Рішення

від 26.02.2020 по справі 340/156/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/156/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення та зобов`язати відповідача не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим №:3520383700:02:000:9004.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у встановленому законом порядку звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, однак відповідачем було відмовлено у задоволенні такого клопотання. Відмова мотивована тим, що рішення сесії надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку претендує позивач, у власність для ведення особистого селянського господарства (огороди) мешканцям с. Веселе у 2019 році.

Не погоджуючись з такою відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи це тим, що на звернення позивача було надано відповідь листом №455 від 24.12.2019 р. не як відмову у задоволенні клопотання, а як пояснення, що земельна ділянка, яку він бажає отримати, рішенням сесії надана жителям с. Веселе, якими було укладено відповідні договори на розробку проектів землеустрою. Крім того вказав, що з 14.12.2019 р. по теперішній час сесій в сільраді не було, а тому заява позивача на сесію не виносилась. (а.с.28-98)

Відповідь на такий відзив до суду не надходила.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач звернувся до Новоселівської сільської ради із заявою від 14.12.2019 р., в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарство, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, суміжно із земельною ділянкою з кадастровим №: 3520383700:02:000:9004. До заяв позивачем були додані: копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки позивача та копія посвідчення учасника бойових дій, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. (а.с.7-8).

Листом від 24.12.2019 р. за №455 позивачу повідомлено, що бажане місце розташування земельної ділянки, рішенням сесії сільради, було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (огороди) мешканцям с. Веселе у 2019 році. (а.с.9)

Вважаю бездіяльність відповідача щодо розгляду своєї заяви позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 55 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (надалі - ЗК України).

Частиною третьою статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, зокрема.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частинами 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, чинне законодавство не передбачає право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі №545/808/17, від 24.04.2018 року по справі №814/1961/17.

Відповідно з ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.26 Закону №280/97-ВР).

Пункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР визначає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч.12 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності- відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч.16 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності сільської ради, останньою має прийматися відповідне рішення, яке приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу.

Таким чином рішення про надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення сільської ради.

Відтак, отримавши заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідач згідно з ч.7 ст.118 ЗК України повинен був у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Відповідач не заперечує, що за результатом розгляду заяви позивача не було прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні. Разом з тим, відповідач протиправно, всупереч положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачеві на розгляд сесії ради не виніс та відповідне рішення радою не приймалось, натомість відповідач обмежився лише направленням позивачеві листа.

Відтак, в порушення ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття в межах повноважень рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно до ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З`ясувавши характер спірних правовідносин, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність відповідача, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської суміжно із земельною ділянкою з кадастровим №: 3520383700:02:000:9004 - протиправною.

Зобов`язати Новоселівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим №: 3520383700:02:000:9004, та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько