не вбачає, що допустило протиправну поведі нку та вважає, що в його діях відсутня вина в не укладенні договору оренди землі.

Також відповідач просить суд детально дослідити підстави представництва заступником прокурора Одеської області інтересів держави у даній справі, оскільки, на його думку, такі підстави відсутні.

ТОВ Санхаб подав до справи заперечення проти додаткових пояснень ГУ Держгеокадастру від 22.07.2020р. за вх.№19447/20, де зазначає, що у Держгеокадастру в будь-якому випадку відсутні повноваження на встановлення розміру орендної плати за землю, оскільки порядок і умови набуття, припинення і здійснення права власності та користування землею визначається виключно законами України (частина друга статті 14, пункт 7 частини першої статті 92 Конституції України), тому, лист в.о. Голови Держгеокадастру Цвях О.М. від 05.07.2017р. №22-28-13-10489/2-1 фактично містить неконституційні положення і в будь-якому випадку не може слугувати належною правовою підставою для встановлення виключно TОB Санхаб в односторонньому порядку розміру орендної плати в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою суду від 03.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3558/19, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 26.12.2019р. о 10год.40хв.

У судовому засіданні 26.12.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.02.2020р. об 11год.30хв.

У судовому засіданні 03.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 17.02.2020р. о 10год.00хв.

У судовому засіданні 17.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.02.2020р. о 10год.00хв.

Ухвалою суду від 26.02.2020р. зупинено провадження по справі №916/3558/19 до закінчення перегляду справи №912/2385/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою суду від 28.07.2020р. поновлено провадження по справі №916/3558/19, призначено підготовче засідання суду на 03.08.2020р. о 14год.30хв.

У судовому засіданні 03.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 04.08.2020р. о 10год.45хв.

Ухвалою суду від 04.08.2020р. відкладено розгляд справи на 27.08.2020р. о 10год.30хв.

У судовому засіданні 27.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02.09.2020р. о 14год.20хв.

Клопотання позивача, відповідача від 16.01.2010р. за вх.№1017/20, від 12.08.2020р. за вх.№21405/20, від 17.08.2020р. за вх.№21814/20 про ознайомлення з матеріалами справи, від 27.02.2020р. за вх.№5164/20 про долучення доказів до справи були судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Згідно розпорядження Кодимської районної державної адміністрації Одеської області від 27.10.2017р. №476/А-2017 надано дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки, розташованої на території Сербівської сільської ради, Кодимського район, Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею 12,8545га (кадастровий номер 5122584600:01:002:0012) для будівництва та експлуатації сонячної електростанції. На підставі вказаного розпорядження 03.11.2017р. між ТОВ Санхаб та ТОВ Архітектурне бюро Аркадія укладено договір №17 на розроблення детального плану території вказаної земельної ділянки, на виконання якого останнім було розроблено відповідний проект. Також до справи подано відповідні погодження зазначеного проекту контролюючими органами.

Розпорядженням Кодимської районної державної адміністрації №82/А-2018 від 22.02.2018р. затверджено детальний план території земельної ділянки, розташованої на території Сербівської сільської ради, Кодимського район, Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею 12,8545га (кадастровий номер 5122584600:01:002:0012) для будівництва та експлуатації сонячної електростанції.

Наказом ГУ Держгеокадастру №15-2885/13-18 від 03.05.2018р. надано ТОВ Санхаб дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

На підставі договору №03/05 від 04.05.2018р., укладеного між ТОВ Санхаб та ТОВ Річленд , останнім було розроблено проект землеустрою вищезазначеної земельної ділянки, який отримав відповідні погодження контролюючих органів

Наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5697/13-18-СГ від 28.08.2018р. затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки, надано ТОВ Санхаб в оренду земельну ділянку площею 12,8545 га строком на 49 років, в т.ч.: 12,8545 га пасовищ (кадастровий номер 5122584600:01:002:0012) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для будівництва та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту). Встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Кодимського району Одеської області від 10.01.2020р. НГО земельної ділянки із кадастровим номером 5122584600:01:002:0012, площею 128545кв.м. складає 26426778,15грн.

До позову прокурором додано проект договору між ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ Санхаб 2019р., складеного на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5697/13-18-СГ від 28.08.2018р. та до нього розрахунок, відповідно до якого розмір річної орендної плати складає 3171213,48грн. на рік. Вказаний проект договору ГУ Держгеокадастру листом №28-15-0.63-8020/2-19 від 04.09.2019р. був надісланий відповідачу.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №182293188 від 25.09.2019р. вбачається, що право оренди на вищевказану земельну ділянку за відповідачем не зареєстровано.

Відповідачем подано до справи довідку №44 від 31.01.2020р., якою відповідач підтвердив, що жодного дня не володів і не користувався земельною ділянкою за кадастровим номером 5122584600:01:002:0012, не вчиняв жодних дій щодо розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на земельній ділянці за кадастровим номером 5122584600:01:002:0012, не вчиняв жодних дій щодо будівництва сонячної електростанції на земельній ділянці за кадастровим номером 5122584600:01:002:0012. Доказами викладеного у довідці №44 від 31.01.2020р. також слугують: листи Департаменту ДАБІ в Одеській області №1015-09/1-212 від 13.01.2020р., НКРЕКП №225/21.2/7-20 від 09.01.2020р., Управління з контролю за використанням та охороною земель №01-15-0.49-77/90-20 від 22.01.2020р.

Також відповідач подав до справи лист Департаменту економічної політики та стратегічного планування від 02.09.2019р., відповідно до якого за наявними у департаменті договорами оренди землі на земельні ділянки з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об`єктів енергогенеруючих підприємств, укладеними у 2017-2019р.р. ГУ Держгеокадастру та райдержадміністраціями, відсоткова ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає: 5% - Ананьївський, Арцизький, Миколаївський, Іванівський, Ізмаїльський, Тарутинський райони; 4% - Тарутинський район; 3% - Подільський, Саратський, Татарбунарський райони; 1 % - Балтський район.

Крім того, відповідач подав до справи інвестиційний договір від 20.10.2017р., укладений між ТОВ Санхаб та Кодимською райдержадміністрацією на реалізацію інвестиційних зобов`язань щодо створення сонячної електростанції та додаткових робочих місць ТОВ Санхаб , додаток №1 до нього.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

У відзиві відповідач звернув увагу суду на безпідставність прокурорського реагування на спірні правовідносини у вигляді подання даного позову.

Так, в обґрунтування своєї участі у справі прокурор послався на наступне.

Відповідно до статті 15-1, частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру №308 від 17.11.2016р., Головне управління Держгеокадастру в Одеській області з 01.01.2013р. є органом, що здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Одеської області. Таким чином, належним позивачем у справі є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Крім того, оскільки за умовами проекту договору та відповідно до норм чинного законодавства кошти за договором у вигляді орендної плати зараховуються до місцевого бюджету, то Сербівська сільська рада Кодимського району Одеської області є належним позивачем у справі.

Одночасно, прокурор зазначив, що ані ГУ Держгеокадастру в Одеській області, ані сільською радою заходи щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди до місцевого бюджету не вживалися, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 15.10.2019р.

Вказує прокурор і на те, що спричинення збитків державі у вигляді неодержання доходів від оренди земельної ділянки, які сільська рада могла одержати, що тягне економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права розпорядження землею, у зв`язку з чим спричиняє порушення інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області.

Наявність у нього повноважень на представництво інтересів держави у суді прокурор обґрунтовує ч.3 ст.131-1 Конституції України, ст.23 ЗУ Про прокуратуру , рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999р. за №3-рп\99, ст.53 ГПК України, а також бездіяльністю позивачів.

Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону Українит від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У даній справі ухвалою від 26.02.2020р. провадження зупинялось до закінчення перегляду справи №912/2385/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, тобто, до отримання висновку у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 26.05.2020р. по справі №912/2385/18, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Отже, дослідивши наведені прокурором обґрунтування підстав для звернення до суду із даним позовом, суд вважає їх достатніми для участі прокурора у даній справі в якості позивача. ГУ Держгеокадастру в Одеській області стало відомо про те, що відповідач не уклав із ним договір оренди ще з дати прийняття ГУ Держгеокадастру наказу №15-5697/13-18-СГ від 28.08.2018р., ще й з огляду на те, що управління вело листування з відповідачем щодо укладення відповідного договору. Тоді як прокурор звернувся до суду із даним позовом у листопаді 2019р., тобто, через рік від дати виникнення у відповідача права на укладання договору оренди земельної ділянки. Із цього вбачається бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин в межах спірних правовідносин. Сербівську сільську раду прокурор повідомив про намір подати відповідний позов до суду листом №05/1-569вих19 від 22.11.2019р. Протягом розгляду даної справи Сербівська сільська рада не заперечувала проти здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором, не повідомила суд про намір самостійно звернутись до суду із позовом щодо стягнення збитків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст.224, ч.1 ст.225 ЦК України).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пп.14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14, пп.16.1.4. п.16.1. ст.16, ч.1 ст.269, ст.270, п.286.1. ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.288.5. ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Згідно ч.1, п.г) ч.3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відшкодування заподіяних збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.д) ч.1 ст.156 ЗК України).

За приписами статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

У пункті 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають, окрім іншого, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993р. №284).

Проаналізувавши положення ст.157 ЗК України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, суд встанови, що до спірних правовідносин не може бути застосований Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993р. №284, оскільки сторони спору неодноразово підтверджували про те, що відповідач не використовував земельну ділянку, а також із матеріалів справи вбачається, що на цій земельній ділянці відповідач не проводив діяльність, яка обмежує права власника земельної ділянки. Тому, судом не приймаються заперечення відповідача стосовно того, що прокурор мав розраховувати збитки у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993р. №284, та подати акт комісії з визначення збитків в якості доказів їх дійсного розміру.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.ч.1, 2, 3 ст.124 ЗК України)

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Як встановлено судом вище, згідно наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5697/13-18-СГ від 28.08.2018р. затверджено документацію із землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ "Санхаб" земельної ділянки та передано в оренду строком на 49 років, земельну ділянку площею 12,8545 га пасовищ (кадастровий номер земельної ділянки 5122584600:01:002:0012) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для будівництва та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту), встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

При цьому, відповідач стверджує, що не згоден із запропонованою ГУ ставкою орендної плати у розмірі 12 % НГО, так як вважає її необґрунтованою. Однак, відповідач не подав до справи доказів оскарження вказаного наказу у судовому порядку та відповідно не подав доказів його скасування чи зміни. Отже, зазначений наказ є діючим. Саме лише листування між відповідачем та орендодавцем не може вважатись досягненням домовленості щодо можливості перегляду розміру орендної ставки, так як законодавцем визначено інший порядок її встановлення.

Таким чином, протягом року між ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ Санхаб не було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки, у зв`язку з чим, держава, в особі сільської ради, не отримує кошти, які планувала отримувати за наслідками розпорядження земельною ділянкою та передачі її у оренду. ГУ Держгеокадастру в Одеській області через прийняття наказу №15-5697/13-18-СГ, позбавлене можливості розпорядитися земельною ділянкою з метою отримання прибутку.

Розрахунок позовних вимог прокурором здійснено виходячи із того, що НГО земельної ділянки, яку мав намір орендувати відповідач, станом на 01.01.2018р. складає 26426778,15грн., із яких - 3171213,48грн. річна орендна плата за період з 28.08.2018р. по 28.08.2019р.

Обґрунтовуючи наявність збитків, прокурор вказав на ухилення відповідача від підписання договору, бездіяльність останнього щодо укладення договору, недоотримання місцевим бюджетом доходу від надання в оренду земельної ділянки. Як прокурор, позивачі, так і відповідач підтверджують факт того, що відповідач взагалі не користувався земельною ділянкою.

З приводу зауважень відповідача щодо того, що річний розмір орендної плати в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки є економічно необґрунтованим і не можливим для будь-якого інвестиційного проекту, суд вважає за необхідне зазначити, що ані проект договору оренди, у запропонованій позивачем редакції, ані наказ ГУ №15-5697/13-18-СГ, не є предметом спору у даній справі, томі їх правомірності суд не надає оцінку в межах даної справи.

Не приймається також судом до уваги твердженням відповідача про те, що ні законодавством України, ні наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 28.08.2018р. №15-5697/13-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення не встановлено строків, протягом якого на ТОВ Санхаб покладається обов`язок укласти договір оренди землі, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність виникнення у відповідача господарських зобов`язань перед позивачами у спірних земельних правовідносинах. Позовна вимога прокурора заявлена не про зобов`язання відповідача укласти договір, а щодо стягнення збитків (упущеної вигоди), яку могла б отримати держава за відсутності зволікання відповідача протягом року щодо укладання договору.

Враховуючи викладене, позовна вимога прокурора є доведеною та обґрунтованою, внаслідок чого вона підлягає задоволенню судом у повному обсязі, а стягненню з відповідача підлягає 3171213,48грн. збитків (упущеної вигоди).

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд судом даного позову прокурор сплатив 47568,20грн. судового збору, який підлягає стягненню із відповідача на користь прокурора у повному обсязі, оскільки позовні вимоги прокурора судом задоволені.

Керуючись ст.129, ст.233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83), Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (66011, Одеська область, Кодимський район, с.Серби, вул. В. Білоконя,3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санхаб" (66011, Одеська область, Кодимський район, с. Серби, вул.В.Білоконя,3) про стягнення 3171213,48грн. збитків.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санхаб" (66011, Одеська область, Кодимський район, с. Серби, вул.В.Білоконя,3, код ЄДРПОУ 41663873) на користь Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (66011, Одеська область, Кодимський район, с.Серби, вул. В. Білоконя,3, код ЄДРПОУ 04378623; рахунок 33216812015266 в УК у Кодим. р-ні/с. Серби/18010600, код ЄДРПОУ отримувана 04378623, МФО 899998) 3171213 (три мільйони сто сімдесят одну тисячу двісті тринадцять) грн. 48коп. збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санхаб" (66011, Одеська область, Кодимський район, с. Серби, вул.В.Білоконя,3, код ЄДРПОУ 41663873) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3, код ЄДРПОУ 03528552; рахунок отримувача: 35213085000564, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) 47568 (сорок сім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 20коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 вересня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук