Рішення

від 06.02.2020 по справі 761/2455/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2455/19

Провадження № 2/761/2285/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Бордусенко Б.С.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Осадчої І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської клінічної лікарні про скасування наказу та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Київської міської клінічної лікарні, в якому просила суд скасувати наказ № 679-к від 30 листопада 2018 року Київської дитячої клінічної лікарні № 2 в частині звільнення з роботи ОСОБА_1 , поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога Київської клінічної дитячої лікарні № 2, стягнути з Київської клінічної дитячої лікарні № 2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 30 листопада 2018 року по 06 лютого 2020 року.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 03 грудня 2001 року відповідно до наказу № 308-к її було прийнято на роботу У Київську міську клінічну лікарню № 2 на посаду дитячого лікаря-стоматолога. 16 листопада 2018 року позивачем було подано на ім`я керівника відповідача заяву про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, в якій позивач просила звільнити її з роботи 30 листопада 2018 року. Проте 28 листопада 2018 року, позивач змінила своє рішення про розірвання трудового договору укладеного на невизначний строк та вирішила продовжити трудові відносини з відповідачем. Про таке своє рішення позивач повідомила відповідача відповідним листом та заявою про відкликання заяви про звільнення, які були отримані відповідачем 29 листопада 2018 року, тобто до запланованої дати звільнення. 30 листопада 2018 року після закінчення робочого дня позивач вважаючи що відповідач відреагував на подану нею заяву про відкликання заяви про звільнення, пішла до дому. 3 грудня 2018 року прийшовши на роботу вона виявила, що її кабінет опечатано. З метою з`ясування ситуації що склалася, позивач звернулась до адміністрації відповідача, на що їй запропонували підійти у відділ кадрів та отримати трудову книжку. Після отримання 03 грудня 2018 року трудової книжки, я виявила, що її звільнено з роботи 30 листопада 2018 року згідно наказу № 679-к. Позивач вважає, що дії відповідача, щодо її звільнення з посади дитячого лікаря-стоматолога незаконними, оскільки відповідач, був належним чином повідомлений про мій намір продовжувати з ним трудові відносини. Через тиждень після звільнення, позивач отримала від відповідача листа № 061/121-1185/01 від 03 грудня 2018 року, в якому відповідач повідомляє, що порушень в ході звільнення позивача ним не виявлено. У зв`язку з вище викладеним, позивач була змушена звернутися до суду за захистом свої прав.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

27 листопада 2019 року на адресу надійшов відзив на позов в якому сторона відповідача зазначала, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, просила суд відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи тим, що під час перебування у трудових відносинах з Київською міською дитячою клінічною лікарнею № 2, позивач не завжди сумлінно виконувала свої посадові обов`язки, не дотримувалася санітарно-протиепідемічного режиму стоматологічного кабінету, що підтверджено доповідною документацією та наказом Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2, про що свідчить притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Та неодноразові звернення робітників лікарні до головного лікаря. Також, відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем невірно вказана дата написання заяви про звільнення - 16 листопада 2018 року, тоді як документально підтверджено дату подання заяви - 19 листопада 2018 року. Окрім цього, позивачем в позовній заяві вказано дату отримання трудової книжки 03 грудня 2018 рок, що не відповідає дійсності. Факт отримання трудової книжки позивачем в день звільнення, а саме 30 листопада 2018 року, підтверджено записом в Журналі реєстрації трудових книжок працівників лікарні під особистий підпис позивача. Стосовно отримання відповідачем заяви позивача про відкликання заяви про звільнення до дати запланованого звільнення, слід повідомити, що поштове відправлення було дійсно отримане 29 листопада 2018 року наручно ОСОБА_2., станом на 29 листопада 2018 року керівником Київської міської дитячої лікарні № 2, але у зв`язку з великим навантаженням у роботі керівника, конверт було розпечатано наступного дня, а саме приблизно о 16 год. 00 хв., у цей час робочий день позивача вже закінчився о 15 год. 42 хв., а процедуру звільнення позивача було завершено.

