Постанова

від 25.02.2020 по справі 761/42834/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/42834/19 головуючий у суді І інстанції: Савицький О.А.

провадження №22-ц/824/4662/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гуля В.В., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року у справі за заявою Володіна Олексія Володимировича , заінтересована особа: ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Володін О.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Обґрунтовуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:014:0046), розташована за адресою: Київька обл., Макарівський р-н., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2.4223 га; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:013:0002), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 0.8277 га; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:05:008:0012), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2 га); двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.): 104,3, житлова площа (кв.м): 33).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року задоволено заяву Володіна Олексія Володимировича про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:014:0046), розташована за адресою: Київька обл., Макарівський р-н., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2.4223 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:013:0002), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 0.8277 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:05:008:0012), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.): 104,3, житлова площа (кв.м): 33), що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, і відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує, що у заяві про забезпечення позову зазначено, що предметом позову є стягнення грошових коштів за договорами позики, проте скаржник жодних договорів позики із заявником не укладала. Також, вважає, що судом першої інстанції не зазначено, і нічим не підтверджено, що у майбутньому може утруднити виконання рішення. Крім того, звертає увагу, що оскаржувана ухвала не містить жодних посилань на фактичні обставини та докази, які б в свою чергу давали б можливість дійти висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Адвокат Володіна О.В. надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року залишити без змін. У відзиві зазначив, що предметом позову Володіна О.В. до ОСОБА_1 є стягнення боргу за договором позики, на підтвердження чого були видані розписки у 2007-2008 роках. ОСОБА_1 діє недобросовісно довгий час не повертає кошти та вчиняє дії щодо відчуження майна.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір і задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити виконання рішення суду.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ст.4. ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Встановлено, 31 жовтня 2019 року заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:014:0046), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2.4223 га; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:013:0002), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 0.8277 га; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:05:008:0012), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2 га); двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.): 104,3, житлова площа (кв.м): 33).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року задоволено заяву Володіна Олексія Володимировича про забезпечення позову до подання позовної заяви. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:014:0046), розташована за адресою: Київька обл., Макарівський р-н., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2.4223 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:03:013:0002), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 0.8277 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 3222780900:05:008:0012), розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Великокарашинська, загальна площа 2 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа (кв.м.): 104,3, житлова площа (кв.м): 33), що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Також встановлено, що адвокат Володіна О.В. до заяви про забезпечення позову додав чотири копії розписок відповідно до яких ОСОБА_1 отримала кредитні кошти від ОСОБА_3. , інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності ОСОБА_1 зареєстрованого нерухомого майна, а також звіти про оцінку вартості нерухомого майна.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки здійснив не вірну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, а також не урахував докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, не пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір.

Зокрема суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у розписках особа, яка надавала кошти є ОСОБА_3 , а заяву про забезпечення позову подано від імені Володіна Олексія Володимировича .

Відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на уваги суду апеляційної інстанції, а заява Володін а О.В. про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, і не дотримався положень ст.ст. 149, 150 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року скасувати, і ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Володіна Олексія Володимировича про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2020 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіВ.В. Гуль О.І. Сліченко