Постанова

від 26.02.2020 по справі 640/18657/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18657/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу

Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ДІАМАНТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ДІАМАНТ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №635325/40491991 від 05 квітня 2018 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6 від 29 листопада 2017 року; зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №6 від 29 листопада 2017 року до податкової накладної №2 від 17 жовтня 2017 року днем його фактичного надходження - 13 грудня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, основним видом економічної діяльності ТОВ Виробниче підприємство Діамант є код КВЕД 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На підставі договору поставки нафтопродуктів №01-02/2017 від 03 лютого 2017 року позивачем у ТОВ СК Комплект було придбано нафтопродукти, що підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 до договору від 03 лютого 2017 року, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 07 лютого 2017 року, видатковою накладною №5 від 07 лютого 2017 року, платіжним дорученням №1 від 06 лютого 2017 року, випискою з банківського рахунку.

Вказані нафтопродукти зберігались у комплексі приміщень та обладнання, розташованих за адресою: Київська область, місто Кагарлик, вулиця Залізничників, 6, який згідно договору оренди №19/04-2017 було орендовано у ТОВ Профісор .

17 травня 2017 року між ТОВ Виробниче підприємство Діамант та ПП Пропус-Плюс укладено договір купівлі-продажу №1705-01, згідно умов якого продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених даним договором передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити вуглеводневу сировину: Конденсат газовий , Нафта , Конденсат газовий стабілізований природний , Суміш віглеводнів. Сировина вуглеводнева , Суміш вуглеводнів. Лігроїно-газолейна фракція , Мазут М-100 (надалі - товар), найменування, кількість, номенклатура та ціна якого визначаються у відповідних рахунках та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1. договору №1705-01).

Пунктом 2.1 договору №1705-01 передбачено, що ціна товару, що поставляється, узгоджується по кожній окремій партії.

У відповідності до пункту 4.1. договору №1705-01 при виявленні невідповідності товару по якості або кількості під час приймання продукції, покупець в строк не більше як за 24 години з моменту її виявлення, повідомляє продавця. Якщо таке повідомлення не надійшло у визначений термін, то товар вважається прийнятим за якістю і кількістю.

На виконання умов договору №1705-01 ПП Пропус-Плюс здійснено оплату в розмірі 320000,00 грн., в тому числі ПДВ 53333,33 грн. за сировину вуглеводну згідно рахунку №96 від 17 жовтня 2017 року, а позивачем доставлено товар покупцю, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжного доручення №81 від 17 жовтня 2017 року, рахунку на оплату №96 від 17 жовтня 2017 року, довіреністю №11 від 28 листопада 2017 року, випискою з банківського рахунку позивача та видатковою накладною №29/11-01 від 29 листопада 2017 року, а також актом звірки взаємних розрахунків за договором купівлі-продажу №1705-01 від 17 травня 2017 року.

За вказаними господарськими правовідносинами позивачем було складено та подано відповідачу для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 17 жовтня 2017 року, яка 30 жовтня 2017 року, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9226121862.

29 листопада 2017 року позивачем було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №6 до податкової накладної №2 від 17 жовтня 2017 року, в якому позивачем відкореговано дані податкової накладної, зокрема, в частині зміни номенклатури та зазначено номенклатуру код КВЕД 2710 Суміш. Лігроїно-газолейлева фракція (компонент ДП) .

Вказаний розрахунок коригування було прийнято та зупинено його реєстрацію на підставі п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України. У квитанції зазначено, що розрахунок коригування відповідає вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем було подано до податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, до яких надано пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення вказаної вище господарської операції.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №635325/40491991 від 05 квітня 2018 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 29 листопада 2017 року до податкової накладної №2 від 17 жовтня 2017 року.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало із ненаданням платником податків копій документів, а саме, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем доведено надання ним до Комісії всіх документів, визначених Переліком №567, як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цього документу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених п.12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної; визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567:

- для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відтак, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/ розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, у квитанції податковим органом не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування, а лише міститься загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пунктом 6 Критеріїв.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Отже, податковий орган був зобов`язаний у Квитанції зазначити конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв № 567, та відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Разом з тим, відповідачем не було надано ані протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості.

Відтак, контролюючим органом не доведено наявності підстав зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, передбачених Порядком № 117.

Також, у відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, надав відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції, що підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

Всупереч визначених у вказаному рішенні підстав для його прийняття, податковим органом у рішенні не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, або які саме документи складені з порушенням законодавства.

Натомість судом встановлено, що в матеріалах справи наявні складені у відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" документи, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Доводи апелянта про те, що деякі документи неможливо було ідентифікувати або пошкоджені, а саме: документ довільного формату 9056552330 від 02 квітня 2018 року (платіжне доручення №81 від 17 жовтня 2017 року pdf), документ довільного формату 9056552483 від 02 квітня 2018 року (J1490901 Квитанція.pdf), документ довільного формату 9056550744 від 02 квітня 2018 року (J1400104 Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №368301.pdf), документ довільного формату 9056552074 від 02 квітня 2018 року (J1490901 Квитанція про реєстрацію ПН №2.pdf), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність технічної можливості ідентифікувати документи, подані платником податків не є безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Доказів же повідомлення платника податку про неможливість ідентифікувати документи, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи наведені обставини у сукупності колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Комісії №635325/40491991 від 05 квітня 2018 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6 від 29 листопада 2017 року.

Пунктом 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №6 від 29 листопада 2017 року до податкової накладної №2 від 17 жовтня 2017 року.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовленого 26.02.2020 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Є.І.Мєзєнцев