Постанова
від 27.02.2020 по справі 200/575/19-а
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. справа №200/575/19-а

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат в справі № 200/575/19-а (суддя в І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року справі у справі № 200/575/19-а - залишено без змін.

04 лютого 2020 року на адресу Першого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява щодо надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду у справі № 200/575/19-а у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

10 лютого 2020 року (тобто, у встановлений законодавством 5-денний строк після ухвалення судового рішення, - з урахуванням вихідних днів) представником позивача подано засобами поштового зв`язку заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат в справі, в якій висловлено прохання винести додаткове рішення по справі, яким стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн. та витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників у розмірі 621,01 грн. за рахунок відповідача.

24 лютого 2020 року до суду представником Офісу надані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що розподіляючи витрати на правничу допомогу, потрібно оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування треба виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, відповідачем зазначено, що Верховним судом висловлено правову позицію, що витрати на правничу допомогу повинні бути співрозмірні витратам на оплату правничої допомоги іншим адвокатам за надання ними аналогічних послуг в цьому ж регіоні. На підставі зазначеного, просив суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розгляд питання про ухвалення додаткового рішення здійснено апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Спершу слід зазначити, що у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення висловлено клопотання відповідача про заміну сторони Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби у зв`язку з тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 прийнято рішення реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби, у тому числі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

За приписами ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність заміни відповідача у справі Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.

До заяви про надання доказів понесених судових витрат представником позивача надано: копія договору про надання правової допомоги №2568-ДУ від 01.04.2019 та додаткової угоди № 4 від 23.12.2019 до Договору; копія акту надання послуг № 3 від 04.02.2020; копії посадочних документів; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на Золотухіна Р.М.; витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України на Золотухіна Р.М.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи заяву по суті щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в межах заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами 1, 3 якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, згідно пункту 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Також, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд відмічає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Боттацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надані наступні докази:

Договір № 2568-ДУ від 01.04.2019 укладений між ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» , як клієнтом та адвокатським об`єднанням Перший Радник як виконавцем, про надання правової допомоги.

Пунктом 1 договору передбачено, що Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5 визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

23 грудня 2019 року між ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» , як клієнтом та адвокатським об`єднанням Перший Радник як виконавцем, укладено додаткову угоду від №5 до договору №2568-ДУ про надання правової допомоги від 01.04.2019.

Пунктом 1 додаткової угоди передбачено зокрема, що в рамках Договору та цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта у справі № 805/575/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006844614 від 29.08.2018 в Першому апеляційному адміністративному суді та подальше представництво у суді касаційної інстанції, зокрема, але не обмежуючись, вчинити наступні дії: вивчення матеріалів справи; розробка правової позиції з урахуванням результатів судово-економічної експертизи; підготовка до судового розгляду справи по суті; підготовка та подання процесуальних документів правового характеру при розгляді справи судом; участь у судових засіданнях; виконання інших дій, що випливають зі змісту Договору та цієї Додаткової угоди.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що загальна вартість послуг з надання правової допомоги Виконавця, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою, розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката 2000 (дві тисячі) гривень/година та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах наданих послуг. Оплата наданих Послуг здійснюється за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку впродовж 2 (двох) календарних днів з моменту підписання Акту наданих послуг, якщо Сторони не домовляться по окремих Послугах про часткову або повну їх попередню оплату.

У пункті 3 додаткової угоди зазначено, що ця додаткова угода набуває чинності з дати її укладання і є невід`ємною частиною Договору.

При цьому, з акту надання послуг від 04 лютого 2020 року №3 вбачається, що відповідно до Договору та на замовлення Клієнта Виконавцем надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 805/575/19-а, а саме:

- підготовка та подання до Першого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу на 17 арк. З додатками на 4 арк. - 4 000,00 грн. за 2 години,

- участь у судовому засіданні 04.02.2020 по справі № 805/575/19-а в Першому апеляційному адміністративному суді - 2 000,00 грн. за 1 годину,

- підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі № 805/575/19-а - 2 000,00 грн. за 1 годину,

- підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 805/575/19-а - 4 000,00 грн. за 2 години,

- фактично понесені Виконавцем витрати для виконання Договору щодо надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи № 805/575/19-а, що підлягають компенсації - 621,01 грн.

Окрім того, представником позивача додані посадочні документи АТ Укрзалізниця на проїзд Золотухіна Романа 03.02.2020 - 04.02.2020 за пунктом призначення Київ-Краматорськ та Краматорськ-Київ , на загальну суму 621,01 грн.

Також матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії НОМЕР_1 № НОМЕР_2 /10 на ім`я Золотухіна Р.М.

Надаючи оцінку співмірності витрат на представництво інтересів позивача, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з акту надання послуг, представник позивача просить стягнути з відповідача 4 000,00 грн. за 2 години підготовки та подання до Першого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу, а також за участь у судовому засіданні 04.02.2020 по справі № 805/575/19-а в Першому апеляційному адміністративному суді - 2 000,00 грн. за 1 годину.

Між тим, суд зазначає, відзив на апеляційну скаргу відповідача не відрізняється від позиції позивача в справі, у зв`язку з чим, суд вважає, що витрати у сумі 4 000 грн. є неспівмірними, враховуючи, що підготовка відзиву у справі № 805/575/19-а, не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи та вважає, що розмір витрат не відповідає критерію реальності таких витрат та обґрунтованості їхнього розміру та підлягає задоволенню в сумі 2000 грн.

Витрати у зв`язку з участю у судовому засіданні 04.02.2020 по справі № 805/575/19-а в Першому апеляційному адміністративному суді - 2 000,00 грн. за 1 годину, на думку апеляційного суду, підлягають відшкодуванню.

Також, як вбачається із п.3 та п.4 Акту надання послуг від 04 лютого 2020 року №3, представник зазначає про підготовку та подання до Першого апеляційного адміністративного суду заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі № 805/575/19-а - 2 000,00 грн. за 1 годину та підготовку заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 805/575/19-а - 4 000,00 грн. за 2 години.

Однак, суд зазначає, що фактична подача представником позивача до суду заяви про повернення витрат на правничу допомогу, не може належати до витрат на таку допомогу.

Відтак, зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Відповідно до пункту 6 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 17.03.2011 № 362), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658, витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов`язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Оскільки матеріалами справи підтверджується фактично понесені Виконавцем витрати для виконання Договору щодо надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи № 805/575/19-а, а саме проїзд 03.02.2020 - 04.02.2020 до Першого апеляційного адміністративного суду в сумі 621,01 грн. (посадочний документ АТ Укрзалізниця за місцем відправлення: Київ до місця призначення Краматорськ вартістю 233,14 грн. та посадочний документ АТ Укрзалізниця за місцем відправлення: Краматорськ до місця призначення Київ вартістю 387,87 грн.), суд вважає за необхідне задовольнити витрати в цій частині.

В контексті викладеного, суд зазначає, що з огляду на те, що витрати у сумі 12 621,01 грн. є неспівмірними із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, суд вважає, що заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

Разом з цим, суд враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 4 621,01 грн., яка і підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись статтями 139, 252, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача в справі № 200/575/19-а - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат в справі № 200/575/19-а - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (ідентифікаційний код 37014600, місцезнаходження: 85043, Донецька область, м. Добропілля, с. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1а) судові витрати у розмірі 4 621 (чотирьох тисяч шістсот двадцяти однієї) гривні 01 копійки.

Повне судове рішення - 27 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.А. Блохін

Г.М. Міронова

Дата ухвалення рішення27.02.2020
Оприлюднено27.02.2020
Номер документу87861541
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —200/575/19-а

Ухвала від 28.12.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

Ухвала від 28.12.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

Ухвала від 17.11.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Шинкарьова І.В.

Ухвала від 23.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 13.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 10.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 27.02.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 24.02.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 17.02.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Постанова від 04.02.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні