Рішення

від 27.02.2020 по справі 140/3951/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3951/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Агроцентр до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Агроцентр (далі - ТзОВ Захід Агроцентр , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0215925504.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.10.2019 ГУ ДПС у Волинській області була проведена камеральна перевірка ТзОВ Захід Агроцентр з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2019 рік. За результатами перевірки складено акт №150/03-20-55- 04/42360224 від 06.09.2019 щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТзОВ Захід Агроцентр , яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі даного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0215925504, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 953 049,38 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки податковим органом в односторонньому порядку було розірвано договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу, тому ТзОВ Захід Агроцентр було позбавлене можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Також зазначає, що у зв`язку із призупиненням договору про визнання електронних документів, ТзОВ Захід Агроцентр не мало технічної можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, хоча необхідна реєстраційна сума податку на додану вартість (далі - ПДВ) у товариства була. Подаючи 20.06.2019 податкову звітність з ПДВ за травень 2019, ТзОВ Захід Агроцентр отримало квитанцію №1 з інформацією про відсутність укладеного договору про визнання електронних документів. При спробі 30.06.2019 у встановлені строки зареєструвати податкові накладні за першу половину червня 2019 року, позивач повторно отримав квитанцію з інформацією про відсутність укладеного договору про визнання електронних документів, хоча необхідна реєстраційна сума ПДВ на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні на 30.06.2019 становила 277 515.89 грн. 15.07.2019 позивач вкотре намагався у встановлені строки зареєструвати податкові накладні за другу половину червня 2019 року, однак знову була отримана квитанція про відмову, хоча необхідна реєстраційна сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні на 15.07.2019 становила 688 606,73грн., що підтверджується відповідним витягом. В другій половині липня товариство неодноразово намагалося відновити дію договору про визнання електронних документів про що свідчать квитанції №2 (не прийнято) від 18.07.2019 та 29.07.2019. Однак, лише 02.08.2019 відповідачем було прийнято заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, що підтверджується відповідною квитанцією, після чого ТзОВ Захід Агроцентр зареєструвало податкові накладні в ЄРПН, однак з порушенням визначених законодавством строків.

З метою усунення перешкод у реєстрації податкових накладних в електронному вигляді, позивач вживав заходи щодо усунення вказаних у відмовах недоліків та неодноразово надсилав Заяви на приєднання, проте безрезультатно, що стало перешкодою не лише для електронної реєстрації податкових накладних, а й унеможливлювали електронне подання податкової звітності з податку на додану вартість. Таким чином, на думку позивача, ним дотримано усіх передбачених чинним законодавством умов щодо подання на електронну реєстрацію податкових накладних.

Податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0215925504 було оскаржене позивачем до ДПС України, проте рішенням про результати розгляду скарги від 17.12.2019 №13267/6/99-00-08-05-05 скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, вважає безпідставними та необгрунтованими висновки акта перевірки на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення рішення, а тому просить з вказаних підстав позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача в поданому відзиві на позовну заяві від 20.01.2020 №1172/10/03-20-08-02-07 заявлені позовні вимоги заперечує з тих підстав, що чинним ПК України не передбачено виключень щодо застосування фінансових санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН для окремих випадків, пов`язаних з таким порушенням. Зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведена камеральна перевірка щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТзОВ Захід Агроцентр , за результатами якої встановлено, що товариством допущено порушення норм пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції.

Крім того, відповідач стверджує, що ТзОВ Захід Агроцентр у відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України виписано податкові накладні у період червень, липень 2019 року, а саме: №8 від 26.06.2019, №4 від 12.06.2019, №7 від 10.06.2019, №3 від 12.06.2019, №5 від 20.06.2019, №2 від 01.07.2019, №9 від 27.06.2019, №6 від 06.06.2019, №10 від 26.06.2019, №11 від 26.06.2019, №1 від 05.06.2019, №2 від 20.06.2019, №1 від 02.07.2019, які були направлені позивачем до ДФС України для реєстрації в ЄРПН з дотриманням законодавчо встановлених строків для подання на реєстрацію ПН/РК, про що свідчить Квитанції №1. Проте, згідно з отриманої Квитанції № 1, вищевказані податкові накладні не було прийнято ДФС України. Як підстава неприйняття ПН/РК, у всіх отриманих нами квитанціях №1 зазначено наступне: Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу .

Відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що ТзОВ Захід Агроцентр було позбавлене реальної можливості виконання свого зобов`язання щодо електронної реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі договору про визнання електронних документів, який нібито було в односторонньому порядку розірвано контролюючим органом, оскільки в дійсності зазначений договір ніколи не розривався контролюючим органом в односторонньому порядку.

Разом з тим, зазначає, що працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено перевірку відповідності юридичної адреси фактичного місцезнаходження ТзОВ Захід Агроцентр . Актом перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб`єкта підприємницької діяльності від 11.06.2019 №340/55-12 зафіксовано, що за результатами обстеження юридичної адреси ТзОВ Захід Агроцентр не встановлено, ознак господарської діяльності не виявлено. Зокрема за юридичною адресою ТзОВ Захід Агроцентр вул. Олекси Алмазова, буд.21 кв.2 знаходиться житловий одноповерховий будинок, вивіска ТзОВ Захід Агроцентр не значиться, службові особи відсутні, ознак господарської діяльності даного товариства не виявлено.

Робочою групою ГУ ДФС у Волинській області з відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, з врахуванням інформації про відсутність за фактичною юридичною адресою ТзОВ Захід Агроцентр прийнято рішення щодо тимчасового обмеження дії Договору при визнання електронних документів, укладеного з ТзОВ Захід Агроцентр до з`ясування обставин щодо перебування платників за місцем реєстрації та причетності посадових осіб до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру місцезнаходженням на день та час обстеження юридична адреса місцязнаходженя ТзОВ Захід Агроцентр (код ЄДРПОУ 42360224): м. Луцьк, вул. Олекси Алмазова, буд.21, кв.2.

Підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 ПК України покладено в обов`язок платнику податків повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Разом з тим, позивач не повідомив ГУ ДФС у Волинській області про зміну податкової адреси. Інформація від державного реєстратора станом на червень 2019 року щодо зміни місцезнаходження товариства також не надходила.

Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.17 №557, яким затверджено примірний договір про визнання електронних документів, форма якого визначена у додатку 1 до Порядок №557, передбачено, що автор зобов`язаний забезпечити конфіденційність особистих ключів, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них електронного цифрового підпису автора та отриманих електронних документів з електронного цифрового підпису контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

Відповідно до Розділу 1 Порядку №557 підписувачем є посадова або уповноважена особа суб`єкта електронного документообігу, яка на законних підставах від свого імені або за дорученням особи, яку представляє, завершує процес створення електронного документа шляхом накладання електронного цифрового ПІДПИСУ.

Тому відсутність ТзОВ Захід Агроцентр та їх посадових осіб за місцезнаходженням унеможливлює виконання положень примірного договору та ставить під сумнів законність підстав накладання електронний цифровий підпис на електронний документ.

З врахуванням викладеного відповідач вважає, що ГУ ДФС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ Захід Агроцентр відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити, а також розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні відмовлено.

У відповіді на відзив на позовну заяву від 24.01.2020 вх. №1710/2020 представник позивач підтримав обгрунтування, викладені в позовній заяві. Крім того, зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує факт розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку з підстав відсутності керівника за податковою адресою та не повідомлення ГУ ДФС у Волинській області про зміну адреси, однак, це твердження не відповідає дійсним обставинам справи, так як ТзОВ Захід Агроцентр станом на 11.06.2019 свою адресу не змінювало, про що відповідачу були надані письмові пояснення.

Зважаючи на відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови Договору пов`язують можливість його одностороннього розірвання позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для вчинення дій по припиненню укладеного із ТзОВ Захід Агроцентр договору в односторонньому порядку та, як наслідок, для відмови у прийнятті податкових накладних.

