Постанова

від 13.02.2020 по справі 160/5377/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2020 року справа № 160/5377/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 160/5377/19 (суддя Голобутовський Р.З., справу розглянуто в письмовому провадженні 29.08.2019р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січеславський тракторний завод до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Січеславський тракторний завод (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 року за №UA110000/2019/200096/2.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року адміністративний позов ТОВ Січеславський тракторний завод задоволено, визнано протиправним та скасоване оскаржене позивачем рішення відповідача.

Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час здійснення Дніпропетровською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA110150/2019/223750 від 24.05.2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За даною ЕМД згенеровано ризики. Враховуючи виявлені у ході перевірки дані у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, відсутність перекладів документів, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 ст. 54 МК України, п.2 ст. 58 МК України. Митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-b - метод за ціною договору щодо подібних товарів відповідно до наявної у органу і зборів інформації щодо вартості оцінюваного товару, раніше ввезеного, відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у зв`язку з неможливістю застосувати інші методи та розрахована на рівні 30300,54 євро.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що суд встановив всі обставини справи, перевірив доводи обох сторін та надані ними докази, в результаті чого прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, 24.05.2019 року позивач подав до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA110150/2019/223750 для здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту - автомобіль легковий Mersedes-Benz GLE 350 D 4 MATIC, номер кузова № НОМЕР_1 , тип двигуна-дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2987 куб.см., потужність - 190 кВт, екологічна норма - не нижче ЄВРО-2, дата виготовлення-01.03.2016 року, колір - чорний, дата першої реєстрації - 17.03.2016 року, після пожежі, ввезений на митну територію України на підставі Контракту №2019043 від 17.04.2019 року, укладеного з компанією Autoinvest.sk.s.r.o. Митна вартість товару заявлена декларантом за ціною договору (контракту), відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

До митної декларації № UA110150/2019/223750 від 24.05.2019 року були додані документи на підтвердження митної вартості товару: інвойс та фактура №2019043 від 17.04.2019 року, контракт від 17.04.2019 року №2019043, платіжне доручення SWIFT від 23.04.2019 року, рахунок за транспортно-експедиційні послуги від 03.05.2019 року, міжнародна митна декларація країни відправника № 19SK6163EX90377300 від 18.04.2019 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 03.05.2019 року №960т19.

Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) відповідні документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- транспортні (перевізні) документи;

- якщо рахунок від перевізника від 03.05.2019 року сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються партії оцінюваного товару.

Станом на 03.06.2019 року імпортером протягом строку, передбаченого ч. 3 ст. 53 МК України не надано додаткові документи.

За наслідками проведення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товару, консультації з декларантом, розгляду поданих ним документів до митного оформлення та додатково наданих, відповідачем прийнято рішення від 03.06.2019 року №UA110000/2019/200096/2, яким скориговано митну вартість товару заявленого до митного оформлення в сторону збільшення з 10000 євро до 30300,54 євро, із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних товарів.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року (далі - МК України).

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як визначено ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідності до норм ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення була здійснена на підставі контракту №2019043 від 17.04.2019 року, укладеного з компанією Autoinvest.sk.s.r.o.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, з огляду на положення ч.2 ст.53 МК України, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

До митної декларації № UA110150/2019/223750 від 24.05.2019 року були додані документи на підтвердження митної вартості товару: інвойс та фактура №2019043 від 17.04.2019 року, контракт від 17.04.2019 року №2019043, платіжне доручення SWIFT від 23.04.2019 року, рахунок за транспортно-експедиційні послуги від 03.05.2019 року, міжнародна митна декларація країни відправника № 19SK6163EX90377300 від 18.04.2019 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 03.05.2019 року №960т19.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією № UA110150/2019/223750 від 24.05.2019 року згенеровано, в тому числі, форми митного контролю 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних накладних» , 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» , 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» .

Посадовою особою митниці відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Відповідач зазначає, що за результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари.

З матеріалів справи встановлено, що автомобіль Mersedes-Benz GLE 350 D 4 MATIC, 2016 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2 був викуплений, відповідно до умов укладеного контракту №2019043 від 17.04.2019 року за 10000 євро, доставка вказаного автомобіля до митного кордону України коштувала 9000 грн. На підтвердження здійснення зазначених витрат та переказу коштів у з розмірі 10000 євро позивачем надано до суду та відповідачу копію виписки з ProcreditBank про здійснення SWIFT платежу від 23.04.2019 року, на суму 10000 євро та міжнародну товарно-транспортну накладну, згідно з якою перевізником - Дочірнім підприємством «ГРИФ» (ЄДРПОУ 32063564) - здійснене автомобільне перевезення до митного кордону зазначено автомобілю, що підтверджується рахунком на оплату від 03.05.2019 року.

В даному випадку, заявлена позивачем митна вартість автомобіля підтверджується належними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Розглянувши надані позивачем Дніпропетровській митниці ДФС документи, інвойс та довідку про здійснення SWIFT платежу в іноземній валюті, колегія суддів вважає, що останні містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до поставки автомобіля, а відтак, й визначити дійсну вартість такого автомобіля.

Крім того, 03.05.2019 року позивач звернувся з заявою до судового експерта ОСОБА_1 для визначення вартості пошкодженого легкового автомобіля - Mersedes-Benz GLE 350 D 4 MATIC, 2016 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2 , що ввозиться на митну територію України.

За результатом розгляду заяви позивача 03.05.2019 року судовим експертом Пилипенко А.І. надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №960т19 про оцінку транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.

Відповідно до висновку №960т19 від 03.05.2019 року ринкова вартість транспортного засобу Mersedes-Benz GLE 350 D 4 MATIC, 2016 року, № WDC1660241A724566б - 264128,04 грн., що згідно з офіційним курсом НБУ на 03.05.2019 року становить 8870,51 євро, з урахуванням пошкоджень.

Висновок №960т19 від 03.05.2019 року також містить наявний розрахунок вартості відновлювального ремонту досліджуваного транспортного засобу, проведений в калькуляції, згідно з яким загальна вартість ремонту складає 659731,29 грн.

Відомості про технічний стан автомобіля містяться у складеному відповідачем Акті від 06.05.2019 року про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів.

Приписами ч.6 ст.54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Тобто, законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В даному випадку, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 19.02.2019 № UА 209190/2019/023919. При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідач не надав доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Також, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Отже, митним органом не надано обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості транспортного засобу саме у розмірі 30300,54 євро.

З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що оскаржене позивачем рішення підлягало скасуванню як протиправне.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 160/5377/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 13.02.2020р.

Повний текст постанови виготовлено 25.02.2020р.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак