Постанова

від 26.02.2020 по справі 640/6473/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6473/19 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ч К", про визнання протиправними та скасування рішення, анулювання ліцензії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому, з урахування заяви про зміну предмету позову, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 452, затверджене протоколом № 10 "Про відмову у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві", яким було відмовлено позивачу у видачі ліцензії;

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 450, затверджене протоколом № 10 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві", яким визначила ТОВ "Ч К" (Radio JAZZ) переможцем конкурсу та вирішила видати ТОВ "Ч К" (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц.;

- анулювати ліцензію, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Ч К" (Radio JAZZ) на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було дотримано умови оголошення конкурсу щодо видачі ліцензій на мовлення. Зауважив, що між направленням відповідачем позивачу листа № 17/685 від 03 квітня 2019 року та реалізацією позивачем права на участь у конкурсі та можливістю отримання перемоги в цьому конкурсі відсутній причинно-наслідковий зв`язок. Наголосив, що листування між позивачем та відповідачем щодо виправлення математичної помилки у цифрах, яка мала місце у конкурсних документах позивача, а саме, у розрахунках планової діяльності, не вплинуло на права та охоронювані законом інтереси позивача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувані рішення винесені з грубим порушенням діючого законодавства України, є протиправними та такими, що порушують права позивача. Підкреслює, що позивачем було висунуто до нього незаконну вимогу (направлено лист) щодо виправлення помилки в документах, поданих на конкурс, з порушенням строків на усунення недоліків конкурсних документів, встановлених законодавством, чим було порушено права позивача на участь у конкурсі та на перемогу у конкурсі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зауважує, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд його заяви на участь у конкурсі, взяв участь у конкурсі на загальних засадах, а листування між службами апарату відповідача та позивачем з приводу виправлення математичної помилки у деяких даних, наведених у поданих позивачем документах, є обставиною, яка не могла вплинути на права позивача щодо участі у конкурсі, на порушення його прав чи права отримати перевагу в конкурсі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що що рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2154 від 06 грудня 2018 року було оголошено конкурс на вільні частоти для ефірного мовлення, серед яких була частота 104,6 МГц в м. Києві. Граничний термін подачі заяв визначений 11 лютого 2019 року до 18:00. Граничний термін підбиття підсумків конкурсу визначений 11 квітня 2019 року

При цьому, 06 грудня 2018 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) протоколом № 35 ухвалила Рішення № 2153, яким затвердила конкурсні умови на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів.

Оголошення про конкурс опубліковано 13 грудня 2018 року у газеті "Голос України" № 239 та у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті відповідача, згідно якого: граничний термін подачі заяв на видачу ліцензії відповідно до п. а) ч. 5 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" - 11 лютого 2019 року до 18:00; граничний термін підбиття підсумків конкурсу відповідно до п. б) ч. 5 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" - 11 квітня 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2019 року вих. № 11/1 ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" направило на адресу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення листа, яким просило розглянути пакет документів на участь у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних частот, що зареєстровано відповідачем за вх. № 4/90 11 лютого 2019 року. Додатком до листа додано: заяву про видачу (продовження) ліцензії на мовлення; копію статуту ТОВ "ТРК "Стильне Радіо"; копію виписки ТОВ "ТРК "Стильне Радіо"; копію протоколу № 29/01/2018 позачергових зборів ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" від 29 січня 2018 року про призначення директора; копію наказу про призначення директора; орієнтовний штатний розклад; програмну концепцію мовлення; схематичне зображення структури власності; відомості про власників істотної участі; відомості про кінцевих бенефіціарних власників; відомості про пов`язаних осіб; декларацію про майновий стан і доходи; копію заяви про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні; копію розписки про одержання заявки на знак для товарів і послуг; договір про наміри від 07 лютого 2019 року; економічне обґрунтування здійснення діяльності; розрахунок планової діяльності ТРК на період 2019-2014 роки; організаційно-технічне зобов`язання телерадіоорганізації ефірного телерадіомовлення; довідку про наявність обладнання студії; статут редакційної ради ТОВ "ТРК "Стильне Радіо"; протокол № 1/2019 загальних зборів творчого колективу ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" від 07 лютого 2019 року; протокол № 06/02/2019 позачергових зборів ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" про затвердження статуту редакційної ради; протокол № 07/02/2019 позачергових зборів учасників ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" від 07 лютого 2019 року про затвердження редакційної ради; оригінал платіжного доручення № 180 від 11 лютого 2019 року про сплату конкурсної гарантії.

Крім того, Національна рада листом від 27 лютого 2019 року за вих. № 17/410 повідомила ТОВ "ТРК "Стильне Радіо", яке отримано позивачем 05 березня 2019 року вхід. № 6, що під час опрацювання поданих документів було виявлено недоліки, які унеможливлюють розгляд заяви, та вказала перелік виявлених недоліків та просила їх усунути в найкоротші терміни.

Суд встановив, що 27 лютого 2019 року Національна рада листом за вих. № 17/424, яке отримано ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" 28 лютого 2019 року вхід. № 5, запросило уповноваженого представника відповідача взяти участь у засіданні Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо розгляду заяви ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" стосовно участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів, оголошеного рішенням Національної ради від 06 грудня 2018 року № 2153, № 2154 та повідомлено, що засідання відбудеться 14 березня 2019 року об 11:00 год.

13 березня 2019 року вих. № 2 ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" у відповідь на лист Національної ради від 27 лютого 2019 року за вих. № 17/410 направило відповідні документи та уточнення.

Листами від 21 березня 2019 року вих. № 17/635 та від 28 березня 2019 року вих. № 17/664 Національна рада запросила уповноваженого представника позивача взяти участь у засіданні Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо розгляду заяви ТОВ "ТРК "Стильне Радіо" стосовно участі в конкурсі на отримання ліцензії та повідомлено, що засідання відбудеться 04 квітня 2019 року об 11:00 год. Вказані листи отримано позивачем 22 березня 2019 року за вхід. № 9 та 02 квітня 2019 року за вхід. № 11 відповідно.

26 березня 2019 року "ТРК "Стильне Радіо" звернулося із заявою б/н до Національної ради, якою просило повідомити про результати розгляду наданого позивачем додаткового пакету документів, що направлено разом із супровідним листом від 13 березня 2019 року.

Листом від 01 квітня 2019 року вих. № 17/685 Національна рада повідомила позивача про результати розгляду додатково долучених документів та вказано, що у розрахунку планової діяльності наявні математичні помилки. Необхідно привести у відповідність розмір фінансових інвестицій засновників у розрахунковій та текстових частинах. Лист отримано позивачем 03 квітня 2019 року за вхід. № 12.

Поряд з викладеним суд встановив, що 04 квітня 2019 року відбулось засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на якому, крім інших питань порядку денного, було розглянуто питання про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві. У конкурсі взяли участь позивач, третя особа - ТОВ "Ч К" та ТОВ "РАДІО "КЛАСИКА І ДЖАЗ".

За результатами розгляду питання конкурсного відбору 04 квітня 2019р відповідачем були прийняті наступні рішення:

- № 450 про визначення ТОВ "Ч К" переможцем конкурсу та видачу ліцензії;

- № 451 про відмову у видачі ліцензії ТОВ "РАДІО "КЛАСИКА І ДЖАЗ";

- № 452 про відмову у видачі ліцензії ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" (позивачу).

Так, з рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 450 від 04 квітня 2019 року "Про визнання переможцем конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві" вбачається, що до Національної ради на участь у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві було подано 3 заяви від: ТОВ "Ч К", м. Київ ("Radio JAZZ"); ТОВ "РАДІО "КЛАСИКА І ДЖАЗ", м. Київ ("Jazz&Blues"); ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО", м. Київ, ("Стильний джаз").

Національною радою встановлено, що статутні документи ТОВ "Ч К", ТОВ "РАДІО "КЛАСИКА І ДЖАЗ", ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" відповідають статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", конкурсну гарантію, як обов`язкову умову участі у конкурсі, сплачено у повному обсязі і у встановлений конкурсними умовами строк.

На підставі пунктів а), в) частини 14 статті 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ТОВ "Ч К", м. Київ ("Radio JAZZ"), здатне найкраще забезпечити виконання конкурсних умов, зокрема, має перевагу у фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях телерадіомовлення, оскільки ТОВ "Ч К", м. Київ ("Radio JAZZ"), має досвід створення нових "нішевих" радіостанцій; фінансово-економічна та матеріально-технічна база ТРО дозволяє розпочати мовлення в найкоротший термін; частка пісень державною мовою у програмній концепції буде становити не менше ніж 35 %.

При цьому, за результатами конкурсу Національна рада вирішила: визнати ТОВ "Ч К", м. Київ ("Radio JAZZ"), переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві; видати ТОВ "Ч К", м. Київ ("Radio JAZZ"), ліцензію на мовлення.

Як вбачається з рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 452 від 04 квітня 2019 року "Про відмову у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві", Національною радою відповідно до передбаченої ст. 25 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" процедури проведено конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві. Переможцем конкурсу визначено ТОВ "Ч К", м. Київ ("Radio JAZZ").

На підставі частини першої статті 30 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада вирішила відмовити ТОВ "ТРК "СТИЛЬНЕ РАДІО", м. Київ, ("Стильний джаз") у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві.

На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що не існує об`єктивних підстав вважати рішення № № 450 та 452 протиправними, або прийнятими з порушенням вимог законодавства, а тому позовна вимога щодо анулювання ліцензії, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Ч К" (Radio JAZZ) на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц у м. Києві є такою, що не підлягає задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення визначені в Законі України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" № 538/97-ВР від 23 вересня 1997 року (далі - Закон № 538/97-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 14 Закону № 538/97-ВР встановлено, що Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, а саме, ліцензування телерадіомовлення.

Частинами 3 та 4 ст. 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган. Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

З огляду на викладене Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є єдиним органом уповноваженим здійснювати ліцензування мовлення.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" видача ліцензій на мовлення, пов`язане з використанням радіочастотного ресурсу, здійснюється за результатами відкритих конкурсів.

Відповідно до частин 4 та 5 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою, не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії.

У повідомленні вказуються:

а) граничний термін подачі заяв на видачу ліцензії, включаючи повторну подачу після усунення причин залишення заяви без розгляду відповідно до вимог статті 24 цього Закону;

б) граничні терміни підбиття підсумків конкурсу, які не повинні перевищувати 60 днів після завершення прийому заяв на видачу ліцензії;

в) стислі відомості про канал мовлення, мережу мовлення або канал (канали) багатоканальної телемережі, з використанням яких здійснюється мовлення;

г) конкурсні умови та граничні терміни їх виконання;

ґ) особливості мовлення на каналі, в мережі мовлення або на каналі (каналах) багатоканальної телемережі;

д) максимальний розмір ліцензійного збору;

е) конкурсна гарантія;

є) граничний обсяг мовлення;

ж) адреса, за якою мають подаватися заяви на видачу ліцензії.

Згідно з рішенням № 2154 від 06 грудня 2018 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було оголошено конкурс на вільні частоти для ефірного мовлення, серед яких була частота 104,6 МГц в м. Києві. Конкурсні умови було затверджено рішенням відповідача № 2153 від 06 грудня 2018 року В У конкурсних умовах визначено, що граничним терміном підбиття підсумків конкурсу є 11 квітня 2019 року

Оголошення про конкурс, опубліковане 13 грудня 2018 року у газеті "ГОЛОС УКРАЇНИ" № 239 (6994), яке наявне у матеріалах справи, містить необхідну передбачену законодавством інформацію. Зокрема, в оголошенні вказано, що граничний термін подачі заяв на видачу ліцензії відповідно до п. а) ч. 5 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" -11 лютого 2019 року; граничні терміни підбиття підсумків конкурсу - 11 квітня 2019 року.

Викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, спростовує твердження апелянта про те, що відповідачем порушено приписи ч. 5 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в частині публікації повідомлення про проведення конкурсу не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії, оскільки, як було встановлено раніше, така публікація відбулася 06 грудня 2018 року, тобто рівно за 60 днів до закінчення встановленого терміну подачі заяв - 11 лютого 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було дотримано умови оголошення конкурсу щодо видачі ліцензій на мовлення.

Крім того, відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 538/97-ВР встановлено, що виключно на засіданнях Національної ради приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій.

Згідно з частинами 4 та 6 ст. 24 Закону № 538/97-ВР засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради.

Частиною 5 ст. 24 зазначеного Закону № 538/97-ВР встановлено, що розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Відповідно до ч. 7 ст. 24 Закону № 538/97-ВР рішення Національної ради протягом трьох днів після його прийняття підписується головою та відповідальним секретарем Національної ради або особами, які виконують їх посадові обов`язки. У разі неможливості чи відмови голови Національної ради (або особи, яка виконує його посадові обов`язки) підписати рішення Національної ради це рішення може бути підписано п`ятьма членами Національної ради, які брали участь у відповідному засіданні.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що рішення про видачу ліцензій приймається у місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, за умови, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради, та таке засідання може бути проведене, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради та повноважні представники відповідних ліцензіатів або без їх участі за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Щодо доводів апелянта про допущені відповідачем порушення вимог статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а саме ненадання встановленого законодавством строку для усунення недоліків заяви, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У силу приписів частини 3 статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявникові для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу (продовження) ліцензії зупиняється, крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, листом від 01 квітня 2019 № 17/685 Нацрада повідомила товариство "ТРК "Стильне радіо" про необхідність приведення у відповідність розміру фінансових інвестицій засновників у розрахункових та текстових частинах.

При цьому колегія суддів зауважує, що після подання позивачем документів для участі у конкурсі, Нацрада листом від 27 лютого 2019 року вих. № 17/410 повідомила позивача, що під час опрацювання поданих ним документів було виявлено недоліки, які унеможливлюють розгляд заяви, та вказала перелік виявлених недоліків та просила їх усунути в найкоротші терміни.

Виявлені недоліки позивач усунув листом від 13 березня 2019 року вих. № 2. Листом від 26 березня 2019 року "ТРК "Стильне Радіо" просило повідомити Національну раду про результати розгляду наданого позивачем додаткового пакету документів, що направлено разом із супровідним листом від 13 березня 2019 року.

Разом з тим, у відповідь на що Національна рада листом від 01 квітня 2019 року вих. № 17/685 повідомила позивача, що у розрахунку планової діяльності наявні математичні помилки. Необхідно привести у відповідність розмір фінансових інвестицій засновників у розрахунковій та текстових частинах.

З цього приводу суд наголошує, що згідно ч.7 статті 24 Закону № 3759-XII, Національна рада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п`ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.

Відповідне рішення Національної ради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Національна рада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Також, відповідно до ч.7 ст.25 та ч. 1 ст.29 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" заява про видачу ліцензії може бути залишена без розгляду, якщо заяву подано (підписано) особою без належних повноважень; заяву подано з порушеннями вимог статті 24 цього Закону; раніше видано ліцензію телерадіоорганізації з тією ж назвою і на тій же території мовлення; внаслідок невідповідності заявника вимогам ст.12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". При цьому заява також може бути подана повторно заявником, якщо причини, що були підставою для залишення заяви без розгляду, було усунуто до завершення терміну подачі заяв для участі у конкурсі на отримання ліцензій, тоді телерадіоорганізація допускається до участі в конкурсі.

Про недопущення заявника до конкурсу відповідач приймає вмотивоване рішення і повідомляє заявника про це рішення протягом 30 днів після отримання відповідної заяви. Це рішення за наявності підстав вважати його протиправним може бути оскаржене у судовому порядку.

Проте, як було вірно підкреслено судом першої інстанції, відповідачем не було встановлено підстав для повернення заяви позивачу і недопущення його до участі в конкурсі, тому відповідачем не приймалось рішень про недопущення позивача до конкурсу.

Крім того, зі змісту листа Нацради від 01 квітня 2019 року вих. № 17/685 не випливає жодних вимог до позивача щодо виправлення суттєвого змісту документів (істотної помилки) або вчинення інших дій, відсутність яких впливала або б могла вплинути на можливість позивача взяти участь у конкурсі або будь-яким чином впливала на об`єктивні можливості заявника щодо потенційної радіомовної діяльності, які розглядатимуться під час конкурсного відбору.

Відповідно до фактичних обставин справи та зібраних по справі доказів зазначена помилка носила суто технічний характер (математична помилка при дублюванні цифр в розрахунковій і текстових частинах) і не вплинула на право позивача на участь у конкурсі та на можливість реалізації цього права.

Позивач на дату проведення конкурсного відбору 04 квітня 2019 року нарівні з іншими учасниками конкурсу мав однакове право на участь у конкурсі та рівні з іншими учасниками конкурсу можливості щодо демонстрації відповідачу своїх переваг у здійсненні радіомовної діяльності у випадку отримання ліцензії. Виходячи з фактичних обставин справи, позивач 04 квітня 2019 року мав право взяти участь у конкурсі. Це право позивачем було реалізовано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяв участь у конкурсі на загальних засадах і мав рівні з іншими учасниками конкурсу права та можливості, які реалізував в процесі участі у засіданні Нацради.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що листування між позивачем та відповідачем щодо виправлення математичної помилки у цифрах, яка мала місце у конкурсних документах позивача, а саме, у розрахунках планової діяльності, не вплинуло на права та охоронювані законом інтереси позивача.

Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, позивач під час процедури відкритого голосування не набрав потрібної кількості голосів і тому не був визнаний переможцем конкурсу. В рішенні № 452 від 04 квітня 2019 року, підставою для відмови позивачу у видачі ліцензії зазначається визначення іншої особи переможцем конкурсу.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" зазначена підстава є достатньою і вичерпною підставою для відмови у видачі ліцензії. Саме така ж підстава і норма закону визначені в рішенні № 451, яким було відмовлено у видачі ліцензії іншому учаснику конкурсу ТОВ "РАДІО "КЛАСИКА І ДЖАЗ". Тобто відповідач прийняв зазначені рішення з дотриманням вимог законодавства та відповідно до своєї сталої практики щодо оформлення і мотивування в рішенні підстав для відмови заявнику у видачі ліцензії.

Крім іншого, згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 814/726/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення має дискреційний характер та залежить від встановлення за наслідками такого конкурсу переваг у певного учасника.

Зміст рішення № 450 повністю відповідає вимогам ст.25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" і містить детальні, належні і достатні обґрунтування щодо підстав прийняття цього рішення, які повністю відповідають вимогам ч.4 ст.25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Підстави, за яких третя особа була визначена переможцем конкурсного відбору, викладені у рішенні відповідача № 450 і повністю відповідають вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та повноваженням відповідача. Ліцензування радіомовлення відноситься до дискреційних повноважень відповідача, що дає можливість відповідачу на власний розсуд визначати повністю або частково зміст рішення. Як вбачається з протоколу засідання № 10 та змісту Рішення № 450 від 04 квітня 2019 року, відповідач дійшов висновку про наявність кращих показників саме у третьої особи, обґрунтувавши свій вибір відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

З урахуванням наведеного та відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження обставин, за яких розгляд питання про визначення переможців конкурсу та голосування відбулось з порушенням вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та Регламенту Національної ради, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанці, що відсутні підстави визнавати протиправними дії та рішення колегіального органу, члени якого не проголосували за задоволення заяви позивача.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 26 лютого 2020 року.