Рішення

від 27.02.2020 по справі 200/12162/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 р. Справа№200/12162/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 січня 2020 року, просив: визнати протиправною бездіяльність щодо невиконання вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, а саме: про неперерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 28405,32 грн. на бюджетний рахунок №UA748999980313090167000005339 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000); зобов`язати перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість № UA30899998031306002900000533 (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 28405,32 грн. на бюджетний рахунок №UA748999980313090167000005339 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що статтею 87 Податкового кодексу України передбачено, що сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України. Оскільки в інтегрованій картці ТОВ Руссоль-Україна значиться переплата з податку на додану вартість, товариство звернулося до відповідача із заявою про перерахування такої переплати на бюджетний рахунок з екологічного податку, проте податковим органом не здійснено такого перерахування, що зумовило звернення позивача до суду.

5 грудня 2019 року відповідач подав письмовий відзив на позов у якому проти позову заперечив. В обґрунтування відзиву зазначив, що наявна у ТОВ Руссоль-Україна сума переплати на бюджетному рахунку з ПДВ має статус не грошової переплати і не вважається надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями згідно підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, таким чином приписи статті 43 та пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на відшкодування ПДВ не розповсюджуються. Відповідач вказав, що можливість зарахування невідшкодованого ПДВ у рахунок інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, була передбачена статтею 4 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року №857/98 Про деякі зміни в оподаткуванні , який наразі втратив чинність. Також зазначив, що переплата з ПДВ виникла внаслідок ухвал суду по податковим повідомленням-рішенням, які були внесені на зменшення бюджетного відшкодування, при цьому, невідшкодовані суми ПДВ, які були предметом оскарження у судовому порядку, заявлені до 1 лютого 2016 року, тобто до введення в дію Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 22 лютого 2016 року №68 та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого Постановою КМУ від 25 січня 2017 року №26, при цьому на теперішній час, Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, не запроваджено. Новий механізм відшкодування податку на додану вартість, що діє з 1 квітня 2017 року, не передбачає повернення узгоджених невідшкодованих сум податку в інший спосіб, у тому числі, через формування та надання до органу державної казначейської служби висновків про суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

10 грудня 2019 року позивач надав відповідь на відзив в якому вказав на безпідставне посилання відповідача на втрату чинності Указу Президента України Про деякі зміни в оподаткуванні , яким передбачалася зарахування невідшкодованого ПДВ в рахунок інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, оскільки саме статтями 87 та 200 Податкового кодексу України передбачена можливість зарахування невідшкодованого ПДВ в рахунок інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Також позивач вказав на помилкове посилання відповідача на Порядок ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 22 лютого 2016 року №68 та Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 25 січня 2017 року №26, оскільки ТОВ Руссоль-Україна не зверталося до податкового органу із заявою про відшкодування, а просило перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість на бюджетний рахунок з екологічного податку. Стосовно тверджень відповідача щодо можливості направлення суми бюджетного відшкодування лише на погашення зобов`язань з податку на додану вартість, вказав, що така позиція суперечить приписам статей 87 та 200 Податкового кодексу України, крім того позивач не може бути позбавлений права на власний розсуд розпоряджатися наданими законом можливостями використання суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 10 грудня 2019 року оголошено перерву в підготовчому засідання до 13 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року вирішено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкласти підготовче засідання до 30 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 лютого 2020 року.

20 лютого 2020 року представник позивача, засобами електронного зв`язку, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37653064; місцезнаходження: Донецька обл., Слов`янський район, смт Райгородок, вул. Ювілейна, б. 28) зареєстровано в якості юридичної особи 11 травня 2011 року, є платником податку на додану вартість з 4 квітня 2012 року, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 8, а.с. 63-66).

Позивач є повним правонаступником всього майна всіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська соледобувна компанія (код ЄДРПОУ 30098637), яке припинилося внаслідок проведення реорганізації у формі приєднання, що підтверджується Протоколом позачергових зборів Учасників ТОВ Слов`янська солевидобувна компанія від 26 листопада 2013 року, Протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ Руссоль-Україна від 30 липня 2018 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 54-57, 58-66) та не є спірним між сторонами.

8 лютого 2019 року податковим органом виконано злиття інтегрованої картки платника по податку на додану вартість (КБК 14030100) та перенесено сальдо розрахунків ТОВ Слов`янська солевидобувна компанія в сумі 10290077,70 грн., до інтегрованої картки правонаступника ТОВ Руссоль-Україна , що підтверджується листом управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Головного управління ДФС у м. Києві від 14 лютого 2019 року №1150/26-15-07-06-16 та інтегрованою карткою платника податку на додану вартість (а.с. 34, 35).