Вказане, на думку позивача, свідчить, що ним виконано вимоги Закону про вчинення дій щодо реєстрації ПН у визначені Законом строки, однак із вказаних у квитанція причин їх реєстрація не відбувалась, у зв`язку з чим застосовано неправомірну штрафну санкцію, тому просить позов задовольнити.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву від 30.01.2020 вх. №2211/20 відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Крім того, вказав, що позивачем було змінено податкову адресу, про що не було повідомлено контролюючий орган. Просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що між ТзОВ Захід Агроцентр та ГУ ДФС у Волинській області було укладено договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

ТзОВ Захід Агроцентр у відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України виписано податкові накладні у період червень, липень 2019 року, а саме: №8 від 26.06.2019, №4 від 12.06.2019, №7 від 10.06.2019, №3 від 12.06.2019, №5 від 20.06.2019, №2 від 01.07.2019, №9 від 27.06.2019, №6 від 06.06.2019, №10 від 26.06.2019, №11 від 26.06.2019, №1 від 05.06.2019, №2 від 20.06.2019, №1 від 02.07.2019, які були направлені позивачем до ДФС України для реєстрації в ЄРПН з дотриманням законодавчо встановлених строків для подання на реєстрацію ПН/РК, про що свідчить Квитанції №1 (а. с. 18-21).

Проте, згідно з отриманої Квитанції № 1, вищевказані податкові накладні не були прийняті ДФС України з підстав: Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу (а. с. 13, 16, 22-23).

Однак, лише 02.08.2019 відповідачем було прийнято заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, що підтверджується відповідною квитанцією №2, після чого ТзОВ Захід Агроцентр зареєструвало податкові накладні в ЄРПН, однак з порушенням визначених законодавством строків (а. с. 24).

У зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних 06.10.2019 ГУ ДПС у Волинській області проведена камеральна перевірка ТзОВ Захід Агроцентр з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2019 рік, за результатами якої складено акт №150/03-20-55-04/42360224 від 06.09.2019 щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТзОВ Захід Агроцентр , яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України (а. с. 11-12).

На підставі акту перевірки №150/03-20-55-04/42360224 від 06.09.2019 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0215925504, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 953 049,38 грн. (а. с. 9)

Податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0215925504 було оскаржене позивачем до ДПС України, проте рішенням про результати розгляду скарги від 17.12.2019 №13267/6/99-00-08-05-05 скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає, що безпідставно був позбавлений можливості добросовісного виконання свого зобов`язання щодо електронної реєстрації ПН в ЄРПН на підставі Договору, про визнання електронних документів, який було в односторонньому порядку розірвано відповідачем, тому вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся з даним позовом до суду.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, позивач об`єктивно не може здійснити реєстрацію ПН, а лише надіслати відповідну інформації до контролюючому органу.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки вбачається, що розмір штрафу у відсотковому та гривневому еквіваленті повністю відповідає вищевказаним приписам чинного законодавства.

Так, судом встановлено, що позивачем порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, з незалежних від нього причин.

Зокрема, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідач відмовляв в реєстрації ПН/PK з наступних підстав: Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу .

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем неодноразово вживались заходи щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями.

Отже з аналізу наведених обставин справи вбачається, що позивачем було вчинено всі залежні від нього дії по недопущенню порушення строків реєстрації накладних, при цьому, таке порушення сталося не з вини платника податків.

Разом з тим, суд звертає увагу, що загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів Державної фіскальної служби в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок №557), положення якого були чинними на момент спірних відносин.

У розділі пункті 16 частини 2 розділу і Порядку №557 зазначено, що контролюючий орган в разі припинення дії Договору надсилає платнику повідомлення про припинення дії Договору, тобто електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу та засвідчує факт і час припинення дії Договору та пов`язаних з ним повідомлень. Всупереч нормам вказаного Порядку контролюючий орган не здійснив усіх передбачений дій для одностороннього розірвання дії Договору.

Окрім того, пунктом 14 розділу III Порядку №557 передбачено, що дія Договору та пов`язаних з ним повідомлень припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав, а саме: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Пунктом сімнадцятим розділу III Порядку №557 встановлено, що у день припинення дії договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу. Вказаного повідомлення платнику надіслано не було, про припинення дії Договору Позивач дізнався лише при реєстрації податкових накладних, у реєстрації яких було відмовлено з підстави припинення дії Договору.

Таким чином, зважаючи на відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови Договору пов`язують можливість його одностороннього розірвання суд вважає, що у ГУ ДП у Волинській області були відсутні законні підстави для вчинення дій щодо розірвання укладеного із позивачем договору в односторонньому порядку та причини для відмови у прийнятті податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22.08.2018 по справі №820/392/16 та в постанові від 19.12.2018 по справі №821/561/17.

На виконання вимог податкового законодавства, судом встановлено, що ТзОВ Захід Агроцентр надсилались податкові накладні для їх реєстрації в ЄРПН, що свідчить про те, що позивачем було виконано й обов`язок щодо внесення інформації (відомостей щодо ПН) для внесення їх у реєстр ПН.

При цьому, суд також звертає увагу, що відповідачем відомості до ЄРПН про реєстрацію ПН внесені не були, хоча останнім зазначено, що договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку було лише призупинено.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ., оскільки, як слідує з матеріалів справи, ТзОВ Захід Агроцентр юридичної адреси станом на 11.06.2019, тобто на момент перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб`єкта підприємницької діяльності не змінював, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 20.2 статті 20 ПК України передбачено, що відповідач приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

З вказаного слідує, що позивач не здійснює реєстрацію ПН В ЄДПН та не може вплинути на таку реєстрацію, а лише надсилає ПН до серверу відповідача після отримання якої відповідач приймає рішення про реєстрацію ПН із використанням програмного забезпечення.

Більш детально, послідовність дій розписана в Порядку ведення ЄРПН, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246).

Згідно пункту другого Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації, а визначення поняття операційний день - частина дня. протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 4 Порядку №1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації, - отже очевидним с те, що Позивач такі відомості самостійно не вносить в Реєстр, а лише їх надає.

Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними і документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Також пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що наступним етапом після надходження ПН до ДФС у автоматичному режимі здійснюється розшифрування отриманої інформації та проводиться її перевірка, за наслідком якої приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН.

Отже, надсилання податкової накладної не є тотожним її реєстрації в ДРПН, а є лише початком перевірки податковим органом отриманої інформації внаслідок якої в подальшому приймається відповідне рішення.

За результатом перевірки формується квитанція про прийняття або не прийняття реєстрації ПН, а отже причиною реєстрації є закінчення перевірки, яка здійснюється ДФС в автоматичному режимі та прийняття рішення про реєстрацію.

Таким чином, з наведеного слідує, що з моменту надіслання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, останнім вчинено усі передбачені Порядком №1246 та Податковим кодексом України дії для належного та повного виконання свого обов`язку з реєстрації ПН.

Разом з тим, суд зазначає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, існування судового рішення про накладення арешту на електронний рахунок

При цьому, наявність вини позивача у несвоєчасній реєстрації накладних не встановлено, тому немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.05.2018 по справі № 810/3417/16 та від 30.01.2018 по справі № 815/2745/17.

На виконання вимог податкового законодавства, судом встановлено, що ТзОВ Захід Агроцентр надсилались податкові накладні для їх реєстрації в ЄРПН, що свідчить про те, що позивачем було виконано й обов`язок щодо внесення інформації (відомостей щодо ПН) для внесення їх у реєстр ПН.

Зазначені факти свідчать про відсутність вини позивача в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації ПН/РК, оскільки позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 02.10.2019 №0215925504.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 921,00 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №6 від 27.12.2019 (а. с. 2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 02.10.2019 №0215925504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Агроцентр (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 1, код ЄДРПОУ 42360224) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський