Ухвала

від 19.02.2020 по справі 760/28976/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ПП «Слалом», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:063:0054, що за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14, власником якої є Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141) із забороною її розпоряджання та використання ПП «Слалом».

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ПП «Слалом», адвокат ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог ст.ст. 132, 170, 173 КПК України, оскільки клопотання слідчого про арешт майна не містить правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також відомостей, які б доказували вчинення злочину конкретною особою, встановлювали розмір майнової шкоди та розумність і співмірність обмеження права власності. Таке обмеження, згідно доводів апеляційної скарги, негативно впливає на діяльність ПП «Слалом» щодо виконання останнього взятих на себе договірних зобов`язань, сплати податків, обмежує права власників щодо отримання прибутку від діяльності підприємства.

Крім того, апелянт зазначає, що ПП «Слалом» правомірно користується вказаною земельною ділянкою, а зведена на її території споруда є тимчасовою, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Зазначає представник і про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого відбувся без їх виклику в судове засідання, а копія постановленого судом рішення ними була отримана 28 листопада 2019 року.

Також, представником ПП «Слалом», адвокатом ОСОБА_8 , були подані доповнення до апеляційної скарги сторони захисту, в яких останній також зазначає про правомірність використання ПП «Слалом» земельної ділянки, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про її арешт.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення особи, яка подала скаргу, а копію постановленого судом рішення нею було отримано 28 листопада 2019 року, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується посилань апелянта на незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали вважає їх безпідставними, у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100090013611 від 21 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Згідно наданих суду матеріалів, невстановленими особами, самовільно, всупереч установленому законодавством порядку здійснюється використання земельних ділянок для ведення фінансово-господарської діяльності, серед яких і земельна ділянка за адресою:м. Київ, вул. Стадіонна, 14, кадастровий номер 8000000000:72:063:0054.

В ході досудового розслідування встановлено, що замовником будівництва ПП «Слалом» у Департаменті ДАБК зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на будівництво магазину-кондитерської.

Поруч з цим, ПП «Слалом», 19 квітня 2018 року за № 318, отримало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва будівництво магазину-кондитерської за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14.

Проте, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22 грудня 2017 року укладеного між КМР та ПП «Слалом», право підприємства на користування зазначеною земельною ділянкою закінчилося 22 грудня 2018 року.

Згідно акту обстеження земельної ділянки № 19-0348-09 від 14 травня 2019 року на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14, кадастровий номер 8000000000:72:063:0054, розташований двохповерховий каркас будівлі.

Враховуючи те, що споруда за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14, являється тимчасовою та на її використання і будівництво не оформлено ввесь перелік передбачених законодавством документів, її віднесено до переліку тимчасових споруд на демонтаж відповідним відділом Департаменту благоустрою Солом`янського району.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14, кадастровий номер 8000000000:72:063:0054, на праві власності належить Київській міській раді.

Постановою слідчого Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві від 17 жовтня 2019 року вище зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017100090013611.

З метою збереження речових доказів, слідчий і звернувся до суду з клопотанням про арешт даної земельної ділянки.

Встановивши вище зазначені обставини, слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого пославшись на наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, оскільки сукупність наданих матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14, кадастровий номер 8000000000:72:063:0054, може містити на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом протиправних дій.

В зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.

Також, колегіє суддів встановлено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна та третіх осіб з метою забезпечення кримінального провадження та є розумним і співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:063:0054, що за адресою: м. Київ, вул. Стадіонна, 14, власником якої є Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141) із забороною її розпоряджання та використання ПП «Слалом», залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ПП «Слалом», адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/228/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1