19 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача щодо роз`яснення можливості використання наявної переплати на бюджетному рахунку ПДВ, яка виникла у наслідок завершення процесу реорганізації шляхом приєднання ТОВ Слов`янська солевидобувна компанія (а.с. 14).

Листом Головного управління ДФС Донецькій області від 22 березня 2019 року №23986/10/05-99-12-02-14 повідомлено позивача про можливість використання наявної переплати на бюджетному рахунку ПДВ згідно статті 87 Податкового кодексу України (а.с. 17-18).

2 серпня 2019 року ТОВ Руссоль-Україна подало до Відповідача податкову декларацію з екологічного податку за II квартал 2019 року, відповідно до якої нарахована сума податку складає 36888,19 грн. з яких згідно додатку 1 до податкової декларації за кодом 243.4.001 податкове зобов`язання складає 28405,32 грн., згідно додатку 2 до податкової декларації за кодом 243.1.001 податкове зобов`язання складає 8482,87 грн. (а.с. 10-13).

14 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою про перерахунок, відповідно до підпункту в пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України та роз`яснень, наданих ГУ ДФС України в Донецькій області в листі від 22 березня 2019 року, переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, отриманого в процесі приєднання як бюджетне відшкодування в сумі 28405,32 грн. на бюджетний рахунок з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (а.с 19).

Листом від 19 серпня 2019 року №67794/10/05-99-12-02 Головне управління ДФС у Донецькій області вказало, що наявну переплату на бюджетному рахунку Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) платник податків може використовувати згідно статті 200 Податкового кодексу України (а.с. 20).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, а саме неперерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на бюджетний рахунок з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктами 38.1, 38.3 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, або передачі цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства в оренду чи концесію передбачено положеннями статті 98 Податкового кодексу України.

Так, під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими (пп. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 ПК України).

У разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов`язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків.

У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов`язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов`язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом, а у разі отримання цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію сума перевищення перераховується в розпорядження платника податків - орендаря чи концесіонера згідно з передаточним балансом або актом (п. 98.8 та 98.9 ст.98 ПК України).

Так, згідно матеріалів справи, наявна у ТОВ «Руссоль-Україна» переплата з ПДВ виникла за результатами ухвалення судових рішень щодо скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено бюджетне відшкодування ТОВ «Слов`янська солевидобувна компанія» та перенесена як сальдо розрахунків в сумі 10290077,70 грн. до інтегрованої картки правонаступника - ТОВ «Руссоль-України» .

Тобто, сума невідшкодованого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість була перераховано в розпорядження позивача, як правонаступника.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Отже, вказаними нормами визначено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість як джерело сплати грошових зобов`язань до Державного бюджету України на підставі відповідної заяви платника. Разом з тим, форма такої заяви вказаною статтею не встановлюється.

При цьому, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано у статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200.4 ПК України).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно пункту 9, підпункту 1-4 пункту 10 розділу ІІІ даного Наказу, Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

Додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Наказу, Розділ III "Розрахунки за звітний період": сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації), зокрема, підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Аналіз зазначених норм свідчить, що платник податку подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву у разі якщо він прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані, зокрема, сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.3); реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.6); дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.16).

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.

Тобто, вказаними нормами, які діють з 1 січня 2017 року передбачено, що узгоджені суми бюджетного відшкодування за заявою про перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, повинні бути внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Проте, наявна у позивача переплата в сумі 10290077,70 грн. перенесено до інтегрованої картки, була заявлена до 1 лютого 2016 року тобто, до введення в дію Порядку № 68 та Порядку № 26, що підтверджується матеріалами справи та не є спірним між сторонами.

Згідно пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Проте, на даний час Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

При цьому, пункт 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не регулює питання реалізації права платника податків на подання заяв про перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Тобто, на даний час позивач не може реалізувати передбачене пунктом 87.1 статті ПК України право перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Разом з тим, оскільки, податкове законодавство передбачає право на перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, позивач у цій справі має майновий інтерес, яка охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Так, відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 5 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 9 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31- 32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, тому в даному випадку, позивач не може бути позбавлений права на власний розсуд розпоряджатися наданими законом можливостями використання суми бюджетного відшкодування, у зв`язку із відсутністю механізму реалізації права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та перерахування цих сум узгодженого невідшкодованого бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податку з інших платежів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року по справі №200/9441/19-а.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Руссоль-України» підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у розмірі 1921 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо невиконання вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, а саме: неперерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 28405,32 грн. на бюджетний рахунок № UA 748999980313090167000005339 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 28405,32 грн. на бюджетний рахунок № UA 748999980313090167000005339 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ: 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-України» (місцезнаходження: Донецька область, Слов`янський район, смт. Райгородок, вул. Ювілейна, б. 28; код ЄДРПОУ: 37653064) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Дмитрієв