12 грудня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається що позивач вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не є предметом розгляду в даному провадженні і тому не має відношення до даної справи. Окрім того, відповідач в своєму відзиві підтвердив той факт, що заява позивача про відкликання заяви про звільнення була ним отримана 29 листопада 2018 року, тобто за день до звільнення позивача. Стосовно посилання відповідача на те, що конверт з вхідною кореспонденцією отриманий 29 листопада 2018 року був відкритий лише наступного дня та й то після закінчення робочого часу не має жодних підтверджень та не підтверджується жодним доказом. Окрім того, позивач заперечує той факт, що трудова книжка була видана їй 30 листопада 2018 року, так як під час ознайомлення з наказом про звільнення № 679-к від 30 листопада 2018 року перед підписанням наказу, вона зробила на ньому запис про те, що з даним наказом вона ознайомлена 03 грудня 2018 року і що трудова книжка була їй видана, саме 03 грудня 20018 року.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до слухання по суті.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача, проти позову заперечувала, з підстав, наведених у відзиві на позов, просила суд залишити позов без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивач працювала у відповідача. Посада, яку обіймала позивач - дитячий лікар-стоматолог Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2.

В судовому засіданні встановлено, що 16 листопада 2018 року позивачем, у порядку ст.38 КЗпП України, було подано на ім`я керівника Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 заяву про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, в якій вона просила звільнити її з роботи 30 листопада 2018 року.

Проте, позивач змінила своє рішення про розірвання трудового договору укладеного на невизначний строк та вирішила продовжити трудові відносини з відповідачем. Про таке своє рішення вона повідомила відповідача відповідним листом та заявою про відкликання заяви про звільнення, які були отримані відповідачем 29 листопада 2018 року, тобто до запланованої дати звільнення, підтвердженням вручення листа є опис вкладення та документи від Укрпошти з відміткою про отримання надісланих мною листа і заяви відповідачем.

Окрім цього, обставина щодо отримання відповідачем, 29 листопада 2018 року листа із заявою про відкликання заяви про звільнення позивача, не заперечувалася представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року, працівник який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивача було звільнено із порушеннями трудового законодавства, а саме ст. 38 КЗпП України, а тому слід визнати незаконним наказ Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 № 6679-К від 30 листопада 2018 року щодо звільнення ОСОБА_1 .

Оскільки судом визнано наказ про звільнення позивача з роботи незаконним, також задоволенню підлягають і вимоги про поновлення останньої на роботі на посаді дитячого лікаря-стоматолога Київської дитячої клінічної лікарі № 2.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток розраховується відповідно до Постанови кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Відповідно до п.2 зазначеної Постанови середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Час, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

У відповідності до виписки з карткового рахунку позивача, за період з 01 червня 2006 року по 30 листопада 2018 року, заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2018 року складає 4 697, 44 грн. за листопад 2018 року складає 4 689, 48 грн (а.с.52-55).

Таким чином, середньоденна заробітна плата становить: 4 697, 44+4 689, 49 * 2 міс. / 44 робочих дні = 213, 40 грн.

Кількість днів вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2018 року по 06 лютого 2020 року складає 295 днів.

Отже, 213, 40 грн. * 295 дні = 62 653 грн.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ч. 5 ст. 235 КЗпП України суд допускає до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі позивачки та виплати їй заробітної плати за один місяць (без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 305, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 5-1, 40, 42, 48, 49, 49-2, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів з змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської клінічної лікарні про скасування наказу та поновлення на роботі - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати наказ № 679-к від 30 листопада 2018 року Київської дитячої клінічної лікарні № 2 в частині звільнення з роботи ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога Київської клінічної дитячої лікарні № 2.

Стягнути з Київської клінічної дитячої лікарні № 2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 30 листопада 2018 року по 06 лютого 2020 року в розмірі 85 824, 9?0 грн.

Стягнути з Київської клінічної дитячої лікарні № 2 в дохід держави судовий збір в розмірі 2 305, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ,

Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2, місцезнаходження - 02125, м.Київ, просп..Алішера Нової, 3, код ЄРДПОУ - 05415941.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2020 року.

Суддя: