Постанова

від 25.02.2020 по справі 904/655/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 904/655/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",

представник позивача - не з`явився,

відповідач - комунальне підприємство ?Жилсервіс-2? Дніпровської міської ради,

представник відповідача - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (головуючий Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В. і Широбокова Л.П.)

у справі № 904/655/19

за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Товариство)

до комунального підприємства ?Жилсервіс-2? Дніпровської міської ради (далі - Підприємство)

про стягнення 40 209,58 грн.

та за зустрічним позовом Підприємства

до Товариства

про скасування оперативно-господарської санкції.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Підприємства про стягнення недоврахованої електроенергії у розмірі 40 209,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Підприємством пунктів 1.3, 5.1, 6.40-6.41, 10.2 Правил користування електричною енергією (чинних на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПКЕЕ), а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з метою безоблікового користування електричною енергією. У зв`язку з чим Товариством нараховано Підприємству 40 209,58 грн. відповідно до пункту 2.6 за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (чинної на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Методика), на підставі рішення комісії енергопостачальника по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, оформленого протоколом від 28.12.2017 № 12-50.

Підприємство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, оформленого протоколом від 28.12.2017 № 12-50, про донарахування Підприємству вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 40 209,58 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Підприємство не порушувало ПКЕЕ, тому відсутні підстави для застосування до нього оперативно-господарської санкції згідно з рішенням комісії енергопостачальника, оформленого протоколом від 28.12.2017 № 12-50.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 первісний позов задоволено. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 40 209,58 грн. вартості недоврахованої електроенергії. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:

- Підприємство було управителем будинку за адресою: будинок № 1, площа Вокзальна, місто Дніпро;

- з акта про порушення від 15.12.2017 № 122624 вбачається, що самовільне підключення здійснено кабелем АВВГ 2х4 мм 2 , а не проводом АВВГ 2х4 мм 2 , як зазначає Підприємство, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про правильність застосування Товариством показника сили струму 29А;

- відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої на підставі рішення комісії Товариства по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, оформленого протоколом від 28.12.2017 № 12-50, про донарахування Підприємству вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 40 209,58 грн, тому відсутні й підстави для задоволення зустрічного позову.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2019 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позов. Скасовано оперативно-господарську санкцію Товариства, застосовану до Підприємства, оформлену протоколом від 28.12.2017 № 12-50 засідання комісії по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, про донарахування 40 209,58 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що:

- при визначені оперативно-господарської санкції застосований пункт Методики, який не відповідає суті порушення ПКЕЕ, а в акті про порушення недостатньо даних для визначення пункту Методики, що повинен застосовуватися до спірних правовідносин, тому зустрічні позовні вимоги щодо скасування оперативно-господарської санкції підлягають задоволенню;

- у зв`язку із задоволенням зустрічного позову позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2019, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не перевірив правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електроенергії.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2019 зупинено касаційне провадження у справі № 904/665/19 до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 910/17955/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2020 касаційне провадження у справі № 904/655/19 поновлено, касаційну скаргу Товариства призначено до розгляду у судовому засіданні.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 15.12.2017 представниками ДТЕК "Дніпровські електромережі" здійснено перевірку дотримання вимог ПКЕЕ за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 1. Перевірку проведено трьома представниками постачальника за участю представника Підприємства - Богачова Геннадія Анатолійовича.

За результатами перевірки складено акт про порушення від 15.12.2017 № 122624, з якого вбачається порушення пунктів 1.3, 5.1, 6.40-6.41, 10.2 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електропроводки (розеток) до електричної мережі електропередавальної організації з метою безоблікового використання електричної енергії. Підключення виконано кабелем АВВГ 2х4 мм 2 від розподільної коробки магістральних мереж Підприємства в підвалі житлового будинку за адресою: м.Дніпро, площа Вокзальна, 1. Представнику споживача продемонстровано порушення. Представник споживача від підписання акта відмовився, про що зазначено в акті за підписом 3-х працівників постачальника.

28.12.2017 відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, на якому прийнято рішення про нарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії відповідно до пункту 2.6 за формулою 2.7 Методики за період з 15.12.2016 по 15.12.2017 на загальну суму 40 209,58 грн., оформлене протоколом № 12-50. Представник Підприємства на засідання комісії не з`явився.

Листом від 09.01.2018 № 1/6072 Товариство направило Підприємству вимогу про сплату вартості недоврахованої електричної енергії разом з: копією протоколу засідання комісії від 28.12.2017 № 12-50; розрахунком недоврахованої електричної енергії; рахунком № 111/1507/29-1/12/122624 на суму 40 209,58 грн, які отримані Підприємством 15.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900051645125.

Судами також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.10.2016 № 489 ?Про призначення управителів багатоквартирних будинків? Підприємство визначено управителем у житлових будинках Шевченківського, Центрального, Чечелівського, Новокадацького районів.

01.11.2016 КП "Жилсервіс 2" Дніпропетровської міської ради, найменування якого змінено на Підприємство, та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: об`єкт № 5 (Центральний район), укладено договір № 5 про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, що входять до об`єкта № 5 (Центральний район; далі - Договір надання послуг).

Відповідно до пунктів 1, 4 Договору надання послуг управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирними будинками (далі - послуга), що входять до об`єкта № 5 (Центральний район; далі - будинки), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю зазначену послугу згідно з вимогами законодавства України та умовами цього договору. Послуга полягає у забезпеченні управителем належного утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з додатком № 1 до Договору надання послуг будинок загальною площею 9 970,9 кв.м, розташований за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд.1, включений до переліку будинків, які входять до об`єкта № 5 (Центральний район).

Рішенням Дніпровської міської ради від 15.11.2017 № 33/26 "Про передачу з балансу комунальних підприємств житлових будинків та нежитлових допоміжних приміщень на баланс Підприємства" вирішено передати з балансу комунального підприємства "Жилсервіс-1" Дніпровської міської ради, комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради, комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради, комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпровської міської ради, комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 25" Дніпровської міської ради, комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпровської міської ради житлові будинки та нежитлові допоміжні приміщення згідно з переліком (додаток) на баланс Підприємства та внести відповідні зміни в бухгалтерський облік підприємств.

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) житлового будинку за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 1.

21.02.2017 КП "Жилсервіс 2" Дніпропетровської міської ради, найменування якого змінено на Підприємство, звернулось з листом № 3/125 до начальника ДМ ЦОК Товариства, в якому вказало про те, що згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.10.2016 № 489 Підприємство призначене управителем багатоквартирних будинків, що не визначились з формою управління, Шевченківського, Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів. Посилаючись на укладення Підприємством та Товариством договору від 01.02.2013 № 65-156-1 на постачання електричної енергії для електрозабезпечення ліфтів та освітлення місць загального користування будинків лише для Шевченківського району, Підприємство просило Товариство приєднати до договору від 01.02.2013 № 65-156-1 точки обліку житлових будинків, розташованих у Центральному, Чечелівському та Новокодацькому районах із встановленням єдиної розрахункової дати.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 40 209,58 грн., та для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, оформленого протоколом від 28.12.2017 № 12-50, про донарахування Підприємству вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 40 209,58 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Підприємство було управителем будинку за адресою: будинок № 1, площа Вокзальна, місто Дніпро, незаважаючи на те, що зазначений будинок був переданий Підприємству лише у 2018 році згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 01.01.2018, оскільки ця обставина не впливає на права і обов`язки сторін відповідно до Договору надання послуг.

Також суд першої інстанції не взяв до уваги доводи Підприємства про неправильне визначення Товариством показника сили струму при розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії, оскільки з акта про порушення від 15.12.2017 № 122624 вбачається, що самовільне підключення здійснено кабелем АВВГ 2х4 мм 2 , а не проводом АВВГ 2х4 мм 2 , як зазначає Підприємство, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про правильність застосування Товариством показника сили струму 29А.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування зазначеної оперативно-господарської санкції, застосованої на підставі рішення комісії Товариства по розгляду акта про порушення № 122624 від 15.12.2017 про донарахування Підприємству вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 40 209,58 грн., оформленого протоколом від 28.12.2017 № 12-50, та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

З такими висновками суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяли ПКЕЕ (з відповідними змінами).

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктами 4.1, 4.5, 4.6 Методики факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ визначається Методикою.

У пункті 2.1 Методики наведено перелік порушень ПКЕЕ, у разі виявлення яких, на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, застосовується дана Методика.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Методики вона застосовується за самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Згідно з пунктом 2.6 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності договору або в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою 2.7.

Вказаний пункт Методики був застосований для визначення вартості недоврахованої електричної енергії за період з 15.12.2016 по 15.12.2017 на загальну суму 40 209,58 грн. засіданням комісії Товариства по розгляду акта про порушення від 15.12.2017 № 122624, на якому прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 12-50.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що самовільне підключення було здійснено до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику, тобто відсутнє порушення ПКЕЕ, передбачене підпунктом 5 пункту 2.1 Методики, яке було покладено в основу розрахунку Товариства, тобто не може бути застосований пункт 2.6 Методики.

Крім того, апеляційним судом зазначено, що у діях Підприємства може бути порушення ПКЕЕ, передбачене підпунктом 6 пункту 2.1 Методики, - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, або підпункту 7 пункту 2.1 Методики - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, за які розрахунки здійснюються відповідно до пункту 2.8 або пункту 2.9 Методики.

Однак в акті про порушення не зазначено, з порушенням чи без порушення схеми обліку було здійснено самовільне підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника.

Оскільки Товариством при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії за період з 15.12.2016 по 15.12.2017 на загальну суму 40 209,58 грн. застосований пункт Методики, який не відповідає суті порушення ПКЕЕ, а в акті про порушення недостатньо даних для визначення пункту Методики, який повинен застосовуватися, то зустрічні позовні вимоги Підприємства визнані апеляційним судом такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням зустрічного позову первісні позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас Касаційний господарський суд враховує, що у даному випадку зустрічні позовні вимоги, по суті, спрямовані на скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, яке оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ.

При цьому вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

Касаційний господарський суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електроенергії, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ?Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ? від 15.01.2020 № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалену у даній справі постанову суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 904/655/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко